∆урнал≥стика > Ћ≥тературне редагуванн¤ у сучасн≥й редакц≥њ

“риваЇ перша сес≥¤ новообраного парламенту ”крањни. ”т≥м, за вин¤тком к≥лькох загальних ухвал на кшталт визнанн¤ незадов≥льною роботу ур¤ду, н≥чого конструктивного дос¤гти не вдалос¤. Ѕезрезультатно тривають вибори парламентського голови. Ћ≥в≥ ≥ правоцентристи не можуть знайти взаЇмоприйн¤тного компром≥су ≥ вперто сто¤ть на своЇму.

„имало зусиль доводитьс¤ докладати, редагуючи матер≥али на "≥сторичн≥" та "культурн≥" стор≥нки газети. ѓх пишуть здеб≥льшого люди ≥з науковими ступен¤ми, однак, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, ≥ вони не застрахован≥ в≥д банальних "мовних" помилок.

«апорожець за ”ралом

ѕерша згадка про украњнське козацтво датована 1489 роком, а дещо п≥зн≥ше один з найвидатн≥ших його орган≥затор≥в, кињвський шл¤хтич, нам≥сник черкаський ќстаф≥й (ќстап) ƒашкович боронив —≥верську ”крањну в≥д московит≥в, був певний час ≥ комендантом  ричева, що на украњнсько-б≥лоруському пограничч≥ (до 1503 р.). √ерой антиординських поход≥в ƒашкович часом укладав з ними союзи, прокладаючи тим самим шл¤х ћихайлу ƒорошенку та Ѕогдану ’мельницькому, котр≥ в союз≥ з  римським ханством громили ворог≥в ”крањни. ¬≥домо, що у 1521 р. ƒашкович пов≥в татар на ћоскву ≥ дос¤г там значних усп≥х≥в, за що й був нагородженим королем —≥г≥змундом ≤.

як розум≥ти вид≥лене курсивом реченн¤? « ким укладав союзи ƒашкович? ѕ≥сл¤ довгих ≥ напружених розм≥рковувань редактор вир≥шив, що "вони" Ч це, мабуть, ординц≥ ≥ запропонував таку правку.

√ерой антиординських поход≥в ƒашкович часом укладав з ордою союзи, прокладаючи тим самим шл¤х ћихайлу ƒорошенку та Ѕогдану ’мельницькому, котр≥ в союз≥ з  римським ханством громили ворог≥в ”крањни.

ѕод≥бн≥ ситуац≥њ, коли проконсультуватис¤ з автором немаЇ змоги, вимагають неаби¤коњ км≥тливост≥ в≥д л≥тературного редактора. ≤нод≥ доводитьс¤ просто вгадувати, що ж мав на уваз≥ автор. якщо редактор вгадуЇ неправильно, то на нього п≥сл¤ опубл≥куванн¤ матер≥алу може чекати неприЇмна розмова з автором.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть "корпоративних" правок вноситьс¤ до текст≥в, що будуть ум≥щен≥ на "пол≥тичн≥" стор≥нки газети. «верн≥мос¤ до к≥нц≥вки вже згадуваного тут матер≥алу " уди йде украњнський парламент?". ” перв≥сному вар≥ант≥ вона вигл¤дала так:

якщо сп≥кера не оберуть наступного тижн¤, то президент матиме п≥дстави розпустити парламент ≥ ввести президентське правл≥нн¤.

“ака ≥нтерпретац≥¤ под≥й не в≥дпов≥дала ≥нтересам видавц≥в, тому к≥нц≥вку було перероблено.

«ат¤гуванн¤ з обранн¤м сп≥кера штовхаЇ президента на шл¤х до можливого розпуску парламенту, що однозначне з введенн¤м президентського правл≥нн¤. “а чи п≥де на це президент? —л≥д сумн≥ватис¤.

ѕод≥бн≥ правки зумовлен≥ м≥нлив≥стю пол≥тичноњ ситуац≥њ та необх≥дн≥стю п≥дтримувати добр≥ стосунки з тими чи ≥ншими пол≥тичними силами. јдже досить часто в≥дбуваютьс¤ под≥њ, ¤к≥ неможливо об≥йти увагою, але разом з тим ≥ писати про них небажано. ” такому раз≥ доводитьс¤ вдаватис¤ до тактики "сказати все ≥ не сказати н≥чого". Ќа практиц≥ це позначаЇ усуненн¤ ≥з тексту будь-¤ких ознак ставленн¤ автора чи редакц≥њ до под≥њ та ос≥б, а зам≥сть п≥дпису п≥д матер≥алом подаЇтьс¤ посиланн¤ на те чи ≥нше оф≥ц≥йне джерело.

