∆урнал≥стика > ћедовий р≥к украњнськоњ преси - ¤к ≥сторичний факт

ћедовий р≥к украњнськоњ преси - ¤к ≥сторичний факт

¬ к≥нц≥ лютого - на початку березн¤ 1917 року ≥стор≥¤ ”крањни ≥ вс≥Їњ ™вропи повернула св≥й х≥д вб≥к в≥д стол≥тт¤ми нањждженого шл¤ху. ¬ –ос≥њ було повалено самовладд¤. ÷ар ћикола II, а за ним великий кн¤зь ћихайло зреклис¤ престолу. —творений революц≥йним шл¤хом “имчасовий ур¤д проголосив у –ос≥њ глибок≥ демократичн≥ зм≥ни.

”крањна, ¤ка, за виключенн¤м зах≥дних земель, входила до складу –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, отримала ≥сторичний шанс в≥дновити свою незалежн≥сть. ¬же у перш≥ дн≥ революц≥њ у ѕетроград≥ було створено ”крањнський революц≥йний ком≥тет та петроградський в≥дд≥л “овариства украњнських поступовц≥в. ѕочавс¤ стр≥мкий розвиток пол≥тичних парт≥й ≥ в ”крањн≥.

17 березн¤ 1917 року в  иЇв≥ була створена ÷ентральна –ада, ¤ка прийн¤ла на себе державну владу в ”крањн≥ та, в числ≥ ≥нших демократичних свобод, проголосила свободу слова.

–озпочавс¤ надзвичайно ц≥кавий ≥ важливий, багатий на под≥њ пер≥од ≥стор≥њ украњнськоњ журнал≥стики. ƒе¤к≥ досл≥дники називають березень 1917 р. Умедовим м≥с¤цемФ розвитку в≥тчизн¤ноњ преси: краще назвати Умедовим рокомФ пер≥од в≥д цього березн¤ до наступного. —тановленн¤ украњнськоњ демократ≥њ, парламентаризму, багатопарт≥йност≥ закладали чудове п≥дгрунт¤ дл¤ створенн¤ й розкв≥ту небувалоњ за к≥льк≥стю й р≥зноман≥тн≥стю преси в ”крањн≥. Ќ≥чого под≥бного в њњ ≥стор≥њ не буде до 1990-1992 рр., тобто до розкв≥ту горбачовськоњ УперебудовиФ та початк≥в в≥дновленн¤ незалежност≥ ”крањни.

¬ перш≥ ж дн≥ з метою кращого ≥нформуванн¤ населенн¤ про свою д≥¤льн≥сть та ситуац≥ю в крањн≥ ÷ентральна –ада орган≥зувала прес-бюро. ќсновою його д≥¤льност≥ було збиранн¤, опубл≥куванн¤ в виданн¤х, ¤к≥ вже ≥снували, декрет≥в, в≥дозв, оф≥ц≥йних пов≥домлень Упо вс≥х про¤вах украњнського житт¤Ф тощо. Ќа це ж бюро було покладено й обовТ¤зки Успри¤ти розвитков≥ украњнськоњ преси та поширювати в≥домост≥ про нењФ. ѕредставники бюро працювали в багатьох м≥стах ”крањни.

¬же через день в≥д заснуванн¤ ÷ентральноњ –ади, 19 березн¤, почав видаватис¤ ≥нформац≥йний бюлетень п≥д назвою У¬≥сти ”крањнськоњ ÷ентральноњ –адиФ. ÷ей бюлетень, зрозум≥ло, п≥дтримував пол≥тичну л≥н≥ю нового кер≥вництва ”крањни, в ньому друкувалис¤ вс≥ укази, вказ≥вки, положенн¤, а також пов≥домленн¤ представник≥в прес-бюро. ќф≥ц≥йн≥, директивн≥ матер≥али з нього мали бути обовТ¤зково передрукован≥ в ус≥х украњнських часописах. ≤стор≥¤ цього виданн¤ викладена ≤.  рупським у грунтовн≥й ≥сторико-журнал≥стськ≥й прац≥ УЌац≥онально-патр≥отична журнал≥стика ”крањниФ, видан≥й у Ћьвов≥ у 1995 р. “ам, зокрема, опов≥даЇтьс¤ про друге число У¬≥сника...Ф, в≥д 21 березн¤, в ¤кому подано зв≥т-репортаж про Угучну величезну украњнську ман≥фестац≥ю на вулиц¤х  иЇваФ, де Ушвидко по руках роз≥йшлос¤Ф перше число бюлетен¤.

