∆урнал≥стика > —истеми масовоњ комун≥кац≥њ

—истеми масовоњ комун≥кац≥њ

ћасова комун≥кац≥¤ Ї одним ≥з вид≥в комун≥кац≥њ.  ожен вид комун≥кац≥њ в≥др≥зн¤Їтьс¤ один в≥д одного не т≥льки природою комун≥кативного процесу, а й природою тих компонент≥в, ¤к≥ виконують функц≥ю сп≥лкуванн¤ або орган≥зовують його. якщо сукупн≥сть цих компонент≥в називати системою, то можна говорити про особливост≥ системи комун≥кац≥њ залежно в≥д њњ виду та природи.

ƒл¤ розум≥нн¤ сп≥вв≥дношенн¤ творчого й виробничого у структур≥ д≥¤льност≥ необх≥дно у¤вити њњ структуру.

ћасова комун≥кац≥¤ ¤к сусп≥льно-культурна д≥¤льн≥сть включаЇ д≥њ мовц≥в (комун≥кант≥в), а також д≥њ мас (комун≥кат≥в). ќчевидним Ї те, що контакт м≥ж комун≥каторами опосередкований засобами масовоњ комун≥кац≥њ, ¤к≥ функц≥онують у систем≥ масовоњ комун≥кац≥њ дл¤ забезпеченн¤ впливу комун≥кант≥в на комун≥кат≥в.

™ ц≥кава думка у «ернецькоњ ќ. ¬. про специф≥чну природу масовоњ комун≥кац≥њ. ѕрирода њњ - у виробництв≥ ≥нформац≥њ за допомогою найнов≥тн≥ших техн≥чних засоб≥в, ¤ке спричинене передус≥м середовищем поширенн¤ та функц≥онуванн¤ ц≥нностей, моделей повед≥нки дл¤ мас, уособленим, зокрема, в масов≥й культур≥ [«ернецька ќ. ¬., 7-8]. ÷е те, про що ми говорили у перш≥й лекц≥њ: виробничий п≥дх≥д до процесу масовоњ комун≥кац≥њ був зумовлений самою структурою масовоњ комун≥кац≥њ та переходом людства на р≥вень побудови ≥ндустр≥ального сусп≥льства.

“аким чином, залишаючись процесом встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ контакт≥в у сусп≥льств≥, процесом його консол≥дац≥њ, масова комун≥кац≥¤ сьогодн≥ - це:

1) виробництво ≥нформац≥њ ¤к продукц≥њ;

2) використанн¤ техн≥чних засоб≥в дл¤ виробництва ≥нформац≥њ;

3) масова культура (масов≥ ц≥нност≥, типов≥ дл¤ мас модел≥ повед≥нки), ¤ка обумовлюЇ ц≥л≥ виробництва ≥нформац≥йноњ продукц≥њ, њњ призначенн¤;

4) специф≥чне сусп≥льне середовище, дл¤ ¤кого властива масова культура ≥ ¤ке Ї замовником та споживачем ≥нформац≥йноњ продукц≥њ.

¬иробництво ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ виробниками «ћ , ¤ких в ”крањн≥ сьогодн≥ багато (див. першу лекц≥ю та дов≥дку вище). —учасне ≥нформац≥йне виробництво характеризуЇтьс¤ розгалуженою й складною системою виробник≥в: ≥нформац≥йних агентств, редакц≥й, друкарень, дистрибТютор≥в (поширювач≥в «ћ ) тощо.

Ќа сьогодн≥, за даними компТютерного банку ƒержком≥нформу (дов≥дка є 301/4 в≥д 06.09 2000 р.), загальна к≥льк≥сть пер≥одичних видань в ”крањн≥ понад 10 тис. « них зареЇстровано ≥ перереЇстровано видань дл¤ загальнодержавноњ, рег≥ональноњ й заруб≥жноњ сфери розповсюдженн¤ 4479: газет - 1858, журнал≥в - 2000, бюлетен≥в - 236, альманах≥в - 52, зб≥рник≥в - 273, календар≥в - 45, дайджест≥в - 15. ѕер≥одичних видань з м≥сцевою сферою розповсюдженн¤ управл≥нн¤ми у справах преси станом на 01.01 2000 р. зареЇстровано ≥ перереЇстровано 6410. « них газет - 5432, журнал≥в - 662, зб≥рник≥в - 110, альманах≥в - 42, дайджест≥в - 6, бюлетен≥в - 149, календар≥в - 9.

