∆урнал≥стика > –озвиток еколог≥чноњ журнал≥стики

–озвиток еколог≥чноњ журнал≥стики

Ѕ≥л¤ джерел природоохоронного руху в усьому св≥т≥ сто¤ть саме журнал≥сти та письменники. ѕ≥дтвердженн¤ цьому Ї в р≥зних крањнах. ѕоштовхом дл¤ розвитку еколог≥чноњ пол≥тики ≥ журнал≥стики стала д≥¤льн≥сть журнал≥стки й письменниц≥ з≥ —получених Ўтат≥в јмерики –ейчел  арсон. ¬она досл≥дила прот¤гом багатьох рок≥в отруЇнн¤ довк≥лл¤ х≥м≥катами, особливо пестицидами. ¬исновки було оприлюднено в книз≥ "Ѕезмовна весна". —початку х≥м≥чна ≥ндустр≥¤ спробувала запоб≥гти впливу цього виданн¤ на громадськ≥сть, придбавши його прим≥рники. ѕроте книга вже стала бестселером. ѕозиц≥¤ журнал≥стки та письменниц≥ мала величезний вплив на громадськ≥сть. “од≥ з"¤вилис¤ ≥ природоохоронн≥ громадськ≥ ≥н≥ц≥ативи.

Ќа думку украњнського ф≥лософа ћ.≤.’илька, творча ≥нтел≥генц≥¤ одн≥Їю з перших почала добиватис¤ широкого визнанн¤ естетичноњ, моральноњ, духовноњ ≥ нав≥ть економ≥чноњ ц≥нност≥ норм еколог≥чноњ культури. ѓњ представники не т≥льки анал≥зували негативн≥ процеси, а й формували соц≥ально-еколог≥чний ≥деал, у¤вленн¤ про активний ≥ творчий спос≥б природокористуванн¤, ¤ке ірунтуЇтьс¤ на п≥знанн≥ еколог≥чних закон≥в. —тавл¤чи найвище ≥нтереси справи, вони не т≥льки мали мужн≥сть говорити правду в художн≥х творах, а й поклали њњ в основу всього свого житт¤. —оц≥альна активн≥сть письменник≥в ≥ журнал≥ст≥в пробуджувала громадську думку проти еколог≥чного варварства в нашому природокористуванн≥, спри¤ла розвитку еколог≥чного руху.

—аме люди мистецтва з естетичним (ун≥версальним, еколог≥чно-культурним) ставленн¤м до природи глибоко в≥дчували сусп≥льну потребу в оптим≥зац≥њ й соц≥оприродноњ взаЇмод≥њ та вс≥ма доступними засобами спри¤ли формуванню еколог≥чноњ культури сусп≥льства: прозою ≥ римою, художн≥ми та документальними к≥ностр≥чками, публ≥цистичними статт¤ми й усними виступами.

Ќа установчому з"њзд≥ всеукрањнськоњ еколог≥чноњ асоц≥ац≥њ "«елений св≥т" наприк≥нц≥ 1980-х рок≥в найб≥льш вагомим, емоц≥йним та проникливим виступом була не одна з промов фах≥вц≥в-еколог≥в, а са-ме письменницьке слово ќлес¤ √ончара. ¬≥н чутливо й активно в≥д-реагував на проблеми еколог≥њ, спр¤мувавши св≥й дар проти руйн≥вно-го ставленн¤ до навколишнього середовища. ¬идатний д≥¤ч не змиривс¤ з байдуж≥стю, граб≥жницькою корислив≥стю в≥домств, що обертаютьс¤ хижацьким винищенн¤м природи, злочинною безгосподарн≥стю, моральним зубож≥нн¤м людей.

ќлесь √ончар у своЇму твор≥ "„им живемо" поставив надзвичайно складн≥ запитанн¤, пошук в≥дпов≥дей на ¤к≥ стане основою творчост≥ й журнал≥ст≥в наступних покол≥нь. ”с≥ ми маЇмо пам"¤тати засторогу "з≥рки ѕолин", ¤ка мабуть не випадково впала саме на украњнську землю. "≤ чим викликана була з ¤ва њњ - чи недбальством людським, жорсток≥стю, њхньою невд¤чн≥стю, порушенн¤м самоњ р≥вноваги бутт¤, чи глумл≥нн¤м над ћат≥р ю-природою, ¤ка завжди була така добра до нас у своњй в≥чн≥й, безм≥рно терпл¤ч≥й любов≥? ≤ чому та полинна розгн≥вана сила вибрала саме нас, що хот≥ла так страшно сказати нин≥шньому в≥ку, в≥д чого хот≥ла вс≥х нас застерегти? ≤ ¤кою повинна бути л≥тература п≥сл¤ глобального цього потр¤с≥нн¤, ¤ких моральних висот людин≥ треба с¤гнути, щоб в≥дкрити нов≥ далеч≥? јдже за самим своњм св≥тов≥дчутт¤м, р≥внем п≥знанн¤, за розум≥нн¤м дол≥ роду людського ≥ його ≥стинного покликанн¤ ми вже н≥коли не будемо такими, ¤кими були до цього тис¤ч≥ л≥т."