 р≥м оф≥ц≥йних пов≥домлень та ≥нформац≥њ з м≥сць, на його стор≥нках вм≥щали й численн≥ листи, зверненн¤ на п≥дтримку ÷ентральноњ –ади та њњ д≥¤льност≥ по п≥дновленню державност≥ ”крањни.

≤з створенн¤м украњнського ур¤ду починаЇтьс¤ вих≥д другого оф≥ц≥йного виданн¤: У¬≥сника √енерального —екретар≥ату ”крањниФ, ¤кий теж мав численну читацьку аудитор≥ю.

Ѕерезень 1917 року ≥сторики справедливо називають Умедовим м≥с¤цемФ украњнськоњ преси саме через њњ вибухопод≥бний розвиток. ” той революц≥йний час орган≥зувалис¤ або в≥дновили своЇ ≥снуванн¤ численн≥ пол≥тичн≥ парт≥њ. Ќасл≥дком цього було в≥дродженн¤ пол≥тичноњ преси.

“ак, –еволюц≥йна ”крањнська парт≥¤ видавала в≥д 25 березн¤ щоденну газету в межах У“овариства п≥дмоги л≥тератур≥, науц≥ й штуц≥Ф, заснованого ще до 1917 р. ÷е фактично було в≥дновленн¤ виданн¤ славноњ У–адиФ п≥д назвою УЌова –адаФ. —клад редакц≥њ та пол≥тичн≥ позиц≥њ газети, де з перших номер≥в брали участь ћ. √рушевський, —. ™фремов, ™. „икаленко та ≥нш≥ велети украњнськоњ журнал≥стики, св≥дчили про њњ близьк≥сть до ÷ентральноњ –ади та загалом про л≥ву, соц≥ал≥стичну ≥ нац≥онально-визвольну ор≥Їнтац≥ю. ¬она стала оф≥ц≥йним виданн¤ ”ѕ—‘ (”крањнська парт≥¤ соц≥ал≥ст≥в-федерал≥ст≥в), л≥дером ¤коњ був —. ™фремов. ÷¤ пар≥¤ патронувала й к≥лька м≥сцевих газет - У–≥дний крайФ у √ад¤ч≥, њњ редагувала ќлена ѕч≥лка, уманська У¬≥льна ”крањнаФ, хоч на м≥сц¤х вони в≥дчували значний вплив есер≥в.

¬же у першому числ≥ УЌовоњ –адиФ ћ. √рушевський виступив з статтею У¬елика хвил¤Ф, в ¤к≥й викрив марн≥ спод≥ванн¤ щодо взаЇмов≥дносин нового рос≥йського ур¤ду ≥ ”крањни. ¬ ≥нших публ≥кац≥¤х (Уѕовороту немаФ тощо) проводитьс¤ думка про необх≥дн≥сть обТЇднанн¤ вс≥х украњнських сил та розбудови сильноњ, багатоњ ≥ незалежноњ ”крањни.

