Ѕ∆ƒ > «бро¤ масового ураженн¤, њњ д≥¤ на людей, буд≥вл≥ ≥ техн≥ку

«бро¤ масового ураженн¤, њњ д≥¤ на людей, буд≥вл≥ ≥ техн≥ку

—еред сучасних засоб≥в веденн¤ в≥йни особливе м≥сце займаЇ збро¤ масового ураженн¤, до ¤коњ в≥днос¤ть ¤дерну, х≥м≥чну ≥ б≥олог≥чну (бактер≥альну) зброю.

яƒ≈–Ќј «Ѕ–ќя

ядерною зброЇю називають зброю, уражаюча д≥¤ ¤коњ базуЇтьс¤ на використанн≥ енерг≥њ, що вид≥л¤Їтьс¤ у вид≥ вибуху при ¤дерних перетворенн¤х.

ƒо ¤дерних боЇприпас≥в належать оснащен≥ ¤дерними зар¤дами бойов≥ частини ракет, ав≥ац≥йн≥ бомби, артилер≥йськ≥ снар¤ди, ¤дерн≥ фугаси. ѕристроњ, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ вибухового процесу ≥ зв≥льненн¤ ¤дерноњ енерг≥њ, називаютьс¤ ¤дерними зар¤дами.

«а характером вибухових реакц≥й вони под≥л¤ютьс¤ на три основн≥ види. «ар¤ди, уражаюча д≥¤ котрих базуЇтьс¤ на використанн≥ енерг≥њ д≥ленн¤ ¤дер рад≥оактивних речовин, називаютьс¤ ¤дерними. ядерн≥ зар¤ди, ¤к≥ базуютьс¤ на енерг≥њ реакц≥й "д≥ленн¤ Ч синтез", "д≥ленн¤ Ч синтез Ч д≥ленн¤", називаютьс¤ термо¤дерними. ядерн≥ боЇприпаси з п≥двищеним виходом нейтронного потоку в склад≥ проникаючоњ рад≥ац≥њ називають нейтронними.

ѕотужн≥сть ¤дерних боЇприпас≥в визначаЇтьс¤ загальною к≥льк≥стю зв≥льненоњ при ¤дерному вибус≥ енерг≥њ. Ќа озброЇнн≥ арм≥й ¤дерних держав ¤дерн≥ боЇприпаси мають потужн≥сть в≥д дек≥лькох тонн до дес¤тк≥в мегатонн. ¬ залежност≥ в≥д розташуванн¤ центру вибуху по в≥дношенню до поверхн≥ земл≥ (води), ф≥зичних процес≥в, ¤к≥ супроводжують вибух, середовища, в ¤кому його проведено, розр≥зн¤ють наземний, надводний, пов≥тр¤ний, висотний, п≥дземний, п≥дводний ¤дерний вибух.

ѕри вибус≥ ¤дерного боЇприпасу утворюютьс¤ так≥ уражаюч≥ фактори: ударна пов≥тр¤на хвил¤, св≥тлове випром≥нюванн¤, проникаюча рад≥ац≥¤, рад≥оактивне зараженн¤ м≥сцевост≥ ≥ електромагн≥тний ≥мпульс. ѕри вибус≥ ¤дерного боЇприпасу за м≥льйонн≥ дол≥ секунди вид≥л¤Їтьс¤ величезна к≥льк≥сть енерг≥њ. “емпература в зон≥ проходженн¤ реакц≥њ п≥двищуЇтьс¤ до дек≥лькох м≥льйон≥в .градус≥в, а максимальний тиск дос¤гаЇ м≥ль¤рд≥в атмосфер. ¬исок≥ температура ≥ тиск утворюють потужну ударну пов≥тр¤ну хвилю. –азом з ударною пов≥тр¤ною хвилею виникаЇ св≥тлове випром≥нюванн¤ ≥ проникаюча рад≥ац≥¤, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з потоку нейтрон≥в ≥ гама-квант≥в. ’мара ¤дерного вибуху включаЇ в себе дуже велику к≥льк≥сть рад≥оактивних речовин. ѕо шл¤ху руху ц≥Їњ хмари рад≥оактивн≥ речовини випадають на землю, внасл≥док чого виникаЇ рад≥оактивне зараженн¤ м≥сцевост≥, об'Їкт≥в, пов≥тр¤. Ќер≥вном≥рний рух електричних зар¤д≥в в пов≥тр≥, виникаючи п≥д д≥Їю ≥он≥зуючих випром≥нювань, викликаЇ великоњ потужност≥ електромагн≥тний ≥мпульс.

