∆урнал≥стика > ≈тичн≥ аспекти роботи з еколог≥чною ≥нформац≥Їю

≈тичн≥ аспекти роботи з еколог≥чною ≥нформац≥Їю

ќстанн≥ми роками почаст≥шали порушенн¤ журнал≥стськоњ етики. ÷е де¤к≥ журнал≥сти та вчен≥ пов"¤зують ≥з хибним розум≥нн¤м свободи преси, ¤ка зовс≥м не даЇ свободу писати не перев≥рен≥ матер≥али. ƒосл≥дник ќ. .ћелещенко наводить один ≥з таких приклад≥в у «апор≥жж≥.

«а ш≥сть дес¤тк≥в рок≥в забрудненн¤ пов≥тр¤ й скиданн¤ в р≥ку своњх в≥дход≥в 114 промисловими п≥дприЇмствами 29 м≥н≥стерств ≥ в≥домств зробили цей рег≥он еколог≥чно неблагополучним. ј розсекречен≥ дан≥ санеп≥демстанц≥њ м≥ста про те, що з 50 шк≥дливих речовин у пов≥тр¤ному басейн≥ 18 мають мутагенну активн≥сть (тобто можуть уражати спадковий апарат статевих кл≥тин людини) п≥дготували ірунт дл¤ к≥лькох газетних сенсац≥й.

"УЎ≥сть м≥с¤ц≥в 1991 року в «апор≥зьк≥й област≥ нападав на велику рогату худобу ≥ людей потворний мутант ≥з зв≥р¤чими щелепами, ¤кого народила ≥ викинула на см≥тник мати-проституткаФ. ѕл≥д творчоњ фантаз≥њ молодого журнал≥ста ¬.—ергЇЇва з м≥сцевоњ молод≥жноњ газети Ућ≤√Ф п≥сл¤ к≥лькох публ≥кац≥й викликав справжню пан≥ку: у в≥дд≥л реклами посипалис¤ об"¤ви про продаж та обм≥н будинк≥в ≥з ц≥Їњ м≥сцевост≥ Ц села в 27 к≥лометрах в≥д «апор≥жж¤, зривалис¤ зан¤тт¤ в школах, д≥тей не пускали в л≥сопосадки, обурен≥ директори радгосп≥в пов≥домл¤ли про неприбутт¤ роб≥тник≥в на пос≥вн≥ роботи, а в"¤зн≥ з найближчоњ зони в≥дправл¤ли в р≥зноман≥тн≥ ≥нстанц≥њ проханн¤ про добров≥льне переведенн¤ до м≥сць ув"¤зненн¤ бодай на ѕ≥вн≥ч, аби подал≥ в≥д мутанта". ¬игадку "молод≥жки" змушена була викрити республ≥канська газета " омсомольское знам¤", в≥дчувши, що в даному випадку колеги перестаралис¤.

¬≥д час≥в „орнобильськоњ катастрофи й в≥дтод≥, ¤к де¤к≥ «ћ≤ почали ор≥Їнтуватис¤ на найг≥рш≥ зразки "жовтоњ преси", виникла проблема перенасиченн¤ екоматер≥ал≥в "чорнухою". —к≥льки с≥мей в≥дмовились мати д≥тей п≥сл¤ ≥нформац≥њ про дитину-мутанта, ¤ку розповсюдили вс≥ газети. ∆урнал≥сти не повинн≥ зовс≥м замовчувати под≥бн≥ факти. јле й не треба смакувати ними, наводити на людей жах. ѕроте кореспонденти багатьох видань, ≥ не т≥льки "жовтоњ преси", продовжують ум≥щувати фото д≥тей-≥нвал≥д≥в, зображенн¤ скелет≥в тощо.

ќб"Їктивн≥сть ≥ справедлив≥сть Ц мета кожноњ статт≥, незалежно в≥д раси, стат≥, рел≥г≥йних переконань або осв≥ти журнал≥ста та його героњв. ѕроте висв≥тленн¤ д≥¤льност≥ руху "зелених" не завжди в≥дбуваЇтьс¤ об"Їктивно.

∆урнал≥стикознавець ћосковського ун≥верситету ™.ћ.Ўевченко вважаЇ: в ≥снуючий журнал≥стиц≥ зв"¤зок ¤вищ виводитьс¤ не з лог≥ки под≥й, а декларуЇтьс¤ п≥сл¤ перерахуванн¤ факт≥в. “аким чином породжуЇтьс¤, наприклад, установка про вину "зелених" в економ≥чн≥й криз≥, нагадуючи нам газетну публ≥цистику тотал≥тарних режим≥в з обов"¤зковим пошуком ворога. ≤ хоча дан≥ соц≥олог≥чних досл≥джень стверджують, що "90 % еколог≥чних ≥н≥ц≥атив спр¤мовано на р≥шенн¤ конкретних проблем", под≥бн≥ публ≥кац≥њ дос¤гають своЇњ мети Ц дискредитац≥њ "зеленого" руху.