ѕрот¤гом 1995-1999 рок≥в Ќац≥ональною радою ”крањни з питань телебаченн¤ й рад≥омовленн¤ видано л≥ценз≥њ 791 телерад≥оорган≥зац≥њ. « них 73 орган≥зац≥њ телерад≥омовн≥ (67 еф≥рних, 2 еф≥рно-кабельн≥, 4 еф≥рно-проводов≥), 346 - телемовн≥ (258 еф≥рних, 76 кабельних, 8 еф≥рно-кабельних, 4 супутников≥), 372 - рад≥омовн≥ (113 еф≥рних, 255 проводових, 4 еф≥рно-проводов≥) ” тому числ≥ видано 78 л≥ценз≥й 28 державним телерад≥оорган≥зац≥¤м, з ¤ких 24 телерад≥омовн≥, 2 телемовн≥, 2 рад≥омовн≥.

 им же Ї виробники «ћ  у структур≥ масовоњ комун≥кац≥њ - комун≥кантом чи кимось ≥ншим?

–ольовий аспект якщо вз¤ти до уваги загальну модель комун≥кац≥њ, то в рольовому аспект≥ процес сп≥лкуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в систем≥ соц≥альних ролей, ¤к≥ виконують люди в т≥й чи ≥нш≥й комун≥кативн≥й ситуац≥њ. «а своЇю природою людина соц≥ально Ї пол≥функц≥ональною ≥стотою. јле незалежно в≥д соц≥альноњ функц≥њ вона завжди виконуЇ роль або комун≥канта, або комун≥ката. ћожна сказати, що комун≥катор - це функц≥¤ соц≥альноњ рол≥ [  = f(—–)] в конкретних соц≥ально-комун≥кативних умовах. «м≥ст ≥ форма ц≥Їњ функц≥њ залежить в≥д зм≥сту й характеру соц≥альноњ рол≥. “ак, повед≥нка комун≥катора, зм≥ст його висловлюванн¤, характер його мовленн¤ залежить в≥д того, хто Ї нос≥Їм комун≥кативноњ функц≥њ - дитина чи дорослий, людина осв≥чена чи н≥, людина з м≥ста чи з села, роб≥тник чи педагог ≥ т. д. Ќа ц≥й основ≥ можна розр≥зн¤ти типи комун≥катор≥в, чому й буде присв¤чена одна з лекц≥й. ¬≥д тип≥в комун≥катор≥в залежить ≥ орган≥зац≥¤ комун≥кативного процесу. якщо пор≥вн¤ти таких комун≥катор≥в, ¤к пропагандист (модель „акот≥на), в≥дправник ≥нформац≥њ, що належить до первинноњ соц≥альноњ групи (модель –≥лењв), профес≥ональний комун≥катор (модель ¬естле¤-ћакЋ≥на), комун≥катор ≥з психолог≥чними зм≥нними (модель ћалецького), то з упевнен≥стю можна сказати, що орган≥зац≥¤ процесу сп≥лкуванн¤ дл¤ кожного з цих тип≥в комун≥катор≥в буде своЇю. ƒл¤ прикладу розгл¤немо сп≥лкуванн¤ м≥ж профес≥йним комун≥катором ≥ публ≥кою та непрофес≥йним комун≥катором ≥ тою ж публ≥кою. ” першому випадку комун≥кативний процес матиме б≥льшу осмислен≥сть ≥ ч≥тк≥сть, в≥дсутн≥ми будуть зайв≥ акти мовленн¤, тематичн≥ в≥дхиленн¤; у другому випадку процес сп≥лкуванн¤ може бути п≥дпор¤дкований асоц≥ативн≥й робот≥ памТ¤т≥, позначений зайвими мовними операц≥¤ми й д≥¤ми.

