∆урнал≥стика > ≈лементи оформленн¤ сучасного газетного виданн¤

≈лементи оформленн¤ сучасного газетного виданн¤

Ќав≥ть з першого погл¤ду сучасн≥ газетн≥ виданн¤ дуже в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д попередн≥х. ≤ хоча б≥льш≥сть елемент≥в оформленн¤ залишилис¤ тими самими, проте сучасн≥ технолог≥њ, в≥тчизн¤ний та закордонний досв≥д, насичен≥сть ≥нформац≥йними под≥¤ми та ≥нш≥ чинники знайшли своЇ в≥дображенн¤ у формуванн≥ нових тенденц≥й в оформленн≥ газет.

ѕроблема схожост≥ й розб≥жностей в оформленн≥ пер≥одичних видань становить ¤к теоретичний, так ≥ практичний ≥нтерес. Ќа формуванн¤ типу газети впливають, насамперед, прийоми оформленн¤, ¤к≥ залежать в≥д способ≥в групуванн¤ традиц≥йних елемент≥в оформленн¤ ≥ зв`¤зк≥в м≥ж ними.

Ќа основ≥ анал≥зу 40 загальнонац≥ональних громадсько-пол≥тичних газет ”крањни розгл¤немо класиф≥кац≥ю, види, значенн¤, функц≥њ, призначенн¤ елемент≥в оформленн¤.

¬идатний митець книги ¬. ј. ‘аворський бачив в основ≥ композиц≥йноњ системи неможлив≥сть оц≥нювати "спок≥йним оком" весь предмет одночасно. ћи бачимо т≥льки окрем≥ частини, говорив в≥н, ≥ за допомогою руху з'ЇднуЇмо њх, маЇмо у¤вленн¤ про просторову форму в ц≥лому. “ому рух ≥ рухов≥ у¤вленн¤ лежать в основ≥ т≥Їњ зоровоњ ц≥л≥сност≥ зображенн¤, що в насл≥док розгл¤ду в≥дчуваЇ читач1.

”с≥ види друкованоњ продукц≥њ (книги, часописи, газети) будуютьс¤ на однакових законом≥рних зв'¤зках м≥ж зм≥стом ≥ формою, складаютьс¤ з под≥бних елемент≥в, ¤к≥ зв`¤зуютьс¤ за Їдиними ознаками певними засобами. "јрх≥тектура книги включаЇ в себе... загальне художнЇ вир≥шенн¤, створенн¤ арх≥тектурного образу, арх≥тектон≥ку, вт≥лену наб≥рними та малювальними засобами, ус≥ елементи та способи просторового зображенн¤ л≥тературного твору, у тому числ≥ верстку або монтаж розворот≥в, ритм≥чне сп≥вв≥дношенн¤ проб≥льних та задрукованих м≥сць, застосуванн¤ всього арсеналу функц≥ональних розд≥лових, вид≥льних ≥ художньо-виражальних засоб≥в набору, друкарськоњ й малювальноњ граф≥ки, р≥зноман≥тних пол≥граф≥чних матер≥ал≥в"2.

 ласиф≥кац≥¤ елемент≥в газети базуЇтьс¤ на визначенн≥ пон¤тт¤ "елемент" у загальному розум≥нн≥ ("складова частина чого-небудь, складник, ≥нгред≥Їнт, деталь, риса, аспект...", "окрема сторона, риса чого-небудь..."3), ≥ переноситьс¤ у видавничу галузь. ≈лемент оформленн¤ в газет≥ маЇ так≥ особлив≥ ознаки (рис.1):

–ис. 1. ¬изначенн¤ елемента оформленн¤

- визначений зас≥б передач≥ ≥нформац≥њ або функц≥¤;

- специф≥чн≥ граф≥чн≥ параметри;

- роль у формуванн≥ звТ¤зк≥в.

