∆урнал≥стика > –озважальна функц≥¤ преси

–озважальна функц≥¤ преси

«м≥на морально-ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й сучасноњ журнал≥стики, викликана масштабними деформац≥¤ми сусп≥льноњ морал≥, не могла не позначитись на перерозпод≥л≥ виконуваних нею функц≥й. ѕреса вже не Ї ан≥ аг≥татором, ан≥ пропагандистом, ан≥ орган≥затором: к≥льк≥сть видань, що зважуютьс¤ перейн¤ти на себе обов'¤зки р≥зноб≥чного вихованн¤ (без ≥дейного акцентуванн¤) кожного члена соц≥уму, його, знову ж таки апол≥тичного, спр¤муванн¤ у соц≥ально-пол≥тичних реал≥¤х ≥ просто життЇвих ситуац≥¤х, сьогодн≥, у зовс≥м ≥нших ≥деолог≥чних умовах, пом≥тно зменшилась. “а нав≥ть т≥, що, перебудувавшись, залишились (њх зараз називають серйозною, ¤к≥сною пресою), вигл¤дають б≥лими воронами. ѕовчати, а тим б≥льше ви¤вл¤ти зворушливу турботу про перес≥чного громад¤нина, подаючи йому виважену, добре перев≥рену, позбавлену сенсац≥йност≥ та скандальност≥ ≥нформац≥ю, глибоку анал≥тику факт≥в ≥ ¤вищ, б≥льш≥сть сучасних «ћ≤ не вважаЇ своњм основним призначенн¤м. ÷е немодно ≥ до того ж вимагаЇ значних ≥нтелектуальних ≥ профес≥ональних зусиль.

Ќатом≥сть завданн¤ мас-мед≥а зводить ос¤ переважно до ≥нформуванн¤ аудитор≥њ без будь-¤ких поб≥чних ефект≥в (анал≥зу, коментуванн¤, пор≥вн¤нн¤ тощо) ≥ створенн¤ у нењ емоц≥йноњ задоволеност≥ в≥д отриманих в≥домостей про под≥њ та ос≥б, ¤к≥ Ї головними д≥йовими персонами в них. ѕевно, таким чином «ћ≤ дотримуютьс¤ поради колишнього головного редактора "—анд≥ експрес" ƒжона √ордона, ¤кий наголошував на тому, що 80 в≥дсотк≥в газетноњ площ≥ варто прид≥л¤ти саме розважальним матер≥алам ≥ лише 20 в≥дсотк≥в Ч новинам. ќтже, серед соц≥альних функц≥й журнал≥стики розважальна (вона ж Ч функц≥¤ псих≥чноњ регул¤ц≥њ, емоц≥йного контакту, гедон≥стична, рекреативна, релаксац≥йна), у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м тривалим пропагандистським пер≥одом, пос≥даЇ нин≥ ч≥льне м≥сце. Ќе останню роль у цьому "перерозпод≥л≥ сил" в≥д≥грала своЇр≥дна економ≥чна революц≥¤ в сфер≥ масовоњ ≥нформац≥њ. «алишена наодинц≥ з економ≥чними труднощами, ¤к неминучими насл≥дками ≥деолог≥чноњ свободи, преса змушена самотужки вир≥шувати проблему свого виживанн¤. Ќамаганн¤ привернути ¤комога б≥льше читач≥в, щоб отримати будь-¤кий прибуток (високий тираж Ч б≥льша к≥льк≥сть реклами Ч б≥льш≥ ф≥нансов≥ пожертвуванн¤) ≥ не зникнути безв≥сти, викликало необх≥дн≥сть ор≥Їнтуватись насамперед на читацьк≥ вподобанн¤.

ѕро попул¤рн≥сть даного типу комун≥кац≥њ св≥дчить, зокрема, к≥льк≥сть пер≥одичних видань (а в телееф≥р≥ Ч програм в≥дпов≥дного видовищного характеру), що Ч частково чи повн≥стю Ч спов≥дують њњ принципи. ≤ хоча на в≥тчизн¤ному ≥нформац≥йному ринку, на в≥дм≥ну, скаж≥мо, в≥д рос≥йського, стов≥дсотково розважальн≥, "чистокровн≥" виданн¤ (¤к-от "“еленедел¤", "јрт-мозаика", "Ѕульвар", "¬инегрет", журнали "Ќатали", "јкадеми¤", "≈динственна¤", "“–и ") складають поки що невелику групу, њхн≥ тираж≥ Ї досить високими ≥ стаб≥льними. ÷ей чинник красномовно п≥дтверджуЇ, що саме необт¤жлива, дох≥длива ≥нформац≥¤ користуЇтьс¤ у читач≥в найвищим попитом. ќкр≥м того, матер≥али, побудован≥ з елементами емоц≥йност≥, захопленост≥, становл¤ть значну частину в≥д загального обс¤гу публ≥кац≥й масовоњ преси, одним з функц≥ональних напр¤мк≥в ¤коњ, на нашу думку, Ї розважальна комун≥кац≥¤.