–едакц≥¤ значно покращила своњ можливост≥ тим, що придбала друкарню, а в≥дтак п≥д вм≥лим редагуванн¤м ј. Ќ≥ковського почала стр≥мко набувати попул¤рност≥. √азета виходила на грош≥, запов≥дан≥ саме на ц≥ ц≥л≥ в≥домим меценатом украњнськоњ журнал≥стики ¬. —имеренком (ј. ∆ивотко даЇ напис У—емиренкоФ). « по¤вою УЌовоњ –адиФ почалас¤ ≥дейна конкуренц≥¤ м≥ж нею та газетами У иевл¤нинФ ≥ У иевска¤ мысльФ, що переважно залишилис¤ на старих, промосковських позиц≥¤х.

√оловною пол≥тичною темою УЌовоњ –адиФ в березн≥ та кв≥тн≥ 1917 року була тема проведенн¤ л≥н≥њ на автоном≥зац≥ю ”крањни у в≥дносинах з –ос≥Їю. ¬ газет≥ п≥днималис¤ проблеми не т≥льки в≥дновленн¤ украњнського культурного житт¤, а й задоволенн¤ потреб нац≥ональних меншостей.

Ќе т≥льки в ц≥й газет≥, а й в ц≥лому в прес≥ в той пер≥од з власними статт¤ми нер≥дко виступали не т≥льки пол≥тичн≥ л≥дери, а й тогочасн≥ чи майбутн≥ голови держав ≥ ур¤д≥в, зокрема, голова ÷ентральноњ –ади, в≥домий вчений, публ≥цист, редактор, орган≥затор преси ћ. √рушевський, а також голова √енерального —екретар≥ату, письменник ≥ видатний публ≥цист ¬.. ¬инниченко, голова ƒиректор≥њ, також публ≥цист —. ѕетлюра, пол≥тичний д≥¤ч, вчений, публ≥цист —. ™фремов. –азом з основною автурою УЌовоњ –адиФ вони в≥дстоювали передус≥м ≥нтереси украњнськоњ нац≥њ, але й ≥дею гармон≥зац≥њ нац≥ональних в≥дносин в украњнськ≥й держав≥, займали позиц≥њ боротьби проти Узоолог≥чногоФ нац≥онал≥зму, в перш≥ м≥с¤ц≥ виступали за автономн≥ права ”крањни на федерал≥стських засадах.

¬.. ¬инниченко писав на перших порах, в≥ддзеркалюючи загальний стан ейфор≥њ в≥д усп≥х≥в рос≥йськоњ революц≥њ:

У «а 250 рок≥в перебуванн¤ в сп≥лц≥ з –ос≥Їю украњнство вперше в ц≥ дн≥ почуло себе в –ос≥њ вдома, вперше ≥нтереси ц≥ењ колишньоњ вТ¤зниц≥ стали близькими, своњми. ћи стали частиною, - орган≥чною. активною, живою, охочою частиною Їдиного ц≥лого. ¬с¤кий сепаратизм, вс¤ке в≥докремленн¤ себе в≥д революц≥йноњ –ос≥њ здавалось см≥шним, абсурдним, безглуздим.

Ќ≥ про ¤кий сепаратизм, самост≥йн≥сть нав≥ть мови не могло бутиФ.

¬ червн≥ 1917 тон статей зм≥нюЇтьс¤: Уѕерший л¤пасФ (У–об≥тнича газетаФ, 1017 р., 1 червн¤), Уѕерел¤кФ (там же, 2 червн¤). ¬же пот≥м, п≥сл¤ про¤сненн¤ пол≥тики б≥льшовицького ур¤ду щодо ”крањни, п≥сл¤ походу на  ињв червоних рос≥йських в≥йськ п≥д проводом ћ. ћуравйова, посл≥довно переходили украњнськ≥ пол≥тики в≥д ≥дей першого та другого ”н≥версал≥в ÷ентральноњ –ади до р≥шень третього й четвертого ”н≥версал≥в про державну незалежн≥сть ”крањни - що й в≥дображала преса.

