≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ≤спан≥¤ м≥ж першою та другою св≥товою в≥йною

≤спан≥¤ м≥ж першою та другою св≥товою в≥йною

ѕлан.

1.≈коном≥чне ≥ пол≥тичне становище ≤спан≥њ п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни.

2.–еволюц≥йне п≥днесенн¤ в ≤спан≥њ 1918-1920 рр.

3.”творенн¤  омун≥стичноњ парт≥њ ≤спан≥њ.

4.ѕочаток буржуазно-демократичноњ революц≥њ 1931-1939 рр. ¬становленн¤ республ≥ки.

5.Ѕоротьба народних мас за зд≥йсненн¤ демократичних перетворень в крањн≥.

6.”творенн¤ ≥ перемога Ќародного фронту.

7.¬≥йськово-фашистський заколот.

8.Ѕоротьба  омпарт≥њ за орган≥зац≥Їю перемоги над заколотниками. –еволюц≥йн≥ перетворенн¤ ≤спанськоњ республ≥ки.

1.≈коном≥чне ≥ пол≥тичне становище ≤спан≥њ п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни.

ƒотримуючи позиц≥њ нейтрал≥тету в роки першоњ св≥товоњ в≥йни, ≤спан≥¤ значно зб≥льшила своЇ промислове виробництво, використовуючи виг≥дну конФюнктуру, що створилас¤ на св≥товому ринку. ѕроте це зростанн¤ було не дуже значним, ≥ ≤спан≥¤ залишалас¤ аграрно-≥ндустр≥альною крањною ≥з середн≥м р≥внем розвитку кап≥тал≥зму, ≥з значними залишками феодальних в≥дносин у с≥льському господарств≥. яскравим показником залишк≥в феодальних в≥дносин був розпод≥л земл≥ Ц на¤вн≥сть великих латифунд≥й ≥ збереженн¤ старих нап≥вфеодальних орендних в≥дносин (довгостроков≥ види оренди, здольщина ≥ т.д.).

ѕол≥тичне кер≥вництво ≥ крањн≥, ¤к ≥ ран≥ше, зд≥йснювалось головним чином двома великими монарх≥чними парт≥¤ми Ц консервативною ≥ л≥беральною, ¤к≥ майже н≥чим не в≥др≥зн¤лис¤ одна в≥д одноњ. ќбидв≥ парт≥њ представл¤ли ≥нтереси р≥зних груп пом≥щик≥в, церкви, великого кап≥талу, реакц≥йноњ во¤ччини ≥ вищих к≥л монарх≥чноњ бюрократ≥њ. Ўирок≥ верстви др≥бноњ ≥ середньоњ буржуаз≥њ та л≥беральноњ ≥нтел≥генц≥њ обФЇднувалис¤ навколо к≥лькох республ≥канських парт≥й.

¬еличезну роль в економ≥чному ≥ поличному житт≥ крањни в≥д≥гравала церква.  ап≥тали церкви були вкладен≥ в найр≥зн≥ш≥ галуз≥ ≥спанськоњ економ≥ки Ц банк≥вську справу, зал≥зничн≥ ≥ морех≥дн≥ компан≥њ. ¬ крањн≥ з населенн¤м близько 25 млн. чолов≥к було понад 60 тис. церков ≥ каплиць, не менше ; тис. монастир≥в, понад 200 тис. св¤щеник≥в ≥ монарх≥в. ÷ерква поширювала св≥й вплив на широк≥ маси труд¤щих, особливо в сел≥, п≥дкорила шк≥льну систему та ун≥верситети ≥ була розсадником мракоб≥сс¤, темр¤ви ≥ неуцтва.

Ќа к≥нець першоњ св≥товоњ в≥йни ≤спан≥¤, ¤к ран≥ше, ≥ дал≥ в значн≥й м≥р≥ залежала в≥д ≥мпер≥ал≥стичних держав Ц јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, Ѕельг≥њ, ¤к≥ знайшли на ѕ≥ренейському п≥востров≥ виг≥дну сферу дл¤ вкладанн¤ своњх кап≥тал≥в.

