∆урнал≥стика > –ег≥ональн≥ та м≥сцев≥ телекомпан≥њ ”крањни на сучасному етап≥

“ому переваги державного мовленн¤ задекларован≥ в законодавств≥ ”крањни (стосовно, зокрема, обласних держтелерад≥окомпан≥й) ви¤вились ≥ще не зреал≥зованими.

—л≥д також зазначити, що програми комерц≥йних (недержавних) телерад≥окомпан≥й за обс¤гами мовленн¤ у к≥лька раз≥в перевищили обс¤ги мовленн¤ державного телебаченн¤ вже починаючи з 1996 року. —каж≥мо, у  иЇв≥ з 128 годин загального телев≥з≥йного мовленн¤ в цей пер≥од всього 26 годин були "державними".  ардинальн≥ зм≥ни в обс¤гах телерад≥омовленн¤ створили ц≥лком нову пал≥тру в тематичному спр¤муванн≥ телепрограм, особливо в невеликих м≥сцевих телекомпан≥¤х. —початку курс було вз¤то на заруб≥жн≥ сер≥али, занадто "легк≥" чи занадто "важк≥" ф≥льми. ƒававс¤ взнаки ≥ низький р≥вень профес≥йноњ п≥дготовки, хаотичний пошук прибутк≥в, реклами ≥ т.д., з ≥ншого боку, м≥сцев≥ телекомпан≥њ швидко почали ставати залежними в≥д владних структур. ” даному випадку знову ж таки страждало зм≥стове наповненн¤ ≥ спостер≥галась одноб≥чн≥сть у висв≥тленн≥ процес≥в, ¤к≥ в≥дбувались у конкретному рег≥он≥. ’оча Ї приклади й зовс≥м протилежн≥, коли компан≥њ не будуютьс¤ з "нул¤", а в≥дроджуютьс¤ ≥з в≥дпов≥дними традиц≥¤ми. “акою Ї “–

  " онотоп" (—умська область), ¤ка зберегла ≥ традиц≥њ, ≥ частково повернула кадри т≥Їњ телестуд≥њ в  онотоп≥, ¤ка працювала ще в 50-60-х роках ≥ пот≥м практично була "перенесена" до обласного центру в м. —уми.

—ьогодн≥ особливоњ актуальност≥ набуваЇ питанн¤ створенн¤ д≥йових механ≥зм≥в державноњ координац≥њ, вжитт¤ комплексу орган≥зац≥йних заход≥в з метою широкомасштабного впровадженн¤ сучасних теле≥нформац≥йних технолог≥й ≥ побудови саме на њх основ≥ необх≥дних теле≥нформац≥йних структур. ‘ормуванн¤ теле≥нформац≥йного простору та розвиток його ≥нфраструктури дасть можлив≥сть б≥льш повно задовольн¤ти ≥нтерес гл¤дач≥в до св≥тових надбань ≥ водночас створити передумови п≥двищенн¤ статусу ”крањни ¤к складовоњ частини Ївропейського ≥ св≥тового сп≥втовариства.

ѕочинаючи з 1991 року, коли ”крањна стала незалежною державою, в н≥й в≥дбулас¤ повна реструктуризац≥¤ телев≥з≥йного простору.

ѕо-перше, майже подвоЇно реальн≥ техн≥чн≥ можливост≥ телебаченн¤, незр≥вн¤нно зросла к≥льк≥сть нових телекомпан≥й. Ќаселенню ”крањни забезпечено прийом трьох загальнонац≥ональних телепрограм, та по три Ч в≥с≥м рег≥ональних ≥ м≥сцевих (залежно в≥д областей). ЌабираЇ темп≥в спорудженн¤ багатоканальних систем кабельного та еф≥рно-кабельного мовленн¤.

¬ ”крањн≥ окреслилась власна структура нац≥онального телебаченн¤. ƒо ц≥Їњ структури належать державн≥ телерад≥окомпан≥њ, засновниками ¤ких виступають органи державноњ влади. ƒо системи державного телебаченн¤ вход¤ть Ќац≥ональна телекомпан≥¤ ”крањни, 23 обласн≥ державн≥ телерад≥окомпан≥њ, державна “–  " рим",  ињвська та —евастопольська державн≥ рег≥ональн≥ телерад≥окомпан≥њ.

