∆урнал≥стика > ћедовий р≥к украњнськоњ преси - ¤к ≥сторичний факт

- ¬имагаЇмо, щоб наших д≥тей учили украЇнською мовою, ≥ просимо ÷ентральну –аду допомогти в цьомуФ

У¬орогиФ, УборотьбаФ, УбитиФ - поширен≥ слова з газетноњ лексики того часу, причому з видань р≥зноњ пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ. УЌар≥зно йти, разом битиФ, - так закликаЇ У–об≥тнича газетаФ до сп≥впрац≥ ≥нш≥ пол≥тичн≥ сили тогочасноњ ”крањни.

“ематичний д≥апазон У–об≥тничоњ газетиФ не був всеохоплюючим, вона висв≥тлювала соц≥альн≥ проблеми переважно роб≥тник≥в промисловост≥, д≥¤льн≥сть профсп≥лкового та кооперативного рух≥в. ÷е наближувало њњ до б≥льшовицьких видань, але в тогочасному пол≥тичному спектр≥ вона займала сектор, ширший за вузьколобий б≥льшовизм з його шариковським дев≥зом У¬се поделить!Ф ƒивним чином поЇднувало њх те, що мало розТЇднувати. ≤ перш за все - ставленн¤ до нац≥онального питанн¤:

УЌа ”крањн≥ живе 80% украњнц≥в, Ї велика промислов≥сть, але майже ус¤ вона знаходитьс¤ не в руках украњнц≥в, а рос≥¤н, хоча роб≥тники в основному украњнц≥. ќтже, вс¤ прац¤ украњнц≥в йде на чужу культуру, осв≥ту. ј при автоном≥њ усе п≥де на користь ”крањн≥Ф.

як бачимо, пролетарська нетерпим≥сть, прагненн¤ вир≥шити проблему не шл¤хом реформ, не з урахуванн¤м ус≥х обставин, чинник≥в та ≥нтерес≥в, а в революц≥йному ключ≥, через розпаленн¤ соц≥альноњ заздрост≥, - спор≥днюЇ њх не т≥льки з њхн≥ми, а й з нашими сучасниками, але вже з праворадикального пол≥тичного крила. ÷≥ спадкоЇмц≥ в наш≥ дн≥ п≥драховують, ск≥льки украњнц≥в серед банк≥р≥в, чиновник≥в, та проголошують необх≥дн≥сть встановленн¤ нац≥ональноњ диктатури на зам≥ну диктатур≥ пролетарськ≥й, з ¤кою вони так запекло боролис¤.

У–об≥тнича газетаФ см≥ливо п≥дн≥мала найболюч≥ш≥ питанн¤ розбудови ”крањни. ¬исокий р≥вень публ≥кац≥й забезпечувавс¤ авторитетною автурою. “ут виступав ¬. ¬инниченко з гострими пол≥тичними статт¤ми У”крањнська ÷ентральна –адаФ, У”крањнський м≥л≥таризмФ тощо, а також в≥домий публ≥цист, син засновника украњнськоњ ем≥грантськоњ журнал≥стики —. ƒрагоманов.

¬м≥ло й широко користуючись свободою слова, У–об≥тнича газетаФ завоювала чималий авторитет у сусп≥льств≥. ƒосл≥дник ≥стор≥њ украњнськоњ преси ќ. ћукомела, детально анал≥зуючи окрем≥ публ≥кац≥њ часопису, зазначаЇ, що його стор≥нки У¤кнайповн≥ше в≥ддзеркалюють характер часуФ ≥ робл¤ть це у ¤скрав≥й публ≥цистичн≥й форм≥. “ак, один з найактивн≥ших автор≥в У–√Ф ™.  ась¤ненко проанал≥зував ще у 1917 р. причини занепаду соц≥ал≥стичноњ ≥ нав≥ть б≥льшовицькоњ преси в ”крањн≥. Уѕерш за все, з≥грав свою роль характер тод≥шнього моменту революц≥њ... У–еволюц≥¤ живе т≥льки тод≥, коли розвиваЇтьс¤... “од≥шн¤ революц≥¤ потрапила у т≥сн≥ сутички, де перед нею - в≥йна до Упобедного концаФ нев≥домо над ким, з бок≥в - економ≥чний розлад та буржуазний клич Убагат≥ймоФ, ззад≥ - чорний дим контрреволюц≥њФ. Ќе знючи, куди ступити, продовжуЇ ™.  ась¤ненко, революц≥¤ падаЇ духом, а першою жертвою цього пад≥нн¤ стаЇ пол≥тична ≥ вс¤ка ≥нша пресаФ.