«а засобами передач≥ ≥нформац≥њ елементи оформленн¤ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: наб≥рн≥ та кл≥шован≥4.  ритер≥Їм того, до ¤коњ групи належить той чи ≥нший елемент, Ї характер ≥нформац≥њ (текстова або зображальна). “ому до наб≥рних елемент≥в належать шрифтов≥ та проб≥льн≥ елементи, до кл≥шованих Ч зображенн¤ та декоративн≥ елементи.

√раф≥чн≥ параметри в≥дображен≥ у розм≥рах, накресленн≥, просторових ознаках, ун≥версальност≥ призначенн¤. Ќаприклад, шрифтов≥ елементи мають св≥тле, жирне або курсивне накресленн¤, розм≥р визначаЇтьс¤ кеглем, малюнок Ч гарн≥турою. –озм≥рн≥ характеристики (довжина, висота ≥ ширина) притаманн≥ вс≥м без вин¤тку елементам газети, а њх сп≥вв≥дношенн¤ Ї основною рисою т≥Їњ чи ≥ншоњ газети. ќднак розм≥рн≥ характеристики елемент≥в оформленн¤ визначаютьс¤ основними параметрами газети: њњ форматом, площею набору, к≥льк≥стю та шириною колонок.

¬с≥ елементи оформленн¤ газети вступають у певн≥ звТ¤зки м≥ж собою, що впор¤дковуЇ р≥знор≥дн≥ матер≥али ≥ надаЇ ц≥л≥сност≥ газетн≥й стор≥нц≥ й виданню в ц≥лому. јнал≥зуючи художню форму книги, ќ. ќ. —идоров вид≥лив чотири типи звТ¤зк≥в м≥ж елементами оформленн¤: образно-смислов≥, просторово-пластичн≥, матерiально-функцiональн≥ та декоративн≥. —аме вони створюють виданн¤, що сприймаЇтьс¤ читачем ¤к Їдн≥сть зм≥сту та художнього оформленн¤.

Ѕ≥льш≥сть елемент≥в оформленн¤ ун≥версальн≥ за своњми функц≥¤ми, але ≥снують ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють њх в≥д ≥нших ≥ в≥д ¤ких залежить застосуванн¤ цих елемент≥в у тих чи ≥нших випадках. ¬≥домий теоретик оформленн¤ книги ¬. ћ. Ћ¤хов стверджував, що основною ознакою елемент≥в оформленн¤ Ї ун≥версальн≥сть. "Ѕ≥льш≥сть елемент≥в у книз≥ Ч ≥ насамперед шрифт набору Ч типов≥, стандартизован≥, розрахован≥ на р≥зноман≥тн≥ комб≥нац≥њ. —учасна книга демонструЇ величезну к≥льк≥сть р≥шень на основ≥ Їдиноњ типометричноњ с≥тки з≥ стандартними елементами"5.

—аме за допомогою таких елемент≥в будуЇтьс¤ будь-¤ке виданн¤. Ќаприклад, у газет≥ "ѕравда ”крањни" однаковим шрифтом набираютьс¤ ≥ текстов≥ матер≥али ≥ заголовки, в≥др≥зн¤ютьс¤ вони лише кеглем та насичен≥стю. ћайже в ус≥х газетах так≥ декоративн≥ елементи, ¤к л≥н≥йки, застосовуютьс¤ в будь-¤ких випадках: дл¤ вид≥ленн¤ доб≥рки, в≥докремленн¤ текстових колонок, п≥дкресленн¤ пр≥звища автора, розмежуванн¤ окремих матер≥ал≥в.

