∆урнал≥стика > –озвиток еколог≥чноњ журнал≥стики

ўе в 1982 р. журнал≥стикознавець з ћосковського державного ун≥верситету (ћƒ”) “.ј.Ѕеневоленська наголосила, що мова йде про нову журнал≥стську спец≥ал≥зац≥ю: еколог≥чна (або природоохоронна) журнал≥стика. Ќа думку досл≥дниц≥, "одн≥Їю з найважлив≥ших умов п≥двищенн¤ ефективност≥ природоохоронноњ пропаганди Ї фундаментальна розробка теор≥њ еколог≥чноњ журнал≥стики. Ќа жаль, молод≥сть теми, ¤ка стр≥мко набираЇ висоту, пор≥вн¤но короткий ≥сторичний час ≥снуванн¤ цього пласта сучасноњ журнал≥стики Ї певною м≥рою причиною малого вивченн¤". ” —–—– увагу журнал≥стикознавц≥в було зосереджено насамперед на вивченн≥ еколог≥чноњ тематики в публ≥цистиц≥.

Ѕагато науковц≥в та практик≥в говор¤ть про формуванн¤ еколог≥чноњ журнал≥стики. ” ћƒ” було розроблено програму спец≥ал≥зац≥њ з курсу "≈колог≥чна журнал≥стика" та навчальн≥ пос≥бники. ” –ос≥њ досл≥джуютьс¤ й проблеми еколог≥њ та пабл≥к р≥лейшнз. «а ф≥нансовоњ п≥дтримки ≤нституту "¬≥дкрите сусп≥льство" зд≥йснено проект ћƒ” "ќснови еколог≥чних знань дл¤ журнал≥ст≥в".

ѕроект розрахований ¤к на студент≥в, так ≥ на журнал≥ст≥в, що вже мають досв≥д роботи в ц≥й сфер≥. ќсв≥тн¤ програма маЇ два р≥вн≥: регул¤рн≥ лекц≥њ та сем≥нари дл¤ починаючих журнал≥ст≥в ≥ студент≥в; сем≥нари й пост≥йн≥ консультац≥њ дл¤ профес≥онал≥в, що давно працюють в еколог≥чн≥й журнал≥стиц≥.

ƒл¤ крањн —Ќƒ було розроблено проект програми TACIS "ѕ≥двищенн¤ ≥нформованост≥ населенн¤ з проблем навколишнього середовища". ƒл¤ журнал≥ст≥в ”крањни, ћолдови та ЅЇларус≥ орган≥зовувавс¤ триденний сем≥нар "∆анров≥ та правов≥ аспекти еколог≥чноњ журнал≥стики". ¬идано наб≥р навчальних матер≥ал≥в з прикладами американськоњ та рос≥йськоњ преси. —творено в≥деотеки.

« тематики, що розгл¤даЇтьс¤, захищено низку дисертац≥й також ≥ в –ос≥њ: докторську "«асоби масовоњ ≥нформац≥њ ≥ нов≥ технолог≥њ в систем≥ безперервноњ еколог≥чноњ осв≥ти. √енеза, сучасний стан, тенденц≥њ розвитку" - Ћ.ќ. охановою в ћƒ”, кандидатську "ѕроблеми навколишнього середовища в сучасн≥й пер≥одиц≥" - Ќ.¬.јн≥симовою в —анкт-ѕетербурзькому державному ун≥верситет≥ тощо.

Ќа думку фах≥вц≥в, зростаюче висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем у прес≥ позитивно спри¤Ї формуванню еколог≥чноњ св≥домост≥. ќднак сприйн¤тт¤ еколог≥чних проблем маЇ дещо селективний характер. ≈колог≥чна криза набуваЇ уваги в прес≥ лише прот¤гом певного пром≥жку часу.  оли ж ефект новизни вичерпано, под≥¤ поступово зникаЇ з пов≥домлень преси. якщо ж тема д≥стала додатково ще й певну реакц≥ю з боку пол≥тик≥в, мас-мед≥а швидко забувають про њњ ≥снуванн¤ або зам≥нюють њњ новими еколог≥чними проблемами.

¬исновки з кризовоњ ситуац≥њ прот¤гом к≥лькох рок≥в, повторне згадуванн¤ минулоњ проблеми з"¤вл¤ютьс¤ в прес≥ досить р≥дко, нав≥ть незважаючи на те, що певна кризова ситуац≥¤ може бути не вир≥шена тривалим часом. ≈фект в≥длунн¤ на сьогоденн≥ проблеми переважаЇ.