ƒо системи комунальних ауд≥ов≥зуальних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ вход¤ть телерад≥окомпан≥њ, засновниками ¤ких Ї органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ сп≥льно з м≥сцевими держадм≥н≥страц≥¤ми в рол≥ сп≥взасновника на баз≥ чи з участю комунальноњ власност≥ та в≥дпов≥дноњ частини ф≥нансуванн¤ з м≥сцевого бюджету.  омунальне телебаченн¤ може бути обласним, районним, м≥ським, м≥ськрайонним.

ƒо системи сусп≥льного мовленн¤ вход¤ть телерад≥оорган≥зац≥њ, створен≥ у будь-¤к≥й форм≥, передбачен≥й чинним законодавством, засновниками ¤ких виступають юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи ”крањни, ¤к≥ основним своњм завданн¤м ставл¤ть спри¤нн¤ засобами телебаченн¤ розвитку духовноњ сфери, нац≥ональноњ культури, осв≥ти, науки, захист морального способу житт¤, охорону навколишнього середовища та ≥н.

ƒо системи приватних телекомпан≥й належать телерад≥ообладнанн¤, засновниками ¤ких Ї приватн≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, громад¤ни ”крањни, що одним ≥з своњх основних завдань ставл¤ть одержанн¤ прибутку в≥д д≥¤льност≥ у сфер≥ телемовленн¤. ќсновним джерелом доход≥в приватноњ телекомпан≥њ Ї рекламно-комерц≥йна д≥¤льн≥сть.

–озпод≥л¤ючи телекомпан≥њ за способами прийому ≥ передач≥ в≥деосигнал≥в на сьогодн≥ вир≥зн¤ютьс¤ так≥ форми мовленн¤: еф≥рне, еф≥рно-кабельне, кабельне, супутникове.

≈ф≥рне мовленн¤ нин≥ пос≥даЇ основне м≥сце в телерад≥омовному простор≥ ”крањни, дедал≥ потужн≥шим стаЇ кабельне телебаченн¤.

—аме воно Ї першим кроком до ≥нтерактивного телебаченн¤, про ¤ке так багато йде дискус≥й на меж≥ тис¤чол≥ть, адже воно зможе надати своњм абонентам так званий зворотний канал. ѕр¤мо з≥ своЇњ квартири можна буде зв'¤затись ≥з передавальним центром ≥ вибрати ≥з запропонованого "меню" передачу, ¤ка до вподоби. як на комп'ютер≥. јле до реал≥зац≥њ цих задум≥в ≥ проект≥в пройде певний час. «ац≥кавлен≥сть кабельним телебаченн¤м сьогодн≥ ж насамперед пов'¤зана з достатньою к≥льк≥стю обладнанн¤ дл¤ кабельних мереж, доступного за ц≥ною дл¤ середнього б≥знесмена. ¬з≥рцем справжнього кабельного телебаченн¤ ≥ за ¤к≥стю сигналу, ≥ за культурою мовленн¤, ≥ за значною частиною п≥дготовлених власних програм в середин≥ 90-х рок≥в стала пор¤д з  ињвською "≤¬ " телерад≥окомпан≥¤ "√ќ " м.  омсомольська ѕолтавськоњ област≥.

–озгалужена кабельна мережа охопила 97 в≥дсотк≥в територ≥њ м≥ста, дос¤гла 20 тис¤ч абонент≥в.

–озвиток кабельного мовленн¤ т≥сно пов'¤заний ≥з законодавчою базою. Ќа жаль, ¬ерховною –адою ”крањни дос≥ (на листопад 2000 р.) не прийн¤то в≥дпов≥дного закону про кабельне ≥ супутникове телебаченн¤. Ќезвавжаючи на це, практично вс≥ обласн≥ центри ”крањни в середин≥ 90-х вже мали кабельн≥ мереж≥. ” 1994 роц≥ велика к≥льк≥сть кабельних компан≥й св≥ту з метою сум≥сност≥ запропонувала виробникам, комп'ютерним ≥ телекомун≥кац≥йним компан≥¤м прийн¤ти алгоритм MPEG-2 за стандартний метод стисненн¤ ≥ передач≥ сигналу цифрового телебаченн¤.

—тратег≥чн≥ союзи, ¤к≥ були створен≥ на початку 90-х рок≥в у галуз≥ вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ кабельного телебаченн¤, набрали сили в 1994 роц≥, коли кабельна промислов≥сть у всьому св≥т≥ значно розширилась.

