∆урнал≥стика > —истеми масовоњ комун≥кац≥њ

≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ” так≥ перех≥дн≥ пер≥оди дл¤ сусп≥льства актуал≥зуЇтьс¤ пон¤тт¤ ≥нформац≥йних технолог≥й. ¬они стають частинкою пон¤тт¤ глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥кац≥њ, оск≥льки без технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ процесу сп≥лкуванн¤ неможливим Ї утворенн¤ б≥льш потужних систем збору, обробки, передач≥ й поширенн¤ ≥нформац≥њ у масовокомун≥кац≥йному простор≥. —усп≥льство тод≥ змушене шукати кошти й придбавати ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, щоб не залишатис¤ на перифер≥њ св≥тового ≥нформац≥йного простору.

–озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й маЇ переважно характер науково-техн≥чний, за ¤ким дуже часто губл¤тьс¤ пон¤тт¤ морал≥ й чест≥, соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, психолог≥чноњ ≥дентичност≥ тощо. ѕрикладом може бути мережа ≤нтернет. ¬ систему ≥нтернет≥вського сп≥лкуванн¤ закладен≥ велик≥ техн≥чн≥ можливост≥, але зовс≥м в≥дсутн≥ засоби стримуванн¤ мовц≥в й контролю за ≥нформац≥Їю. ≤нтернет≥вська система сп≥лкуванн¤, таким чином, маЇ характер соц≥ально й психолог≥чно незахищеноњ системи, в ¤к≥й порушено соц≥ально-психолог≥чний баланс правильного / неправильного, пор¤дного / непор¤дного, морального / аморального, естетичного / неестетичного ≥ т. д. ѕоки ≥нформац≥йна система ≤нтернет залишаЇтьс¤ фактом в≥ртуальноњ реальност≥ цей дисбаланс ≥ ц¤ незахищен≥сть фатально не шкод¤ть сусп≥льн≥й ≥нформац≥йн≥й систем≥, а також сам≥й систем≥ ≤нтернет, оск≥льки вона все-таки ≥снуЇ ¤к техн≥чний витв≥р. јле ¤к т≥льки ц¤ в≥ртуальна система стане частиною сусп≥льноњ ≥нформац≥йноњ системи, њњ кровоносною п≥дсистемою ≥ не будуть вироблен≥ засоби ≥нформац≥йного захисту, тод≥ сусп≥льна ≥нформац≥йна система, а разом ≥з нею й сусп≥льство деградують ≥ загинуть, ¤к будь-¤ке ¤вище в природ≥ при порушенн≥ ≥нформац≥йного балансу й систем захисту.

Ћюдство, розум≥ючи таку загрозу, намагаЇтьс¤ "загнуздати" ≥нтернет≥вську систему й надати њй "людського вигл¤ду". “ак, у  итањ обмежено д≥¤льн≥сть ≥нтернет-провайдер≥в. ¬они тепер зобовТ¤зан≥ записувати й надавати ≥нформац≥ю правоохоронним органам про зм≥ст сайт≥в ≥ дан≥ про користувач≥в (цит. за журналом "ћой компьютер", є 41, 2000, стор. 6). Ѕезперечно, у пошуках "людського вигл¤ду" дл¤ ≥нформац≥йних систем можлив≥ вс≥л¤к≥ перегини, ¤к≥ властив≥ й людському сусп≥льству ¤к живому орган≥зму.

Ќа розум≥нн¤ терм≥на "глобал≥зац≥¤" мала великий вплив концепц≥¤ канадського соц≥олога ћаршалла ћаклюена, основним концептом ¤коњ було у¤вленн¤ про св≥т ¤к "глобальне село". √лобал≥зац≥¤ передбачаЇ безупинний процес ≥нтеграц≥њ одиничного, самобутнього в загальний культурний, соц≥альний, пол≥тичний контекст "глобального села". "«а своЇю суттю,- пише ќ. ¬. «ернецька,- все те, що перебуваЇ в процес≥ глобал≥зац≥њ, не що ≥нше, ¤к сили, що уособлюють виробництво, дистрибуц≥ю та споживанн¤ продукт≥в ≥ послуг, ¤к≥, в свою чергу, спр¤мован≥ на гомоген≥зовану (однор≥дну, типову.- ¬. –.) повед≥нку споживача (в ¤кому б куточку св≥ту в≥н не жив). «а глобал≥зац≥йною парадигмою, в≥н повинен споживати одне й те ж њст≥вне (наприклад, стандартизовану њжу: кока-колу, продукц≥ю мереж≥ ћакдональдс, пепс≥, п≥ццу) або нењст≥вне (програми телебаченн¤, ф≥льми, од¤г, англосаксонський б≥знесовий стиль ≥ т. ≥н.). ÷ей процес, ¤кий д≥став влучну назву "макдональдизац≥¤", разом з тим вносить в дискурс про глобал≥зац≥ю й нове пон¤тт¤ - "глобальна культура". ¬оно виникаЇ ¤к критичний концепт наприк≥нц≥ 80-х рок≥в ≥ належить до ц≥лого комплексу поток≥в ≥ процес≥в, ¤к≥ перетинають нац≥ональн≥ кордони за останн≥ двадц¤ть рок≥в" [«ернецька ќ. ¬., 47].

