∆урнал≥стика > ∆урнал ¤к тип виданн¤ в систем≥ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ

∆урнал ¤к тип виданн¤ в систем≥ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ

Ѕурхливий розвиток засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ, зумовлений демократичними зм≥нами в наш≥й крањн≥, л≥берал≥зац≥Їю сусп≥льних процес≥в, в≥дсутн≥стю пол≥тичноњ цензури, висуваЇ нагальну потребу б≥льш глибокого теоретичного осмисленн¤ м≥сц¤, рол≥, фахового р≥вн¤, тематичноњ спр¤мованост≥ та багатьох ≥нших чинник≥в ¤к газетноњ, так ≥ журнальноњ пер≥одики. ≤ ¤кщо д≥¤льн≥сть першоњ все ж таки перебуваЇ в пол≥ зору науковц≥в, то журналам у цьому в≥дношенн≥ поталанило значно менше. ” б≥бл≥отечних каталогах, по сут≥, в≥дсутн≥ теоретичн≥, чи, бодай анал≥тичн≥ розв≥дки в царин≥ журнальноњ пер≥одики.

ѕрактичне вивченн¤ журнал≥в з метою визначенн¤ њх м≥сц¤ в систем≥ «ћ  передбачаЇ ви¤вленн¤ типолог≥чних ознак ≥ характеристик, а також моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤ нових видань. “акий анал≥з включаЇ так≥ складов≥: класиф≥кац≥ю за тематичною спр¤мован≥стю, визначенн¤ типолог≥чних ознак журнал≥в, њх тип≥в, вид≥в, складенн¤ лог≥чноњ класиф≥кац≥йноњ модел≥ ≥ типолог≥чного моделюванн¤. —аме класиф≥кац≥¤ дозвол¤Ї под≥лити велику к≥льк≥сть журнал≥в на класи, п≥дкласи, групи, п≥дгрупи з тим, щоб визначити, до ¤коњ з них належить те чи ≥нше виданн¤, його основн≥ в≥дм≥нност≥ та загальн≥ риси.

≤снують р≥зн≥ класиф≥кац≥њ журнал≥в за такими ознаками: читацькою аудитор≥Їю, м≥сцем виданн¤, характером ≥нформац≥њ, видавничим органом, мовою, тематичною спр¤мован≥стю, ц≥льовим призначенн¤м. јле сл≥д п≥дкреслити, що найважлив≥шими визначальними ознаками виступають тематична спр¤мован≥сть ≥ ц≥льове призначенн¤. ¬≥дпов≥дно до цього вир≥зн¤ютьс¤ дв≥ основн≥ класиф≥кац≥њ, ¤к≥ доповнюють одна одну в характеристиц≥ журнал≥в ≥ можуть бути використан≥ залежно в≥д конкретних завдань - под≥л за ц≥льовим призначенн¤м всередин≥ тематичноњ класиф≥кац≥њ ≥ под≥л за тематикою всередин≥ класиф≥кац≥њ за ц≥льовим призначенн¤м. Ќаприклад, под≥ливши спец≥альн≥ журнали за тематичною спр¤мован≥стю на техн≥чн≥, медичн≥, еколог≥чн≥ тощо, можна под≥лити тематичний клас за ц≥льовим призначенн¤м, тобто техн≥чн≥ чи с≥льськогосподарськ≥ - на науков≥, виробнич≥ тощо. ≤, навпаки, под≥ливши вс≥ спец≥альн≥ журнали за ц≥льовим призначенн¤м на науков≥, практичн≥ тощо, можна њх також в≥др≥зн¤ти за тематикою, тобто науков≥ журнали - на техн≥чн≥, с≥льськогосподарськ≥, медичн≥ тощо.

”мовно вс≥ журнали можна под≥лити на три р≥вн¤ сприйн¤тт¤, ¤к≥ в≥дпов≥дно розрахован≥ на три р≥вн¤ читач≥в: 1) ≥нформац≥¤ дл¤ вс≥х; 2) широке коло прац≥вник≥в галуз≥ й тих, хто ц≥кавитьс¤ певними сферами науки, техн≥ки, культури; 3) наукова ≥ спец≥альна ≥нформац≥¤.

”загал≥ вс≥ журнали под≥л¤ютьс¤, звичайно, умовно на так≥ основн≥ тематичн≥ класи: загальнопол≥тичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥, виробничо-техн≥чн≥, природничо-науков≥, с≥льськогосподарськ≥, медичн≥, культурно-просв≥тницьк≥, л≥тературно-художн≥, в≥йськов≥, спортивн≥, еколог≥чн≥.  ожен з цих клас≥в у свою чергу под≥л¤Їтьс¤ на тематичн≥ групи.