јби зрозум≥ти, чому це так в≥дбуваЇтьс¤, доц≥льно згадати висунуту в 1960-х роках в≥дому соц≥одинам≥чну теор≥ю культури ј.ћол¤. ¬она даЇ розум≥нн¤ пон¤ть "гуман≥тарноњ" та "мозањчноњ" культур ¤к двох незб≥жних тип≥в, акумулюючих принципово несхож≥ доктрини створенн¤ трансл¤ц≥њ та опануванн¤ знанн¤ми й ц≥нност¤ми.

—утн≥сть гуман≥тарноњ культури, ¤ка набула дом≥нантного статусу за час≥в епохи ¬≥дродженн¤, була у твердженн≥, що ≥снують основн≥ та неосновн≥ предмети уваги, головн≥ та другор¤дн≥ теми дл¤ роздум≥в. ѕостулювалас¤, таким чином, ≥Їрарх≥¤ ≥дей та пон¤ть, засвоЇнн¤ ¤коњ може вдосконалюватис¤ за законами лог≥ки та рац≥онального мисленн¤, у результат≥ чого св≥т розбивавс¤ на впор¤дковану систему п≥длеглих один одному й ч≥тко визначених категор≥й.

јле це був лише етап маг≥стрального культурного руху. ѕ≥д впливом ≥нтенсивного розвитку у XX ст. засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ традиц≥йна культура пом≥тно трансформуЇтьс¤, стверджуЇ ћоль, в≥дхил¤ючи класичний еталон п≥знанн¤, ¤к застар≥лий та неадекватний умовам не ≥снуючих до цього часу ≥нформац≥йних злив, великоњ к≥лькост≥ под≥й, факт≥в, ≥стор≥й тощо.

якщо в "гуман≥тарн≥й" культур≥ система знань будувалась на необх≥дност≥ опануванн¤ причинно-насл≥дкових зв"¤зк≥в, то в новому культурному тип≥ осв≥та Ї результатом випадкового, стих≥йного накопиченн¤ розр≥знених елемент≥в. —учасна людина в≥дкриваЇ дл¤ себе навколишн≥й св≥т за законами випадку, у процес≥ спроб та помилок, сукупн≥сть њњ знань визначаЇтьс¤ статистично, вона черпаЇ њх з газет, з в≥домостей, здобутих в м≥ру необх≥дност≥. Ћише накопичивши певний обс¤г ≥нформац≥њ вона починаЇ знаходити в н≥й прихован≥ структури, йде в≥д випадкового до випадкового, але часом це випадкове стаЇ суттЇвим.

‘рагментарн≥ знанн¤, складаючись у Їдину картину за принципом мозањки, не формують структури, але досить щ≥льно п≥д≥гнан≥ один до одного, створюють компактний, з певним внутр≥шн≥м значенн¤м, прост≥р. “ворц¤ми, пров≥дниками та дизайнерами "мозањчноњ" культури Ї засоби масовоњ комун≥кац≥њ. √азетний лист чи теленовини - типов≥ њњ посланн¤, засвоЇнн¤ ¤ких хоч даЇ досить поверхове у¤вленн¤ про сутн≥сть речей, але, водночас, надаЇ можлив≥сть непогано розбиратис¤ в повс¤кденному житт≥.

ћасова комун≥кац≥¤ значною м≥рою опосередковуЇ функц≥онуванн¤ сучасноњ символ≥чноњ культури, певним чином њњ диференц≥юючи, пов≥домл¤ючи њй особлив≥ принципи та зразки взаЇмод≥њ значень ≥ знак≥в, ц≥нностей та символ≥в, припускаючи ≥снуванн¤ досить р≥зних за складом текст≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ м≥ж собою в досить заплутаних в≥дносинах паралельного ≥снуванн¤. “а, однак, мас-мед≥а Ї нев≥д"Їмним чинником сучасного людського ≥снуванн¤ взагал≥ й культури зокрема. ≤ тому можна нав≥ть сказати, що масова комун≥кац≥¤ не т≥льки ув≥йшла в людське сусп≥льство, зайн¤вши досить значне м≥сце в структур≥ культури, але й призвела до того шл¤ху розвитку сусп≥льства, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ й сьогодн≥.

’оча еколог≥чна тематика Ї нин≥ актуальною, вона ще не пос≥даЇ одне з найважлив≥ших м≥сць у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ∆урнал≥сти мають не лише констатувати на¤вн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ проблеми, а й проводити анал≥з њњ виникненн¤, показувати можлив≥ шл¤хи њњ подоланн¤ в конкретних ситуац≥¤х, спонукати людей до д≥й. “ому робота журнал≥ста, ¤кий займаЇтьс¤ такою тематикою, потребуЇ належноњ п≥дготовки.

