∆урнал≥стика > ѕ≥дготовка матер≥алу з науковою ≥нформац≥Їю, Д≤ндекс туманност≥Ф

ѕ≥дготовка матер≥алу з науковою ≥нформац≥Їю, Д≤ндекс туманност≥Ф

” наш час до автор≥в публ≥кац≥й у прес≥ ≥снують п≥двищен≥ вимоги. ¬ умовах конкуренц≥њ на газетно-журнальн≥й шпальт≥ сл≥д пропонувати не просто ≥нформац≥ю ¤к сукупн≥сть будь-¤ких в≥домостей, а ≥нформац≥ю ¤к конкурентно спроможн≥й товар. ”рахуЇмо й психолог≥ю читача, широч≥нь вибору засоб≥в та жанр≥в у звертанн¤х до нього та багато ≥ншого. Ќе маючи необх≥дних знань з журнал≥стики, психолог≥њ, соц≥олог≥њ, уникнути помилок вдаЇтьс¤ не завжди.

ќбов"¤зок кожного журнал≥ста Ц точн≥сть у передач≥ ≥нформац≥њ. ƒетал≥ дл¤ статт≥, цифри та ≥мена так само важлив≥, ¤к ≥ статт¤ в ц≥лому. Ќайпоширен≥ший гр≥х Ц у неправильному написанн≥ пр≥звища. ѕомилки у пр≥звищ≥ спричин¤ють недов≥ру. „итач запитаЇ себе, чи можна в≥рити решт≥ ≥нформац≥њ в так≥й газет≥.

÷итати в лапках повинн≥ в≥дображати т≥льки те, що сказала людина. «вичайно, без бруду, лайливих чи ≥нших неприйн¤тних дл¤ преси вираз≥в. якщо ж у текст≥ Ї зм≥ни, треба зн¤ти лапки. ” сумн≥вн≥й ситуац≥њ перев≥рте сказане дв≥ч≥.  раще зателефонувати людин≥ ще раз ≥ перепитати, н≥ж друкувати сумн≥вн≥ реч≥. “е саме стосуЇтьс¤ ≥ прац≥ з≥ складним матер≥алом. ≤нод≥ варто звернутис¤ до експерт≥в, аби упевн≥тьс¤, що вс≥ факти правдив≥.

ћатер≥ал не може бути точним, ¤кщо йому бракуЇ неупередженост≥. якщо немаЇ позиц≥њ одн≥Їњ з≥ стор≥н, насамперед у конфл≥кт≥, публ≥кац≥¤ не матиме д≥йсноњ картини под≥й. Ќав≥ть незначн≥ думки, на перший погл¤д, ≥нод≥ заслуговують на те, щоб њх висв≥тили. ¬ажливим фактором п≥двищенн¤ ефективност≥ матер≥алу Ї залученн¤ читача до акц≥њ або ≥нших активних д≥й.

” прес≥ поширюютьс¤ дан≥ про кризи, катастрофи, скандали тощо. “ак≥ матер≥али насичен≥ незрозум≥лою терм≥нолог≥Їю, ¤ка турбуЇ своЇю невизначен≥стю. Ћюдину, ¤ка отримуЇ цю ≥нформац≥ю, охоплюЇ в≥дчай. “екст впливаЇ ≥ на почутт¤. јле м≥ж самим фактом та реальним в≥дгуком на под≥ю ≥снуЇ велика дистанц≥¤. Ћюдина просто не може психолог≥чно прийти в себе, потрапивши у стан неможливост≥ вплинути на под≥њ. ≤ тод≥ вона звикаЇ ставитис¤ до факт≥в у кращому раз≥ "спок≥йно", у г≥ршому Ц стаЇ зовс≥м байдужою. ЌароджуЇтьс¤ психолог≥чна стомлен≥сть та несприйн¤тт¤ пов≥домлень, њх патетики та заклик≥в. „итач≥, слухач≥, гл¤дач≥ перестають реагувати на таку ≥нформац≥ю. ∆урнал≥стам варто замислитис¤, подаючи наукову ≥нформац≥ю на кшталт надпису "¬иходу немаЇ". ѕр≥оритетним маЇ стати ≥нший зразок Ц "¬их≥д поруч".

ƒл¤ ¤к≥сноњ п≥дготовки матер≥ал≥в ≥з науковою ≥нформац≥Їю необх≥дно врахувати особливост≥ й психолог≥њ сприйн¤тт¤. ѕсихологи вид≥л¤ють три види уваги, ¤кими людина користуЇтьс¤, коли читаЇ той чи ≥нший текст.

1. ѕ≥дсв≥дома увага. „итача приваблюють, поки що несв≥домо, так≥ подразники псих≥ки людини: розм≥р, на¤вн≥сть малюнка або фотограф≥њ, особливост≥ оформленн¤, кол≥р, ун≥кальн≥сть та ≥нш≥ фактори. ” зв"¤зку з цим науков≥ матер≥али в прес≥ бажано супроводжувати фотограф≥¤ми. –едакц≥њ газет, особливо м≥ських ≥ районних, в≥дчувають нестачу в ≥люстративному матер≥ал≥. —татт≥ можуть мати найнеспод≥ван≥ш≥ фото. √олова мурашки, зб≥льшена в дек≥лька сот раз≥в, н≥чим не поступитьс¤ фантасмагоричним сюжетам, а кл≥тина рослини п≥д потужним м≥кроскопом вражатиме своЇю довершен≥стю.