≤нод≥ зм≥ст тексту наст≥льки суперечить корпоративним ≥нтересам, що його нав≥ть п≥сл¤ ретельного редагуванн¤ взагал≥ не дають на наб≥р, або ж зн≥мають вже набраний та зверстаний матер≥ал з≥ шпальти.

"ћовно-корпоративних" правок робитьс¤ майже у кожному текст≥ наст≥льки багато, що наводити приклади з конкретних текст≥в сенсу немаЇ. «азначимо лише, що найчаст≥ше редакторам доводитьс¤ виправл¤ти соц≥альний на соц≥¤льний, сп≥вдружност≥ на сп≥вдружности, та робити де¤к≥ ≥нш≥ правки, зумовлен≥ впливом правопису 1929 року, ¤ким користуЇтьс¤ украњнська зах≥дна д≥аспора.

ƒо цього ж типу правок також належить вживанн¤ великоњ чи малоњ л≥тери у словах на позначенн¤ певних посад, орган≥зац≥йних структур чи в≥йськових звань. Ќаприклад, президент ”крањни, голова ¬ерховноњ –ади, але √олова ќ”Ќ, ѕров≥д ќ”Ќ, ѕолковник  оновалець.

—л≥д зазначити, що найб≥льшого ум≥нн¤ та редакторського хисту потребуЇ корекц≥¤ обс¤г≥в текст≥в, прост≥ше кажучи Ч њхнЇ скороченн¤. “ак≥ завданн¤ постають перед прац≥вниками редакц≥њ буквально щодн¤, Ї нав≥ть автори, ¤ких доводитьс¤ пост≥йно "коротити". ќсь, наприклад:

 убок знайшов свого господар¤

” день  иЇва, 31 травн¤, в≥дбувс¤ вир≥шальний матч у розиграш≥  убка ”крањни з футболу. ” ф≥нальному поЇдинку з≥йшлис¤ два столичн≥ клуби Ч "ƒинамо" та ÷— ј. ‘≥нал  убка ”крањни викликав великий ≥нтерес у шанувальник≥в ц≥Їњ чудовоњ гри Ч гри м≥льйон≥в, ¤к њњ називають у народ≥. ≤нтерес до ф≥налу п≥д≥гр≥вавс¤ ще й тим, що до кер≥вництва столичних арм≥йц≥в прийшов новий головний тренер, попул¤рний у минулому гравець кињвського "ƒинамо" ¬алер≥й Ѕезсонов, ¤кий довгий час грав п≥д кер≥вництвом ¬алер≥¤ Ћобановського. ќтже, учень проти вчител¤, попул¤рн≥сть проти досв≥ду. «аб≥гаючи наперед, в≥дзначу, що гра вдалас¤, справжн≥й кубковий ф≥нал. ”чень не п≥дв≥в свого вчител¤.

’оча ћатч почавс¤ досить драматично. Ќе встигла секундна стр≥лка зробити повний оберт, ¤к на табло центральноњ спортивноњ арени крањни Ќ—  "ќл≥мп≥йський" засв≥тилис¤ цифри Ч 1:0 на користь "ƒинамо". ÷е в≥дзначивс¤ кращий форвард динам≥вц≥в јндр≥й Ўевченко. ј результативна атака "ƒинамо" ви¤вилась насл≥дком застосуванн¤ динам≥вськими футбол≥стами пресингу з перших миттЇвостей гри.

ƒинам≥вськ≥ чемп≥они в першому тайм≥ мали в≥дчутну ≥грову перевагу ≥ на 33-й хвилин≥ знову майстерно з≥грав Ўевченко Ч 2:0. Ќе зважаючи на велику перевагу в рахунку, напруга матчу не спадала. Ќа вс≥х д≥л¤нках пол¤ йшли жорсток≥ двобоњ, котр≥ нер≥дко приводили до незначних травмувань гравц≥в. Ћ≥кар≥ команд мали достатньо роботи в цьому матч≥.

” другому тайм≥, коли динам≥вц≥ на де¤кий час заспокоњлись, одна з гострих контратак арм≥йц≥в привела до пенальт≥. јле чудово з≥грав на л≥н≥њ вор≥т ќлександр Ўовковський, в≥дбивши небезпечний удар. ≤ все ж через к≥лька хвилин арм≥йц≥ добились усп≥ху, рахунок став 2:1. ѕ≥доп≥чн≥ Ѕезсонова заграли жвав≥ше, швидше перевод¤чи м'¤ч на половину пол¤ динам≥вц≥в. √ра вир≥вн¤лас¤ ≥ к≥нц≥вка матчу пройшла в обоп≥льних атаках обох команд, але рахунок не зм≥нивс¤.

“аким чином,  убок знайшов свого господар¤, ≥ вручив його динам≥вц¤м  иЇва президент ”крањни Ћеон≥д  учма.