“иповим ¤вищем дл¤ систем масовоњ комун≥кац≥њ Ї дисперс≥¤ функц≥њ мовленн¤ й дивергенц≥¤ комун≥канта (терм≥ни наш≥- ¬. –.), тобто розс≥юванн¤ (дисперс≥¤) акту мовленн¤, коли р≥зн≥ люди, ¤к≥ беруть участь в породженн≥ висловлюванн¤, в систем≥ масовоњ комун≥кац≥њ виступають н≥би Їдиним комун≥кантом, а в результат≥ утворюЇтьс¤ розходженн¤ (дивергенц≥¤) психолог≥чних, соц≥альних, профес≥йних ознак Їдиного комун≥канта, в рол≥ ¤кого виступаЇ одна людина, що веде до по¤ви сукупност≥ розпорошених у час≥ й простор≥ ознак мовц¤, закр≥плених за р≥зними нос≥¤ми мовленн¤, коли зб≥р ≥нформац≥њ зд≥йснюЇ одна людина, њњ анал≥з - друга, обробку - трет¤ ≥ т. д. “ак виникаЇ дисперсна й дивергентна система масовоњ комун≥кац≥њ. Ќатом≥сть зТ¤вл¤Їтьс¤ колективна в≥дпов≥дальн≥сть (а при висок≥й дисперсност≥, коли не¤сно, хто стоњть за пов≥домленн¤м, - безв≥дпов≥дальн≥сть) за зм≥ст ≥ форму мовленн¤ та орган≥зац≥ю процесу сп≥лкуванн¤. —труктуризац≥¤, фазов≥сть ≥ дискретн≥сть мовленн¤ при цьому Ї законом≥рними ¤вищами, оск≥льки окрем≥ мовн≥ акти, що структурно повТ¤зан≥ темою, метою сп≥лкуванн¤, виконуютьс¤ поетапно й нав≥ть у р≥зних м≥сц¤х та в р≥зний час. ѕри цьому виникаЇ колективне право на акти мовленн¤ (зм≥ст ≥ форму висловлюванн¤), встановлюЇтьс¤ певна монопол≥¤ на мовленн¤. ќстаннЇ спонукаЇ орган≥затор≥в процесу комун≥кац≥њ дивитис¤ на акт мовленн¤ ¤к працю, б≥знес ≥ займатис¤ комерц≥ал≥зац≥Їю цього процесу.

ќтже, у рол≥ комун≥канта, профес≥онального комун≥канта п≥д час масового сп≥лкуванн¤ можуть бути р≥зн≥ соц≥альн≥ рол≥ - автори (кореспонденти), орган≥затори (менеджери, видавц≥, засновники) комун≥кативного процесу: захисники, регул¤тори (редактори, ведуч≥) (модель HUB, модель Ћев≥на) тощо. “аким чином, п≥д впливом цих ролей комун≥кативний процес б≥льшою м≥рою структуруЇтьс¤, вид≥л¤Їтьс¤ б≥льша к≥льк≥сть фаз.

” систем≥ масовоњ комун≥кац≥њ виробники ≥нформац≥йноњ продукц≥њ виконують, по сут≥, Їдину роль комун≥канта. ѕерерозпод≥л цих ролей веде до трансформац≥њ систем масовоњ комун≥кац≥њ, а трансформац≥¤ масово комун≥кац≥йноњ системи веде до виникненн¤ нових засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ. јле найб≥льш визначальним процесом дл¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ Ї процес њњ глобал≥зац≥њ. “рансформац≥¤ й глобал≥зац≥¤ системи мас-мед≥а породжуЇ зм≥ну, в свою чергу, сусп≥льно-пол≥тичноњ й економ≥чноњ систем, ¤к≥ теж трансформуютьс¤. “рансформац≥¤ й глобал≥зац≥¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ, однак, не Ї першопричиною соц≥ально-економ≥чних зм≥н: модерн≥зац≥¤ технолог≥й, розвиток науки ≥ техн≥ки, а також сусп≥льно-економ≥чний розвиток спри¤ли розвитку системи масовоњ комун≥кац≥њ.

