Ѕ∆ƒ > «бро¤ масового ураженн¤, њњ д≥¤ на людей, буд≥вл≥ ≥ техн≥ку

ѕри внутр≥шньому опром≥ненн≥ внасл≥док потрапл¤нн¤ рад≥оактивних речовин на в≥дкрит≥ д≥л¤нки шк≥ри можуть утворюватись променев≥ дерматити ≥ оп≥ки. ”раженн¤ мають дек≥лька стад≥й: ранн¤ реакц≥¤, ≥нкубац≥йний пер≥од, пер≥од гострого запаленн¤ ≥ пер≥од одужанн¤. –анн¤ реакц≥¤ наступаЇ через дек≥лька годин п≥сл¤ д≥њ рад≥оактивних речовин, по¤вл¤Їтьс¤ почервон≥нн¤ шк≥ри. ѕот≥м почервон≥нн¤ зникаЇ ≥ наступаЇ ≥нкубац≥йний пер≥од, н≥¤ких зовн≥шн≥х ознак не виникаЇ. ѕер≥од гострого запаленн¤ знову починаЇтьс¤ з почервон≥нн¤ шк≥ри. ѕот≥м виникають пухир; наповнен≥ прозорою р≥диною. ѕухир≥ сам≥ тр≥скають, а при дуже великих дозах опром≥ненн¤ ми њх м≥сц≥ виникають виразки, ¤к≥ заживають тривалий час.

ѕроменев≥ оп≥ки можуть бути легкими, середньоњ важкост≥ ≥ важкими. ѕри легких ураженн¤х ≥нкубац≥йний пер≥од продовжуЇтьс¤ до двох тижн≥в, виразок не виникаЇ. ѕочервон≥нн¤ ≥ набр¤к шк≥ри про¤вл¤ютьс¤ через 1,5-2 м≥с¤ц≥.

”раженн¤ середньоњ важкост≥ про¤вл¤Їтьс¤ через 7-10 дн≥в. ƒл¤ л≥куванн¤ потр≥бно 2-3 м≥с¤ц≥. ѕри важких ураженн¤х ≥нкубац≥йний пер≥од продовжуЇтьс¤ 4-7 дн≥в. ѕроцес заживанн¤ виразок триваЇ в≥д 6 до 12 м≥с¤ц≥в, ≥нколи, ≥ б≥льше. ” воЇнний час рад≥ац≥йн≥ ураженн¤ можуть носити комб≥нований характер: рад≥ац≥йне опром≥нюванн¤, травми, оп≥ки, ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤ ≥ ≥нш≥ ураженн¤. «авданн¤ щодо захисту людей в≥д променевих ураженн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб опром≥ненн¤ не перевищувало допустимих доз. Ћюди, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на заражен≥й територ≥њ, повинн≥ перебувати в сховищах або протирад≥ац≥йних укритт¤х до безпечного спаду р≥вн¤ рад≥ац≥њ на м≥сцевост≥. ¬ цих умовах необх≥дно використовувати засоби ≥ндив≥дуального захисту орган≥в диханн¤ ≥ шк≥ри. “реба пам'¤тати, що протигаз, респ≥ратор, спец≥альний од¤г не захищаЇ в≥д зовн≥шнього гама-випром≥нюванн¤, а т≥льки забезпечуЇ захист орган≥в диханн¤ ≥ шк≥ри в≥д рад≥оактивного пороху. ћедичну допомогу при променевих ураженн¤х необх≥дно надавати в можливо коротк≥ строки. ƒл¤ цього дуже важливо своЇчасне ви¤вленн¤ уражених, ¤ке проводитьс¤ дозиметричними приладами або розрахунками за в≥домими р≥вн¤ми рад≥ац≥њ ≥ часу перебуванн¤ на заражен≥й м≥сцевост≥. ѕотерп≥лих необх≥дно винести (вивезти) з осередку ураженн¤ на м≥сцев≥сть, де нема рад≥ац≥йного випром≥нюванн¤. Ћюдей, ¤к≥ отримали висок≥ дози рад≥ац≥њ, негайно доставити в л≥кувальн≥ заклади транспортом. Ћ≥куванн¤ променевоњ хвороби ¤вл¤Ї собою найскладн≥ше питанн¤ сучасноњ медицини. ƒо нев≥дкладних л≥кувальних, заход≥в п≥днос¤тьс¤:

- механ≥чне усуненн¤ рад≥оактивних речовин ≥з орган≥зму людини. ÷е проводитьс¤ шл¤хом промиванн¤ шлунка теплою водою, вживанн¤ проносних ≥ сечог≥нних засоб≥в, промиванн¤ рота ≥ очей (¤кщо Ї можлив≥сть промиванн¤ очей проводити розчином натр≥ю г≥дрокарбонату);