ѕравом≥рн≥сть такого припущенн¤ можна по¤снити на¤вн≥стю багатьох сп≥льних ознак Ч насамперед обс¤гом пропонованих читачам пов≥домлень, числен≥стю аудитор≥њ, ¤к≥ Ї найб≥льшими, ≥, безперечно, тематикою (зм≥стом) публ≥кац≥й. якраз розважальн≥сть превалюЇ у масов≥й прес≥ над серйозною ≥нформац≥Їю. як масов≥ (бульварн≥), так ≥ розважальн≥ «ћ≤ при п≥дготовц≥ публ≥кац≥й часто звертаютьс¤ до прийом≥в "жовтого журнал≥зму" Ч пошуку ≥ виготовленню сенсац≥й, чуток, скандал≥в, супроводжуючи матер≥али привабливими (трапл¤Їтьс¤, що й непристойними) заголовками та великою к≥льк≥стю ≥люстрац≥й. ƒосв≥д заруб≥жних мас-мед≥а показуЇ, що текстова ≥нформац≥¤ у розважальних виданн¤х Ї однозначно другор¤дною, тобто вс≥ новини, що потрапл¤ють на њхн≥ шпальти, п≥ддаютьс¤ максимальн≥й в≥зуал≥зац≥њ1. ƒл¤ кращого засвоЇнн¤ ≥нформац≥њ, кр≥м переважанн¤ фотозн≥мк≥в, об'Їмн≥ матер≥али зазвичай под≥л¤ютьс¤ на невелик≥ блоки ≥з самост≥йними (автономними) заголовками (в ≥нтерв'ю, наприклад, це, ¤к правило, найб≥льш ¤скрав≥ фрази героњв) ≥ виклад пов≥домленн¤ ведетьс¤ у визначен≥й посл≥довност≥ Ч в≥д головного до менш важливого, в≥д окремого до загального ("принцип перевернутоњ п≥рам≥ди").

ѕост≥йно зростаюча к≥льк≥сть споживач≥в розважальноњ ≥нформац≥њ у свою чергу зумовлюЇтьс¤ психолог≥чною потребою особи у розумовому в≥дпочинку, розслабленн≥, в≥дновленн≥ душевних ≥ певною м≥рою ф≥зичних сил Ч тобто короткочасному св≥домому усуненн≥ в≥д повс¤кденного розв'¤зуванн¤ р≥зноман≥тних проблем. ∆одн≥й людин≥ сьогодн≥ не вдаЇтьс¤ витримувати ≥нформац≥йний тиск середовища без психоемоц≥йних зрив≥в, ≥ тому до послуг розважальноњ журнал≥стики регул¤рно звертаютьс¤ представники р≥зних ≥нтелектуальних р≥вн≥в ≥ профес≥й Ч ¤к академ≥ки, так ≥ люди ≥з середньою осв≥тою, особи пост≥йно зайн¤т≥ чи творчою, розумовою, чи то ф≥зичною працею. ѕроблема може пол¤гати лише в тому, ¤кий характер маЇ њхнЇ сп≥лкуванн¤ з такою ≥нформац≥Їю. ЌемаЇ н≥чого осудливого у перегл¤д≥ к≥нопродукц≥њ та художньоњ л≥тератури, не надто насичених морально-естетичними ≥де¤ми, що спонукають до роздум≥в над в≥чними ф≥лософськими питанн¤ми чи самовдосконаленн¤, або ≥нтерв'ю з≥ знаменитост¤ми "про житт¤" (¤к правило, особисте). «рештою, люд¤м властиво ви¤вл¤ти ц≥кав≥сть до того, чим (з ким Ч то вже не зовс≥м здоровий ≥нтерес ≥ прерогатива "жовтоњ преси") живе њхн≥й кумир поза сценою. ѕриродним уважаЇтьс¤ також пот¤г до гостросюжетних л≥тературних ≥ к≥нотвор≥в (мелодрам, детектив≥в ≥ трилер≥в), найдраматичн≥ших еп≥зод≥в спортивних матч≥в тощо: п≥д час њхнього сприйманн¤ в≥дбуваЇтьс¤ перенесенн¤ емоц≥йного т¤гар¤ читача (гл¤дача) на ≥нший об'Їкт (персонаж), ¤ке у психолог≥њ д≥стало назву проективноњ розр¤дки2.

√≥рше, коли розважальн≥ матер≥али перетворюютьс¤ на Їдиний зас≥б п≥знанн¤ д≥йсност≥. ѕсихолог≥чн≥ спостереженн¤ довод¤ть, що гедон≥стичн≥й ≥нформац≥њ в≥ддають перевагу особи соц≥ально пасивн≥, ¤ких мало ц≥кавл¤ть проблеми, що постають перед сусп≥льством3. Ќасправд≥, тип в≥домостей, що дл¤ кожноњ людини стають найб≥льш привабливими, залежить в≥д к≥лькох чинник≥в: њњ потреб, мотив≥в, нахил≥в та ≥нтерес≥в, ¤к≥, об'Їднавшись у систему, визначають виб≥рков≥сть сприйманн¤ будь-¤кого процесу, в тому числ≥ й ≥нформац≥йного.

