∆урнал≥стика > ƒосв≥д мас-мед≥а в Ќ≥меччин≥ (в еколог≥чн≥й пол≥тиц≥)

Ќеобх≥дн≥сть проникненн¤ еколог≥чного журнал≥ста в таку тематику, ¤к економ≥ка, енергетика, с≥льське господарство, може призводити до пр¤моњ чи прихованоњ конкуренц≥њ з колегами, котр≥ в≥дпов≥дають за висв≥тленн¤ под≥й у цих галуз¤х.

ћожливост≥ дл¤ висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем зростають п≥д час великих под≥й, ¤кими можна, наприклад, вважати конференц≥њ ќќЌ. «а час≥в другор¤дност≥ еколог≥чноњ пол≥тики в сусп≥льств≥ й у прес≥ матер≥али про довк≥лл¤ будуть з'¤вл¤тис¤ на передостанн≥х стор≥нках.

ѕрофесор ’емберг дискутуЇ три орган≥зац≥йн≥ модел≥ висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем .

≤нституц≥йна модель Ц еколог≥чна проблематика маЇ окрему редакц≥ю, власну стор≥нку чи рубрику.

‘≥льтрац≥йна модель Ц наукова редакц≥¤ чи економ≥чна редакц≥¤ пропонують матер≥али з еколог≥чноњ тематики ≥ншим редакц≥йним в≥дд≥лам.

ћодель редакц≥њ за проектом Ц творча обробка тем довк≥лл¤ сп≥льною командою журнал≥ст≥в р≥зних в≥дд≥л≥в. «а такою моделлю, наприклад, працюЇ н≥мецький журнал "Ўп≥гель".

яка з цих моделей приверне увагу видавц≥в та головних редактор≥в, залежить в≥д стану попул¤рност≥ еколог≥чноњ пол≥тики в сусп≥льств≥. ѕол≥тичне значенн¤ питань навколишнього середовища в≥д≥граЇ в цьому випадку головну роль.

«вичною практикою ≥нформуванн¤ пол≥тик≥в Ї п≥дготовка допом≥жними структурами так званих преспапок з актуальними пов≥домленн¤ми. як правило, еколог≥чн≥ пол≥тики отримують усе те, що стосуЇтьс¤ еколог≥чноњ пол≥тики, економ≥чн≥ Ц економ≥чноњ тощо. ¬едуч≥ пол≥тики ц≥кавл¤тьс¤ хоча б назвами матер≥ал≥в.

ќсобливо велик≥ вимоги ставить еколог≥чна тематика до локальних «ћ , вважаЇ нин≥ сп≥вроб≥тник управл≥нн¤ з проблем довк≥лл¤ в Ѕерл≥н≥  арстен  леннер . ¬иникаЇ необх≥дн≥сть профес≥йно задовольнити потреби читача в еколог≥чн≥й ≥нформац≥њ на м≥сцевому р≥вн≥, що потребуЇ на¤вност≥ в≥дпов≥дних знань у журнал≥ст≥в невеликих газет. ƒосить складне завданн¤ дл¤ них Ц висв≥тленн¤ глобальних еколог≥чних проблем. ѕроте вони теж повинн≥ прагнути до компетентноњ роботи з матер≥алами з усього спектра еколог≥чноњ пол≥тики, особливо тими, котр≥ стосуютьс¤ рег≥онального р≥вн¤.

≈колог≥чна пол≥тика Ї наст≥льки сильною, наск≥льки сильн≥ т≥ сусп≥льн≥ сили, котр≥ п≥дтримують њњ розвиток. ќдним ≥з силових ресурс≥в еколог≥чноњ пол≥тики Ї громадська думка. ѕ≥дтримка еколог≥чноњ пол≥тики пресою т≥сно пов'¤зана з кон'юнктурою проблематики довк≥лл¤ в сусп≥льств≥. “ому скор≥ше не варто спод≥ватис¤, що еколог≥чна журнал≥стика здатна допомогти еколог≥чн≥й пол≥тиц≥ швидко вийти з≥ стану спаду.

¬ласн≥ правила поданн¤ проблем у прес≥ ведуть до загостренн¤ та ≥нод≥ переб≥льшенн¤ одн≥Їњ теми та применшенн¤ чи взагал≥ ≥гноруванн¤ ≥ншоњ. "ћорал≥зуюча" еколог≥чна журнал≥стика не буде гарним пом≥чником еколог≥чноњ пол≥тики, оск≥льки не виховуЇ еколог≥чноњ св≥домост≥ в сусп≥льств≥, а лише пропонуЇ почутт¤ безнад≥њ, в≥дсутност≥ допомоги з будь¤кого боку. ÷е може легко призвести до фатал≥зму й зашкодити продуктивному розвитку еколог≥чноњ пол≥тики та журнал≥стики.