–озвиток кап≥тал≥зму в роки першоњ св≥товоњ в≥йни спри¤в зм≥цненню економ≥чних позиц≥й буржуаз≥њ ≥ посиленню њњ боротьби за пол≥тичну владу. «агострилис¤ суперечност≥ м≥ж двома пануючими класами ≥спанського сусп≥льства Ц буржуаз≥Їю та пом≥щиками, що спричинилось до загостренн¤ пол≥тичноњ кризи бурбонськоњ монарх≥њ. ¬и¤вом ц≥Їњ кризи був пол≥тичний розлад всередин≥ правл¤чих парт≥й Ц л≥беральноњ ≥ консервативноњ Ц ≥ втрата ними пануючого впливу в крањн≥.

” крањн≥ в≥дбувалос¤ п≥днесенн¤ роб≥тничого руху, зростали республ≥канськ≥ настроњ серед широких мас труд¤щих, др≥бноњ ≥ середньоњ буржуаз≥њ.

2.–еволюц≥йне п≥днесенн¤ в ≤спан≥њ 1918-1920 рр.

«ак≥нченн¤ в≥йни дуже позначилос¤ на економ≥ц≥ крањни. —отн≥ завод≥в ≥ фабрик були зачинен≥. «ростала арм≥¤ безроб≥тних, особливо у текстильн≥й, металург≥йн≥й та вуг≥льн≥й галуз¤х промисловост≥. «овн≥шньоторговий баланс першоњ необх≥дност≥7 ¬еликих розм≥р≥в набула ≥нфл¤ц≥¤. «агальний ≥ндекс ц≥н на продукти харчуванн¤ ≥ промислов≥ товари зр≥в у 2 з лишком рази пор≥вн¤но з 1913 р. ”се це призвело до р≥зкого пог≥ршенн¤ матер≥ального становища труд¤щих.

ѕеремога ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ в –ос≥њ справила великий вплив на роб≥тничий рук ≤спан≥њ.

–еволюц≥йне п≥днесенн¤ в ≤спан≥њ тривало до 1920 р.

ѕо вс≥й крањн≥ прокотилас¤ хвил¤ страйк≥в. якщо у 1918 р. було зареЇстровано 463 страйки. “о у 1919 р. ѓх в≥дбулос¤ вже близько 900, а в 1920 р. Ц 1060.  ≥льк≥сть страйкуючих роб≥тник≥в зб≥льшилась з 109 тис. ц 1918 р. ћайже до 245 тис. у 1920 р. Ѕагато виступ≥в труд¤щих виходили за рамки економ≥чноњ боротьби ≥ набували пол≥тичного характеру. яскравим прикладом переростанн¤ економ≥чноњ боротьби у велику пол≥тичну под≥ю, що сколихнула всю ≤спан≥ю, був страйк роб≥тник≥в в енергетичн≥й компан≥њ У анад≥ЇнсеФ, ¤ка постачала електроенерг≥Їю б≥льшу частину промисловост≥  аталон≥њ. —трайк почавс¤ 5 лютого 1919 р. Ќа знак протесту проти зменшенн¤ зароб≥тноњ плати. Ќезабаром до страйкуючих приЇдналис¤ текстильники майже вс≥х фабрик  аталон≥њ.

”р¤д, маючи на мет≥ з≥рвати страйк, запровадив у  аталон≥њ стан облоги, зосередивши велик≥ в≥йськов≥ частини, жандармер≥ю ≥ пол≥ц≥ю. ѕроте п≥дприЇмц≥ змушен≥ були в≥дступити: прийн¤ти на роботу вс≥х страйкуючих, оплатити роб≥тникам дн≥ страйку ≥ встановити м≥н≥мум зароб≥тноњ плати.