—ьогодн≥ розважальна функц≥¤ маЇ щонайменше два способи реал≥зац≥њ. Ќайперше, за спостереженн¤м академ≥ка ј. ћоскаленка4, у поле зору мас-мед≥а (передус≥м приватних телекомпан≥й ≥ бульварних тижневик≥в) потрапл¤Ї будь-¤ка тема, що позначена розважальною ц≥нн≥стю. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ, прихильники ≥ншого, б≥льш трудом≥сткого, способу розважанн¤, не минають жодноњ теми, а подають њњ ¤к релаксац≥йну Ч новини з≥ сфери й економ≥ки, ≥ пол≥тики, ≥ культури тощо.  ритер≥¤м другоњ розважальноњ концепц≥њ в≥дпов≥даЇ частина матер≥ал≥в таких масових пер≥одичних видань, ¤к "”крањна молода", "¬ечерние вести", " иевские ведомости", "‘акты", —толична¤ газета".

ƒосл≥дники журнал≥стики запевн¤ють, що розважальна функц≥¤ така ж давн¤ у прес≥, ¤к ≥ сама преса. ƒокази на користь ц≥Їњ думки знаходимо, зокрема, у прац¤х ј. ћоскаленка, ѕ. ‘едченка, ƒ. јвраамова, ¬. Ќ≥к≥таЇва, ¬. ”ченовоњ5. "–укописний в≥негрет" з такими ≥нгред≥Їнтами, ¤к судов≥ процеси, банкети, знатн≥ вес≥лл¤, похорони, пожеж≥ тощо, готувавс¤ вже римськими фолТњ алла мано та акта д≥урна. «начно п≥зн≥ше, у ’V≤Ч’V≤≤ ст., з розвитком торг≥вл≥, поширенн¤м економ≥чних зв'¤зк≥в пор¤д з пол≥тичними ≥ торговельними пов≥домленн¤ми газети друкували "ус≥л¤ку вс¤чину" на зразок р≥зних чудес, пророцтв, катастроф, хрон≥к придворного житт¤, дов≥дкових в≥домостей. —правжн≥й розкв≥т розважальноњ преси припадаЇ на ’≤’ ст. ¬ јнгл≥њ,  анад≥, јмериц≥, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥ з'¤вл¤Їтьс¤ так звана преса дл¤ б≥дних Ч "грошов≥" ("центов≥") газети, ¤к≥ заповнювались переважно необт¤жливою, сенсац≥йною ≥нформац≥Їю, що мала компенсувати ф≥зичн≥ затрати людини прот¤гом робочого дн¤ ≥ у такий спос≥б розважити њњ. ўоб потрапити до газети, новина повинна була в≥дпов≥дати основн≥й вимоз≥ Ч м≥стити в соб≥ "людський ≥нтерес", ¤кий складавс¤ з≥ злочин≥в, пригод, у тому числ≥ й крим≥нальних, скандал≥в за участю представник≥в "вищого св≥ту", с≥мейних трагед≥й в≥домих персон ≥ перес≥чних громад¤н. ≤ сьогодн≥ представницький заг≥н св≥тових розважальних «ћ≤ (англ≥йськ≥ "Daily Mirror", "Daily Star", "Sun", "Dailу Express", "Sunday Express", "People", "Sunday Mirror", американськ≥ "Daily News", "New York Tribune", "USA today", "San Francisco Chronicle", н≥мецьк≥ "Bild Zeitung", "Bild am Sonntug" та ≥н.) продовжуЇ традиц≥њ масовост≥, закладен≥ њхн≥ми попередниками.

–озважальн≥ тенденц≥њ спостер≥гались ≥ в журнал≥стиц≥ ≥мперськоњ –ос≥њ аналог≥чного в≥др≥зку часу. ѕер≥одичн≥ виданн¤ другоњ половини ’≤’ ст., що видавались на приватн≥ кошти (в ”крањн≥ такими були " иевл¤нин", " иевский курьер", "„ерниговский листок"), адресувались м≥ському обивателев≥ р≥зного сусп≥льного становища ≥, за прикладом пров≥дних Ївропей-ських газет, подавали йому таку саму ≥нформац≥йну м≥шанину з м≥ських новин, пригод, судових репортаж≥в та белетристики. ”т≥м, ¤кщо точн≥ше, пот¤г до постачанн¤ розважальних в≥домостей демонстрували газети, що виходили вже на початку згадуваного стол≥тт¤, Ч "—еверна¤ пчела" та "—еверна¤ почта".

1	2	3

Ќазва: –озважальна функц≥¤ преси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1517 прочитано)