ƒосл≥дженн¤ сучасних соц≥олог≥в та психолог≥в переконливо св≥дчать, що одн≥Їю з причин глобальноњ еколог≥чноњ кризи Ї зростанн¤ в друг≥й половин≥ ’’ ст. кризи людського духу. ÷е насамперед сплеск антисусп≥льного егоњзму, н≥г≥л≥зму, локальних ≥ рег≥ональних збурень у сусп≥льствах. Ќадзвичайно загрозлив≥ й планетарна еп≥дем≥¤ аморальност≥, алкогол≥зму, наркоман≥њ та проституц≥њ, тотальноњ легковажност≥, бездумност≥ й жадоби швидкоњ наживи, ≥ндив≥дуальна деградац≥¤ в р≥зних њњ про¤вах, зниженн¤ культурного й духовного р≥вн¤, р≥ст корупц≥њ, людськоњ некомпетентност≥ та непрофес≥йност≥ при вир≥шен≥ питань тощо.

Ќаступн≥ покол≥нн¤ вже не мають права на аморальн≥ р≥шенн¤ ≥ д≥њ проти довк≥лл¤. јби зрозум≥ти вагу "останньоњ хвилини" нашого бутт¤, згадаЇмо дев≥з "зелених" про в≥дпов≥дальн≥сть перед майбутн≥м: "ћи не отримали «емлю в спадщину в≥д батьк≥в, ми вз¤ли њњ в борг у наших д≥тей!"

ѕрограмою д≥й сусп≥льства ’’≤ ст. маЇ стати програма, викладена в документах ћ≥жнародноњ еколог≥чноњ конференц≥њ в –≥о-де-∆анейро в 1992 р. —аме журнал≥сти мають акцентувати увагу на таких основних в≥дм≥нност¤х староњ й новоњ ф≥лософ≥њ житт¤. ѓњ викладено в п≥дручниках з еколог≥њ, зокрема √.ќ.Ѕ≥л¤вським ≥ –.—.‘урду-Їм. ¬арто пост≥йно звертатис¤ до цих принцип≥в, аби врахувати њх у матер≥алах дл¤ мас-мед≥а.

ѕрофес≥онал≥зм журнал≥ст≥в та њх конкретн≥ справи дл¤ охорони довк≥лл¤ Ї життЇво необх≥дними дл¤ пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤ ”крањни. “≥льки активна участь кожного та справжн¤ любов до природи зм≥нить наш св≥т на краще.

Ќа думку рос≥йськоњ досл≥дниц≥ Ћ.ћ.«емл¤новоњ, дл¤ п≥дкресленн¤ особливоњ рол≥ журнал≥ст≥в, котр≥ займаютьс¤ проблемами збереженн¤ навколишнього середовища, у коммун≥катив≥стиц≥ нав≥ть запроваджено окреме визначенн¤ - еколог≥чного дискурсу.

—ьогодн≥ на час≥ формуванн¤ украњнськоњ школи журнал≥стики, нового покол≥нн¤ фах≥вц≥в, котр≥ профес≥йно висв≥тлюють зокрема й складн≥ еколог≥чн≥ питанн¤. ¬ ≤нститут≥ журнал≥стики  ињвського Ќац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка, починаючи з 1995 р. студентам було запропоновано факультативний курс - творчу майстерню з еколог≥чноњ проблематики в засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ќсобливо в≥н ц≥кавий дл¤ тих, котр≥ готують бакалаврськ≥ та дипломн≥ роботи з еколог≥чноњ тематики, адже останн¤ щор≥чно привертаЇ увагу дипломник≥в. ѕоложенн¤ авторського досл≥дженн¤ були використан≥ в програм≥ цього курсу й можуть бути ≥нтегрован≥ в ≥нш≥.

 урс маЇ спри¤ти формуванню навичок та вм≥нь: п≥дготовц≥ матер≥ал≥в дл¤ преси, ознайомлювати з д≥¤льн≥стю еколог≥чного виданн¤, заснуванн¤м ≥ пошуком джерел ф≥нансуванн¤, учити вести пошук еколог≥чноњ ≥нформац≥њ в ≤нтернет≥, будувати концепц≥њ пабл≥к р≥лейшнз дл¤ некомерц≥йноњ еколог≥чноњ орган≥зац≥њ тощо.

ўе одне, б≥льш складне завданн¤, - спри¤ти створенню в ”крањн≥ певноњ системи п≥дготовки журнал≥ст≥в дл¤ роботи з еколог≥чною тематикою. ѕередумовами дл¤ цього вже стали й певн≥ кроки автора: випуск брошури про еколог≥чну пресу ”крањни, захист кандидатськоњ дисертац≥њ та публ≥кац≥¤ монограф≥њ "ћасова комун≥кац≥¤ та еколог≥чна пол≥тика". ѕодальшому розвитку маЇ допомогти розробка курсу в ≤нститут≥ журнал≥стики  ињвського Ќац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка та вивченн¤ досв≥ду ≥нших навчальних заклад≥в.

1	2	3

Ќазва: –озвиток еколог≥чноњ журнал≥стики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1142 прочитано)