ѕроте т≥ спри¤тлив≥ умови, ¤к≥ склались у ц≥ роки в крањн≥ дл¤ наступу проти експлуататорських клас≥в, не були повн≥стю використан≥. ѕричиною було те, що боротьба труд¤щих керувалас¤ ≥ спр¤мовувалас¤ анархо-синдикал≥стськими ≥ соц≥ал-демократичними л≥дерами. ¬насл≥док цього роб≥тничий клас опинивс¤ без справжнього революц≥йного кер≥вництва.

Ќац≥онально-визвольний рух ¤к каталонц≥в, так баск≥в ≥ гал≥с≥йц≥в в≥дбувавс¤ у той час п≥д кер≥вництвом нац≥ональноњ буржуаз≥њ, ¤ка провадила цю боротьбу непосл≥довно. Ѕуржуаз≥¤ цих областей прагнула спр¤мувати невдоволенн¤ труд¤щих мас у р≥чище буржуазного нац≥онал≥зму, ≥золювати його в≥д загальнореволюц≥йного руху в крањн≥ ≥ домогтис¤ компром≥су з прогнилою бурбонською монарх≥Їю. –озбагат≥ла велика буржуаз≥¤  аталон≥њ ≥ Ѕаскон≥њ не т≥льки не п≥дтримувала нац≥онально-визвольного руху своњх народ≥в, але фактично виступала проти нього, бо¤чись п≥днесенн¤ роб≥тничого руху.

„исленн≥ страйки роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, виступи сел¤н ≥ п≥днесенн¤ нац≥онально-визвольного руху в крањн≥ привели правл¤ч≥ класи ≤спан≥њ в повну розгублен≥сть. ”р¤ди, очолюван≥ то консерваторами, то л≥бералами, зм≥нювались один за одним. ” грудн≥ 1919 р. Ѕув утворений ур¤д н чол≥ з одним ≥з л≥дер≥в консервативноњ парт≥њ јльЇндесаласаром, ¤кий в≥дразу почав зд≥йснювати вимоги найб≥льш реакц≥йних сил ≥ во¤ччини, провад¤чи терор ≥ використовуючи найманих бандит≥в проти роб≥тничих актив≥ст≥в.

3.”творенн¤  омун≥стичноњ парт≥њ ≤спан≥њ

¬плив ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ ≥ п≥днесенн¤ революц≥йноњ боротьби в крањн≥ поставили передовими д≥¤чами роб≥тничого руху в ≤спан≥њ питанн¤ про створенн¤ марксисток-лен≥нськоњ парт≥њ, парт≥њ нового типу. „исленн≥ спроби ватажк≥в реформ≥зму та анархо-синдикал≥зму опорочити ≥дењ ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ зак≥нчилис¤ провалом. Ўирок≥ маси роб≥тник≥в-соц≥ал≥ст≥в та анархо-синдикал≥ст≥в прив≥тали ∆овтневу революц≥ю. ¬ грудн≥ 1919 р. Ќа конгрес≥ Ќ ѕ, ¤кий в≥дбувс¤ у ћадрид≥, всупереч тиску анархо-синдикал≥стського кер≥вництва. Ѕуло ухвалено приЇднатис¤ до ≤≤≤ ≤нтернац≥оналу ≥ послати делегац≥ю на ≤ конгрес „ервневого ≤нтернац≥оналу профсп≥лок. ¬середин≥ соц≥ал-демократичноњ парт≥њ ≤спан≥њ розгорнулас¤ гостра боротьба м≥ж прихильниками ≤≤ ≤нтернац≥оналу та його противниками. Ќа надзвичайному зФњзд≥ соц≥ал≥стичноњ роб≥тничоњ парт≥њ в грудн≥ 1919 р. ѕ≥сл¤ упертоњ боротьби з реформ≥стами Ц Ѕестейро, Ћарго  абальЇро, ѕ≥Їто та ≥ншими Ц прихильники ≤≤≤ ≤нтернац≥оналу одержали близько 12,5 тис. голос≥в. ѕредставники опортун≥стичного крила д≥стали 14 тис. јле боротьба продовжувалас¤, ≥ л≥ва теч≥¤, очолювана такими видатними представниками роб≥тничого класу в ≤спан≥њ, ¤к ƒ.јнг≥ано, ‘.ѕересагуа, ј. ех≥до, ¬.√енсалес ≥ –.ћ≥ль¤, набувала все б≥льше прихильник≥в. «а приЇднанн¤ до ≤≤≤ ≤нтернац≥оналу ≥ створенн¤  омун≥стичноњ парт≥њ виступила соц≥ал≥стична молодь. 15 кв≥тн¤ 1920 р. ” ћадрид≥ з≥брались представники соц≥ал≥стичноњ молод≥, де б≥льш≥стю голос≥в було схвалено р≥шенн¤ про створенн¤  омун≥стичноњ парт≥њ ≥ приЇднанн¤ до ≤≤≤ ≤нтернац≥оналу. —оц≥ал≥стична молодь назвала свою парт≥ю ≤спанською комун≥стичною парт≥Їю.