∆овтневу революц≥ю газета зустр≥ла насторожено. ¬исв≥тлюючи под≥њ жовтн¤ 1917 р. в ѕетроград≥, вона опубл≥кувала статтю У—под≥ване сталос¤!Ф - але з њњ тексту випливало, що сталос¤ саме те, чого читач≥ найб≥льше бо¤лис¤. √азета попереджала, що з встановленн¤м влади комун≥ст≥в розпочнетьс¤ широке застосуванн¤ пол≥тичного насильства.

ќднак л≥в≥ пролетарськ≥ позиц≥њ наближали њњ до б≥льшовик≥в. ѕол≥тичн≥ опоненти ≥ нав≥ть союзники не раз критикували њњ за поступки то л≥берал≥зму, то б≥льшовизму.

« жовтн¤ 1917 року почавс¤ занепад У–об≥тничоњ газетиФ, ¤кий тривав, доки њњ випуск не вз¤в на себе  ињвський ком≥тет б≥льшовик≥в уже в рад¤нськ≥й ”крањн≥. УЌова –адаФ по¤снювала цей занепад тим, що газета Ускочила була в гречку з б≥льшовикамиФ. ѓхн¤ влада, що невдовз≥ знову встановилас¤ на ”крањн≥, д≥йсно заборонила вс≥ опозиц≥йн≥ газети ≥ парт≥њ ≥ дозвол¤ла виходити лише прес≥ б≥льшовик≥в та - ¤к виключенн¤ - л≥вих есер≥в.

ƒе¤к≥ газети виходили рос≥йською мовою або були двомовними, ¤к, наприклад, кињвська У¬ол¤ народаФ, що розпочала своЇ житт¤ 31 березн¤ 1917 р. Ќе можна не згадати й есер≥вських газет за межами ”крањни, ≥ серед них перша - УЌаше житт¤Ф, що видавалас¤ в ѕетроград≥ спочатку ¤к машинописний журнал, а пот≥м, з 24 березн¤ 1917 р., ¤к звичайна газета з широкою аудитор≥Їю не т≥льки в рос≥йськ≥й столиц≥, а й за њњ межами.

≤нш≥ виданн¤ ”—ƒ–ѕ - харк≥вськ≥ У–об≥тникФ та У√олос роб≥тникаФ, полтавський У¬≥льний голосФ, У¬≥льне житт¤Ф, що видавалос¤ в ’орол≥ на ѕолтавщин≥ - насл≥дували пол≥тичну л≥н≥ю свого центрального органу, але збагачували передруки з ÷ќ м≥сцевими матер≥алами. Ќа початку 1918 р., ¤к вказують досл≥дники, видавалос¤ 46 часопис≥в есер≥вськоњ пол≥тичноњ платформи.

≈сери (”крањнська парт≥¤ соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в), найвпливов≥ша пол≥тична сила в ÷ентральн≥й –ад≥, мала серед своњх прихильник≥в самого ћ. √рушевського. Ќа в≥дм≥ну в≥д соц≥ал-демократ≥в, вони ор≥Їнтувалис¤ не на пролетар≥ат, а на сел¤нство ¤к на головну руш≥йну силу украњнськоњ революц≥њ. –ан≥ше, ще перед революц≥Їю, вони видавали журнал УЅоротьбаФ, в ¤кому займалис¤ пропагандою ≥дей своЇњ парт≥њ серед ≥нтел≥іенц≥њ й сел¤н. 1 травн¤ 1917 року журнал перетворивс¤ на газету УЅоротьбаФ, орган ÷  парт≥њ. –едактором став в≥домий публ≥цист ћ.Ўрага. —еред публ≥цист≥в - в≥дом≥ ≥мена ћ. Ўаповала, ѕ. ’ристюка.