—л≥дом за динам≥кою зростанн¤ кабельноњ ≥ндустр≥њ, розвитком кабельних модем≥в, ≤нтернет, цифрового телебаченн¤, ц¤ сфера почала привертати увагу пров≥дних виробник≥в комп'ютер≥в ≥ програмного забезпеченн¤. ѓх зац≥кавила здатн≥сть кабельних систем привести в кожен д≥м справжню "маг≥страль" з величезними можливост¤ми миттЇвоњ передач≥ даних ≥ доступу в ≤нтернет. “ому кабельний б≥знес ≥ комп'ютерна промислов≥сть об≥ц¤ють вийти на новий виток розвитку.

ѕри масовому розвитку кабельного телебаченн¤ на м≥сц¤х (у 90-х роках практично вс≥ обласн≥ центри ”крањни на 40-60 в≥дсотк≥в покрит≥ кабельними мережами) жодна з сьогодн≥шн≥х кабельних студ≥й неспроможна п≥дтримати той асортимент телепрограм, ¤кий може бути запропонований споживачам.

—аме дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми в ”крањн≥ створена нова система, ¤ка в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам ≥ враховуЇ перспективи розвитку нац≥ональних ≥нформац≥йних систем, що ≥нтегруютьс¤ в Ївропейську ≥ св≥тову ≥нформац≥йну ≥нфраструктуру.

“аким проектом Ї система (ћ≤“–≤—), уведена в експериментальну експлуатац≥ю у 1997 роц≥ в  иЇв≥. ѓњ проектантами ≥ розробниками Ї ≤нститут електрон≥ки ≥ зв'¤зку ”крањнськоњ академ≥њ нац≥онального прогресу, Ќац≥ональний техн≥чний ун≥верситет, Ќѕќ "√ел≥ос-––Ћ", р¤д п≥дприЇмств ћ≥нмашпрому, јќ«“ "–окс". ћ≤“–≤— Ч еколог≥чно безпечна в≥тчизн¤на система, що базуЇтьс¤ на ресурсо-енергозбер≥гаючих ≥нформац≥йних технолог≥¤х з метою буд≥вництва ¤к≥сно нових м≥крохвильових еф≥рно-кабельних мереж.

"ћ≤“–≤— забезпечуЇ зв'¤зок абонента ≥з зовн≥шн≥м св≥том, а саме: багатоканальне телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤; доступ в ≤нтернет; цифрову телефон≥ю; виклик швидкоњ допомоги, м≥л≥ц≥њ; канали охоронноњ ≥ протипожежноњ безпеки; зб≥р технолог≥чноњ ≥нформац≥њ дл¤ комунальних служб ≥ т. ≥н.

ƒо технолог≥чного ланцюга систем, що створюютьс¤ на баз≥ системи ћ≤“–≤—, вход¤ть: розпод≥льча мережа супутникового мовленн¤; оптоволоконн≥ мереж≥; рад≥орелейн≥ л≥н≥њ; системи ћ≤“–≤—, MMDS, LMDS"

ѕор≥вн¤но недорог≥ системи, ¤к≥ вже нин≥ можуть слугувати дл¤ рег≥ональних ≥ м≥сцевих кабельних телекомпан≥й, надають можлив≥сть покриванн¤ значноњ частини територ≥њ, дозвол¤ють поширювати сигнал не лише на територ≥њ ”крањни, але й за кордон. ѕерша установка ћ≤“–≤— запрацювала в  иЇв≥, забезпечивши передачу 24 телев≥з≥йних канал≥в з подальшим розширенн¤м до 42. —истема ћ≤“–≤— Ї досить близькою за структурою до супутникових систем.

якими б не були проблеми м≥сцевих, рег≥ональних телекомпан≥й, але час ставить перед ними вимогу техн≥чного переоснащенн¤, придбанн¤ тих нов≥тн≥х технолог≥й, ¤к≥ розшир¤ть можливост≥ роботи студ≥й, спри¤тимуть реал≥зац≥њ задум≥в, донесуть до телегл¤дача ¤к≥сний телев≥з≥йний продукт.

1	2

Ќазва: –ег≥ональн≥ та м≥сцев≥ телекомпан≥њ ”крањни на сучасному етап≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (825 прочитано)