≤нод≥ неприЇмн≥ звинуваченн¤ бувають наст≥льки серйозн≥, що викликають негативне ставленн¤ в≥дразу. ” газет≥ "”крањна молода" 8 кв≥тн¤ 1997 року було надруковано статтю "≈колог≥¤ абсурду". ” н≥й мова йшла про буд≥вництво “ашлицькоњ г≥дроакумулюючоњ станц≥њ в комплекс≥ ѕ≥вденно-”крањнськоњ ј≈—. јле дл¤ нашоњ теми буде ц≥кавим не це, а ремарка журнал≥ста в текст≥ статт≥ стосовно публ≥кац≥й колег: "ƒо реч≥, Унезбориму силуФ настирливих УзеленихФ одна з миколањвських газет по¤снюЇ дес¤тьма м≥льйонами долар≥в, ¤к≥ н≥бито подарувала њм дл¤ б≥льш продуктивноњ д≥¤льност≥ одна з зах≥дних еколог≥чних орган≥зац≥й". “аке обвинуваченн¤ може бути зовс≥м необірунтованим, але у св≥домост≥ перес≥чноњ людини все ж в≥дкладетьс¤ не краща ≥нформац≥¤ про "зелених".

"“ретiй сектор" (неур¤дов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ в систем≥ ур¤дових структур, так званого "першого сектору", та б≥знесу Ц "другого сектору") часто стаЇ предметом пильноњ уваги з боку преси та широкоњ громадськостi. Ќекоректна поведiнка окремих неур¤дових громадських орган≥зац≥й може спри¤ти посиленню упередженн¤ людей до всього "третього сектора" в цiлому. —аме дл¤ збереженн¤ свого доброго iменi органiзацiњ "третього сектора" мають дотримуватис¤ високих стандарт≥в зв≥тностi, самовр¤дуванн¤ та проведенн¤ великих громадських кампанiй. якщо органiзацiњ третього сектора будуть систематично iнформувати журналiстiв газет, радiо та телебаченн¤ про свою дi¤льнiсть, вони зможуть пол≥пшити своњ вiдносини iз засобами масовоњ iнформацiњ.

∆урнал≥стам сл≥д пам"¤тати, що негативний ≥м≥дж, створений дл¤ одн≥Їњ орган≥зац≥њ "зелених", здатний зовс≥м невиправдано зашкодити й тим, хто чесно ≥ сумл≥нно ставитьс¤ до своЇњ справи.

"«елений" рух, хоча ≥ з"¤вивс¤ лише дек≥лька дес¤тил≥ть тому, маЇ чималу позитивну ≥стор≥ю. ÷≥каво, що за одн≥Їю з верс≥й своЇю назвою в≥н завд¤чуЇ журнал≥сту √еорг≥ю  расовському, нашому сп≥вв≥тчизнику, ¤кий перењхав до ‘ранц≥њ. 1970 року в≥н заснував у ѕариж≥ газету "Ќовий гуман≥зм". ÷е виданн¤ присв¤чено проблемам збереженн¤ природи, захисту прав людини, миру та роззброЇнн¤. 5 червн¤ 1971 р. в ћ≥жнародний день захисту довк≥лл¤ на його стор≥нках  расовський надрукував статтю "ќперац≥¤ "’лороф≥л". ” н≥й було поставлено питанн¤ збереженн¤ природи в≥д знищенн¤, а також запропоновано вважати зелений кол≥р символом усього живого. ƒо реч≥, цей номер газети надруковано також зеленою фарбою.

ћатер≥али об"Їктивного характеру, де вм≥щено критику атомник≥в, у де¤ких «ћ≤ просто не вм≥щуютьс¤. ѕро це, зокрема, стверджуЇ ≥ студентка ќльга ћихайлюк. ¬она досл≥дила стан справ на –≥вненськ≥й ј≈—, спираючись на погл¤ди еколог≥чних експерт≥в, прац≥вник≥в "≈нергоатому", ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку. –еакц≥¤ на њњ ретельну працю була неспод≥вана: "ќднак м≥й виступ так ≥ не побачив св≥т. Ќатом≥сть виданн¤, дл¤ ¤кого ¤ працювала, надрукувало рекламу такого зм≥сту: "–≥вненська ј≈— Ц над≥йн≥сть, безпека, добробут", що абсолютно не в≥дпов≥дало д≥йсност≥". Ќа¤вн≥сть в ”крањн≥ практики "замовлених статей" стов≥дсотково визнали журнал≥сти п≥д час опитуванн¤, ¤ке проводилос¤ —оц≥с-√еллап.

∆урнал≥сти або редактори не повинн≥ приймати грош≥ в≥д орган≥зац≥й чи окремих людей, про ¤ких вони пишуть. ¬иданн¤ сам≥ мають сплатити за все, що знадобитьс¤ кореспондентов≥, аби висв≥тити тему. Ќасамперед, це стосуЇтьс¤ в≥др¤джень. Ќав≥ть ¤кщо ≥снуЇ думка, що н≥¤к≥ подарунки вам не завад¤ть, конфл≥кт ≥нтерес≥в залишатиметьс¤ ≥ може зашкодити ≥ ваш≥й репутац≥њ, ≥ репутац≥њ виданн¤.