“ематично газета виступала за конституц≥йн≥ свободи, за пол≥тичну свободу хл≥бороб≥в, за право будувати новий громадський та економ≥чний лад, зрозум≥лий ≥ виг≥дний сел¤нам. Ѕлижче до жовтн¤ 1917 року пол≥тичний тон газети зм≥нюЇтьс¤, бо есери не були в захват≥ в≥д оч≥куваного приходу до влади комун≥ст≥в, у ¤ких вони небезп≥дставно бачили пол≥тичних ворог≥в сел¤нства. ѕ≥д час першого захопленн¤  иЇва б≥льшовиками п≥д командуванн¤м ё.  оцюбинського ц¤ газета виступила з статтею п≥д красномовною назвою У ара, ¤коњ св≥т не бачивФ (1918, 21 березн¤).

√азета в≥дверто пише не т≥льки про пол≥тичн≥ реал≥њ свого часу, а й вдаЇтьс¤ нав≥ть до висв≥тленн¤ внутр≥шн≥х проблем своЇњ парт≥њ, що взагал≥ не було притаманним парт≥йним часописам в обстановц≥ гостроњ м≥жпарт≥йноњ боротьб≥ вл≥тку ≥ восени того року. –озкол, ¤кий парт≥йна верх≥вка спочатку не бажала виносити за меж≥ орган≥зац≥њ, почав висв≥тлюватис¤ на шпальтах есер≥вськоњ газети. ¬она ж в≥докремлюЇ пол≥тичн≥ ≥нтереси украњнських соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в в≥д ≥нтерес≥в њх рос≥йських однодумц≥в. ѕро це, зокрема, писав пров≥дний публ≥цист газети - ћ.Ўаповал (УЌ≥, ми не в≥римо рос≥йськ≥й демократ≥њ!Ф).

¬ пров≥нц≥њ есери теж видавали к≥лька газет: У«емл¤ ≥ вол¤Ф у  атеринослав≥, У–ухФ та двомовну У«емл¤ ≥ вол¤Ф у ’арков≥, У—оц≥ал≥ст-революц≥онерФ у ѕолтав≥, ¬далим орган≥зац≥йним р≥шенн¤м кер≥вництва ц≥Їњ парт≥њ було виданн¤ преси в≥д ”крањнськоњ —ел¤нськоњ —п≥лки. ÷≥ла низка газет, очолювана У¬≥ст¤ми ”крањнськоњ —ел¤нськоњ —п≥лкиФ та УЌародною волеюФ, вела широку роботу в  иЇв≥ ≥ пров≥нц≥њ, ≥ серед них У—ел¤нська —п≥лкаФ у ѕолтав≥,  атеринослав≥, “аращ≥ тощо. ” —квир≥ так видавалас¤ У—п≥лкаФ, у „ерн≥гов≥ УЌародне словоФ, у —ловТ¤носербську вийшов перший ≥ певний час Їдиний на Ћуганщин≥ та найсх≥дн≥ший на теренах ”крањни украњномовний часопис У—лавТ¤носербський хл≥боробФ - з листопада 1917 р. по 1918 р. його видавали —ловТ¤носербськ≥ пов≥това сел¤нська сп≥лка та сп≥лка кредитних ≥ позиково-ощадних товариств. ƒосл≥дники визначають пол≥тичну ефективн≥сть побудови пров≥нц≥йноњ ланки есер≥вськоњ преси та певн≥ њњ особливост≥: спрощена мова, Узаземлен≥стьФ проблем, м≥сцев≥ новини тощо.

¬ с≥чн≥ 1918 року газета УЅоротьбаФ теж була закрита б≥льшовиками. „ерез м≥с¤ць цю газету вже видавали Уборотьб≥стиФ - л≥ве крило есер≥в, що в –ос≥њ вступило в пол≥тичний союз з ур¤дом ¬. Ћен≥на.

