∆урнал≥стика > ≈лементи оформленн¤ сучасного газетного виданн¤

«астосуванн¤ складових частин газети Ч в≥д найпрост≥ших елемент≥в до системи вищого р≥вн¤ Ч визначаЇтьс¤ на зм≥стов≥й основ≥.  омпозиц≥¤ вказуЇ на пор¤док розм≥щенн¤ матер≥ал≥в на стор≥нц≥ залежно в≥д значенн¤ ≥ в≥дображаЇ зм≥ст. ѕрактичне вт≥ленн¤ композиц≥йних принцип≥в в≥дображене в арх≥тектон≥ц≥ Ч конф≥гурац≥¤ матер≥ал≥в, сп≥вв≥дношенн¤ ширини ≥ висоти публ≥кац≥њ ≥ в≥дношенн¤ до ос≥ симетр≥њ, в≥докремленн¤ та групуванн¤ окремих елемент≥в засобами оформленн¤.

—тиль оформленн¤ газети визначаЇтьс¤ через анал≥з њњ композиц≥йно-граф≥чноњ модел≥, в ¤к≥й ус≥ елементи оформленн¤ мають своЇ м≥сце. “акою моделлю на практиц≥ служить жорсткий макет, оснований на таких комплексних елемент≥в:

- формат набору (розм≥рн≥ характеристики, к≥льк≥сть та розм≥р колонок, текстов≥ та титульн≥ шрифти тощо);

- заголовний комплекс (система рубрикац≥њ);

- пост≥йне м≥сце на стор≥нц≥;

- елементи вид≥ленн¤ (декоративн≥, проб≥льн≥);

- принципи верстки (схема розташуванн¤ текстових та ≥люстративних матер≥ал≥в).

„≥тка система рубрикац≥њ дозвол¤Ї без використанн¤ спец≥альних елемент≥в ≥ засоб≥в оформленн¤ групувати окрем≥ матер≥али, визначати взаЇмозв`¤зок окремих елемент≥в у середин≥ рубрик та надаЇ виданню св≥тлого стилю оформленн¤.

≈лементи оформленн¤ газети можна розд≥лити на так≥ основн≥ групи: шрифтов≥, проб≥льн≥, декоративн≥ та зображальн≥. Ѕудь-¤ка складова газети належить до одн≥Їњ з цих груп. Ќаприклад, л≥н≥йки належать до групи декоративних елемент≥в, д≥аграма Ч до зображальних, назва рубрики Ч до шрифтових. ƒе¤к≥ автори (—идоров ќ. ќ., √ончарова Ќ. ј., √алк≥н —. ≤. та ≥н.) користуютьс¤ б≥льш детальною класиф≥кац≥Їю, наприклад, до р≥зних груп в≥днос¤ть текстов≥ та титульн≥ шрифти, тонов≥ та штрихов≥ ≥люстрац≥њ, таблиц≥. "≈лемент оформленн¤ Ч одна з складових частин зовн≥шньоњ форми пер≥одичного виданн¤, ¤к≥й властива певна функц≥¤ при передаванн≥ зм≥сту ≥ маЇ власне призначенн¤ та р¤д специф≥чних ознак, ¤к≥ дозвол¤ють вид≥лити даний елемент з ус≥Їњ системи оформленн¤. ƒо елемент≥в оформленн¤ в≥днос¤ть, наприклад, текстовий шрифт, м≥жколонков≥ проб≥ли, л≥н≥йки тощо"10.

 оротко охарактеризуЇмо роль кожноњ групи елемент≥в оформленн¤ газети.

¬елике значенн¤ в арх≥тектон≥ц≥ газетного виданн¤ маЇ "пов≥тр¤", тобто проб≥льн≥ елементи. ѕрост≥р значно пожвавлюЇ композиц≥ю газети, в≥н присутн≥й на кожн≥й стор≥нц≥, розворот≥, в середин≥ газети та навколо кожного њњ елемента, на фон≥ б≥лого будуЇтьс¤ модель газети. ¬ ус≥х пер≥одичних виданн¤х знаходимо так≥ види проб≥л≥в, ¤к м≥жл≥терн≥, м≥жсл≥вн≥, м≥жр¤дков≥, м≥жколонков≥, навколо заголовк≥в, резюме, колонтитул≥в, зображальних елемент≥в ≥ п≥дпис≥в, пол¤. Ќа д≥аграм≥ (рис. 2) показан≥ розм≥ри (у м≥л≥метрах) основних проб≥льних елемент≥в газет, що досл≥джувалис¤.

як видно з д≥аграми, у б≥льшост≥ газет проб≥ли м≥ж зображальними елементами, заголовками, п≥дписами ≥ ≥ншими елементами газети знаход¤тьс¤ в межах 2Ч7 мм (лише у газет≥ "Ћ≥тературна ”крањна" зображенн¤ може в≥докремлюватис¤ в≥д тексту проб≥лами у 25 мм), але розм≥ри пол≥в не можна звести до середнього значенн¤: у газет≥ "ƒемократична ”крањна" вони дор≥внюють 14 мм, а в газет≥ "ƒень" Ч 26 мм.

