∆урнал≥стика > Ћ≥тературне редагуванн¤ у сучасн≥й редакц≥њ

Ћ≥тературне редагуванн¤ у сучасн≥й редакц≥њ

–озгл¤даючи пон¤тт¤ л≥тературного редагуванн¤, професор ¬. ¬. –≥зун зазначаЇ: "ќзнакою перетворенн¤ ремесла у фах Ї на¤вн≥сть осмисленоњ, усв≥домленоњ системи необх≥дних операц≥й, здатних забезпечувати дос¤гненн¤ конкретних виробничих ц≥лей. ÷¤ система будуЇтьс¤ на наукових засадах, вона передбачаЇ анал≥з трудових операц≥й, в≥дб≥р найб≥льш ефективних, технолог≥чноЇмних д≥й, що забезпечують працю ≥ швидке дос¤гненн¤ оптимального результату" [–≥зун ¬. ¬.].

Ћ≥тературне редагуванн¤ Ї, мабуть, найважлив≥шим етапом обробки тексту перед його по¤вою у вигл¤д≥ статт≥ чи матер≥алу на газетн≥й шпальт≥. јдаптац≥¤ тексту дл¤ читацького сприйн¤тт¤, точна передача авторського задуму Ї наст≥льки вир≥шальними дл¤ забезпеченн¤ ефективного сп≥лкуванн¤ з читачем, що потребують пост≥йноњ ≥ посиленоњ уваги всього редакц≥йного колективу.

ќднак, незважаючи на це, у структур≥ редакц≥й сучасних газет майже немаЇ спец≥альних п≥дрозд≥л≥в, на ¤к≥ було би покладено зд≥йсненн¤ саме л≥тературного редагуванн¤. Ќа перший погл¤д, дл¤ редакц≥њ питанн¤ Уўќ подавати?" набагато принципов≥ше ≥ важлив≥ше за питанн¤ Уя  подавати?". јле чи справд≥ це так? ћ≥сце ≥ роль процесу л≥тературного редагуванн¤ текст≥в у робот≥ сучасноњ редакц≥њ ми спробуЇмо розгл¤нути у ц≥й статт≥ на приклад≥ орган≥зац≥њ роботи редакц≥њ тижневика У”крањнське слово".

"”крањнське слово" Ч щотижнева всеукрањнська громадсько-пол≥тична газета, що виходить на 16-ти стор≥нках формату ј-3. ќск≥льки дв≥ стор≥нки розвороту займаЇ програма телебаченн¤, то щотижн¤ л≥тературне редагуванн¤ повинн≥ "проходити" тексти, що займають 14 стор≥нок виданн¤ Ч усього близько 50 одиниць.

Ўтат редакц≥њ включаЇ так≥ посади:
головний редактор;
в≥дпов≥дальний секретар;
редактори в≥дд≥л≥в (пол≥тики, парт≥йного житт¤, м≥жнародного житт¤, культури);
л≥тературний редактор;
коректори (двоЇ);
техн≥чн≥ прац≥вники.

ќчевидно, що один л≥тератунний редактор (¤кий до того ж працюЇ на п≥вставки) не може сам справитись з такою великою к≥льк≥стю текст≥в. „ерез це л≥тературне редагуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в т≥й чи ≥нший м≥р≥ ус≥ма прац≥вниками редакц≥њ (за вин¤тком техн≥чних). “ака розпорошен≥сть л≥тредакторськоњ д≥¤льност≥ по¤снюЇтьс¤ двома принциповими чинниками:

1. ќбмеженим ф≥нансуванн¤м виданн¤, що змушуЇ економити, м≥ж ≥ншим, ≥ на л≥тературному редагуванн≥.

2. Ќа¤вн≥стю великоњ к≥лькост≥ ≥сторичних, пол≥тичних ≥ т. ≥н. коннотат≥в Ч специф≥чноњ додатковоњ ≥нформац≥њ, що неминуче супроводжуЇ кожен текст.

ѕункт перший Ї характерним дл¤ багатьох сучасних видань. ƒругий пункт Ї особлив≥стю "”крањнського слова" ≥ потребуЇ докладн≥шого по¤сненн¤.

√азета "”крањнське слово" уже впродовж 60 рок≥в Ї друкованим органом ќрган≥зац≥њ украњнських нац≥онал≥ст≥в (ќ”Ќ). ƒовга ≥стор≥¤ газети, нерозривно пов'¤зана з ≥стор≥Їю ќ”Ќ, а через нењ Ч з ≥стор≥Їю визвольних змагань, украњнськоњ ем≥грац≥њ та д≥аспори, а останн≥м часом Ч з в≥дновленн¤м ”крањнськоњ держави Ч спричинилас¤ до створенн¤ специф≥чноњ шкали ц≥нностей. ÷ю шкалу ≥ застосовують при п≥дготовц≥ текст≥в до друку.