ћакдональдизац≥¤ та масиф≥кац≥¤ як бачимо, ≥де¤ глобальноњ культури й глобал≥зац≥њ св≥тових сусп≥льних простор≥в з очевидн≥стю маЇ негативний компонент, повТ¤заний ¤к з макдональдизац≥Їю, стереотип≥зац≥Їю повед≥нки людей, що вход¤ть в глобальну систему, так ≥ з масиф≥кац≥Їю, тобто вт¤гуванн¤м людини в запрограмовану на певну повед≥нку масу людей. ¬се це, звичайно, руйнуЇ нац≥ональн≥ культурн≥ ц≥нност≥ крањни, ¤ка потрапл¤Ї в систему глобальноњ культури, ≥ п≥дпор¤дковуЇ њњ ≥нтересам пан≥вноњ нац≥њ в глобальн≥й систем≥. “ак, створюваний у наш час глобальний ≥нформац≥йний св≥т маЇ ¤вно виражену проамериканську або прозах≥дну ор≥Їнтац≥ю, де пострад¤нськ≥ крањни почувають себе залежними в≥д правил гри у цьому глобальному св≥т≥.

√лобальний ≥нформац≥йний св≥т (глобальна культура, св≥това культура) тримаЇтьс¤ на розвитков≥ багатонац≥ональних ринк≥в, корпорац≥й, надскладних систем комун≥кац≥й, сучасних мед≥а-технолог≥й. ÷¤ орган≥зац≥йно-технолог≥чна основа глобального св≥ту, з одного боку, спри¤Ї Їднанню людей, народ≥в, з другого боку, н≥велюЇ њхн≥ етн≥чн≥, пол≥тичн≥, культурн≥ особливост≥. јле цей процес глобал≥зац≥њ Ї незворотним.  рањна, ¤ка спец≥ально буде стримувати себе у входженн≥ у цей глобальний св≥т, сама ж себе ≥ загубить у ньому, оск≥льки примусово буде поглинута глобальною ≥нформац≥йною системою. ¬их≥д один: ¤комога швидше с¤гати високого р≥вн¤ розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ комун≥кац≥йних систем, щоб на р≥вних ув≥йти у глобальний св≥т. Ќа думку академ≥ка ћиколи јмосова, глобал≥зац≥¤ - це сучасний (≥ планетарний!) етап розвитку цив≥л≥зац≥њ, суть ¤кого у зростанн≥ м≥жнародних звТ¤зк≥в, взаЇмозалежност≥ крањн, розповсюдженн≥ нових технолог≥й та Їдиних стандарт≥в житт¤. ѕроцес ≥де у р≥зних сферах ≥ маЇ плюси та м≥нуси [јмосов Ќ.]. ѕлюси найчаст≥ше пом≥чають т≥, ¤к≥ належать до благополучних у глобальн≥й систем≥ або захищають ≥нтереси благополучних. Ќа м≥нуси вказують т≥, хто, на жаль, не волод≥ють св≥товою енерг≥Їю, не контролюють св≥тову промислов≥сть, не волод≥ють передовими ≥нформац≥йними технолог≥¤ми.

¬≥дсутн≥сть передових ≥нформац≥йних технолог≥й у крањн≥ становить загрозу ≥нформац≥йному простору крањни. Ќа думку ќ. ¬. „екмишева, "≥нформац≥йна загроза" може становити небезпеку дл¤ двох тип≥в держав: дл¤ держав з тотал≥тарним устроЇм ≥ дл¤ крањн, що перебувають на перех≥дному етап≥. "ƒл¤ будь-¤коњ демократичноњ держави можлив≥сть в≥льного поширенн¤ ≥нформац≥њ Ї одним ≥з фундаментальних прав. ” такому сусп≥льств≥ ≥нформац≥¤Е не може становити загрози, оск≥льки ≥нформац≥йний прост≥р демократичних держав маЇ уже усталену систему ≥нформац≥йного захисту, коли вс≥ дотримуютьс¤ закон≥в держави, в чому й пол¤гаЇ сусп≥льний демократизм" [„екмишев, 37]. “отал≥тарн≥ ж держави вс≥л¤ко унеможливлюють надходженн¤ пов≥домлень, ¤к живуть люди за кордоном, ¤к розвТ¤зують проблеми ≥ т. д. ≤ будь-¤ка ≥нформац≥¤ ззовн≥ дл¤ цих крањн Ї загрозою дл¤ тотал≥тарноњ ≥нформац≥йноњ системи.