–ис. 2. –озм≥ри проб≥льних елемент≥в у сучасних газетах ”крањни (в мм)

ƒекоративними елементами називаютьс¤ так≥ елементи, призначенн¤ ¤ких пол¤гаЇ у вид≥ленн≥ або в≥докремленн≥ ≥нших елемент≥в, групуванн≥ окремих матер≥ал≥в. ƒекоративн≥ елементи надають специф≥чних рис оформленню того чи ≥ншого виданн¤ (або типу виданн¤). ѓх в≥дсутн≥сть пог≥ршуЇ ор≥Їнтац≥ю читача на стор≥нках газети, розмиваЇ меж≥ м≥ж матер≥алами, послаблюЇ де¤к≥ акценти, але не зм≥нюЇ зм≥ст. ƒо декоративних елемент≥в належать л≥н≥йки, повн≥ або неповн≥ рамки; р≥зноман≥тн≥ ф≥гурн≥ позначки, к≥нц≥вки; плашки, п≥дкладки; ≥н≥ц≥ал.

ƒ≥аграма (рис. 3) демонструЇ в≥дсотков≥ значенн¤ використанн¤ декоративних елемент≥в у сучасних газетах.

–ис. 3. «астосуванн¤ декоративних елемент≥в у сучасних газетах (у % в≥дносно загальноњ к≥лькост≥)

Ќа формуванн¤ типу газетного виданн¤ значною м≥рою впливаЇ насичен≥сть стор≥нок декоративними елементами й њх р≥зновидами. ≤снують газети, в ¤ких декоративн≥ елементи майже не використовуютьс¤, а функц≥њ в≥докремленн¤ та вид≥ленн¤ виконують проб≥льн≥ елементи. Ќаприклад, газета "¬еч≥рн≥й  ињв" лише доб≥рки вм≥щуЇ у тонку рамку, а вс≥ ≥нш≥ елементи газети в≥докремлюютьс¤ проб≥лами або назвами рубрик на плашц≥. ƒе¤к≥ газети використовують увесь наб≥р декоративних елемент≥в (плашки, ≥н≥ц≥али, п≥дкладки) Ч "¬лада ≥ пол≥тика", "ѕрезидентський в≥сник" тощо.

—л≥д зауважити, що газети, в ¤ких не використовуютьс¤ л≥н≥йки, кожен матер≥ал обмежуЇтьс¤ рамкою. ¬ин¤тком Ї газета "—вобода", в ¤к≥й л≥н≥йки та рамки не знайшли свого м≥сц¤, ≥ з ус≥х декоративних елемент≥в використовуютьс¤ лише ≥н≥ц≥ал, л≥н≥йка дл¤ п≥дкресленн¤ резюме (1Ч2 на номер) та плашка дл¤ рубрики (1Ч2 на номер). Ќав≥ть у колонтитулах будь-¤к≥ декоративн≥ елементи в≥дсутн≥, а в≥докремленн¤ матер≥ал≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок зб≥льшенн¤ проб≥льних елемент≥в.

«ображальн≥ елементи присутн≥ в будь-¤к≥й газет≥ й значною м≥рою в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д книжних ≥люстрац≥й. ÷е повТ¤зано з тим, що вони одночасно Ї елементом оформленн¤ та п≥дсистемою, тобто окремою публ≥кац≥Їю, самост≥йним ≥нформац≥йним пов≥домленн¤м. «ображальн≥ елементи Ї не лише складовою зовн≥шнього образу (зм≥сту) газети, але й њњ зм≥стовим наповненн¤м. ÷≥ два аспекти сл≥д розгл¤дати одночасно, оск≥льки й оформлювальн≥ функц≥њ, ≥ зм≥ст взаЇмоповТ¤зан≥ ≥ мають загальне призначенн¤: характер в≥дображенн¤ зображальних елемент≥в впливаЇ на њх сприйн¤тт¤ читачем, привертаЇ увагу до публ≥кац≥њ, зм≥стове наповненн¤ Ч задовольн¤Ї потребу в ≥нформац≥њ.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ використовують три види зображальних елемент≥в: фотограф≥чн≥ (тонов≥), нефотограф≥чн≥ (штрихов≥), ≥нфограф≥ка. ≤нфограф≥ка у вигл¤д≥ д≥аграм, карт, таблиць зТ¤вилас¤ на стор≥нках газет останн≥ми роками задл¤ наочного поданн¤ ≥нформац≥њ, дос¤гненн¤ в≥зуального ефекту, анал≥зу ≥нформац≥њ.

ƒ≥аграма (рис. 4) показуЇ частоту застосуванн¤ р≥зних вид≥в зображальних елемент≥в у сучасних газетах ”крањни.

