∆урнал≥стика > ѕреса ”крањни в пер≥од в≥д проголошенн¤ свободи до незалежност≥

ѕреса ”крањни в пер≥од в≥д проголошенн¤ свободи до незалежност≥

Ќасл≥дки цих под≥й, ¤к≥ дотепн≥ журнал≥сти назвали ¬еликою серпневою кап≥тал≥стичною революц≥Їю (за аналог≥Їю з ¬еликою жовтневою соц≥ал≥стичною революц≥Їю 7 листопада 1917 р.) мали всесв≥тньо-≥сторичне значенн¤.

«авершивс¤ розпад так званого Усоц≥ал≥стичного таборуФ. ≤з зони рад¤нського впливу вийшли —х≥дна Ќ≥меччина (ƒƒ–), ѕольща, ”горщина, –умун≥¤, „ехословаччина ≥ нав≥ть Ѕолгар≥¤. –озвалилас¤ на окрем≥ держави колишн¤ —‘–ё - соц≥ал≥стична федеративна республ≥ка ёгослав≥¤.

ѕочавс¤ розпад —–—–.

24 серпн¤ ”крањна р≥шенн¤м ¬ерховноњ ради проголосила повну державну незалежн≥сть, було створено нову незалежну державу - ”крањнську –еспубл≥ку. «годом внасл≥док прийн¤тт¤ под≥бних р≥шень ≥ншими республ≥ками, п≥дписанн¤ л≥дерами –ос≥њ, ЅЇларус≥ й ”крањни Ѕ≥ловежського договору федеративний –ад¤нський —оюз було зам≥нено на конфедеративну —п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав.

÷е означало й к≥нець вагань та боротьби у св≥т≥ преси. ¬с≥ парт≥йн≥ «ћ≤ ”крањни в один день втратили свого засновника. ¬≥дтак довелос¤ шукати виходу ≥ в орган≥зац≥йному, ≥ в ≥дейно-тематичному аспектах. Ѕагато з них виголосили себе виданн¤ми трудових колектив≥в редакц≥й, серед них ≥ УЋуганска¤ правдаФ, ≥нш≥ визначилис¤ ¤к газети в≥дпов≥дних орган≥в м≥сцевоњ влади. ќднак це не означала к≥нц¤ т¤жких випробувань дл¤ украњнськоњ преси - вт≥м, ¤к ≥ рос≥йськоњ.

—ерпневий путч 1991 р., ¤ким зак≥нчивс¤ короткий, але надзвичайно драматичний пер≥од Угорбачовськоњ перебудовиФ, був в≥дчайдушною спробою повернути в≥д шл¤ху до демократ≥њ назад, до казарменного, командно-адм≥н≥стративного, бюрократичного стал≥нсько-брежнЇвського соц≥ал≥зму, до диктатури партноменклатури. ¬ цьому протисто¤нн≥ перемогла демократ≥¤. ѕреса з≥грала надзвичайно важливу роль у зв≥льненн≥ громадськоњ думки, поверненн≥ њњ до стану самовизначенн¤, у п≥дготовц≥ масовоњ св≥домост≥ до зреченн¤ застар≥лих догм ≥ сприйн¤тт≥ нових ц≥нностей, загальновизнаних у цив≥л≥зованому св≥т≥.

«рештою, перемога сил демократ≥њ не означала настанн¤ царства добра й справедливост≥. —кор≥ше навпаки: ”крањну, а з нею й пресу новоњ держави, чекали нов≥ важк≥ випробуванн¤.

≤ перше з них було покликане саме сп≥льною перемогою. —касуванн¤ жорсткого й економ≥чно неефективного плануванн¤ ≥ наданн¤ так довго оч≥куваноњ економ≥чноњ свободи означало водночас ≥ скасуванн¤ стаб≥льних ц≥н на пап≥р, послуги пол≥граф≥ст≥в, звТ¤зк≥вц≥в тощо. –инок реклами в перш≥ роки стр≥мко розвивавс¤ й давав певн≥ можливост≥ дл¤ забезпеченн¤ прибутк≥в редакц≥й. јле з поглибленн¤м економ≥чноњ кризи в масштабах усього народного господарства крањни це джерело дедал≥ менше задовольн¤ло потреби «ћ≤.  рах ринку реклами в серпн≥-вересн≥ 1998 року значно пог≥ршив ситуац≥ю ¤к з друкованими, так ≥ з електронними «ћ≤. ¬трата тираж≥в, нестача грошей нав≥ть на найперш≥ потреби поставили сотн≥ редакц≥й за межу виживанн¤. ќстанн≥й УтоварФ, ¤кий вони ще могли продати - була њхн¤ свобода, гарантована  онституц≥Їю, але не забезпечена економ≥чно. « кожною тис¤чею Уумовних одиницьФ (так соромТ¤зливо почали називати в цей час долари —Ўј), отриманих редакц≥¤ми у вигл¤д≥ Ур¤т≥вних заход≥вФ в≥д бюджет≥в орган≥в влад чи в≥д ф≥нансово-промислових угруповань, реальна свобода прийн¤тт¤ р≥шень у них почала стр≥мко котитис¤ вниз, до нул¤. ј з нею туди ж пр¤мувала й функц≥¤ Учетвертоњ владиФ ¤к одного з найважлив≥ших та д≥Ївих гарант≥в демократичного поступу украњнського сусп≥льства.