”дарна хвил¤ ¤дерного вибуху Ч це один ≥з основних уражаючих фактор≥в. ”дарною хвилею називаЇтьс¤ область р≥зкого стиску пов≥тр¤, ¤ка розповсюджуЇтьс¤ рад≥альне в≥д центру вибуху з надзвуковою швидк≥стю. ћаючи великий запас енерг≥њ, ударна хвил¤ ¤дерного вибуху може уражати незахищених людей, руйнувати р≥зн≥ споруди, буд≥вл≥, обладнанн¤, техн≥ку. ≤з зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ в≥д центру вибуху швидк≥сть розповсюдженн¤ ударноњ пов≥тр¤ноњ хвил≥ ≥ надм≥рний тиск зменшуютьс¤.

—в≥тлове випром≥нюванн¤ ¤дерного вибуху Ч це електромагн≥тне випром≥нюванн¤ оптичного д≥апазону у видим≥й, ультраф≥олетов≥й j ≥нфрачервон≥й област¤х спектру. ƒжерелом св≥тлового випром≥нюванн¤ Ї вогненна кул¤, ¤ка виникаЇ при ¤дерному вибус≥. ƒо њњ складу вход¤ть розжарен≥ продукти вибуху ≥ пов≥тр¤. ≤з област≥, що св≥титьс¤ (вогненноњ кул≥) випром≥нюЇтьс¤ дуже велика к≥льк≥сть променевоњ енерг≥њ. ¬насл≥док цього опром≥нюванн≥ предмети дуже швидко нагр≥ваютьс¤, обвуглюютьс¤ або загор¤ютьс¤, а в живих тканинах виникають оп≥ки р≥зних ступен≥в. ќсновним параметром, що визначаЇ уражаючу д≥ю св≥тлового випром≥нюванн¤ ¤дерного вибуху, Ї св≥тловий ≥мпульс. —в≥тловий ≥мпульс Ч це к≥льк≥сть св≥тловоњ енерг≥њ, ¤ка припадаЇ на один квадратний метр осв≥тлюваноњ поверхн≥, розташованоњ перпендикул¤рно до напр¤му розповсюдженн¤ випром≥нюванн¤. ¬ систем≥ —≤ св≥тловий ≥мпульс вим≥рюЇтьс¤ в джоул¤: на квадратний метр (ƒж/м2), а в несистемних одиниц¤х вим≥ру в калор≥¤х на квадратний сантиметр ( кал/см2).

≤ кал/см2 = 4,2x104 ƒж/м2.

“ривал≥сть св≥тлового ≥мпульсу залежить в≥д потужност≥ ¤дерного вибуху ≥ визначаЇтьс¤ за формулою:

c

де tc Ч тривал≥сть св≥тлового ≥мпульсу в секундах;

q Ч потужн≥сть ¤дерного боЇприпасу в к≥лотоннах.

—в≥тловий ≥мпульс зменшуЇтьс¤ ≥з зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ в≥д центру вибуху ≥ стану атмосфери. ќслабленн¤ св≥тлового ≥мпульсу при наземних вибухах в≥дбуваЇтьс¤ тому, що в цьому випадку св≥тлова енерг≥¤ виходить не з поверхн≥ сфери (¤к при пов≥тр¤ному вибус≥), а з поверхн≥ п≥всфери.  р≥м того, при Ќаземних вибухах в≥дбуваЇтьс¤ екрануванн¤ св≥тлового випром≥нюванн¤ порохом ≥ димом. ≤нтенсивн≥сть св≥тлового випром≥нюванн¤ ≥з зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ зменшуЇтьс¤ внасл≥док розс≥юванн¤ ≥ поглинанн¤ пром≥нн¤.