∆урнал≥стикознавець ћосковського держун≥верситету ™.ћ.Ўевченко зауважуЇ: загостренн¤ еколог≥чних проблем ≥ розвиток "зеленого" руху в крањн≥ сформували в журнал≥стиц≥ нов≥ жанри з новим предметом в≥дображенн¤ Ц еколог≥Їю. ѕроте сьогодн≥ можна стверджувати, що еколог≥чна журнал≥стика, ¤к ≥ природоохоронн≥ ≥н≥ц≥ативи, переживаЇ кризe.

—еред його причин Ц пол≥тизац≥¤ "зелених". ∆урнал≥стпрактик, ¤кий працюЇ над еколог≥чними проблемами, повинен вести пошук тип≥в тексту, доповнюючи њх конструктивними програмами. ” найближчому майбутньому може з'¤витис¤ новий текст, проте, одне маЇ залишатис¤ незм≥нним Ц еколог≥чна журнал≥стика, опанувавши досв≥д свого розвитку, мусить в≥дмовитис¤ в≥д намагань використовувати еколог≥ю, ¤к метод захвату влади, Ц вважаЇ ≈.ћ.Ўевченко .

Ќедостатн¤ ≥нтеграц≥¤ проблем охорони довк≥лл¤ в економ≥чний, транспортний розд≥ли надрег≥ональних видань чи пров≥дн≥ статт≥ м≥сцевоњ преси заважають достатньому сприйн¤ттю цих проблем у пол≥тиц≥, економ≥ц≥ та ≥нших сферах д≥¤льност≥.

якщо еколог≥чним журнал≥стам поталанить розм≥щувати св≥й творчий доробок у прес≥ не т≥льки у вигл¤д≥ сенсац≥й, т≥льки тод≥ й еколог≥чна пол≥тика зможе спод≥ватис¤ на по¤ву додаткового пол¤ д≥¤льност≥. якщо цього не станетьс¤, доведетьс¤ чекати на нов≥ катастрофи. јле краще б журнал≥стам залишитис¤ без роботи, н≥ж писати про все зростаючу к≥льк≥сть негаразд≥в.

як вважають досл≥дники украњнськоњ преси, "масмед≥а Ї могутньою силою впливу на сусп≥льство. ≤ сьогодн≥ постаЇ нагальна потреба об'Їктивно вивчити р≥зн≥ шл¤хи оптим≥зац≥њ роботи засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ" . ƒл¤ вивченн¤ висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем у прес≥ автором було обрано метод контентанал≥зу. …ого ретельно досл≥джено в украњнському журнал≥стикознавств≥ професором ¬.‘.≤вановим .

јвтором провадивс¤ контентанал≥з еколог≥чноњ та природоохоронноњ преси на приклад≥ журналу "–≥дна природа" й газети "«елений св≥т" у 1993 роц≥ , досл≥дженн¤ комун≥кац≥йних процес≥в у Ќ≥меччин≥ за допомогою контентанал≥зу .

–обота над досл≥дженн¤м н≥мецькоњ преси проводилас¤ автором у  атолицькому ун≥верситет≥ јйхштету, ‘–Ќ, п≥д кер≥вництвом професора ¬альтера ’емберга.

„астина матер≥ал≥в про еколог≥чну пол≥тику у сп≥вв≥дношенн≥ до вс≥х матер≥ал≥в з проблем довк≥лл¤ становила в "Suddeutsche Zeitung" 139 матер≥ал≥в (12 %), "“ageszeitung" 79 (7 %), "Frankfurter Allgemeine Zeitung" 110 (12 %), у середньому Ц 10 %.

«а результатами контентанал≥з≥в, еколог≥чна пол≥тика присутн¤ також ≥ в украњнськ≥й прес≥, але висв≥тлюЇтьс¤ недостатньо. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, сп≥вв≥дношенн¤ матер≥ал≥в про еколог≥чну пол≥тику до вс≥х публ≥кац≥й про довк≥лл¤ в газетах: "√олос ”крањни" Ц 7 матер≥ал≥в (0,6 %), "”р¤довий  ур'Їр" Ц 13 (5 %), " иевские ведомости" Ц 0, "«еркало недели" Ц 8 (2 %), у середньому Ц 2,5 %.

