∆урнал≥стика > ѕ≥дготовка матер≥алу з науковою ≥нформац≥Їю, Д≤ндекс туманност≥Ф

ѕри цьому вже зараз крањни, що розвиваютьс¤, стурбован≥ тим, що еколог≥чн≥ стандарти можуть ви¤витис¤ перешкодою в торг≥вл≥, тод≥ ¤к промислово розвинен≥ крањни активно впроваджують стандарти ISO сер≥њ 14000 на системи управл≥нн¤ довк≥лл¤м.

—аме з метою п≥дготовки украњнських п≥дприЇмств до жорстких правил св≥товоњ торг≥вл≥, розум≥ючи, що на¤вн≥сть сертиф≥кованоњ системи управл≥нн¤ довк≥лл¤м може стати нев≥д"Їмною частиною вимог стратег≥чних партнер≥в ”крањни дл¤ придбанн¤ украњнських товар≥в, ƒержстандарт ”крањни першим серед крањн —Ќƒ п≥дготував дл¤ пр¤мого впровадженн¤ нещодавно прийн¤т≥ м≥жнародн≥ стандарти ISO 14001, 14004, 14010, 14011, 14012, котр≥ встановлюють загальн≥ правила управл≥нн¤ довк≥лл¤м, принципи й процедури еколог≥чного аудиту та квал≥ф≥кац≥йн≥ критер≥њ дл¤ аудитор≥в з еколог≥њ. ÷≥ нормативн≥ документи в другому п≥вр≥чч≥ цього року над≥йдуть у спец≥ал≥зован≥ магазини стандарт≥в ≥ матимуть статус добров≥льних.

—тандарти сер≥њ 9000 регламентують лише м≥н≥мальн≥ вимоги до систем ¤кост≥, що д≥ють на п≥дприЇмствах, ≥ не враховують факт впливу на природне середовище насл≥дк≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.

«а визначенн¤м ћ— ISO 14001 "—истема управл≥нн¤ ¤к≥стю навколишнього середовища Ц частина загальноњ системи управл≥нн¤, ¤ка охоплюЇ орган≥зац≥йну структуру, д≥¤льн≥сть щодо плануванн¤, розпод≥л в≥дпов≥дальност≥, практичну роботу, процедури, процеси та ресурси дл¤ розробки, впровадженн¤, дос¤гненн¤ ц≥лей, оц≥нки дос¤гнутого в рамках реал≥зац≥њ еколог≥чноњ пол≥тики". “ому на п≥дприЇмствах промислово розвинутих крањн вже впроваджують так зван≥ комплексн≥ системи загальноф≥рменного управл≥нн¤ Ц “ќћ. ” цих системах управл≥нн¤ ¤к≥стю т≥сно пов"¤зане з роботами щодо охорони довк≥лл¤, а також з управл≥нн¤м ф≥нансами та ресурсами.

¬ ”крањн≥ питанню поводженн¤ з в≥дходами, њх класиф≥кац≥њ прид≥л¤Їтьс¤ велика увага. ѕроект «акону ”крањни про в≥дходи, внесений ћ≥некобезпеки до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, побудований з урахуванн¤м каталогу в≥дход≥в ™вропейського —оюзу, в≥дпов≥дно до ¤кого ще тор≥к ƒержстандарт затвердив (уперше в крањнах —Ќƒ) державний класиф≥катор в≥дход≥в, розроблений ƒЌƒ≤ "—истема" (м. Ћьв≥в).

јле законодавче вир≥шенн¤ питанн¤ утил≥зац≥њ упаковки, на баз≥ Ївропейського законодавства, потребуЇ додаткового вивченн¤ дл¤ впровадженн¤ в ”крањн≥. ≤ тут в пригод≥ може стати досв≥д високорозвинутих крањн, ¤к≥ давно працюють в умовах ринковоњ економ≥ки.

ѕереробл¤ти в≥дходи Ц це добре, ще краще њх уникати. “ака пров≥дна думка д≥ючого в Ќ≥меччин≥ з жовтн¤ 1996 р. «акону про економ≥чний цикл. «акон ставить ч≥тк≥ вимоги: той, хто виробл¤Ї, маЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за зменшенн¤, подальшу переробку або еколог≥чно безпечну л≥кв≥дац≥ю в≥дход≥в, що виникають у процес≥ виробництв. ”же не д≥Ї б≥льше колишн≥й розпод≥л ролей, за ¤ким м≥ськ≥ комунальн≥ служби мали знищувати в≥дходи промисловост≥ за рахунок громад¤н.

Ќовий закон визначаЇ, що насамперед сл≥д уникати в≥дход≥в на виробництв≥. якщо це можливо, вони мають бути використан≥ матер≥ально або енергетично. ≤ т≥льки за браком перших двох можливостей в≥дходи дозвол¤Їтьс¤ знищити, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

¬иконанн¤ передбачених законом п≥дход≥в, що одержали назву подв≥йноњ системи (збиранн¤ ≥ переробка), вимагаЇ в≥д п≥дприЇмств величезних витрат, тому н≥мецьк≥ п≥дприЇмства створили недержавну ф≥рму Dual Sistem Deutschlands, ¤ка зд≥йснюЇ збиранн¤, сортуванн¤ та переробку см≥тт¤, що надходить з домашн≥х господарств. Ќа тар≥ ≥ упаковц≥, що збираютьс¤, наноситьс¤ знак "«елена крапка". ”же понад 6000 ф≥рм, заощаджуючи кошти на створенн¤ власних систем утил≥зац≥њ, подали за¤вки про приЇднанн¤ до системи маркуванн¤ "«елена крапка". ћагазини, у свою чергу, з метою уникненн¤ труднощ≥в з≥ збиранн¤м упаковки, обумовлюють у техн≥чних умовах постачанн¤ товар≥в в упаковц≥ з таким маркуванн¤м.