ƒл¤ прикладу розгл¤немо першу групу, ¤ка за своЇю тематикою охоплюЇ журнали р≥зноман≥тноњ пол≥тичноњ, соц≥альноњ та економ≥чноњ проблематики. ƒо ц≥Їњ групи належать: 1) журнали, присв¤чен≥ м≥жнародному життю, зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й пол≥тиц≥ ”крањни ("”крањна", "“рибуна", "ѕол≥тика ≥ час"); 2) громадсько-пол≥тичн≥, присв¤чен≥ проблемам нац≥онального в≥дродженн¤ ("ќснова", "¬≥че" та ≥н.); 3) журнали з сусп≥льних наук, тематика ¤ких охоплюЇ ≥сторичн≥ науки ("‘≥лософська ≥ соц≥олог≥чна думка", "Ќаука ≥ сусп≥льство", "ѕам'¤ть стол≥ть" тощо), 4) економ≥чн≥ журнали р≥зного ц≥льового призначенн¤ ≥ широкого тематичного д≥апазону: загальн≥ проблеми, економ≥чн≥ науки, народне господарство, статистика, б≥знес, менеджмент ("ƒ≥ловий в≥сник", "≈коном≥чна ”крањна", "≈коном≥ка. ‘≥нанси. ѕраво", "‘≥нанси ”крањни"); 5) юридичн≥ журнали (" одекси ”крањни", "¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни", "«≥бранн¤ постанов ”р¤ду ”крањни").

Ќайчаст≥ше при класиф≥кац≥њ журнальноњ продукц≥њ застосовуЇтьс¤ принцип ц≥льового призначенн¤, ¤кий характеризуЇ суть виданн¤, визначаЇ його читацьку аудитор≥ю, завданн¤ та програму, конкретизуЇ характер ≥ тип виданн¤. –озгл¤немо под≥л журнал≥в за ц≥льовим призначенн¤м на приклад≥ спец≥альноњ журнальноњ пер≥одики.

—пец≥альн≥ журнали, незалежно в≥д њх галузевоњ належност≥, розрахован≥ переважно на наукових прац≥вник≥в, широке коло спец≥ал≥ст≥в, передовс≥м практик≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ працюють у дан≥й галуз≥. ¬≥дпов≥дно до цього спец≥альн≥ журнали под≥л¤ютьс¤ на науков≥, фахов≥ та ≥нформац≥йн≥. ¬они у свою чергу под≥л¤ютьс¤ на так≥ типи: науков≥ - на академ≥чн≥, вуз≥вськ≥, галузев≥; фахов≥ - на теоретичн≥, практичн≥ та масов≥; ≥нформац≥йн≥ - на реферативн≥ та фахово-≥нформац≥йн≥.

–озгл¤немо дл¤ прикладу типи наукових журнал≥в, що мають найб≥льше значенн¤ дл¤ перспектив розвитку галуз≥, р≥вн¤ њњ науково-техн≥чного поступу.

«г≥дно з ≥снуючими системами наукових установ - академ≥чною, вуз≥вською ≥ галузевою - вид наукових журнал≥в под≥л¤Їтьс¤ на три типи: академ≥чн≥, вуз≥вськ≥, галузев≥. Ќа перший погл¤д, под≥л тут в≥дбувс¤ в≥дпов≥дно до того, ¤кий орган видаЇ журнальну продукц≥ю, але насправд≥ - за ц≥льовим призначенн¤м, властивим кожному типу виданн¤ в≥дпов≥дно до р≥зних завдань академ≥чноњ, вуз≥вськоњ ≥ галузевоњ науки.

ѕерший тип наукових журнал≥в, що в≥дображають дос¤гненн¤ фундаментальних наук, - академ≥чн≥ журнали. ѓх видають Ќац≥ональна академ≥¤ наук ”крањни, науков≥ товариства, науково-досл≥дн≥ ≥нститути ("¬≥сник Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни", що висв≥тлюЇ загальнонауков≥ та громадсько-пол≥тичн≥ теми, або "ƒопов≥д≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни", "¬≥дродженн¤" - украњнський м≥жетн≥чний науково-педагог≥чний журнал).

ƒо другого типу наукових журнал≥в належать численн≥ сер≥њ в≥сник≥в вищих навчальних заклад≥в ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни, науков≥ допов≥д≥ вищоњ школи, матер≥али конференц≥й, науков≥ прац≥ вчених вищоњ школи тощо. “ак, прим≥ром, "¬≥сник  ињвського ун≥верситету" мав ст≥льки ж сер≥й, ск≥льки факультет≥в Ї у  ињвському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ “араса Ўевченка (сер≥њ "∆урнал≥стика", "‘≥лософ≥¤", "Ѕ≥олог≥¤" ≥ т.≥н.).

ƒо третього типу належать науков≥ журнали, ¤к≥ видають галузев≥ м≥н≥стерства на баз≥ наукових установ - в≥домчих науково-досл≥дних ≥нститут≥в. ∆урнали цього типу в≥дображають дос¤гненн¤ не фундаментальноњ, а прикладноњ науки ("«емл¤ ≥ люди", "¬≥сник аграрноњ науки" тощо).