”творенн¤  омун≥стичноњ парт≥њ прискорило розмежуванн¤ всередин≥ соц≥ал≥стичного руху. ¬ кв≥тн≥ 1921 р. Ќа черговому зФњзд≥ соц≥ал≥стичноњ роб≥тничоњ парт≥њ ≤спан≥њ соц≥ал≥сти Ц прихильники ≤≤≤ ≤нтернац≥оналу вийшли з парт≥њ ≥ утворили свою  омун≥стичну парт≥ю, ¤ка д≥стала назву ≤спанськоњ комун≥стичноњ роб≥тничоњ парт≥њ. ¬ листопад≥ 1921 р. ƒатою утворенн¤  ѕ≤ вважаЇтьс¤ 15 кв≥тн¤ 1920 р.

4.ѕочаток буржуазно-демократичноњ революц≥њ 1931-1939 рр. ¬становленн¤ республ≥ки

—в≥това економ≥чна криза, що почалас¤ 1929 р., т¤жко в≥дбилась на вс≥й економ≥ц≥ ≤спан≥њ. ¬ 1930-1931 рр. –≥зко пог≥ршало економ≥чне становище ≤спан≥њ: значно зменшилось промислове ≥ с≥льськогосподарське виробництво. ÷≥ни на предмети першоњ необх≥дност≥ зросли. Ћише за пФ¤ть м≥с¤ц≥в 1930 р. ÷≥ни на 17 вид≥в продукт≥в першоњ необх≥дност≥, нав≥ть за даними оф≥ц≥альноњ статистики, зб≥льшились на 40%, що призвело до р≥зкого пад≥нн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати труд¤щих.  риза особливо ударила по г≥рничодобувн≥й, машинодобувн≥й. ’≥м≥чн≥й6 текстильн≥й та ≥нших галуз¤х промисловост≥. ¬иробництво значно скоротилос¤. ¬еличезних розм≥р≥в набуло безроб≥тт¤.

ѕо крањн≥ прокотилась могутн¤ хвил¤ страйк≥в роб≥тник≥в, студентських демонстрац≥й, сел¤нських виступ≥в. ѕ≥д тиском широких народних мас у с≥чн≥ 1930 р. ¬≥йськово-монарх≥чна диктатура ѕр≥мо де –≥вера впала. ”р¤д Ѕеренгера, ¤кий зм≥нив його, намагавс¤ зберегти монарх≥ю ≥ заспокоњти громадську думку частковими поступками. ѕроте проведенн¤ де¤ких заход≥в демократичного характеру Ц скасуванн¤ цензури, амн≥ст≥¤ пол≥тувФ¤зненим ≥ т.д. Ц не могло зупинити наростанн¤ революц≥йного п≥днесенн¤ в крањн≥.

1	2	3

Ќазва: ≤спан≥¤ м≥ж першою та другою св≥товою в≥йною
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1270 прочитано)