Ѕолючим питанн¤м дл¤ украњнськоњ преси Ї й персональна увага до прац≥вника мас-мед≥а з боку його персонаж≥в: добре це чи погано? ‘уршет, запрошенн¤ до ресторану... ћатиме все це насл≥дки ≥ вплив на надрукований матер≥ал? ƒосл≥дники журнал≥стськоњ етики вважають: сл≥д уникати будь-¤ких особистих (емоц≥йних чи ф≥нансових) стосунк≥в, ¤к≥ можуть заважати неупередженому висв≥тленню новин. јле в цьому випадку мова йшла про так званий "пр¤ник". ≤снуЇ ще й "бат≥г".

—учасний в≥тчизн¤ний б≥знес успадкував принципи тотал≥тарноњ держави. ƒехто з б≥знесмен≥в пов"¤заний з≥ злочинним св≥том. ј м≥ж ним ≥ тотал≥таризмом Ї багато сп≥льного Ц ≥ там, ≥ там править закон сили. Ќав≥ть засоби п≥дтримки влади схож≥: сила, страх, сл≥пе п≥дпор¤дкуванн¤ наказам. ¬≥дпов≥дно, прийн¤те р≥шенн¤ не обговорюЇтьс¤. “ой, хто маЇ владу, не бажаЇ враховувати сусп≥льн≥ ≥нтереси. “ому у своњй робот≥ журнал≥ст часто стикаЇтьс¤ з≥ спробами дезинформац≥њ, тиску чи п≥дкупу.

–изикованою Ї ≥ "прихована реклама", коли журнал≥стам таЇмно плат¤ть т≥, про кого вони пишуть. ≤нод≥ мова йде не т≥льки про те, що маЇ бути надруковано, але й про те, чого варто уникати. ѕрац≥вники мас-мед≥а не повинн≥ порушувати журнал≥стську етику, зневажаючи ≥нформац≥Їю про небезпеку т≥Їњ чи ≥ншоњ продукц≥њ або ¤вища дл¤ довк≥лл¤ чи здоров"¤. Ќаприклад, вплив малих доз рад≥ац≥њ чи ≥он≥зуючого випром≥ненн¤, загроза здоров"ю користувача моб≥льного телефону, комп"ютера чи м≥крохвильовоњ п≥чки Ї надзвичайно ц≥кавою темою, але чомусь б≥льш≥сть журнал≥ст≥в уникаЇ њњ розробки. ’оча здогадатис¤ неважко Ц б≥льш≥сть ≥з виробник≥в ц≥Їњ продукц≥њ вм≥щуЇ рекламу в мас-мед≥а. ¬трата надходжень в≥д нењ р≥дко заохочуватиметьс¤ в загальнонац≥ональних виданн¤х. ≤нша справа Ц еколог≥чна преса. як правило, њњ видавц≥ св≥домо уникають реклами небезпечноњ дл¤ довк≥лл¤ чи здоров"¤ продукц≥њ.

ўе одне складне питанн¤ Ц плата за ≥нформац≥ю вже самими прац≥вниками засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. Ѕ≥льш≥сть ≥нформац≥йних орган≥зац≥й не плат¤ть за нењ. ’оча приклади, коли це трапл¤Їтьс¤ ≥ вважаЇтьс¤ припустимим в украњнських виданн¤х, на жаль, не поодинок≥.

 одекс етики еколог≥чного журнал≥ста

(розроблено ћ≥жнародною ‘едерац≥Їю еколог≥чних журнал≥ст≥в)

1. ѕраво на чисте середовище ≥ довгостроковий розвиток аргументоване й т≥сно пов"¤зане з правом на житт¤, здоров"¤ та добробут. ≈колог≥чний журнал≥ст повинен ≥нформувати громадськ≥сть про загрозу навколишньому середовищу на глобальному, рег≥ональному та м≥сцевому р≥вн¤х.

2. „асто «ћ≤ Ї Їдиним джерелом ≥нформац≥њ про навколишнЇ середовище. ќбов"¤зок журнал≥ста Ц п≥двищувати р≥вень усв≥домленн¤ громадськ≥стю проблем довк≥лл¤ та в≥дображати плюрал≥зм думок.

3. Ўл¤хом ≥нформуванн¤ журнал≥ст в≥д≥граЇ життЇво важливу роль у моб≥л≥зац≥њ зусиль громадськост≥ дл¤ захисту довк≥лл¤. ќбов"¤зок журнал≥ста Ц не лише в≥дкривати оч≥ людей на певну загрозу, а й в≥дсл≥дковувати ц≥ небезпеки, тримати громадськ≥сть у курс≥ розвитку под≥й. ∆урнал≥ст маЇ також писати й про можлив≥ шл¤хи розв"¤занн¤ еколог≥чних проблем.

1	2

Ќазва: ≈тичн≥ аспекти роботи з еколог≥чною ≥нформац≥Їю
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (631 прочитано)