“аким чином, класиф≥кац≥¤ журнал≥в за ц≥льовим призначенн¤м дозволила под≥лити всю безл≥ч сучасних спец≥альних журнал≥в на види та типи. јле цього недостатньо, бо ≥снуЇ р¤д характерних ознак, ¤костей, ¤к≥ визначають схож≥сть ≥ в≥дм≥нност≥ вид≥в ≥ тип≥в, формально-лог≥чних взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж ними.

¬исх≥дним ¤вищем у цьому процес≥ Ї соц≥альн≥ чинники, ¤к≥ створюють умови дл¤ виникненн¤ нових тип≥в журнальноњ продукц≥њ, визначають типоформуюч≥ ознаки: видавець (засновник), ц≥л≥ (мета) та завданн¤ журналу, читацька аудитор≥¤. —аме ц≥ три ознаки в р≥зн≥й посл≥довност≥ свого впливу ≥ створюють тип виданн¤. ¬они т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥, але кожна з них може бути перв≥сною при формуванн≥ типу виданн¤.

ƒо вторинних (залежних) типолог≥чних ознак належать: авторський склад, внутр≥шн¤ структура, оформленн¤, жанри друкованих матер≥ал≥в. Ќа них впливають типоформуюч≥ ознаки. «алежно в≥д мети виданн¤ ≥ читацькоњ аудитор≥њ вибираЇтьс¤ в≥дпов≥дне оформленн¤, склад автор≥в, жанри матер≥ал≥в, внутр≥шн¤ структура. “ак, наприклад, дл¤ наукового журналу застосовуютьс¤ вказан≥ ознаки в одному вигл¤д≥, дл¤ фахового, тим б≥льше, масового - зовс≥м ≥нш≥.

≤, нарешт≥, ще в б≥льш≥й п≥дпор¤дкованост≥, залежному становищ≥ знаход¤тьс¤ так≥ ознаки, ¤к пер≥одичн≥сть, обс¤г ≥ тираж. ¬они також залежать в≥д усталеного типу, читацькоњ аудитор≥њ, мети виданн¤, ≥ меншою м≥рою, в≥д вторинних ознак (наприклад, оформленн¤, внутр≥шн¤ структура, жанри можуть впливати, хоча ≥ опосередковано, на тираж≥).

ќтже, коротко зазначимо, що до типоформуючих ознак належать: видавець (засновник), мета та завданн¤, читацька аудитор≥¤; до вторинних - авторський склад, внутр≥шн¤ структура, жанри, оформленн¤; до формальних - пер≥одичн≥сть, обс¤г, тираж≥.

«упинимось б≥льш детально на кожн≥й типолог≥чн≥й ознац≥, розгл¤нувши њх взаЇмозв'¤зки та взаЇмний вплив на приклад≥ спец≥альних журнал≥.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших типоформуючих ознак Ї видавець (засновник). …ого роль у формуванн≥ типу пер≥одичного виданн¤, зокрема, спец≥ального журналу, дуже велика. ѕрот¤гом вс≥Їњ ≥стор≥њ розвитку спец≥альноњ преси можна простежити законом≥рний зв'¤зок м≥ж по¤вою пер≥одичного органу ≥ попередн≥м виникненн¤м видавничоњ установи. ѕ≥сл¤ в≥дкритт¤ будь-¤коњ визначноњ державноњ чи комерц≥йноњ орган≥зац≥њ через де¤кий час обов'¤зково виникають журнали чи ≥нш≥ пер≥одичн≥ виданн¤ - органи цих установ.

“аким чином, знаючи видавц¤, можна приблизно судити про тип виданн¤. Ќаприклад, Ќац≥ональна академ≥¤ наук ”крањни та њњ орган≥зац≥њ та установи зараз видають т≥льки науков≥ та теоретичн≥ журнали.

“е ж саме можна сказати про ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни ≥ вузи. ”станови системи нац≥ональноњ академ≥њ наук та ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни не видають н≥ виробничих, н≥ масових, н≥ ≥нформац≥йно-техн≥чних журнал≥в. ÷≥льове (функц≥ональне) призначенн¤ журнальноњ пер≥одики реал≥зуЇтьс¤ в завданн¤х та програмах, ¤к≥ визначаютьс¤ видавцем в≥дпов≥дно до його власноњ мети.

ћета ≥ завданн¤ спец≥альних журнал≥в визначаютьс¤ завданн¤ми орган≥в, що њх видають. « тематики ≥ характеру друкованих матер≥ал≥в можна зрозум≥ти, чи виконуЇ журнал накреслену програму в зм≥стовому план≥ ≥з залученн¤м спец≥ал≥ст≥в-фах≥вц≥в.

1	2	3

Ќазва: ∆урнал ¤к тип виданн¤ в систем≥ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1408 прочитано)