∆урнал≥стика > ƒосв≥д мас-мед≥а в Ќ≥меччин≥ (в еколог≥чн≥й пол≥тиц≥)

«ћ  виступають оц≥нюючи, вимагаючи. ¬они ор≥Їнтують свою увагу не т≥льки на наукову, а також на сусп≥льнопол≥тичну сторону розвитку проблем довк≥лл¤ та здоров'¤. якщо пол≥тика не звертаЇ уваги на под≥њ цього р≥вн¤, з'¤вл¤Їтьс¤ "вакуум". ¬≥н може бути заповненим активн≥стю окремих парламентар≥њв, громадською участю ос≥б, котр≥ п≥дпали п≥д вплив т≥Їњ чи ≥ншоњ проблеми, або втручанн¤м фах≥вц≥в пабл≥к р≥лейшнз. “ам, де ц≥Їњ активност≥ не ≥снуЇ, навр¤д чи можна говорити про ¤к≥сне висв≥тленн¤ проблем.

” Ќ≥меччин≥ пол≥тика спр¤мовуЇ висв≥тленн¤ низки проблем, п≥дсилюючи таким чином процеси прийн¤тт¤ р≥шень. «ћ  значною м≥рою ц≥кавл¤тьс¤ пол≥тичними аспектами теми. „асто вони випереджають пол≥тику за часом у п≥дн¤тт≥ певних проблем. ѕроте пол≥тика здатна мати усп≥х при застосуванн≥ п≥дсилюючих функц≥й, ¤к≥ њй притаманн≥. –азом з тим взаЇмод≥¤ пол≥тики та преси у висв≥тленн≥ р≥зних ризик≥в в≥дбуваЇтьс¤ за ≥ншим сценар≥Їм. ¬≥дпов≥дальн≥ ≥нституц≥њ намагаютьс¤ про¤вити ¤комога менше активност≥ у висв≥тленн≥ таких тем.

ѕ≥двищенн¤ ¤кост≥ комун≥кац≥њ м≥ж науковц¤ми та громадськ≥стю можливе за умов профес≥онал≥зац≥њ пабл≥к р≥лейшнз.

ѕозитивний вплив преси пол¤гаЇ в утворенн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥. Ќегативний вплив може бути у вигл¤д≥ драматизац≥њ ситуац≥њ зам≥сть њњ по¤сненн¤. “акож журнал≥стський попул≥зм та фундаментал≥зм здатн≥ погано впливати на еколог≥чну пол≥тику.

¬плив висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем на розвиток еколог≥чноњ пол≥тики залежить ще й в≥д того, наск≥льки велика властив≥сть «ћ  формувати громадську думку. ∆урнал≥стикознавц≥ звертають увагу на ефект "Agenda Setting" (в≥дб≥р новин дл¤ преси), ¤кий пов'¤заний з властив≥стю повертати на розгл¤д громадськост≥ т≥ чи ≥нш≥ теми, повторювати њх п≥сл¤ тривалоњ паузи . ѕреса впливаЇ на громадськ≥сть уже через виб≥р еколог≥чних тем та в≥дданн¤ саме њм пр≥оритет≥в пор≥внюючи з ≥ншими. „им б≥льше незвичн≥сть та вид≥ленн¤ теми, тим серйозн≥ше њњ сприйн¤тт¤ ≥, в≥дпов≥дно, сильн≥ше вплив.

 ритики «ћ  Ќ≥меччини нав≥ть вважають, що п≥двищенн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥ тут в≥дбулос¤ чималою м≥рою ¤к насл≥док селективного добору новин, а багато проблем природоохорони стали проблемами лише завд¤ки прес≥. ѕроте досл≥дники комун≥кац≥њ ще не розробили над≥йн≥ механ≥зми, за допомогою ¤ких можна цю критику справд≥ п≥дтвердити чи заперечити. ’оча досл≥дники тверд¤ть: чим част≥ше тема з певним зм≥стом чи думкою з'¤вл¤Їтьс¤ в прес≥, тим сильн≥ший њњ вплив на св≥дом≥сть . як п≥дтверджують досл≥дженн¤ соц≥олог≥в Ќ≥меччини, зокрема √.‘осса , та фах≥вц≥в з ≥нших галузей, без «ћ  у Ќ≥меччин≥ н≥коли б не було розвинутоњ еколог≥чноњ пол≥тики.