јналог≥чн≥ закони про утил≥зац≥ю тари й упаковки прийн¤т≥ у ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ та р¤д≥ ≥нших крањн, заходи управл≥нн¤ в≥дходами д≥ють в япон≥њ.

” де¤ких крањнах св≥ту провадитьс¤ маркуванн¤ еколог≥чно чистоњ продукц≥њ, наприклад, у Ќ≥меччин≥ це знак "Ѕлакитний ¤нгол", у —кандинавських крањнах Ц "Ѕ≥лий леб≥дь", япон≥њ Ц "≈ко-знак" ≥ таке ≥нше.

«розум≥ло, що виникають труднощ≥ в торг≥вл≥, коли виробник крањни-експортера розгл¤даЇ етикетуванн¤ своЇњ продукц≥њ з м≥сцевих, а не м≥жнародних позиц≥й.

ѕитанн¤ про так≥ потенц≥йн≥ бар"Їри в торг≥вл≥ не можуть не турбувати ¤к украњнських стандартизатор≥в, так ≥ виробник≥в. —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥, прид≥л¤ючи велику увагу проблем≥ маркуванн¤ еколог≥чно чистоњ продукц≥њ ¤к факторов≥ усуненн¤ техн≥чних бар"Їр≥в у торг≥вл≥ включила це питанн¤ у св≥й перел≥к основних тем дл¤ досл≥дженн¤.

ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ з≥ стандартизац≥њ розробила проект ћ— ISO 14024, ¤кий маЇ об"Їднати кер≥вн≥ принципи екоетикуванн¤ ≥ ¤кий був над≥сланий ”крањн≥ на розгл¤д. ÷ей документ передбачаЇ Їдиний п≥дх≥д до анал≥зу техн≥чноњ обірунтованост≥ еколог≥чних за¤в дл¤ забезпеченн¤ њхньоњ точност≥, техн≥чного перев≥ренн¤ та достов≥рност≥.  оли ћ— ISO 14024 буде прийн¤тий м≥жнародною орган≥зац≥Їю з≥ стандартизац≥њ, ”крањна запровадить його дл¤ пр¤мого застосуванн¤.

јгентство ”Ќ≤јЌ (тижневик "Ѕ≥знес", 31 березн¤ 1997 р.

≈колог≥¤: на шл¤ху до ≥нтеграц≥њ

ѕолегшувати доступ св≥тового сп≥втовариства до достов≥рноњ та актуальноњ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, а також допомагати ур¤дам крањн св≥ту використовувати њњ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень та плануванн¤ д≥й, спр¤мованих на забезпеченн¤ сталого розвитку людства, Ц головне завданн¤ м≥жнародноњ програми з оц≥нки стану навколишнього середовища UNEP. ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни подало за¤вку на створенн¤ њњ √–≤ƒ-центру й в  иЇв≥. “ак≥ п≥дрозд≥ли ≥снуватимуть у вс≥х рег≥онах св≥ту, ≥ будуть безпосередньо пов"¤зан≥ з д≥ючою глобальною мережею еколог≥чноњ ≥нформац≥њ.

ѕрограма оц≥нки стану навколишнього середовища була запроваджена ќрган≥зац≥Їю ќб"Їднаних Ќац≥й дл¤ координац≥њ д≥й м≥ж ус≥ма природоохоронними орган≥зац≥¤ми св≥ту. јдже взаЇмопов"¤зан≥сть еколог≥чних проблем, ¤к≥ сьогодн≥ неможливо вир≥шувати самост≥йно, без обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж крањнами, вимагаЇ узгодженост≥ п≥д час њх вир≥шенн¤. ÷е найпереконлив≥ше засв≥дчила чорнобильська катастрофа.

 р≥м того, програма передбачаЇ наданн¤ крањнам, що розвиваютьс¤, та крањнам з перех≥дною економ≥кою ц≥льовоњ ф≥нансовоњ та консультативноњ допомоги дл¤ пол≥пшенн¤ њх систем управл≥нн¤ еколог≥чними даними та ≥нформац≥Їю. ќдним ≥з результат≥в ц≥Їњ допомоги ≥ повинна стати глобальна мережа еколог≥чноњ ≥нформац≥њ з њњ √–≤ƒ-центрами. —каж≥мо, центр, що вже ≥снуЇ у Ќорвег≥њ, збираЇ ≥ обробл¤Ї ≥нформац≥ю з ус≥х крањн ѕ≥вн≥чноњ ™вропи. —ьогодн≥ в≥н Ї головним щодо крањн з перех≥дною економ≥кою ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи ≥ керуЇ створенн¤м под≥бних структур у цих крањнах. ” ѕольщ≥, наприклад, ц¤ робота вже завершена.

ƒл¤ ”крањни приЇднанн¤ до програми та створенн¤ центру маЇ велике значенн¤. јдже ц¤ акц≥¤ дозволить не т≥льки ≥нтегруватис¤ ≥з св≥товими базами даних з еколог≥њ та навколишнього середовища, а й отримати доступ до сучасних комп"ютерних технолог≥й, зробити новий крок до взаЇмод≥њ м≥ж крањнами св≥ту на терен≥ еколог≥њ.

1	2

Ќазва: ѕ≥дготовка матер≥алу з науковою ≥нформац≥Їю, Д≤ндекс туманност≥Ф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (663 прочитано)