” редакц≥йн≥й практиц≥ цей багатол≥тн≥й ≥сторико-пол≥тичний субстрат ви¤вл¤Їтьс¤, наприклад, у тому, що в матер≥алах певноњ тематики под≥њ ≥нтерпретуютьс¤ саме так, а не ≥накше, де¤ких ос≥б не прийн¤то згадувати взагал≥, а на позначенн¤ певних пон¤ть вживаютьс¤ ч≥тко визначен≥ лексеми.

“аким чином, л≥тературний редактор у газет≥ "”крањнське слово" неминуче повинен опрацьовувати велику к≥льк≥сть позатекстовоњ супутньоњ ≥нформац≥њ, ¤ка наче вершина айсберга, ви¤вл¤Їтьс¤ у редакторських правках. (ќдразу сл≥д зазначити, що йдетьс¤ про л≥тературного редактора у широкому розум≥нн≥,Ч адже у конкретн≥й ситуац≥њ ним Ї кожен творчий прац≥вник,Ч а не лише про штатну одиницю.) ЌевтаЇмничен≥й людин≥ механ≥зм цих правок може бути ц≥лком незрозум≥лий.

÷≥, назв≥мо њх так, "корпоративн≥" правки сл≥д узгоджувати ≥з загальними вимогами сприйн¤тт¤ тексту читачем, донесенн¤м до нього посланн¤ чи ≥дењ автора. « огл¤ду на вищезазначене, л≥тературне редагуванн¤ в газет≥ "”крањнське слово" ви¤вл¤Їтьс¤ довол≥ складним, з глибокою, а часом неспод≥ваною мотивац≥Їю, процесом. “ому очевидно, що цей процес у принцип≥ неможливо сконцентрувати ≥ замкнути на одному штатному л≥тературному редакторов≥.

«агальна схема проходженн¤ текст≥в у редакц≥њ тижневика "”крањнське слово" подана нижче.

—хема не Ї надто складною. як бачимо, вузьким м≥сцем усього редакц≥йного ланцюга Ї штатний л≥тературний редактор. ”т≥м, схема Ї радше теоретичною. Ќа практиц≥ л≥тературне редагуванн¤ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ зд≥йснюЇтьс¤ на вс≥х "поверхах" редакц≥йноњ ≥Їрарх≥њ, за вин¤тком х≥ба що в≥дпов≥дального секретар¤ та верстки. ѕричому, штатний л≥тературний редактор робить лише так зван≥ "мовн≥" правки, що покликан≥ допомогти читачев≥ розум≥ти текст, узгодити його з вимогами л≥тературноњ мови. ”с≥ ≥нш≥ прац≥вники редакц≥њ включно ≥з коректорами робл¤ть ≥ "мовн≥", ≥ "корпоративн≥" правки.

ѕринаг≥дно варто згадати про ще один тип правок, ¤к≥ робл¤ть п≥д час редагуванн¤ текст≥в прац≥вники редакц≥њ. Ќайвлучн≥ше цей тип окреслюЇ терм≥н "корпоративно-мовн≥". –≥ч у т≥м, що процес кодиф≥кац≥њ украњнськоњ мови все ще триваЇ. ќпускаючи ≥стор≥ю цього процесу, зазначимо лише, що мова тижневика "”крањнське слово" зазнаЇ в≥дчутного впливу з боку зах≥дноњ д≥аспори. ¬≥н ви¤вл¤Їтьс¤ на р≥зних р≥вн¤х, а найчаст≥ше Ч на лексичному та орфограф≥чному. " орпоративно-мовн≥" особливост≥ також становл¤ть чималий обс¤г ≥нформац≥њ, ¤кою повинен оперувати прац≥вник редакц≥њ, коли зд≥йснюЇ л≥тературне редагуванн¤ текст≥в.

ќтже, процес л≥тературного редагуванн¤ текст≥в у газет≥ "”крањнське слово" включаЇ так≥ принципов≥ складов≥:

1. ¬ласне л≥тературне редагуванн¤, тобто доведенн¤ текст≥в до стандарт≥в в≥льного читацького сприйн¤тт¤ та забезпеченн¤ в≥льного розум≥нн¤ читачем посланн¤ (≥дењ) автора Ч незалежно в≥д ≥сторично-пол≥тично-корпоративних коннотац≥й.

2. " орпоративне" редагуванн¤ (у певному сенс≥ Ч р≥зновид внутр≥шньоњ цензури), тобто узгодженн¤ текст≥в ≥з орган≥зац≥йною етикою, пол≥тико-≥сторичними симпат≥¤ми чи антипат≥¤ми.