–оль елемент≥в оформленн¤ у газет≥ надзвичайно р≥зноман≥тна. ¬она визначаЇтьс¤ тими значеннЇвими, функц≥ональними, арх≥тектон≥чними, композиц≥йними, конструктивними й ≥ншими зв'¤зками, завд¤ки ¤ким одна газета в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших. “итульний шрифт, наприклад, використовуЇтьс¤ дл¤ набору заголовк≥в (функц≥¤), вид≥л¤Ї њх (призначенн¤), характеризуЇтьс¤ кеглем, накресленн¤м ≥ малюнком. Ћ≥н≥йки використовуютьс¤ дл¤ вид≥ленн¤, в≥докремленн¤ або об`Їднанн¤ ≥нших елемент≥в ≥ характеризуютьс¤ малюнком та товщиною.

—кладов≥ газети в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д елемент≥в ≥нших вид≥в друкованих видань через характерн≥ риси газетного виданн¤: формат, розм≥щенн¤ на одн≥й стор≥нц≥ великоњ к≥лькост≥ р≥знор≥дних матер≥ал≥в, групуванн¤ њх у доб≥рки, под≥л на колонки (≥нод≥ р≥зноњ ширини), на¤вн≥сть самост≥йних зображальних матер≥ал≥в тощо. "ѕерв≥сн≥ елементи газетноњ форми Ч формат, обс¤г, колонки. ¬они в≥др≥зн¤ють газетну форму в≥д форми вс≥х ≥нших твор≥в друку, пер≥одичних ≥ непер≥одичних (журнали, книги, бюлетен≥, альбоми тощо). ќсновною ф≥зичною межею ≥ м≥рою дл¤ частин газетного зм≥сту Ч матер≥ал≥в, рубрик, розд≥л≥в Ч служать полоси ≥ колонки"6.

’оча сам≥ елементи оформленн¤ Ї пост≥йними дл¤ будь-¤коњ газети, проте њхн¤ структура, функц≥њ й сполученн¤ один з одним дл¤ кожноњ газети моделюютьс¤ ≥ндив≥дуально. ÷е залежить насамперед в≥д структури ≥нформац≥йного матер≥алу, виданн¤ в ц≥лому.

‘ормуванн¤ арх≥тектон≥ки газети зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ ¤костей, властивих елементам оформленн¤ (под≥л газети на рубрики, тематичн≥ стор≥нки, вид≥ленн¤ в окремий блок коротких ≥нформац≥йних пов≥домлень, вид≥ленн¤ початку або зак≥нченн¤ текст≥в, утворенн¤ складених зображальних матер≥ал≥в) дл¤ зручност≥ користуванн¤ виданн¤м.

“аким чином, традиц≥йн≥ елементи оформленн¤ стають показниками складних зв'¤зк≥в, ¤к≥ об'Їднують ус≥ компоненти виданн¤. «в'¤зки (значеннЇв≥, арх≥тектон≥чн≥, функц≥ональн≥, композиц≥йн≥, конструктивн≥) Ч це та незм≥нна основа, на ¤к≥й базуЇтьс¤ виданн¤. —аме вони надають стор≥нкам так≥ ¤кост≥, завд¤ки ¤ким њх називають "оркестром р≥зних ≥нструмент≥в"7; вони вимагають под≥лу великих матер≥ал≥в на частини, що вм≥щують на р≥зних стор≥нках, використанн¤ цитат, резюме, вид≥ленн¤ окремих матер≥ал≥в титульними шрифтами та розташуванн¤ њх над ≥люстративним матер≥алом тощо. јнал≥з в≥дношень р≥зноман≥тних тип≥в зв'¤зк≥в елемент≥в усередин≥ твору ¬. ћ. Ћ¤хов уважав найактуальн≥шим завданн¤м теор≥њ композиц≥њ8.