- застосовуванн¤ в≥дхаркувальних препарат≥в (≥пекануан, термопсис, сенега) при попаданн≥ рад≥оактивних речовин в шл¤хи диханн¤. „ерез дек≥лька дн≥в, коли рад≥оактивн≥ речовини, ¤к≥ залишились в орган≥зм≥, в≥дкладутьс¤ в органах ≥ тканинах, використовують зас≥б введенн¤ в орган≥зм комплексоутворюючих речовин. « њх допомогою рад≥оактивн≥ речовини можна перенести в розчин, а це полегшить виведенн¤ њх з орган≥зму. ” ¤кост≥ комплексоутворювач≥в використовують сол≥ орган≥чних кисло (лимонноњ, оцтовоњ, молочноњ), а також в≥там≥н ¬1. Ћ≥куванн¤ рад≥ац≥йних оп≥к≥в шк≥ри проводитьс¤ в процес≥ розвитку оп≥ку. ¬оно спр¤моване на зменшенн¤ запальних процес≥в ≥ на в≥дновленн¤ ураженоњ тканини. ¬ лопатковий пер≥од необх≥дно зробити проти≥нфекц≥йн≥ присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). ѕри важк≥й ранн≥й реакц≥њ шк≥ри (почервон≥нн¤ з крововиливом) дл¤ зменшенн¤ болю пропонуютьс¤ охолоджуюч≥ примочки (свинцева вода, риванол ≥ ≥нш≥). ¬ажливо забезпечити уражен≥й д≥л¤нц≥ спок≥й: уникати терт¤ з од¤гом, митт¤ з милом, усунути д≥ю ультра≠ф≥олетового випром≥нюванн¤ ≥ подразнюючоњ терап≥њ. ѕропонуЇтьс¤ проведенн¤ новокањновоњ блокади (введенн¤ вище м≥сц¤ ураженн¤ 0.25-0,5%-ного розчину новокањну з ≥нтервалом в 3 - 4 дн≥).

Ќ≈…“–ќЌЌј «Ѕ–ќя

Ќейтронна збро¤ Ч це р≥зновидн≥сть ¤дерноњ зброњ. ¬она складаЇтьс¤ ≥з нейтронного боЇприпасу ≥ засоб≥в доставки його до ц≥л≥. ¬ склад нейтронного боЇприпасу входить атомний детонатор, зар¤джений матер≥алом, що под≥л¤Їтьс¤ (ураном або плутон≥Їм) ≥ визначеною к≥льк≥стю т¤жких ≥зотоп≥в водню-тр≥т≥ю ≥ дейтер≥ю. ƒл¤ д≥њ нейтронного боЇприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтер≥Ївотр≥т≥Ївоњ сум≥ш≥. ƒал≥ процес розвиваЇтьс¤ таким чином: при п≥дрив≥ атомного детонатора виникаЇ високий тиск ≥ температура ≥ виникають умови дл¤ термо¤дерноњ реакц≥њ синтезу ¤дер тр≥т≥ю ≥ дейтер≥ю. ѕри цьому основна дол¤ енерг≥њ, ¤ка зв≥льнюЇтьс¤ в ход≥ реакц≥њ, передаЇтьс¤ нейтронам ≥ вони виход¤ть назовн≥. “аким чином, основною особлив≥стю д≥њ нейтронного боЇприпасу Ї летюч≥ нейтрони, а не ударна хвил¤ ≥ св≥тлове випром≥нюванн¤, ¤к≥ також мають м≥сце. Ќейтрони ≥ гама-промен≥ при вибус≥ д≥ють одночасно. ¬ зв'¤зку з цим уражаюча д≥¤ проникаючоњ рад≥ац≥њ визначаЇтьс¤ сумарною дозою, ¤ка складаЇтьс¤ з гама-випром≥нюванн¤ ≥ нейтрон≥в. «а оц≥нкою закордонних фах≥вц≥в вибух нейтронного боЇприпасу потужн≥стю в одну к≥лотонну по уражаюч≥й д≥њ екв≥валентний вибуху ¤дерного боЇприпасу в 10 к≥лотонн. ‘ах≥вц≥ управл≥нн¤ ¤дерних боЇприпас≥в —Ўј вважають, що при вибус≥ нейтронного боЇприпасу потужн≥стю 1 к“ в осередку нейтронного ураженн¤ незахищен≥ люди зразу отримують так≥ дози опром≥ненн¤: в рад≥ус≥ 500 м - 100 000 рад ≥ б≥льше, 700 м - 15 000 рад, 910 м - 3 000 рад, 1200 м - 850 рад, 2000м -200 рад. (1 рад 1p). ¬ залежност≥ в≥д отриманих доз опром≥ненн¤ у людей виникаЇ променева хвороба р≥зного ступен¤ важкост≥. Ќейтронний пот≥к в осередку нейронного ураженн¤ призводить до виникненн¤ наведеноњ рад≥ац≥њ на транспортних засобах, техн≥ц≥, буд≥вл¤х, грунт≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ це тому, що матер≥али ≥ фунт, ¤к≥ мають в своЇму склад≥ алюм≥н≥й, м≥дь, зал≥зо, натр≥й ≥ ≥нш≥ елементи перетворюютьс¤ в рад≥оактивн≥ ≥зотопи (рад≥онукл≥ди), ¤к≥ дек≥лька д≥б збер≥гають уражаючу д≥ю. ¬ залежност≥ в≥д кладу ≥ к≥лькост≥ елемент≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в фунт≥, проходить неоднор≥дне зараженн¤ м≥сцевост≥. Ћюди, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в осередку нейтронного зараженн¤, отримують зовн≥шнЇ опром≥ненн¤ ≥ внутр≥шнЇ, особливо при сильному пилоутворенн≥.