–ис. 4. –озпод≥л вид≥в зображальних елемент≥в за частоою застосуванн¤ елемент≥в в газетах ”крањни

” газет≥ трапл¤ютьс¤ ≥ складн≥ ≥люстрац≥њ Ч сполученн¤ дек≥лькох вид≥в зображальних елемент≥в, наприклад, картод≥аграми (розм≥щенн¤ елемент≥в д≥аграми на м≥сцевост≥, на карт≥), або сполученн¤ фотограф≥њ ≥ кресленн¤ ("ƒелова¤ недел¤"). “аке поЇднанн¤ р≥зноман≥тних вид≥в ≥люстрац≥й характерне дл¤ р≥зного роду монтаж≥в.

‘отограф≥чн≥ елементи застосовують ус≥ сучасн≥ газети, чого не скажеш про штрихов≥ Ч у 16 % газет њх немаЇ. ’оча в середньому ≥нфограф≥ка займаЇ ст≥льки ж м≥сц¤ в газет≥, ¤к ≥ штрихов≥ зображенн¤, проте у 58 % сучасних газет д≥аграми, таблиц≥ та картосхеми не використовують. «а площею фотограф≥чн≥ та штрихов≥ зображальн≥ елементи мало чим в≥др≥зн¤ютьс¤, ≥нфограф≥ка маЇ б≥льш≥ розм≥ри при менш≥й к≥лькост≥ на стор≥нку. –¤д газет (8 %), кр≥м фотограф≥й, на своњх стор≥нках не застосовуЇ н≥¤ких ≥нших зображальних елемент≥в. ƒо них можна додати 5 % газет, в ¤ких, кр≥м фотограф≥й, Ї рекламн≥ блоки.

”с≥ види зображальних матер≥ал≥в використовують 39 % сучасних газет, ≥ вони в≥др≥зн¤ютьс¤ не лише форматом, але ≥ розташуванн¤м ≥ взаЇмод≥Їю м≥ж собою.

ќсновну площу газетноњ стор≥нки займають текстов≥ матер≥али, а в њх основ≥ лежать шрифтов≥ елементи. ѕринципи використанн¤ шрифт≥в у пер≥одичних виданн¤х практично однаков≥. Ўрифт ¤к елемент оформленн¤ розд≥л¤Їтьс¤ на титульний та текстовий, кожен з ¤ких маЇ своњ функц≥њ та призначенн¤. ’арактерними ознаками шрифту Ї кегль, накресленн¤ ≥ малюнок (гарн≥тура).

ƒл¤ набору тексту використовуЇтьс¤, ¤к правило, шрифт св≥тлого пр¤мого накресленн¤ невеликих кегл≥в. Ќа цьому фон≥ вид≥л¤ютьс¤ заголовки, набран≥ великими л≥терами, шрифтами переважно нап≥вжирних та жирних накреслень. јнал≥зуючи застосуванн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ к≥лькост≥ гарн≥тур дл¤ набору тексту, варто вид≥лити так≥ стил≥ оформленн¤, ¤к одногарн≥турний, малогарн≥турний ≥ багатогарн≥турний.

—полученн¤ одного елемента з ≥ншими супроводжуЇтьс¤ певним набором специф≥чних сп≥вв≥дносних характеристик. “итульний шрифт використовуЇтьс¤ дл¤ набору заголовк≥в (функц≥¤), вид≥л¤Ї њх (призначенн¤). “екстовий шрифт Ї самост≥йною одиницею оформленн¤, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д титульного такою специф≥чною ознакою, ¤к кегль. ÷е розм≥рна (к≥льк≥сна) ознака. ѕроте, пор¤д ≥з ц≥Їю особлив≥стю, текстовий шрифт маЇ свою основну функц≥ю (наб≥р тексту), призначенн¤ (позначити ≥ донести до читача текст ≥з найменшими викривленн¤ми й утрудненн¤ми, тобто в найзручн≥ш≥й дл¤ читанн¤ форм≥) ≥, кр≥м того, ще р¤д специф≥чних ознак залежно в≥д стилю виданн¤.

ѕросторов≥ та граф≥чн≥ ознаки (розм≥рн≥ характеристики, накресленн¤) будь-¤кого елемента оформленн¤ надають йому додаткових нових властивостей. Ќаприклад, зм≥на накресленн¤ дозвол¤Ї вид≥лити дек≥лька сл≥в у р¤дку. –амка об'ЇднуЇ публ≥кац≥њ в доб≥рку. «меншенн¤ к≥лькост≥ л≥тер у р¤дку утворюЇ просторово вид≥лений блок. ÷≥ дв≥ властивост≥ Ч вид≥льн≥ й об'Їднувальн≥ Ч ≥снують одночасно в комплексах ≥ системах р≥зних р≥вн≥в. ¬ид≥ленн¤ будь-¤кого матер≥алу одночасно об'ЇднуЇ його з ≥ншими. ƒо того ж вид≥льн≥ й об'Їднувальн≥ властивост≥ притаманн≥ не лише елементам оформленн¤, але й комплексам елемент≥в. ≤ ц≥ властивост≥ р≥зн¤тьс¤ за силою впливу так само, ¤к ≥ р≥вн≥ орган≥зац≥њ елемент≥в.

1	2	3

Ќазва: ≈лементи оформленн¤ сучасного газетного виданн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1701 прочитано)