ѕри под≥л≥ елемент≥в за ступенем складност≥ користуютьс¤ такими ознаками, ¤к смисл, функц≥ональне призначенн¤, структура. Ќаприклад, група р¤дк≥в, абзац, стор≥нка набору, блок стор≥нок, рубрика, стор≥нка з ≥люстрац≥¤ми або текст без ≥люстрац≥й, заголовок, ≥н≥ц≥ал, колонтитул, пром≥жок. ¬. ћ. Ћ¤хов ≥люструЇ "р≥знор≥дн≥сть" елемент≥в такою тезою: "” третьому ¤рус≥ знаход¤тьс¤ найпрост≥ш≥ елементи, що складають ≥ орган≥зують матер≥альне "т≥ло" книги. ÷е Ч р≥зноман≥тн≥ знаки писемност≥, окрем≥ елементи блоковоњ конструкц≥њ (стор≥нки, плет≥нн¤, форзац тощо)..."9.

¬ид≥ленн¤ груп елемент≥в оформленн¤ грунтуЇтьс¤ на под≥л≥ њх за ступенем складност≥ на к≥лька р≥вн≥в. ƒо нижчого р≥вн¤ в≥днос¤ть елементарн≥ складов≥ або найпрост≥ше групуванн¤ елемент≥в одного або двох вид≥в: л≥тери, проб≥ли, л≥н≥йки тощо.

ѕоЇднанн¤ цих найпрост≥ших елемент≥в утворюЇ новий елемент, ¤кий належить до наступного за ступенем складност≥ р≥вн¤: текстовий р¤док, заголовки, зображенн¤ тощо. Ќаприклад, текстовий р¤док можна розгл¤дати ¤к сукупн≥сть текстового або заголовного шрифту ≥ проб≥л≥в, обмеженн¤ матер≥алу рамкою Ч ¤к сполученн¤ л≥н≥йок ≥ проб≥л≥в.

Ѕ≥льш високий р≥вень складност≥ обТЇднуЇ елементи з к≥лькома загальними, однаковими ознаками ≥ характеристиками. Ќаприклад, текстовий та титульний шрифти разом утворюють такий узагальнений елемент, ¤к шрифтовий; л≥н≥йки та прикраси у поЇднанн≥ можна в≥днести до декоративних (службових) елемент≥в; сукупн≥сть текстових р¤дк≥в, проб≥льних елемент≥в (м≥жр¤дкових, м≥жколонкових, пол¤), л≥н≥йок (¤к елемент≥в вид≥ленн¤ або в≥докремленн¤), заголовк≥в утворюЇ так≥ елементи, ¤к колонки, доб≥рки, колонтитули тощо.

“аку складену форму об'Їднанн¤ елемент≥в оформленн¤, ¤ка забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть, арх≥тектон≥чн≥сть газетноњ стор≥нки та виданн¤ в ц≥лому можна назвати комплексом. ѕрикладом об'Їднанн¤ под≥бного р≥вн¤ можна назвати заголовний комплекс, до складу ¤кого вход¤ть р≥знохарактерн≥ за призначенн¤м (≥, в≥дпов≥дно, за розм≥рами та ≥ншими характеристиками) елементи (титульний шрифт, л≥н≥йки, зображальн≥, проб≥льн≥ елементи).

як уже зазначалос¤, майже вс≥ елементи оформленн¤ багатофункц≥ональн≥, призначенн¤ одного й того самого елемента досить широке. Ќаприклад, л≥н≥йки можуть вид≥л¤ти, в≥докремлювати, групувати, зсувати зоровий центр. —аме багатофункц≥ональн≥сть елемент≥в оформленн¤, вважав ¬. ћ. Ћ¤хов, перетворюЇ виданн¤ на структурне ¤вище, а модель (композиц≥йно-граф≥чне моделюванн¤) розкриваЇ зв'¤зки м≥ж елементами. јрх≥тектон≥ка газети стаЇ показником гармон≥йного сполученн¤ елемент≥в значеннЇвими, функц≥ональними ≥ ≥ншими зв'¤зками. ѕравильне розум≥нн¤ композиц≥њ й арх≥тектон≥ки газети залежить в≥д слушност≥ розум≥нн¤ њњ структурноњ орган≥зац≥њ.

1	2	3

Ќазва: ≈лементи оформленн¤ сучасного газетного виданн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1701 прочитано)