Ѕ∆ƒ >  ласиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й

 ласиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й

ѕричини виникненн¤ та класиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й

ўодн¤ в св≥т≥ ф≥ксуютьс¤ тис¤ч≥ под≥й, при ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ пору≠шенн¤ нормальних умов житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людей ≥ ¤к≥ можуть призве≠сти або призвод¤ть до загибел≥ людей та/або до значних матер≥альних втрат. “ак≥ под≥њ називаютьс¤ надзвичайними ситуац≥¤ми.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ, ¤к правило, привертають увагу громад≠ськост≥ до надзвичайних ситуац≥й, особливо коли вони пов'¤зан≥ з житт¤м в≥домих особистостей, призвели або можуть призвести до великоњ к≥лькост≥ жертв, становл¤ть загрозу нормальному життю ≥ д≥¤льност≥ груп людей, ц≥лих рег≥он≥в чи нав≥ть крањн. ћайже жодне газетне виданн¤, жоден випуск рад≥о або телев≥з≥йних новин не виходить без таких по≠в≥домлень.

«агальн≥ ознаки Ќ—

> на¤вн≥сть або загрози загибел≥ людей чи значне пог≥ршенн¤ умов њх життЇд≥¤льност≥

> запод≥¤нн¤ економ≥чних збитк≥в

> ≥стотне пог≥ршенн¤ стану довк≥лл¤

* ƒо надзвичайних ситуац≥й, ¤к правило, призвод¤ть авар≥њ, ка≠тастрофи, стих≥йн≥ лиха та ≥нш≥ под≥њ, так≥ ¤к еп≥дем≥њ, терорис≠тичн≥ акти, збройн≥ конфл≥кти тощо. јвар≥њ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ:

до ≤ категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док ¤ких: *загинуло 5 чи трав≠мовано 10 ≥ б≥льше ос≥б; * ставс¤ викид отруйних, рад≥оактивних, б≥о≠лог≥чно небезпечних речовин за сан≥тарно-захисну зону п≥дприЇмства; * зб≥льшилась концентрац≥¤ забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищ≥ б≥льш ¤к у 10 раз≥в; * зруйновано буд≥вл≥, спо≠руди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ значноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства чи населенн¤; до II категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док ¤ких: * загинуло до 5 чи травмовано в≥д 4 до 10 ос≥б; * зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл¤ житт¤ ≥ здо≠ров'¤ прац≥вник≥в цеху, д≥льниц≥ (враховуютьс¤ цех, д≥льниц¤ з чисельн≥стю прац≥вник≥в 100 ос≥б ≥ б≥льше).

¬ипадки порушенн¤ технолог≥чних процес≥в, роботи устаткуванн¤, тимчасовоњ зупинки виробництва в результат≥ спрацюванн¤ автоматич≠них захисних блокувань та ≥нш≥ локальн≥ порушенн¤ у робот≥ цех≥в, д≥льниць ≥ окремих об'Їкт≥в, пад≥нн¤ опор та обрив дрот≥в л≥н≥й електропередач не належать до авар≥й, що мають категор≥њ.

* ѕод≥њ природного походженн¤ або результат д≥¤льност≥ природ≠них процес≥в, ¤к≥ за своЇю ≥нтенсивн≥стю, масштабом поширенн¤ ≥ тривал≥стю можуть вражати людей, об'Їкти економ≥ки та довк≥лл¤, називаютьс¤ небезпечними природними ¤вищами. –уйн≥вне небезпеч≠не природне ¤вище Ч це стих≥йне лихо.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ мають р≥зн≥ масштаби за к≥льк≥стю жертв, к≥льк≥стю людей, що стали хворими чи кал≥ками, к≥льк≥стю людей, ¤ким завдано моральноњ шкоди, за розм≥рами економ≥чних збитк≥в, площею територ≥њ, на ¤к≥й вони розвивались, тощо.