¬ажким питанн¤м дл¤ журнал≥стикознавц≥в Ї взаЇмовплив еколог≥чноњ пол≥тики та «ћ . Ќаприклад, тем≥ життЇд≥¤льност≥ еколог≥чноњ журнал≥стики прид≥лено багато уваги в јвстр≥њ , њњ рол≥ у формуванн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥ Ц у Ќ≥меччин≥ .

„и попул¤рн≥ еколог≥чн≥ матер≥али в прес≥ тому, що еколог≥чна пол≥тика маЇ гарну кон'юнктуру, чи «ћ , навпаки, здатн≥ п≥дн¤ти ≥нтерес до еколог≥чноњ пол≥тики, вив≥вши њњ з кризи?

≈колог≥чна журнал≥стика розвиваЇтьс¤ паралельно з еколог≥чною пол≥тикою. «ћ  Ї частиною сусп≥льства споживач≥в та ≥ндустр≥њ. ¬ ≥нтересах росту наклад≥в та з урахуванн¤м конкуренц≥њ на ринку «ћ  еколог≥чна тематика буде висв≥тлюватис¤ в≥дпов≥дним чином, аби в≥дпов≥дати загальним механ≥змам. „итацька аудитор≥¤ Ї споживачем ≥нформац≥њ, ¤кий платить грош≥. “ому њњ вплив на довк≥лл¤, особливо негативний, буде певним чином про≥гноровано.

÷≥кавим Ї протир≥чч¤, ¤ке виникаЇ за час≥в поганоњ кон'юнктури еколог≥чноњ пол≥тики в сусп≥льств≥, що зараз можна спостер≥гати також в ”крањн≥. ≈колог≥чний журнал≥ст пише про негативн≥ насл≥дки забрудненн¤ чи пог≥ршенн¤ кл≥мату. јле його колеги, наприклад з економ≥чноњ редакц≥њ, можуть паралельно п≥ддати критиц≥ запропонован≥ заходи, ¤к то еколог≥чн≥ податки на енерг≥ю чи п≥двищенн¤ плати за бензин.

Ќ≥мецька досл≥дниц¤ ћюллер вважаЇ еколог≥чну журнал≥стику цикл≥чною. Ќаприклад, у 19741979 роках еколог≥чна пол≥тика Ќ≥меччини переживала перший спад. ¬≥дпов≥дно й висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем за цей пер≥од зменшилос¤.

јле з 1979 року воно пов≥льно зб≥льшувалос¤ ≥ значно зросло в 1982 роц≥ у зв'¤зку з дискутуванн¤м у сусп≥льств≥ теми загибел≥ л≥с≥в. Ќаприк≥нц≥ 1980х рок≥в еколог≥чн≥ журнали Ќ≥меччини мали наклад понад чотири м≥льйони.

÷е п≥дтверджуЇ ≥ висв≥тленн¤ проблеми "кислотних дощ≥в" у газетах "Frankfurter Allgemeine Zeitung" ≥ "Suddeutsche Zeitung". Ќезважаючи на те, що п≥вн≥чн≥ крањни привернули увагу до ц≥Їњ проблеми на м≥жнародному р≥вн≥ ще в 1972 роц≥, п≥д час конференц≥њ ќќЌ з довк≥лл¤ та розвитку в —токгольм≥, в обох газетах з 1972 по 1980 р≥к було надруковано лише дев'¤ть матер≥ал≥в, с≥м з ¤ких Ц у "Suddeutsche Zeitung". ƒетал≥зоване висв≥тленн¤ ц≥Їњ проблеми в≥дбулос¤ лише в 1982Ц1985 роках. як раз саме на цей пер≥од припадаЇ прийн¤тт¤ низки важливих документ≥в ур¤ду Ќ≥меччини та ™вропейського —п≥втовариства, ¤к≥ мають на мет≥ заходи подоланн¤ проблеми "кислотних дощ≥в".