ƒл¤ крањн, що розвиваютьс¤, характерним Ї ≥нформац≥йний вплив ≥ноземних мас-мед≥а.

“ехн≥чн≥ засоби “ехнолог≥чний прогрес в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ безпосередньо повТ¤заний з використанн¤м техн≥чних засоб≥в дл¤ виробництва ≥нформац≥њ, хоч ≥ не Ї визначальним, про що св≥дчить досв≥д ”крањни: майже кожен маЇ телев≥зор, рад≥оточку, в ”крањн≥ велика к≥льк≥сть видань, але не можна сказати, що ”крањна Ї багатою ≥ що вона веде свою пол≥тику у глобальному св≥т≥. "Ќайприкр≥ше те, що у св≥товому ≥нформац≥йному простор≥ голосу ”крањни не чути. ¬с≥ ≥нтерпретац≥њ под≥й в ”крањн≥ належать або –ос≥њ, або зах≥дним ""рад¤нологам". ј ¤кщо цього голосу немаЇ в ≥нформац≥йному св≥т≥, ц≥лком слушно виникаЇ п≥дозра, що немаЇ в≥дпов≥дноњ реал≥њ" [„екмишев, 23].

” сфер≥ ≥нформац≥њ та комун≥кац≥њ пом≥тний дисбаланс щодо комун≥кац≥йного гардвера (ф≥зичних нос≥њв ≥нформац≥њ) та комун≥кац≥йного софтвера (програмного забезпеченн¤ систем комун≥кац≥њ) (терм≥ни та цифров≥ дан≥ цит. за [«ернецька ќ. ¬., 51, 52]). “ак, за даними ƒопов≥д≥ ёЌ≈— ќ, крањни, що розвиваютьс¤, мають усього 4% компТютер≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ компТютер≥в у св≥т≥. 75% ус≥х телефонних апарат≥в належать девТ¤ти найбагатшим крањнам. ” 1988 роц≥ 30 найб≥дн≥ших крањн не мали газет зовс≥м. япон≥¤ маЇ 125 щоденних газет, а —Ўј - 1687. ¬ середньому у ™вроп≥ 39 газет на крањну, в јфриц≥ - лише 3. —ередн≥й показник рад≥оточок 330 на 1000 населенн¤. ” багатих крањнах цей показник с¤гаЇ 911 на 1000 населенн¤, а в б≥дних - 142 приймач≥ на 1000 населенн¤. ¬ 34 крањнах зовс≥м немаЇ телебаченн¤. —ередн≥й покажчик дл¤ св≥ту - 137 телев≥зор≥в на 1000 населенн¤. ” багатих крањнах в≥н становить 447 телев≥зор≥в на 1000 населенн¤, у б≥дних - 36 телев≥зор≥в на 1000 населенн¤ (дан≥ вз¤то з [«ернецька ќ. ¬., 51-52]). ÷ей розрив у дистрибуц≥њ «ћ  називають "≥нформац≥йними провалами" (information gaps). ≤нформац≥йн≥ провали можуть бути ≥ в межах одн≥Їњ крањни. јле пол≥тичного значенн¤ набувають ≥нформац≥йн≥ провали м≥ж крањнами, коли багатш≥ крањни контролюють ≥нформац≥йн≥ потоки, що йдуть до б≥дн≥ших крањн.

√лобал≥зац≥¤ системи масовоњ комун≥кац≥њ може, на думку ќ. ¬. «ернецькоњ, розгл¤датис¤ ¤к процес конвергенц≥њ (зближенн¤, упод≥бненн¤) гардвера ≥ софтвера, коли ≥нформац≥йн≥ потоки б≥льш ефективно контролюютьс¤ й розпод≥л¤ютьс¤ на великих просторах завд¤ки поЇднанню можливостей програмного й ф≥зичного забезпеченн¤ систем комун≥кац≥њ.

« використанн¤м нов≥тн≥х ≥нформац≥йних технолог≥й у к≥нц≥ ’’ стол≥тт¤ виникли глобальн≥ системи масовоњ комун≥кац≥њ, або глобальн≥ «ћ . ÷ьому спри¤ла диджитальна революц≥¤ в ≥нформац≥йних технолог≥¤х. ƒиджитал≥зац≥¤ ≥нформац≥њ - це запис, обробка та передача ≥нформац≥њ за допомогою б≥нарнокодованих знак≥в, що використовуютьс¤ у компТютерн≥й техн≥ц≥. ƒиджитальна техн≥ка спри¤ла виникненню транснац≥ональних мед≥а-корпорац≥й, або мультимед≥а-≥мпер≥й: Time Warner, Sony, Matsushita, Microsoft, Walt Disney та ≥н. «а цими мед≥а-конгломератами сто¤ть ≥мена: –уперт ћердок, —≥льв≥о Ѕерлускон≥, Ѕ≥л √ейтс, “ед “ернер та ≥н.

1	2	3	4

Ќазва: —истеми масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2952 прочитано)