¬агом≥сть надзвичайноњ ситуац≥њ визначаЇтьс¤ передус≥м к≥льк≥стю жертв та ступенем впливу на оточуюче життЇве середовище, тобто р≥внем системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї (дал≥ Ч ЂЋ Ч ∆—ї), ¤коњ вона торкнулас¤, ≥ розм≥ром шкоди, спричиненоњ ц≥й систем≥. ¬иход¤чи з ≥Їрарх≥њ систем ЂЋ Ч ∆—ї, можна говорити про:

> ≥ндив≥дуальн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, коли виникаЇ загроза дл¤ порушенн¤ життЇд≥¤льност≥ лише одн≥Їњ особи;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн¤ м≥кроколективу, тобто коли «агроза њх виник≠ненн¤ чи розповсюдженн¤ насл≥дк≥в стосуЇтьс¤ с≥м 1, виробничоњ бригади, пасажир≥в одного купе тощо;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн¤ колективу;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн¤ макроколективу;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ дл¤ жител≥в м≥ста, району;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ дл¤ населенн¤ област≥;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ дл¤ населенн¤ крањни;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ дл¤ жител≥в континенту;

> надзвичайн≥ ситуац≥њ дл¤ всього людства.

як правило, чим б≥льшу к≥льк≥сть людей обходить надзвичайна си≠туац≥¤, тим б≥льшу територ≥ю вона охоплюЇ. ≤ навпаки, при б≥льш≥й площ≥ поширенн¤ катастрофи чи стих≥йного лиха в≥д нього страждаЇ б≥льша к≥льк≥сть людей. „ерез це в основу ≥снуючих класиф≥кац≥й над≠звичайних ситуац≥й за њх масштабом найчаст≥ше кладуть територ≥аль≠ний принцип, за ¤ким надзвичайн≥ ситуац≥њ под≥л¤ють на локальн≥, об'Їктов≥, м≥сцев≥, рег≥ональн≥, загальнодержавн≥ (нац≥ональн≥), конти≠нентальн≥ та глобальн≥ (загальнопланетарн≥).

+ Ћокальн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ в≥дпов≥дають р≥вню системи ЂЋ Ч ∆—ї з одн≥Їю особою та м≥кроколективом; *об'Їктов≥ Ч системам з р≥внем колектив, макроколектив; *м≥сцев≥ Ч системам, в ¤к≥ входить населенн¤ м≥ста або району; *рег≥ональн≥ Ч област≥; ^загальнодержавн≥ Ч населенн¤ крањни ≥ так дал≥.

—ьогодн≥шн¤ ситуац≥¤ в ”крањн≥ щодо небезпечних природних ¤вищ, авар≥й ≥ катастроф характеризуЇтьс¤ ¤к дуже складна. “енденц≥¤ зрос≠танн¤ к≥лькост≥ надзвичайних ситуац≥й, важк≥сть њх насл≥дк≥в змушують розгл¤дати њх ¤к серйозну загрозу безпец≥ окремоњ людини, сусп≥льству та навколишньому середовищу, а також стаб≥льност≥ розвитку еконо≠м≥ки крањни. ƒо роботи в район≥ надзвичайноњ ситуац≥њ необх≥дно залу≠чати значну к≥льк≥сть людських, матер≥альних ≥ техн≥чних ресурс≥в. «апоб≥ганн¤ надзвичайним ситуац≥¤м, л≥кв≥дац≥¤ њх насл≥дк≥в, максималь≠не зниженн¤ масштаб≥в втрат та збитк≥в перетворилос¤ на загальнодер≠жавну проблему ≥ Ї одним з найважлив≥ших завдань орган≥в виконав≠чоњ влади ≥ управл≥нн¤ вс≥х р≥вн≥в.

15 липн¤ 1998 р. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1099 Ђѕро пор¤док класиф≥кац≥њ надзвичайних ситуац≥йї затверджено Ђѕоложенн¤ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥йї. «г≥дно цього положенн¤ залежно в≥д територ≥ального поширенн¤, обс¤г≥в запод≥¤них або оч≥куваних економ≥чних збит-

–≥вн≥ Ќ—

>- загальнодержавний

>- рег≥ональний

>- м≥сцевий

>- об'Їктовий

¬≥д к≥лькост≥ людей, ¤к≥ загинули, розр≥зн¤ють чотири р≥вн≥ надзви≠чайних ситуац≥й.

+Ќадзвичайна ситуац≥¤ загальнодержавного р≥вн¤ Ч це надзвичайна ситуа≠ц≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ на територ≥њ двох та б≥льше областей (јвтономноњ –ес≠публ≥ки  рий, м≥ст  иЇва та —евастопол¤) або загрожуЇ транскордонним пе≠ренесенн¤м, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремоњ област≥ (јвто≠номноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол¤), але не менше одного в≥дсотка обс¤гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

+Ќадзвичайна ситуац≥¤ рег≥онального р≥вн¤ Ч це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ на територ≥њ двох або б≥льше адм≥н≥стративних район≥в (м≥ст об≠ласного значенн¤) јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва та —е≠вастопол¤ або загрожуЇ перенесенн¤м на територ≥ю сум≥жноњ област≥ ”крањни, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремого району, але не менше одного в≥дсотка обс¤гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