ƒощ, сн≥г, туман, порох, дим поглинають св≥тлове випром≥нюванн¤, знижують його потужн≥сть ≥ уражаючу силу в дек≥лька раз. ”ражаюча сила св≥тлового випром≥нюванн¤ залежить в≥д того, ¤ку долю св≥тловоњ енерг≥њ поглинаЇ 1 см2 поверхн≥ ≥ до ¤коњ температури вона нагр≥ваЇтьс¤. ¬ свою чергу температура нагр≥ванн¤ осв≥тленоњ поверхн≥ визначаЇтьс¤ теплопров≥дн≥стю ≥ питомою теплом≥стк≥стю т≥ла. „им б≥льшою Ї поглинаюча здатн≥сть поверхн≥ ≥ чим меншою теплопров≥дн≥сть ≥ питома теплом≥стк≥сть, тим вища температура нагр≥ванн¤ поверхн≥.

”раженн¤ людей св≥тловим випром≥нюванн¤м Ч це по¤ва оп≥к≥в р≥зних ступен≥в в≥дкритих ≥ закритих од¤гом д≥л¤нок т≥ла, а також ураженн¤ очей.

ќп≥к першого ступен¤ отримують люди при потужност≥ св≥тлового ≥мпульсу в≥д 100 до 200 кƒж/м2. ѕри цьому виникаЇ почервон≥нн¤ шк≥ри.

ѕрипухл≥сть м≥сць оп≥ку. Ћюди не втрачають працездатност≥. —пец≥ального л≥куванн¤ не потребують. ќп≥ки загоюютьс¤ швидко.

ќп≥к другого ступен¤ люди отримують при потужност≥ св≥тлового ≥мпульсу в≥д 200 до 400 кƒж/м2. ѕри цьому на шк≥р≥ утворюютьс¤ пухир≥, наповнен≥ р≥диною. Ћюди втрачають працездатн≥сть ≥ потребують л≥куванн¤.

ќп≥к третього ступен¤ люди отримують при потужност≥ св≥тлового ≥мпульсу в≥д 400 до 600 кƒж/м2. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ повне порушенн¤ шк≥рного покрову по вс≥й його товщин≥, виникають виразки. Ћюди, котр≥ отримали так≥ оп≥ки, потребують тривалого л≥куванн¤. якщо не робити пересадку шк≥ри, то на м≥сц¤х оп≥к≥в утворюютьс¤ шрами.

ќп≥к четвертого ступен¤ люди отримують при потужност≥ св≥тлового ≥мпульсу б≥льше 600 кƒж/м2. ѕри цьому омертвл¤Їтьс¤ п≥дшк≥рна кл≥тковина, проходить обвугленн¤. Ћюди, ¤к≥ отримали оп≥к четвертого ступен¤, потребують тривалого л≥куванн¤, можлива смерть.

Ќебезпечн≥сть оп≥к≥в дл¤ житт¤ залежить також в≥д розм≥ру ураженоњ площ≥ т≥ла. Ќаприклад, оп≥к першого ступен¤ по всьому т≥л≥ може бути б≥льш небезпечний, н≥ж оп≥к третього ступен¤ на мал≥й д≥л¤нц≥.

”раженн¤ очей св≥тловим випром≥нюванн¤м можливе трьох вид≥в:

- тимчасове осл≥пленн¤, ¤ке може тривати до 30 хвилин;

- оп≥ки очного дна, ¤к≥ виникають на великих в≥дстан¤х, ¤кщо дивитись на вогненну кулю ¤дерного вибуху;

- оп≥ки рог≥вки очей ≥ пов≥к, ¤к≥ виникають на тих же в≥дстан¤х, що ≥ оп≥ки шк≥ри.

¬насл≥док д≥њ св≥тлового опром≥ненн¤ ¤дерного вибуху на матер≥али в≥дбуваЇтьс¤ њх плавленн¤, жолобленн¤, обвугленн¤ або загор¤нн¤. ¬насл≥док д≥њ св≥тлового випром≥нюванн¤ ≥ вторинних фактор≥в ¤дерного вибуху можуть виникнути пожеж≥ на виробничих п≥дприЇмствах ≥ в населених пунктах. ќсобливо швидко загор¤ютьс¤ пап≥р, суха трава, солома, сухе лист¤, дерев'¤н≥ буд≥вл≥, пиломатер≥али, горюч≥ гази, паливн≥ матер≥али.