якщо розгл¤дати словосполученн¤ "еколог≥чна журнал≥стика" в широкому аспект≥, то, на думку р¤ду досл≥дник≥в еколог≥чною можна вважати будь-¤ку журнал≥стику. јдже навколишнЇ середовище - складна система, де люди, жива ≥ нежива природа знаход¤тьс¤ в р≥зноман≥тних взаЇмов≥дносинах. ” результат≥ глибокого анал≥зу ¤коњ-небудь економ≥чноњ, соц≥альноњ чи ≥ншоњ проблеми майже неминучим Ї вих≥д на еколог≥чну проблематику. ≤ навпаки, зверненн¤ до ¤коњ-небудь еколог≥чноњ проблеми ¤к до област≥ знань, до под≥њ, що пов"¤зана з впливом на навколишнЇ середовище (наприклад, про авар≥ю на п≥дприЇмств≥), незм≥нно призведе до ≥нших аспект≥в цього впливу: економ≥чного, пол≥тичного, соц≥ального, медичного, етичного.

якщо намагатис¤ визначити пон¤тт¤ "еколог≥чна журнал≥стика" б≥льш вузько, то можна сказати, що вона розум≥Ї безупинне, широке висв≥тленн¤ еколог≥чних питань ¤к глобального, так ≥ локального значенн¤. ѕредметом такоњ журнал≥стики можуть бути не т≥льки проблеми, але й позитивн≥ заходи, що спр¤мован≥ на охорону навколишнього природного середовища.

Ќа думку рос≥йськоњ досл≥дниц≥ Ћ.ћ.«емл¤новоњ, еколог≥чна журнал≥стика - сфера журнал≥стськоњ д≥¤льност≥, що зосереджуЇтьс¤ на висв≥тленн≥ таких глобальних проблем, ¤к запоб≥ганн¤ ¤дерн≥й катастроф≥, забрудненню довк≥лл¤ в≥дходами х≥м≥чноњ промисловост≥ й ≥нших вид≥в шк≥дливого дл¤ житт¤ людства виробництва. ≤ наприк≥нц≥ XX ст., ≥ сьогодн≥ анал≥тики стверджували й продовжують стверджувати, що марнотратне ставленн¤ до природних ресурс≥в планети зовс≥м неприпустиме, бо ставить людство п≥д загрозу його самознищенн¤. “ому еколог≥чна проблематика потребуЇ в≥д мас-мед≥а великоњ в≥дпов≥дальност≥, глибоких знань ≥ пропагуванн¤ дбайливого й ощадливого використанн¤ природних ресурс≥в. ≈колог≥чна журнал≥стика за допомогою мас-мед≥а повинна доносити до кожноњ людини ≥дею необх≥дност≥ нового ставленн¤ до навколишнього середовища. “≥льки сп≥льними зусилл¤ми людство може зупинити загрозу загибел≥ цив≥л≥зац≥њ та планети.

≈колог≥чна журнал≥стика Ї одним з ≥нструмент≥в вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем. ≤ це накладаЇ в≥дпов≥дальн≥сть на журнал≥ста, котрий висв≥тлюЇ таку тематику. ¬ажливо, аби в≥н сам роз≥бравс¤ в сут≥ проблеми, про ¤ку розпов≥даЇ ≥ншим. Ќепрофес≥йна робота з фактами, зайве прагненн¤ до сенсац≥йност≥ в подач≥ матер≥алу можуть не т≥льки заплутати читача, викликати пан≥ку, але й нададуть прив≥д чиновникам, в≥дпов≥дальним за вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем, зайвий раз п≥дкреслити некомпетентн≥сть журнал≥ст≥в ≥ громадськост≥ та ≥гнорувати думку громад¤н у прийн¤тт≥ еколог≥чно важливих р≥шень. « ≥ншого боку, грамотне й коректне висв≥тленн¤ ≥снуючих проблем може вплинути на њхнЇ позитивне р≥шенн¤. јдже найчаст≥ше саме публ≥кац≥њ в газетах Ї поштовхом до д≥й громад¤н.

Ќа думку низки рос≥йських досл≥дник≥в (ј. очиннева, ќ.Ѕерлова, ¬. олесникова), функц≥¤ми журнал≥ста, що займаЇтьс¤ висв≥тленн¤м проблем довк≥лл¤, Ї так≥:

Ј ≥нформац≥йна: наданн¤ аудитор≥њ даних про стан навколишнього середовища, ≥нформуванн¤ про ≥снуючий чи потенц≥йний ризик дл¤ здоров"¤ людини й екосистем;

Ј просв≥тницька: ознайомленн¤ читач≥в з основними законами екосистем, ≥з небезпекою ≥ негативними насл≥дками антропогенного впливу на довк≥лл¤; встановленн¤ взаЇмозв"¤зк≥в м≥ж окремими ¤вищами, що спричин¤ють зм≥ну кл≥мату чи виникненн¤ ≥ншого ризику дл¤ здоров"¤ людей;

1	2	3

Ќазва: –озвиток еколог≥чноњ журнал≥стики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1142 прочитано)