УЌова –адаФ також широко друкувала документи, протоколи ÷ентральноњ та ћалоњ –ад. “ут же були опубл≥кован≥ згадуван≥ ≥сторичн≥ ”н≥версали ÷ентральноњ –ади. ўе й донин≥ п≥дшивки ц≥Їњ газети лишаютьс¤ в р¤д≥ випадк≥в Їдиним джерелом ≥сторичних даних про под≥њ тих рок≥в, оск≥льки ≥нш≥ документи ви¤вилис¤ знищеними, вивезеними за кордон або вважаютьс¤ втраченими.

¬ цей час починаЇ швидко розвиватис¤ украњнська пол≥тична публ≥цистика високого іатунку. ƒл¤ цього в крањн≥ ≥снували на¤вн≥ можливост≥ у вигл¤д≥, по-перше, пекучих потреб боротьби за державн≥сть ”крањни та, по-друге, зрослоњ к≥лькост≥ газет р≥зноњ пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ.

”—ƒ–ѕ (”крањнська соц≥ал-демократична роб≥тнича парт≥¤, одна з найвпливов≥ших у ÷ентральн≥й –ад≥) видавала з 30 березн¤ часопис У–об≥тнича газетаФ. ¬≥н виходив ¤к орган центрального ком≥тету парт≥њ.

“ематично газета сто¤ла на позиц≥¤х вихованн¤ пол≥тичноњ св≥домост≥ пролетар≥ату, п≥дкреслювала пригн≥чений стан роб≥тничого класу та прагнула посилити його св≥дом≥сть ≥ волю до боротьби за краще житт¤. ѕол≥тично У–об≥тнича газетаФ була за автоном≥зац≥ю ”крањни у федерац≥њ з –ос≥Їю. ¬ њњ публ≥кац≥¤х наголошувалос¤:

У... ≤ т≥льки при повн≥й св≥домост≥ народних мас, при визнанн≥ вс≥ма громад¤нами вс≥х нац≥й найвищоњ влади ”становчих збор≥в вони зможуть усп≥шно розвТ¤зати вс≥ т≥ завданн¤, ¤к≥ сто¤ть перед нимиФ.

¬ той пер≥од загальному тону преси була притаманна загострена полем≥чн≥сть, а пол≥тичний фейлетон був дуже поширеним жанром публ≥цистики. У–об≥тнича газетаФ, ¤к ≥ ≥нш≥ газети л≥воњ ор≥Їнтац≥њ, полем≥зувала з У иевл¤ниномФ ≥ У иевской мысльюФ. “ак, на своњх стор≥нках У–об≥тнича газетаФ надрукувала пол≥тичний фейлетон одного з кер≥вник≥в ”крањнськоњ держави, л≥дера ”—ƒ–ѕ ¬.¬инниченка У≤мпер≥ал≥стичне шило в пролетарському м≥шкуФ, де була њдко висм≥¤на дворушницька пол≥тика змовник≥в-зрадник≥в, ¤к≥ вол≥ли п≥д новими, революц≥йними гаслами зберегти старий сусп≥льний лад. ≤.  рупський наводить приклад, ¤к 9 травн¤ 1917 р. газета вм≥стила в≥дкритий лист У¬ редакц≥ю газети У иевл¤нинФ. ¬≥дпов≥дь села ворогам украњнськоњ школиФ:

УЎпол¤нський с≥льський виконавчий ком≥тет по великому обуренню Ўпол¤нського с≥льського громад¤нства в 12 тис¤ч душ на рад≥ 29 кв≥тн¤ у в≥дпов≥дь на статтю У иевл¤нинаФ в≥д 26 кв≥тн¤ Уѕротест против насильственной украинизации школыФ постановивФ

- ўоби рос≥¤ни в наше д≥ло не пхались, а нехай њдуть в –ос≥ю ≥ робл¤ть там, що хочуть. ƒосить, що нас за старого ур¤ду мучили;

1	2

Ќазва: ћедовий р≥к украњнськоњ преси - ¤к ≥сторичний факт
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (887 прочитано)