H≥мецька преса вм≥щуЇ еколог≥чн≥ публ≥кац≥њ переважно на стор≥нках наукових, або нав≥ть техн≥чних рубрик та розд≥л≥в у виданн¤х. ÷≥кава особлив≥сть висв≥тленн¤ еколог≥чноњ тематики в ”крањн≥ Ц значний соц≥альний аспект. ћатер≥али часто вм≥щено п≥д рубриками "—усп≥льство", "Ћюдина", "« пошти в≥дд≥лу соц≥альних проблем" та ≥ншими.

≈колог≥чна занепокоЇн≥сть, ¤к правило, вища у великих м≥стах (так званий феномен еколог≥чноњ концентрац≥њ, провокуючий сол≥дарну св≥дом≥сть), у середовищ≥ ос≥б з вищою осв≥тою, а головне Ц ор≥Їнтованих на постматер≥альн≥ ц≥нност≥. “ому анал≥тичн≥ виданн¤ прид≥л¤ють б≥льше уваги проблемам еколог≥њ, н≥ж "жовта" преса. „им вище буде соцiальноекономiчний статус та рiвень освiти, тим швидше й повнiше буде зрозумiлим екологiчна комунiкацi¤. ≤накше вона залишитьс¤ на рiвнi "прив≥лейованих" груп. ќтже, роз'¤сненн¤ екологiчних проблем не може бути ефективним без зростанн¤ загальноњ освiти населенн¤.

ѕередус≥м треба звернути увагу на державних службовц≥в, ¤к≥ створюють групу автор≥в оф≥ц≥альноњ преси. –обота з ними здатна ц≥леспр¤мовано п≥двищити ¤к≥сть висв≥тленн¤ екологопол≥тичних питань у прес≥. Ќеур¤дов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ досить пасивно ставл¤тьс¤ до контакт≥в з виданн¤ми, котр≥ досл≥джено. ќтже, спец≥альн≥ мед≥атрен≥нги мають зм≥нити ситуац≥ю на краще. ѕор≥вн¤льний анал≥з к≥лькост≥ суто еколог≥чних матер≥ал≥в ≥з загальним њх числом указуЇ на низьку репрезентац≥ю проблем довколишнього середовища в прес≥. ѕроте так≥ показники не заважають темам довк≥лл¤ в прес≥ ‘–Ќ мати значну пол≥тичну вагу. јктуальн≥сть та анал≥тичн≥сть висв≥тленн¤, реномован≥ дописувач≥, пост≥йна увага читач≥в спри¤ють розвитку ¤к≥сноњ еколог≥чноњ журнал≥стики. ÷е призвело нав≥ть до перетворенн¤ де¤ких наукових еколог≥чних видань на попул¤рн≥. «береженн¤ навколишнього середовища етабльовано ¤к у пол≥тику, так ≥ в економ≥ку держави.

”рахуванн¤ цього досв≥ду маЇ спри¤ти становленню еколог≥чноњ журнал≥стики в ”крањн≥, адже вс≥ згадан≥ недол≥ки н≥мецькоњ преси можна побачити й у нас. «ростанн¤ уваги до проблем довк≥лл¤ маЇ в≥дбуватис¤ не т≥льки за рахунок к≥лькост≥ еколог≥чних матер≥ал≥в, а насамперед, завд¤ки пол≥пшенню ¤кост≥ њх зм≥сту, профес≥онал≥зму журнал≥ст≥в, залученню пол≥тик≥в до авторського складу видань тощо. –азом з журнал≥стамифах≥вц¤ми в њх число вход¤ть ≥ в≥льн≥ дописувач≥.

Ќа приклад≥ Ќ≥меччини можна побачити, що одним ≥з головних завдань еколог≥чноњ пол≥тики Ї добре налагоджена комун≥кац≥¤ м≥ж пол≥тиками та громадськ≥стю.

ƒо функц≥й засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ в процесах висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем у Ќ≥меччин≥ належать:

Ј функц≥¤ тематизац≥њ;

Ј серв≥сна функц≥¤;

Ј функц≥¤ попередженн¤ на ранн≥х стад≥¤х;

Ј формуванн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥ через роз'¤снювальну роботу, поширенн¤ наукових в≥домостей та формулюванн¤ рекомендац≥й до конкретних д≥й.

ќдним з найефективн≥ших метод≥в визнано, насамперед, пабл≥к р≥лейшнз Ц нову галузь ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, котра все б≥льше утверджуЇтьс¤ в ”крањн≥. јле це вже Ї темою дл¤ подальших досл≥джень.

1	2	3

Ќазва: ƒосв≥д мас-мед≥а в Ќ≥меччин≥ (в еколог≥чн≥й пол≥тиц≥)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (847 прочитано)