+Ќадзвичайна ситуац≥¤ м≥сцевого р≥вн¤ Ч це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка виходить за меж≥ потенц≥йно-небезпечного об'Їкта, загрожуЇ поширенн¤м самоњ ситуац≥њ або њњ вторинних насл≥дк≥в на довк≥лл¤, сус≥дн≥ населен≥ пункти, ≥нженерн≥ споруди, а також у раз≥, коли дл¤ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс¤гах, що перевищують власн≥ можливост≥ потенц≥йно-небезпечного об'Їкта, але не менше одного в≥дсотка обс¤гу видатк≥в в≥дпов≥д≠ного бюджету. ƒо м≥сцевого р≥вн¤ також належать вс≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, ¤к≥ виникають на об'Їктах житлово-комунальноњ сфери та ≥нших, що не вхо≠д¤ть до затверджених перел≥к≥в потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в.

+ Ќадзвичайна ситуац≥¤ об'Їктового р≥вн¤ Ч це надзвичайна ситуац≥¤, ¤ка не п≥дпадаЇ п≥д зазначен≥ вище визначенн¤, тобто така, що розгортаЇтьс¤ на територ≥њ об'Їкта або на самому об'Їкт≥ ≥ насл≥дки ¤коњ не виход¤ть за меж≥ об'Їкта або його сан≥тарно-захисноњ зони.

ƒл¤ орган≥зац≥њ ефективноњ роботи ≥з запоб≥ганн¤ надзвичайним си≠туац≥¤м, л≥кв≥дац≥њ њхн≥х насл≥дк≥в, зниженн¤ масштаб≥в втрат та збитк≥в дуже важливо знати причини њх виникненн¤ та волод≥ти те≠ор≥Їю виникненн¤ катастроф.

ѕоложенн¤ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥й за характером походженн¤ под≥й, котр≥ зумовлюють виникненн¤ надзвичайних ситу≠ац≥й на територ≥њ ”крањни, розр≥зн¤Ї чотири класи надзвичайних ситу≠ац≥й Ч надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного, природного, соц≥ально-пол≥тич≠ного, в≥йськового характеру.  ожен клас надзвичайних ситуац≥й по≠д≥л¤Їтьс¤ на групи, ¤к≥ м≥ст¤ть конкретн≥ њх види.

+ Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру Ч це транспортн≥ авар≥њ (катастрофи), пожеж≥, неспровокован≥ вибухи чи њх загроза, авар≥њ з викидом (загрозою викиду) небезпечних х≥м≥чних, рад≥оактивних, б≥олог≥чних речовин, раптове руйнуванн¤ споруд та буд≥вель, авар≥њ на ≥нженерних мережах ≥ спору дах життЇзабезпеченн¤, г≥дродинам≥чн≥ авар≥њ на гребл¤х, дамбах тощо.

+ Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ природного характеру Ч це небезпечн≥ геолог≥чн≥, метео≠ролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ морськ≥ та пр≥сноводн≥ ¤вища, деградац≥¤ грунт≥в чи надр, природн≥ пожеж≥, зм≥на стану пов≥тр¤ного басейну, ≥нфекц≥йна захворюван≥сть людей, с≥льськогосподарських тварин, масове ураженн¤ с≥льськогосподарських рослин хво≠робами чи шк≥дниками, зм≥на стану водних ресурс≥в та б≥осфери тощо.

+ Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ соц≥ально-пол≥тичного характеру Ч це ситуац≥њ, по≠в'¤зан≥ з протиправними д≥¤ми терористичного та антиконституц≥йного спр¤≠муванн¤: зд≥йсненн¤ або реальна загроза терористичного акту (збройний на≠пад, захопленн¤ ≥ затриманн¤ важливих об'Їкт≥в, ¤дерних установок ≥ матер≥≠ал≥в, систем зв'¤зку та телекомун≥кац≥й, напад чи замах на ек≥паж пов≥тр¤ного чи морського судна), викраденн¤ (спроба викраденн¤) чи знищенн¤ суден, встановленн¤ вибухових пристроњв у громадських м≥сц¤х, викраденн¤ або за≠хопленн¤ зброњ, ви¤вленн¤ застар≥лих боЇприпас≥в тощо.

1	2	3	4

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ надзвичайних ситуац≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (13245 прочитано)