"”крањнське слово" не Ї спец≥ал≥зованою спортивною газетою. —портивн≥ новини, а також кросворди та фейлетони подаютьс¤ на останн≥й стор≥нц≥, ¤ка не Ї безмежною. —аме цим насамперед продиктован≥ скороченн¤. јле, удаючись до скороченн¤, необх≥дно зберегти текст ¤к зм≥стову ц≥л≥сть, хоча й у зменшеному обс¤з≥.

***

¬ищенаведен≥ приклади хоча й нечисленн≥, та все ж дають у¤вленн¤ про специф≥ку процесу л≥тературного редагуванн¤ текст≥в у тижневику "”крањнське слово". јле сл≥д згадати про ще один дуже важливий чинник, що ≥стотно впливаЇ на працю л≥тературного редактора Ч фактор часу. ” редакц≥њ тижневика до обробки текст≥в причетн≥ лише шестеро прац≥вник≥в, ¤ким прот¤гом чотирьох робочих дн≥в необх≥дно опрацювати матер≥ал на 14 стор≥нок газети формату ј-3. “ому процес проходженн¤ ≥ обробки текст≥в у редакц≥њ Ї форсованим. ƒовол≥ часто прац≥вникам доводитьс¤ робити те, в≥д чого застер≥гають ¬. –≥зун, ћ. ‘еллер та ≥нш≥ науковц≥ Ч редагувати текст одразу на вс≥х р≥вн¤х. –≥ч у т≥м, що часу на окремий анал≥з та корекц≥ю структурного, тематичного, фактолог≥чного та ≥нших р≥вн≥в тексту немаЇ. “ому текст редагуЇтьс¤ "весь одразу".

Ѕезперечно, такий п≥дх≥д даЇ виграш у час≥. јле в≥н маЇ ≥ суттЇву ваду Ч повз увагу редактора неминуче проходить чимало помилок. ”се ж, дл¤ газети такий п≥дх≥д Ї оптимальним. Ќедостатню ¤к≥сть кожного окремого читанн¤, а в≥дтак редагуванн¤, компенсуЇ велика к≥льк≥сть читань. ¬≥дбуваЇтьс¤ дублюванн¤ процесу редагуванн¤ на р≥зних стад≥¤х проходженн¤ тексту.

‘актично, перше поверхове редагуванн¤ зд≥йснюЇ головний редактор, коли розсилаЇ тексти редакторам в≥дпов≥дних в≥дд≥л≥в. ѕ≥сл¤ цього тексти опрацьовують редактори в≥дд≥л≥в, пот≥м њх читаЇ штатний л≥тературний редактор. ѕ≥сл¤ набору тексти опрацьовують коректори, ¤к≥ нер≥дко "виловлюють" помилки, пропущен≥ на попередн≥х стад≥¤х. «верстаний матер≥ал знову читаЇ коректор, редактор в≥дд≥лу або черговий редактор. ≤ врешт≥-решт, текст на шпальтах газети знову потрапл¤Ї до головного редактора, ¤кий даЇ остаточне схваленн¤ на вих≥д матер≥алу у св≥т. “аким чином, текст проходить до семи читок, що, за умови належноњ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в та в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ роботи редакц≥њ, забезпечуЇ по¤ву ¤к≥сних матер≥ал≥в на стор≥нках газети.

***

јле що ж таке л≥тературне редагуванн¤ Ч фах чи мистецтво? ќчевидно, що добрий л≥тературний редактор потребуЇ певного р≥вн¤ фаховоњ п≥дготовки, без ¤кого в≥н не зможе вдосконалюватись, зрештою, робити найпрост≥ш≥ правки. ќднак у практичн≥й д≥¤льност≥ л≥тературному редакторов≥ необх≥дно волод≥ти дуже великим обс¤гом специф≥чних знань, залежно в≥д галуз≥ житт¤ чи знанн¤, ¤коњ стосуютьс¤ редагован≥ ним тексти.

ќкр≥м того, л≥тературному редакторов≥ замало бути лише базою даних. ¬≥н повинен ум≥ти своњ знанн¤ творчо використовувати та пост≥йно њх оновлювати.

Ћ≥тературний редактор повинен мати в≥дчутт¤ мови та стилю. ÷¤ ¤к≥сть взагал≥ не п≥ддаЇтьс¤ алгоритм≥зац≥њ чи автоматизац≥њ. ≤ нарешт≥, л≥тературний редактор повинен сам бути добрим комун≥катором Ч людиною, що може донести до сприймача (у даному раз≥ це читач) ≥дею чи посланн¤. “ому, поза вс¤кими сумн≥вами, прац¤ доброго л≥тературного редактора Ї творчою д≥¤льн≥стю принаймн≥ наближеною до мистецтва.

1	2	3

Ќазва: Ћ≥тературне редагуванн¤ у сучасн≥й редакц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1971 прочитано)