∆урнал≥стика > «ародженн¤ парт≥йно-рад¤нськоњ преси ”крањни

« початком непу, у 1922 роц≥ пол≥тика диктатури пролетар≥ату дещо слабшаЇ. ¬т≥м, ¤к зазначаЇ ј. ∆ивотко, саме у цьому роц≥ Уукрањнська некомун≥стична преса ц≥лковито зникаЇФ. ÷ей же автор в≥дзначаЇ, так би мовити, Унульову в≥дм≥ткуФ, в≥д ¤коњ починаЇ зростати парт≥йна ”крањни, при цьому в≥н посилаЇтьс¤ на ≥нших, рад¤нських досл≥дник≥в, ¬. ≤гнат≥Їнка та ј. –усанова: У–оку 1922 на 222 орган≥в рос≥йською мовою, орган≥в в украњнськ≥й мов≥ було 173, з ¤ких на комун≥стичну пресу припадаЇ 21 назваФ.

јле нав≥ть п≥д час непу, тобто п≥сл¤ дозволу, за певних умов, кап≥тал≥стичноњ форми власност≥ (держкап≥тал≥зму), та з в≥дновленн¤м ринкових в≥дносин в —–—– не в≥дбуваЇтьс¤ послабленн¤ парт≥йного контролю над пресою. У омандн≥ висотиФ б≥льшовики залишили за собою, до них було зараховано й редакц≥њ газет. ќднак неп прив≥в до загального пожвавленн¤ житт¤ в м≥стах ≥ селах, ≥ це, в свою чергу, не могло не позначитис¤ ≥ на стан≥ журнал≥стики.

¬ 1925-1926 роках починаЇтьс¤ поступове п≥днесенн¤ украњномовноњ рад¤нськоњ преси. «Т¤вл¤ютьс¤ м≥сцев≥ газети в численних невеликих м≥стах, с≥льських районах, а також нов≥ виданн¤: спец≥ал≥зован≥ часописи окремо дл¤ роб≥тник≥в, сел¤н, кооператор≥в, ≥нженер≥в, дл¤ вчител≥в ≥ молод≥, ж≥нок, але, на в≥дм≥ну в≥д под≥бних численних видань 1917-1918 рр. вони знаходилис¤ п≥д парт≥йним контролем ≥ вели пропаганду виключно комун≥стичних ≥дей. Ўвидкими темпами створюЇтьс¤ всеохоплююча мережа парт≥йно-рад¤нських газет. ƒе¤к≥ з них в≥д початку друкуютьс¤ украњнською мовою, ≥нш≥ були переведен≥ на нењ п≥д час пол≥тики украњн≥зац≥њ. « 1927 року починаЇ свою ≥стор≥ю масове рад≥омовленн¤.

« 1923-1924 рр. по 1930-1931 рр. преса брала активну участь у пол≥тиц≥ украњн≥зац≥њ, коли вживанн¤ украњнськоњ мови, в тому числ≥ ≥ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ, було форсовано. ¬ цей час нав≥ть було розроблено та запроваджено у повс¤кденний ужиток нову украњнську граматику, засновану на галицькому д≥алект≥, ¤кий погано розум≥ли в центральних област¤х та на сход≥ ”крањни саме через њњ перенасичен≥сть полон≥змами та д≥алектизмами.

√азети переводили на украњнську мову за авторитарними р≥шенн¤ми ≥ не завжди обгрунтовано. « часом, п≥сл¤ в≥дпов≥дних зм≥н в нац≥ональн≥й пол≥тиц≥, що почалис¤ у 1930-х роках, зокрема посиленн¤ позиц≥й рос≥йськоњ мови в союзних республ≥ках, - все повернулос¤ на своњ м≥сц¤. «окрема, обласна газета УЋуганска¤ правдаФ знову почала виходити рос≥йською мовою. ќднак сл≥д в≥дзначити, що саме рад¤нська влада створила розгалужену мережу украњномовних газет, переважно районних, у п≥вденних ≥ сх≥дних област¤х ”крањни, хоч ≥ робилос¤ це не ст≥льки дл¤ розвитку украњнськоњ мови, культури ≥ т.п., ск≥льки дл¤ п≥днесенн¤ р≥вн¤ комун≥стичноњ пропаганди ≥ аг≥тац≥њ.

” цей пер≥од формуЇтьс¤ ≥ заводська багатотиражна преса. ќкрема постанова ÷  з цього питанн¤ визначила, що кожен колектив, ¤кий маЇ б≥льше 1000 роб≥тник≥в, повинен випускати свою газету. ѕерший секретар парткому ставав особисто в≥дпов≥дальним за њњ випуск.

” вс≥й справ≥ кер≥вництва пресою встановлюЇтьс¤ надм≥рна централ≥зац≥¤. ≤ ≥дейно-пол≥тично, ≥ орган≥зац≥йно, ≥ в план≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ редакц≥њ стають повн≥стю п≥длеглими в≥дпов≥дним парткомам. Ѕагато чого в ≥дейн≥й сфер≥, в пол≥тичному устроњ крањни опин¤Їтьс¤ поза критикою преси. —вобод≥ слова на багато дес¤тил≥ть був покладений край - однак це подавалос¤ ¤к вища форма пролетарськоњ демократ≥њ: в ¤к≥й обмежувалас¤ лише УбуржуазнаФ свобода боротьби з ц≥Їю УвищоюФ свободою. ј в≥дтак ворожою пропагандою оголошувавс¤ кожний неузгоджений з парт≥йним ком≥тетом критичний виступ.

як неспростовний доказ справедливост≥ цього вироку можна навести той факт, що в газетах 1932-1933 рок≥в ан≥ слова не було сказано про страшний голодомор в ”крањн≥ - лише на нарад≥ в ћоскв≥ у виступ≥ м≥н≥стра (народного ком≥сара) с≥льського господарства, зм≥ст ¤кого наводивс¤ в Уѕравд≥Ф, визнавалас¤ на¤вн≥сть Утруднощ≥вФ з харчуванн¤м.

«годом за р≥зних пол≥тичних обставин рад¤нсько-парт≥йн≥й прес≥ дозвол¤лис¤ б≥льш≥ чи менш≥ ступен≥ свободи - але власне свободною вона не була н≥коли. ѕо-перше, через повну ≥ принципову в≥дсутн≥сть законодавчоњ бази такоњ свободи (вона лише проголошувалас¤ в конституц≥¤х —–—– та ”–—–), а по-друге, через те, що парт≥¤ н≥коли не випускала ключових важел≥в кер≥вництва пресою, зокрема п≥дготовки й розстановки кадр≥в, ≥деолог≥чного та матер≥ального забезпеченн¤, вимагаючи за це повноњ пол≥тичноњ, ≥деолог≥чноњ та вс¤коњ ≥ншоњ покори з боку журнал≥ст≥в ≥ редактор≥в.

1	2

Ќазва: «ародженн¤ парт≥йно-рад¤нськоњ преси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (833 прочитано)