ѕ–≈—ј ѕ≈–≤ќƒ” ¬≤ƒЌќ¬Ћ≈ЌЌя

Ќ≈«јЋ≈∆Ќќ—“≤ ” –јѓЌ»

(1991-1997 рр.)

ѕол≥тичн≥ проблеми у тому вигл¤д≥, у ¤кому вони склалис¤ на середину 1991 року, прот¤гом наступного року були вир≥шен≥. ¬елика крањна, велика парт≥¤, велика ≥де¤ зазнали повного краху. –азом з ними зазнала ≥сторичноњ поразки й велика преса, ¤ка њх обслуговувала. Уƒайте нам общерусскую политическую газету, и мы перевернем –оссиюФ, - казав ¬. Ћен≥н на початку стол≥тт¤, задумуючи У≤скруФ. Ќамр≥¤не збулос¤. “а тепер –ос≥¤, а з нею ще 15 держав, не без допомоги преси, перевернулис¤ ще раз.

“акий стан Уподв≥йноњ перевернутост≥Ф зам≥сть стаб≥л≥зац≥њ (¤к це сталось, на в≥дм≥ну в≥д ”крањни й –ос≥њ, в ”горщин≥, „ех≥њ, ѕольщ≥) болюче позначивс¤ на св≥тов≥ масовоњ комун≥кац≥њ. «а шексп≥ровським висловом, Уперевавс¤ плин часуФ: кинуте на п≥вдороз≥ будуванн¤ комун≥зму не було однозначно зам≥нено на щось р≥вноц≥нне. Уѕро що тепер писати?Ф - це болюче запитанн¤ поставало щодн¤ в редакц≥йних каб≥нетах, де звикли дес¤тил≥тт¤ми славити мудр≥сть  ѕ–— та висв≥тлювати соц≥ал≥стичне змаганн¤. Уѕро що тепер писати?Ф - не менш драматичне запитанн¤ задавали соб≥ демократи, Урух≥вц≥Ф, ¤к≥ навчилис¤ за роки перебудови руйнувати старе, але не вм≥ли будувати нове ≥ тому захлиналис¤ у бурхливому потоц≥ под≥й, проблем, взаЇмовиключних ≥дей, проект≥в, пропозиц≥й тощо.

¬ рад¤нськ≥й ”крањн≥ ≥снувала струнка система «ћ≤, ¤ка в≥ддзеркалювала ≥Їрарх≥чну п≥рам≥ду тотал≥тарного сусп≥льства. ” 1970 р. в республ≥ц≥ виходили 1068 газет з разовим тиражем майже 20 млн. екз., в тому числ≥ 14 республ≥канських, 60 обласних, 77 м≥ських та обТЇднаних, 430 районних, 474 низових.

Ќезалежн≥й ”крањн≥ д≥ставс¤ спадок у 2609 газет та журнал≥в (за даними на початок 1992 р.).

Ќа 1 травн¤ 1995 р. њх було вже 4229 та близько 500 телерад≥окомпан≥й.  ≥льк≥сне зростанн¤ супроводжувалос¤ р≥зким пад≥нн¤м тираж≥в - ≥ не т≥льки окремих видань, а й сумарно по крањн≥. ѕрактично вс≥ виданн¤ знаходилис¤ у важкому економ≥чному стан≥. “ак, дан≥ за 1996 р. показують, що лише чотири редакц≥њ м≥сцевого р≥вн¤ з майже 30 забезпечували себе та ≥снували без дотац≥й з м≥ського чи районного бюджет≥в. –ешта дотац≥њ отримувала, ≥ притому в значних обс¤гах, що с¤гали суми, екв≥валентноњ 10 тис. долар≥в —Ўј дл¤ газети з разовим тиражем в 10 тис. прим≥рник≥в. ѕерех≥д в≥д повного забезпеченн¤ редакц≥й вс≥м необх≥дним, ¤ке ≥снувало при  ѕ–—, до ринкових в≥дносин з друкарн¤ми, телерад≥оцентрами, звТ¤зком, постачальниками паперу робили њх нерентабельними.

Ќевм≥нн¤ кер≥вних кадр≥в старих компарт≥йних та й нових демократичних газет оперувати в ринкових умовах прир≥кали вс≥ виданн¤. Ќеприбутков≥сть газет та телерад≥окомпан≥й (“– ) ставила в пор¤док денний питанн¤ про державну ф≥нансову п≥дтримку украњнськоњ преси. ÷е було робити вкрай необх≥дно, щоб њх вр¤тувати, - ≥ водночас цього не можна було робити н≥ за ¤ких умов задл¤ збереженн¤ незалежност≥ преси ”крањни.