ќсновн≥ заходи захисту в≥д нейтронноњ зброњ Ч захисн≥ споруди р≥зню; тил≥в ≥ використанн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту орган≥в диханн¤ шк≥ри. ƒл¤ захисту людей в≥д опром≥ненн¤ при вибус≥ нейронного боЇприпасу захисн≥ споруди повинн≥ послаблювати нейтронний пот≥к в 600-1000 раз. ÷ього можна дос¤гти, ¤кщо перекритт¤ ≥з бетону маЇ товщину один метр ѕри вибус≥ звичайного ¤дерного боЇприпасу такоњ ж потужност≥ дл¤ захисту людей в захисних спорудах достатньо мати перекритт¤ ≥з бетону товщиною 25 сантиметр≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що гама-випром≥нюванн¤ послаблюЇтьс¤ нав≥ть пов≥тр¤м, а в речовинах, ¤к≥ мають б≥льшу щ≥льн≥сть, послаблюЇтьс¤ сильн≥ше. ƒ≥ю потоку нейтрон≥в знижують речовини, ¤к≥ мають велику к≥льк≥сть легких ¤дер. ƒобрими поглиначами нейтрон≥в Ї вода, параф≥н, †пол≥етилен ≥ ≥нш≥ матер≥али, в склад≥ ¤ких Ї атоми водню ≥ вуглецю.

яƒ≈–Ќ≤ ћ≤Ў-ЅќћЅ»

ѕор¤д з потужною ¤дерною зброЇю виготовл¤Їтьс¤ ¤дерна м≥н≥-бомба, ¤ку називають Уатомний рюкзакФ. Ќею можна руйнувати в≥йськов≥ об'Їкти, промислов≥ п≥дприЇмства, тунел≥, населен≥ пункти та ≥нше. “ака бомба маЇ потужн≥сть 1 к≥лотонну, розм≥ри цил≥ндра: д≥аметр Ч 30 см, висота Ч 65 см. ѕереноситьс¤ в рюкзац≥. ѕри вибус≥ такоњ бомби утворюЇтьс¤ вогненна кул¤ д≥аметром 105 м. Ћюди, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, можуть отримати смертельну дозу опром≥ненн¤ на в≥дстан≥ до 1,5-км. ѕри швидкост≥ в≥тру 16 км/год. на ос≥ рад≥оактивного сл≥ду р≥вень рад≥ац≥њ буде таким: на в≥дстан≥ в≥д центру вибуху б≥л¤ 7,5 км Ч 500 р/год, 16,5 км Ч 51 р/год. Ќадм≥рний тиск на в≥дстан≥ 100 м Ч 700 кѕа, 160 м Ч 280 кѕа, 32≤ м Ч 70 кѕа, 640 м Ч 20 кѕа, 850 м Ч 14 кѕа. ƒерев'¤н≥ буд≥вл≥ руйнуютьс¤ в рад≥ус≥ 850 м, цегл¤н≥ Ч 600 м, багатоповерхов≥ - 250 м. (∆урнал "¬оЇнные знани¤" є 4, стор.29, 1988р.).

1	2

Ќазва: «бро¤ масового ураженн¤, њњ д≥¤ на людей, буд≥вл≥ ≥ техн≥ку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2385 прочитано)