ѕроникаюча рад≥ац≥¤ ¤дерного вибуху

ѕри вибус≥ ¤дерного боЇприпасу прот¤гом 10 - 15с д≥Ї дуже потужне рад≥оактивне випром≥нюванн¤, ¤ке в своЇму склад≥ маЇ альфа-, бета-, гама-≥ нейтронне випром≥нюванн¤, њх загальна под≥бн≥сть Ч можлив≥сть ≥он≥зувати атоми ≥ молекули речовини, в ¤к≥й вони розповсюджуютьс¤.

јльфа-випром≥нюванн¤ Ч це пот≥к а-частинок з початковою швидк≥стю 20 000 км/с. ѕри а-розпад≥ з ¤дра вил≥таЇ пор≥вн¤но важка α-частинка, ¤ка ¤вл¤Ї собою ¤дро атому гел≥ю. ≈нерг≥¤ ot-частинки, ¤ка вилет≥ла, досить висока Ч 5-10 ће¬ Ч майже в м≥льйон раз б≥льша в≥д енерг≥њ електрону в атом≥. ¬ зв'¤зку з цим α-частинки, проход¤чи через речовину, призвод¤ть в н≥й до значних зм≥н внасл≥док ≥он≥зац≥њ ≥ збудженн¤ атом≥в.

–ад≥оактивне зараженн¤ (забрудненн¤) м≥сцевост≥ ≥ приземного шару атмосфери при ¤дерному вибус≥

–ад≥оактивне зараженн¤ (забрудненн¤) м≥сцевост≥, приземного шару атмосфери, пов≥тр¤ного простору, води та ≥нших об'Їкт≥в виникаЇ внасл≥док випаданн¤ рад≥оактивних речовин з хмари ¤дерного вибуху. ¬≥домо, що в район≥ ¤дерного вибуху виникають великоњ потужност≥ потоки пов≥тр¤, спр¤мован≥ вгору ≥ до його центру.

„астинки грунту захоплюютьс¤ цими потоками разом з конденсованими на них рад≥оактивними речовинами ≥ потрапл¤ють в хмару ¤дерного вибуху. (ѕри ¤дерному вибус≥ велика частина рад≥оактивних речовин випаровуЇтьс¤, а пот≥м конденсуЇтьс¤ на розплавлених частинках грунту).

’мара ¤дерного вибуху з великою швидк≥стю п≥дн≥маЇтьс¤ на висоту, ¤ка залежить в≥д потужност≥ вибуху. ќб'Їм (розм≥р) хмари ¤дерного вибуху внасл≥док р≥зниц≥ температур зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього пов≥тр¤ зб≥льшуЇтьс¤. ѕри п≥дн≥манн≥ на висоту температурi стають р≥вними ≥ п≥дн≥манн¤ рад≥оактивноњ хмари припин¤Їтьс¤. Ќаприклад, при вибус≥ потужн≥стю 1 мли. тонн (1 мегатонна) швидк≥сть п≥дн≥манн¤ рад≥оактивноњ хмари в перш≥ 20с дор≥внюЇ 125 м/с, а в перш≥'6 хвилин до 16 м/с.

«ахист в≥д променевих уражень ≥ медична допомога

Ќайчаст≥шим ¤вищем при попаданн≥ рад≥оактивних речовин в орган≥зм людини Ї хрон≥чна променева хвороба. ¬она характеризуЇтьс¤ довго-тривал≥стю ≥ зат¤жн≥стю. ¬иникають головн≥ бол≥, запамороченн¤, пог≥ршенн¤ пам'¤т≥, сух≥сть шк≥ри, випаданн¤ волосс¤, порушуЇтьс¤ апетит, зменшуЇтьс¤ вага т≥ла. ’вороба може то затухати, то знову загострюватись.

1	2

Ќазва: «бро¤ масового ураженн¤, њњ д≥¤ на людей, буд≥вл≥ ≥ техн≥ку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2385 прочитано)