—под≥ване й оч≥куване процв≥танн¤ на зах≥дний манер не в≥дбулос¤. ѕричиною стала жорстока економ≥чна криза, що вразила ”крањну, ¤к т≥льки було скасовано вс≥ грунт≥вн≥ засади планово регульованоњ економ≥ки та в≥дпущено ц≥ни.  рах ринку реклами - др≥бний еп≥зод ц≥Їњ всеохоплюючоњ кризи, але саме в≥н прир≥к украњнську пресу на жалюг≥дне жебрацтво та неприпустиму залежн≥сть в≥д влади та грошей.

«давалос¤, н≥чого г≥рше бозгрош≥вТ¤ дл¤ головного редактора бути не може. јле ви¤вилос¤, що може бути й г≥рше. ѕ≥сл¤ бер≥њвських кат≥вень та брежнЇвських психушок дл¤ непок≥рних редактор≥в ≥ журнал≥ст≥в передбачена ще й критика к≥лер≥в.  ≥лька траг≥чних випадк≥в - з редактором У¬еч≥рньоњ ќдесиФ ¬. ƒерев¤нко або з луганським власкором У иевских ведомостейФ ѕ. Ўевченко та ≥нших - показали, що ц¤ прикра реал≥¤ теж прижилас¤ в Уарсенал≥Ф сучасних метод≥в керуванн¤ пресою в ”крањн≥.

¬очевидь, замовники вбивств доводили кожним траг≥чним ф≥налом не ст≥льки власну силу, ск≥льки власне безсилл¤ ≥ неможлив≥сть переконати журнал≥ст≥в, купити њх чи зал¤кати.

≤дейна криза теж ви¤вилас¤ важким випробуванн¤м не т≥льки дл¤ колишн≥х комун≥ст≥в, чи¤ ≥деолог≥¤ зазнала такого нищ≥вного удару, а й дл¤ нац≥онал-демократ≥в, њхн≥х головних опонент≥в. «добута влада зобовТ¤зувала брати на себе й в≥дпов≥дальн≥сть за х≥д ≥стор≥њ, а це передбачало нагальну необх≥дн≥сть консол≥дувати сусп≥льство на к≥лькох головних напр¤мках. ћасова св≥дом≥сть, звикла до ≥снуванн¤ в межах одн≥Їњ ≥деолог≥њ та до вживанн¤ згори спущених готових ≥стин, в≥двикла випрацьовувати њх самотужки, вимагала силою власноњ ≥нерц≥њ чогось такого ж масштабного й зрозум≥лого на кшталт буд≥вництва комун≥зму.

јле такоњ Їдиноњ ≥дењ в обстановц≥ роздр≥бу й розбрату сусп≥льству запропоновано не було.

ѕравобережна ”крањна, ≥ особливо зах≥дн≥ област≥, швидко й майже одностайно перем≥нили пол¤рн≥сть та почали активно розробл¤ти тему нац≥онального в≥дродженн¤, уславл¤ючи ≥мена Ѕандери, ћельника,  оновальц¤ тощо. ¬ цьому сказавс¤ ≥сторичний досв≥д рег≥ону останн≥х стол≥ть, переважно аграрна економ≥ка, ¤к передбачала певну економ≥чну незалежн≥сть в≥д колишн≥х рад¤нських республ≥к.

Ќатом≥сть л≥вобережна ”крањна, ≥ в першу чергу ƒонбас, ≥сторично т¤ж≥ли до п≥вн≥чного сус≥да.  рупн≥ п≥дприЇмства великих м≥ст, потужна промислов≥сть вимагали дл¤ свого ≥снуванн¤ п≥дтримки м≥льйон≥в звТ¤зк≥в з сум≥жниками, постачальниками, сировинними базами в ус≥х колишн≥х рад¤нських республ≥ках. ≤стор≥¤ створенн¤ промосковськоњ ƒонецько- ривор≥зькоњ республ≥ки майже одночасно з «”Ќ– в √аличин≥ ¤сно показувала, що ц≥ рег≥они здавна сто¤ли спиною одне до одного. ¬ умовах комун≥стичного приневоленн¤ думок ≥ д≥¤нь це протир≥чч¤ було загнано вглиб, забрано з активу масовоњ св≥домост≥ обох рег≥он≥в. ћожлив≥сть в≥льно висловлювати думки раптово показала, що њхн≥ прагненн¤ драматичним чином не сп≥впадають. ѕреса за новою звичкою насамперед висв≥тлювати болюч≥ проблеми сусп≥льства фактично розТ¤трювала цю проблему.

ѕ≥сл¤ того, ¤к до початку 1993 року ви¤вилис¤ перш≥ насл≥дки ≥сторичного повороту 1991 року, реал≥њ ви¤вилис¤ такими, що фактично крањною правили, за дотепним визначенн¤м преси, Устар≥ партбюрократи, нов≥ ф≥нансов≥ угрупуванн¤ та плем≥нн≥ карпатськ≥ вожд≥Ф. ÷е п≥дкр≥плювало розд≥лен≥сть, дез≥нтегрован≥сть ≥ пол≥тичного житт¤, ≥ св≥ту «ћ≤, ≥, в≥дпов≥дно, масовоњ думки.

1	2	3

Ќазва: ѕреса ”крањни в пер≥од в≥д проголошенн¤ свободи до незалежност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1247 прочитано)