Ќапередодн≥ другоњ конференц≥њ ќќЌ з довк≥лл¤ та розвитку в –≥оде∆анейро в 1992 роц≥ еколог≥чна тематика пос≥дала пост≥йне м≥сце в «ћ . ѕроблеми довк≥лл¤ перестали бути другор¤дною темою сусп≥льноњ дискус≥њ. “ема навколишнього середовища з'¤вл¤Їтьс¤ не т≥льки на пол≥тичних, рег≥ональних ≥ локальних стор≥нках, але й у спортивному, економ≥чному розд≥л≥, есе. …ому також в≥дводитьс¤ ≥ власне м≥сце.

—аме в цей час еколог≥чна пол≥тика Ќ≥меччини набуваЇ найб≥льшоњ попул¤рност≥, в≥дбуваЇтьс¤ зростанн¤ уваги до еколог≥чних проблем на пол≥тичн≥й арен≥ крањни в ц≥лому. јле вже у 1997 роц≥ увага преси згасаЇ. Ќав≥ть пов≥домленн¤ м≥н≥стра охорони довк≥лл¤ Ќ≥меччини про прир≥ст н≥мецьких викид≥в CO2 вже не привернуло достатньоњ уваги преси.

¬елике значенн¤ у висв≥тленн≥ еколог≥чних проблем маЇ робота пресслужб пол≥тичних та адм≥н≥стративних установ. ѕ≥д час досл≥дженн¤ матер≥ал≥в про пол≥тику в Ќордрейн¬естфал≥њ було встановлено, що 60 в≥дсотк≥в ≥з них пов'¤зан≥ з пресконференц≥¤ми або пов≥домленн¤ми дл¤ преси оф≥ц≥йних установ. ÷ю саму цифру було отримано й п≥д час вищезгадуваного анал≥зу статей про "кислотн≥ дощ≥", про що мова йшла вище.

 ласиф≥кац≥ю еколог≥чних журнал≥ст≥в за типом обробки та пошуку ≥нформац≥њ наводить професор ’емберг .

ѕерший тип Ц "транспортники ≥нформац≥њ", котр≥ збирають та селектують ≥нформац≥ю за певними критер≥¤ми.

ƒругий тип Ц "критики та контролери".

“рет≥й тип Ц "адвокати", котр≥ беруть на себе функц≥њ "повитухи", намагаючись привернути увагу до (нових) еколог≥чних проблем.

 атастрофа в „орнобил≥, х≥м≥чна авар≥¤ та ≥нш≥ негаразди виступають дл¤ еколог≥чноњ пол≥тики й «ћ , на думку н≥мецьких учених, "позитивним випадком". ¬они зумовлюють цикли уваги преси та кон'юнктуру певних тем. ѕол≥тики здатн≥ цей пром≥жок часу використовувати наст≥льки довго, наск≥льки увагу сусп≥льства за допомогою «ћ  привернуто до цих проблем.

якщо еколог≥чна небезпека широко висв≥тлюЇтьс¤ в «ћ , окрем≥ теми привертають увагу вс≥Їњ нац≥њ, у цьому Ї заслуга еколог≥чних журнал≥ст≥в Ц "адвокат≥в". —аме њх матер≥али та акц≥њ здатн≥ вивести еколог≥чну пол≥тику з кризи .