3. " орпоративно-мовне" редагуванн¤, а саме: дотриманн¤ певних традиц≥йно чи ситуативно усталених норм слововжитку, правопису чи орфограф≥њ.

Ћише перша складова з цього перел≥ку вписуЇтьс¤ у традиц≥йне наукове визначенн¤ л≥тературного редагуванн¤. ƒв≥ ≥нш≥ п≥д це визначенн¤ пр¤мо не п≥дпадають, але ≥ 2-га, ≥ 3-т¤ складов≥ узгоджуютьс¤ з к≥нцевою метою л≥тературного редагуванн¤ Ч "...забезпеченн¤ нормального переб≥гу читанн¤ й оптимального сприйн¤тт¤ тексту" [‘еллер ћ. ƒ.].

” цьому св≥тл≥ запитанн¤, винесене у заголовок статт≥ (л≥тературне редагуванн¤: фах чи мистецтво?), перестаЇ бути риторичним. ѕ≥д час обробки текст≥в у редакц≥њ "”крањнського слова" перед л≥тературним редактором (знову ж таки не в "штатному", а в широкому значенн≥) дуже часто постають взаЇмовиключн≥ завданн¤. “акого роду завданн¤ поставили б у безвих≥дь алгоритм≥чно запрограмованого фах≥вц¤-автомата. ќтже, поЇднати непоЇднуване п≥д силу лише митцев≥?

ўоб п≥дтвердити або ж спростувати це суперечливе твердженн¤, зверн≥мос¤ до конкретного матер≥алу. –озпочнемо ≥з приклад≥в власне л≥тературного редагуванн¤ у виконанн≥ прац≥вник≥в редакц≥њ газети "”крањнське слово".

ƒо редакц≥њ газети надходить чимала к≥льк≥сть текст≥в "з≥ сторони". —аме так≥ тексти за невеликими вин¤тками ≥ потребують ретельноњ обробки, перш н≥ж вони будуть надрукован≥ ≥ потрапл¤ть до читача. ќсь уривок ≥з одного з лист≥в-спогад≥в.

“равнев≥ бомбардуванн¤  иЇва у 43-му

якось п≥знього травневого вечора 1943 року, тод≥ ¤-п≥дл≥ток, не засв≥чуючи каганц¤, щоб не затемнювати в≥кна, ¤к того вимагала в≥йськова обстановка, розд¤гавс¤ спати. –аптом за в≥кнами, на двор≥ ставс¤ ¤скравий спалах. я отороп≥в. “од≥ швидко виб≥г на балкон. ѕеред≥ мною постало щось незбагненне. я спостер≥гав з 5-го поверху. ћ≥сто було осв≥тлене дивовижним с¤йвом. ” неб≥ вис≥ли ¤скрав≥ вогн≥. Ѕачилось усе майже, ¤к удень. ÷е були —јЅи Ч св≥тн≥ ав≥абомби.

ѕ≥сл¤ редагуванн¤ цей уривок вигл¤дав так:

“равнев≥ бомбардуванн¤  иЇва у 43-му

якось п≥знього травневого вечора 1943 року ¤, тод≥ ще п≥дл≥ток, не засв≥чуючи каганц¤, ¤к того вимагала в≥йськова обстановка, л¤гав спати. –аптом за в≥кнами побачив ¤скравий спалах. я отороп≥в. ѕот≥м швидко виб≥г на балкон. ћ≥сто було осв≥тлене дивовижним с¤йвом. ” неб≥ вис≥ли ¤скрав≥ вогн≥. ¬идно було майже ¤к удень. ÷е були —јЅи Ч св≥тлов≥ ав≥абомби.

” такий спос≥б, не зм≥нюючи стилю опов≥д≥, вдалос¤ уникнути недоречноњ ком≥чност≥ й передати читачев≥ атмосферу в≥йни.

«рештою, ≥нод≥ доводитьс¤ вносити незначн≥ "мовн≥" правки ≥ до текст≥в, що пишутьс¤ безпосередньо в редакц≥њ.

 уди йде украњнський парламент?

“риваЇ перша сес≥¤ новообраного парламенту ”крањни. ”т≥м, за вин¤тком к≥лькох загальникових ухвал на кшталт визнанн¤ незадов≥льною д≥¤льности ур¤ду, н≥чого конструктивного дос¤гти не вдалос¤. Ѕезрезультатно тривають вибори парламентського голови. Ћ≥в≥ ≥ правоцентристи не можуть знайти взаЇмоприйн¤тного компром≥су ≥ вперто сто¤ть на своЇму.

” в≥дредагованому вар≥ант≥ уривок вигл¤даЇ так:

 уди йде украњнський парламент?

1	2	3

Ќазва: Ћ≥тературне редагуванн¤ у сучасн≥й редакц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1971 прочитано)