√лобал≥зац≥¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ √лобал≥зац≥¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ - то Ї пон¤тт¤, ¤ке активно використовуЇтьс¤ з к≥нц¤ ’’ ст. ÷е пон¤тт¤ в≥дображаЇ процес трансформац≥њ комун≥кац≥йноњ системи, такоњ трансформац≥њ, ¤ка повТ¤зана з утворенн¤м б≥льш широкоњ мереж≥ комун≥катор≥в, що обслуговуютьс¤ й покриваютьс¤ на великому ≥нформац≥йному простор≥ Їдиною, але розгалуженою системою засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ та контролюютьс¤ б≥льш орган≥зованою сп≥лкою њх виробник≥в.

√лобал≥зац≥¤ систем масовоњ комун≥кац≥њ т≥льки посилюЇ дивергентн≥сть ≥ дисперсн≥сть системи масовоњ комун≥кац≥њ, структуризац≥ю, фазов≥сть, дискретн≥сть мовленн¤ та монопол≥ю на нього.

як приклад дисперсност≥ й дивергентност≥ системи масовоњ комун≥кац≥њ може бути система, в ¤к≥й гл¤дач споживаЇ новини, виготовлен≥ редактором й опрацьован≥ ведучим, включен≥ в програму на проханн¤ засновника каналу й ≥нтерпретован≥ певним чином на проханн¤ кер≥вник≥в телеорган≥зац≥њ (дивергенц≥¤). ƒл¤ гл¤дача ведучий Ї уособленн¤м комун≥канта, насправд≥ ж функц≥¤ пов≥домленн¤ тут розс≥¤на м≥ж багатьма людьми (дисперс≥¤).

ѕитанню глобального розвитку систем масовоњ комун≥кац≥њ присв¤тила свою книгу ќ. ¬. «ернецька "√лобальний розвиток систем масовоњ комун≥кац≥њ ≥ м≥жнародн≥ в≥дносини". ≤стор≥¤ пон¤тт¤ "глобал≥зац≥¤" розкрита у розд≥л≥ 2 ц≥Їњ книги (с. 43 ≥ дал≥).

√лобал≥зац≥¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ повТ¤зана безперечно з техн≥чною революц≥Їю, але ц¤ революц≥¤ не Ї Їдиним чинником утворенн¤ глобальних масовокомун≥кац≥йних систем. ѕрикладом може бути ”крањна, ¤ка в≥дстаЇ в≥д «аходу в утворенн≥ глобально трансформованих систем комун≥кац≥њ. ѕричиною цьому Ї ¤к економ≥чне в≥дставанн¤, так ≥ соц≥ально-психолог≥чна неготовн≥сть комун≥катор≥в до утворенн¤ глобальноњ системи комун≥кац≥њ й активного входженн¤ в св≥тов≥ ≥нформац≥йн≥ системи. Ќарод маЇ пережити "геостратег≥чний землетрус", щоб п≥д впливом соц≥альних, економ≥чних, технолог≥чних, культурних, етн≥чних фактор≥в шукати навпомацки, ¤к вважають ј.  ≥нг та Ѕ. Ўнайдер у допов≥д≥ –имському клубов≥ "ѕерша глобальна революц≥¤", св≥й шл¤х до розум≥нн¤ нового св≥ту, а також, перебуваючи в ≥мл≥ нев≥домост≥, вчитис¤, ¤к керувати новим св≥том ≥ не бути керованим ним (цит. за [«ернецька ќ. ¬., 44]).

1	2	3	4

Ќазва: —истеми масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2952 прочитано)