Ќе можна не зважати й на ринков≥ ≥нтереси «ћ . ¬они примушують пресу розгл¤дати коло еколог≥чних проблем п≥д кутом щоденних ≥нтерес≥в читач≥в, описувати науку та пол≥тику за власними правилами. Ќауков≥ досл≥дженн¤ та окрем≥ вчен≥ розгл¤даютьс¤ п≥д кутом того, наск≥льки це може бути ц≥кавим дл¤ читача. ¬ажливо й те, ¤кий ступ≥нь пол≥тизац≥њ маЇ проблема. „и здатна вона викликати дискус≥ю та привести до њњ розвитку на стор≥нках сусп≥льнопол≥тичного чи розважального виданн¤. як≥ саме персони зад≥¤н≥ в цьому процес≥, ¤кий статус вони мають, чи належать до ел≥ти сусп≥льства, здатн≥ чи н≥ до дискус≥њ, ор≥Їнтованоњ на певн≥ ц≥нност≥ чи моральн≥ ¤кост≥ тощо .

ѕоки еколог≥чна пол≥тика представл¤ла на суд громадськост≥ еколог≥чн≥ проблеми плакативно, трохи поверхнево, еколог≥чн≥ журнал≥сти могли досить легко доносити њњ ≥дењ до читача. јле з час≥в, коли еколог≥чна пол≥тика вдаЇтьс¤ до складних техн≥чних ≥ наукових питань, завданн¤ еколог≥чних журнал≥ст≥в ускладнюютьс¤. "Ќаклади краще робити на скандалах та вин≥ трет≥х ос≥б. Ќаклад Ї й дл¤ еколог≥чних журнал≥ст≥в одним ≥з критер≥њв роботи" [ ].

ћожна простежити, ¤к тема набуваЇ тенденц≥њ кращого пристосуванн¤ до ринкових ≥нтерес≥в на приклад≥ висв≥тленн¤ проблем ≥з см≥тт¤м. Ќазва статт≥ "Ѕ≥знес з≥ страхом" нагадуЇ за зм≥стом матер≥али з ≥ншоњ рубрики Ц " рим≥нал".

 олишн¤ м≥н≥стр охорони довк≥лл¤ земл≥ Ўлезв≥г’ольштайн ≈дда ћюллер зазначаЇ, що увага преси до еколог≥чних акц≥й зовс≥м неадекватна њх важливост≥. ≈кскурс≥¤ до окремого б≥отопу чи прогул¤нка з принцесою “ањланду викликали значно б≥льше уваги, ан≥ж заходи з приводу збереженн¤ кл≥мату чи Ївропейськ≥ ≥н≥ц≥ативи, котр≥ дл¤ рег≥ону мають суттЇв≥ насл≥дки.

’оча публ≥ка п≥д час соц≥олог≥чних досл≥джень указуЇ на велику зац≥кавлен≥сть у розв'¤занн≥ еколог≥чних проблем та на необх≥дн≥сть боротьби ≥з забруднювачами довк≥лл¤, власний внесок окремого ≥ндив≥думу в цей процес незначний. як правило, у проблемах винен, наприклад, сус≥д, але не опитуваний персонально.

≈колог≥чн≥ журнал≥сти та пол≥тики мають багато сп≥льного, оск≥льки займаютьс¤ м≥ждисципл≥нарним розвитком еколог≥чноњ тематики. ÷е й зв'¤зки з економ≥кою, с≥льським господарством, транспортом тощо. ” б≥льшост≥ випадк≥в орган≥зац≥¤ координуванн¤ ц≥Їњ тематики ¤к у прес≥, так ≥ в пол≥тиц≥ будуЇтьс¤ за галузевим принципом. ѕ≥д час конкуренц≥њ в редакц≥њ пом≥ж окремими темами це призведе до можливого програшу еколог≥чноњ тематики. “акож ≥ в пол≥тиц≥ Ц концентрац≥¤ еколог≥чних проблем у межах одного адм≥н≥стративного п≥дрозд≥лу допомагатиме розгл¤ду проблем довк≥лл¤ за час≥в п≥дйому еколог≥чноњ пол≥тики. јле за час≥в њњ спаду ≥нтеграц≥¤ проблем довк≥лл¤ в р≥зн≥ пол≥тичн≥ п≥дрозд≥ли Ї ефективн≥шою.

1	2	3

Ќазва: ƒосв≥д мас-мед≥а в Ќ≥меччин≥ (в еколог≥чн≥й пол≥тиц≥)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (847 прочитано)