2. —в≥дома увага. ѕерех≥д п≥дсв≥домоњ уваги на св≥дому виконуЇ назва. ¬она маЇ бути живою та нестандартною, нав≥ть незважаючи на н≥бито "сол≥дн≥сть" науковоњ тематики. «авданн¤ назви Ц привертати увагу, бути зм≥стовною, але лакон≥чною (бажано не б≥льше 10 сл≥в). ƒл¤ цього виду уваги характерна ц≥леспр¤мован≥сть та зосереджен≥сть. ” читача вже виникла мета Ц або читати цей матер≥ал, або шукати б≥льш ц≥кавий. ѕерш≥ реченн¤ мають бути, за можливост≥, невеликими, нести в соб≥ ¤кийсь ¤скравий факт, що здатен зац≥кавити читача. ј науков≥ матер≥али в прес≥ часто починаютьс¤ ≥накше. Ќаприклад, ≥з довгого перел≥ку орган≥зац≥й, ¤к≥ провод¤ть певне досл≥дженн¤. ÷≥ в≥домост≥ краще поставити в середину тексту, тому що на початку вони можуть в≥дштовхнути в≥д подальшого прочитанн¤ матер≥алу. “а й сам текст треба намагатис¤ писати короткими фразами, лише ≥нод≥ чергуючи њх ≥ з≥ складними реченн¤ми. ¬они Ї типовими дл¤ наукового стилю, а не дл¤ мови газет.

ѕроте прагненн¤ ур≥зноман≥тнити словниковий запас не повинно перетворюватис¤ на вживанн¤ виключно ≥ншомовних сл≥в та терм≥н≥в. «а цим можна ≥нод≥ побачити прагненн¤ справити враженн¤ своЇю "науков≥стю" на ≥нших людей. јудитор≥¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ надзвичайно р≥зноман≥тна: за в≥ком, осв≥тою та фахом тощо. Ѕажано знаходити т≥ слова, ¤к≥ зрозум≥л≥ кожному.

3. ѕостсв≥дома увага. Ќевелика ≥нформац≥¤ буде здаватис¤ читачам дуже довгою, ¤кщо вона написана сухо та нец≥каво. ” той же час значна за розм≥ром статт¤, написана ¤скраво з ориг≥нальними прикладами, може бути сприйн¤та ¤к коротка.

Ќа формуванн¤ постсв≥домоњ уваги впливаЇ ≥ повторенн¤ основноњ думки трич≥ в текст≥: на початку, у середин≥ й обов"¤зково, ¤к висновок, наприк≥нц≥. ѕри цьому, звичайно, краще не використовувати ≥дентичн≥ фрази.

Ќаведен≥ вище можливост≥ того, ¤к звернути увагу читача Ї лише одн≥Їю з≥ складових п≥двищенн¤ ефективност≥ публ≥кац≥њ. ≈фективн≥сть матер≥ал≥в зростаЇ тод≥, коли њх зм≥ст примусив замислитис¤, прив≥в до роздум≥в, мав практичне значенн¤, допом≥г прийн¤ти р≥шенн¤, мотивував д≥ю тощо.

"≤ндекс туманност≥"

ƒл¤ журнал≥ст≥в спец≥ально розроблено ≥ндекс, ¤кий визначаЇ легк≥сть прочитанн¤. ћетодика визначенн¤ "≥ндексу туманност≥" така: треба вз¤ти частину тексту обс¤гом 150 сл≥в. ÷е краще робити на комп"ютер≥, адже в текстових програмах Ї спец≥альна функц≥¤ п≥драхунку сл≥в, знак≥в тощо. ѕот≥м з"¤совуЇмо середню к≥льк≥сть сл≥в у реченн≥. ѕ≥сл¤ цього п≥драховують к≥льк≥сть сл≥в, ¤к≥ мають три й б≥льше склад≥в. ÷ю цифру визначають у в≥дсотках в≥д загальноњ к≥лькост≥ сл≥в. ќтриман≥ два результати п≥дсумовують та д≥л¤ть на 2,5.

–озгл¤немо це на приклад≥. якщо середн¤ к≥льк≥сть сл≥в у реченн≥ становить 12, а в≥дсоток сл≥в ≥з трьома та б≥льше складами Ц 18, цей показник дор≥внюватиме:

(12 + 18) : 2,5 = 12.