≤нша газета есер≥в мала традиц≥йну дл¤ њх пол≥тичних попередник≥в назву - УЌародна вол¤Ф. ÷≥каво, що це теж не була власне парт≥йна газета, принаймн≥ за складом њњ засновник≥в: з 4 травн¤ 1917 року њњ видавали ”крањнська сел¤нська сп≥лка та ”крањнський кооперативний ком≥тет. ѓх гаслом було: УЌехай живе федеральна демократична республ≥ка та автономна ”крањнаФ, цю ж пол≥тичну л≥н≥ю п≥дтримував ≥ њх часопис. √оловний лозунг парт≥њ - У«емельна реформаФ - знаходив в≥дгук в сел¤нських масах, тому газета мала значну аудитор≥ю ≥ вплив на переб≥г под≥й.

¬ ц≥й газет≥ нер≥дко виступав з важливими пол≥тичними публ≥кац≥¤ми ћ.√рушевський. ўодо найгостр≥шого питанн¤ того часу - стосунк≥в з –ос≥Їю - це виданн¤ сто¤ло на федеративних позиц≥¤х до самоњ жовтневоњ революц≥њ в ѕетроград≥.

–обили газету молод≥ люди, це позначалос¤ на загострен≥й, полем≥чн≥й манер≥ висловлювань, р≥зких оц≥нках пол≥тичних супротивник≥в тощо. ѓхн≥м прагненн¤м було дати украњнським силам пресу Ївропейського р≥вн¤.

ƒо початку наступу муравйовц≥в з п≥вноч≥ на ”крањну газета дотримувалас¤ дев≥зу: У«а народну республ≥ку ”крањну у склад≥ –ос≥йськоњ федерац≥њ!Ф. ѕеред захопленн¤м  иЇва б≥льшовиками та закритт¤ ними газет редакц≥¤ вињхала з м≥ста в ∆итомир, з цими под≥¤ми втратив актуальн≥сть ≥ згадуваний дев≥з.

ќкрему стор≥нку в ≥стор≥њ преси ”крањни займають часописи меншовик≥в - правого крила рос≥йських соц≥ал-демократ≥в, н≥бито однопарт≥йц≥в Ћен≥на, з ¤кими лен≥нц≥ вели пост≥йну боротьбу з питань тактики, чи не б≥льш непримиренну, ан≥ж з кадетами чи ≥ншими в≥дкритими ворогами. як ≥ рос≥йськ≥ соц≥ал≥сти-революц≥онери, вони, а отже ≥ њхн¤ преса, зневажливо, з в≥дт≥нками великоруського шов≥н≥зму ставилис¤ до украњнськоњ проблематики, пол≥тики, держави та њњ д≥¤ч≥в. ÷ентр меншовик≥в знаходивс¤ в ѕетроград≥, а в ”крањн≥ виходило к≥лька газет: кињвська УЅез лишних словФ, харк≥вськ≥ У—оциал-демократФ, У¬озрождениеФ, УЌаш ёгФ, УЌовый лучФ, катеринославськ≥ УЌаша борьбаФ, У–абоча¤ борьбаФ, УЌачалоФ, а також У—умской вестникФ та ≥нш≥. «агалом њх можна було б ≥ не включати до ≥стор≥њ украњнськоњ преси, ¤к ≥ ≥нш≥ рос≥йськ≥ виданн¤ в ”крањн≥, скаж≥мо, монарх≥стського, чорносотенного сорту, таких, ¤к У иевл¤нинФ, - ¤кби вони не мали певного впливу на рос≥йськомовних роб≥тник≥в великих м≥ст Ћ≥вобережж¤ та ѕ≥вдн¤, оск≥льки ≥дењ б≥льшовизму серед них спочатку не були поширен≥. Ќа шпальтах цих газет велас¤ полем≥ка з рос≥йських проблем, в ¤к≥ украњнськ≥ справи включалис¤ саме в контекст≥ поверненн¤ Уюга –оссииФ до складу метропол≥њ.

1	2

Ќазва: ћедовий р≥к украњнськоњ преси - ¤к ≥сторичний факт
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (887 прочитано)