"≤ндекс туманност≥" таких в≥домих ≥ноземних журнал≥в, ¤к "“айм" ≥ "”олл стрит джорнел" становить у середньому 11. ” "–≥дерз дайджест", котрий маЇ найб≥льший у св≥т≥ наклад у 20 млн прим≥рник≥в щом≥с¤ц¤, Ц 10. якщо ви хочете, аби ваше виданн¤ не в≥дл¤кувало читач≥в, а навпаки, приваблювало њх, треба уникати ≥ндексу понад 12. ”крањнський журнал "√ранд" вважаЇ, що краще зменшувати цей показник, адже саме це й буде ознакою новоњ генерац≥њ видань ’’≤ ст. ƒо реч≥, "√ранд" маЇ "≥ндекс туманност≥" лише 9, ¤к стверджуЇ його редакц≥¤.

“акож визначено, що мова людини з великим словниковим запасом розмањт≥ша та багатша, н≥ж мова того, хто оперуЇ меншою к≥льк≥стю сл≥в. ƒл¤ п≥драхунку словесноњ розмањтост≥ також складено спец≥альн≥ формули. Ќаприклад, у газетн≥й мов≥ було нараховано всього 44000 сл≥в, а в одному текст≥ Ц 6000. ќтже, ≥ндекс саме дл¤ цього тексту становить 6000 : 44000 = 0,136.

–озрахуйте ваш власний "≥ндекс туманност≥" на приклад≥ останн≥х публ≥кац≥й чи матер≥ал≥в л≥тньоњ практики.

¬изначте "≥ндекс туманност≥" наведених нижче публ≥кац≥й.

¬≥дредагуйте тексти, зробивши реченн¤ коротшими.

ѕрезиденти 6 держав у Ѕухарест≥ пiдписали
декларацiю навколишнього середовища ≥ стабiльного розвитку
ƒунайсько- арпатського рег≥ону

ѕрезиденти держав Ц учасниць ћ≥жнародноњ конференцiњ з питань навколишнього природного середовища i сталого розвитку в ƒунайсько- арпатському регiонi, ¤ка пройшла 29-30 кв≥тн¤ в Ѕухарест≥ (–умун≥¤), пiдписали декларацiю навколишнього середовища ≥ стабiльного розвитку в  арпатському регiонi та басейнi рiки ƒунай. ” конференц≥њ брали участь президенти шести крањн: Ѕолгарiњ Ц ѕетро —то¤нов, ’орватiњ Ц —тефан ћес≥ч, —ловаччини Ц –удольф Ўустер, ћолдови Ц ¬олодимир ¬орон≥н, –умун≥њ Ц ≤он ≤л≥Їску, ”крањни Ц Ћеон≥д  учма, а також представники 16-ти крањн на рiвнi мiнiстрiв екологiњ, зокрема, јлбанiњ, јвстрiњ, Ѕоснiњ та √ерцеговини, Ѕолгарiњ, ћакедонiњ, ћолдови, Ќiмеччини, ѕольщi, –умунiњ, —ловаччини, —ловенiњ, —оюзноњ –еспублiки ёгославiњ, ”горщини, ”крањни, ’орватiњ та „ехiњ. ѕрезиденти за¤вили про намiр заохочувати i спри¤ти мiжнародному регiональному спiвробiтництву з метою збереженн¤ й вiдновленн¤ природних скарбiв i покращенн¤ стану навколишнього середовища в  арпатському регiонi та басейнi рiки ƒунай, регiональним двостороннiм нацiональним та мiсцевим iнiцiативам, ¤кi демонструють здатнiсть людей  арпатсько-ƒунайського регiону жити в гармонiњ з природою. ” декларацiњ зазначаЇтьс¤, що њњ пiдписанн¤ спри¤Ї також дi¤льностi з розробки нових мiжур¤дових регiональних документiв щодо збереженн¤ стабiльного розвитку  арпатського регiону, надаючи особливу увагу св¤ткуванню ћiжнародного року гiр у 2002 роцi пiд егiдою ќќЌ, а також конференцiњ на рiвнi мiнiстрiв "ЌавколишнЇ середовище дл¤ ™вропи.  ињв. 2003 рiк".

ћ≥жнародн≥ екостандарти рвутьс¤ в ”крањну

Ќещодавно ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ з≥ стандартизац≥њ прийн¤ла перш≥ м≥жнародн≥ стандарти (ћ—) ISO сер≥њ 14000 "”правл≥нн¤ ¤к≥стю навколишнього середовища".яким чином ≥ коли ц≥ стандарти застосовуватимутьс¤ в наш≥й крањн≥?

”крањна з 1993 року (часу вступу до ISO) бере участь у робот≥ вс≥х техн≥чних ком≥тет≥в (“ ) з≥ стандартизац≥њ в галуз≥ охорони довк≥лл¤: з ¤кост≥ пов≥тр¤, грунт≥в. јле найб≥льшу увагу украњнськ≥ фах≥вц≥ прид≥л¤ють робот≥ в новоствореному ISO “  207, ¤кий розробл¤Ї стандарти з управл≥нн¤ навколишн≥м середовищем, що можуть широко застосовуватис¤ в р≥зних сферах б≥знесу.

1	2

Ќазва: ѕ≥дготовка матер≥алу з науковою ≥нформац≥Їю, Д≤ндекс туманност≥Ф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (663 прочитано)