≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ≤спан≥¤ м≥ж першою та другою св≥товою в≥йною

5.Ѕоротьба народних мас за зд≥йсненн¤ демократичних перетворень в крањн≥.

–еволюц≥¤ не зак≥нчилась встановленн¤м республ≥ки у кв≥тн≥ 1931 р., ¤к спод≥валис¤ буржуаз≥¤ ≥ пом≥щики. –еволюц≥¤ вступила лише в нови2 етап розвитку: почалас¤ боротьба широких народних мас за свободу ≥ демократ≥ю, за доведенн¤ до к≥нц¤ буржуазно-демократичноњ революц≥њ. ¬же через м≥с¤ць п≥сл¤ урочистого проголошенн¤ республ≥ки, у травн≥ 1931 р., по вс≥й крањн≥ в≥дбулис¤ стих≥йн≥ масов≥ виступи труд¤щих. Ќайб≥льш поширеними формами боротьби у цей пер≥од були численн≥ страйки, демонстрац≥њ, а також вуличн≥ боњ. ¬ липн≥ 1931 р. ¬≥дбулис¤ кривав≥ вуличн≥ боњ у —ев≥льњ, ≥ вересн≥ цього ж року Ц в Ѕарселон≥.

1932 р. Ѕув позначений небаченим дл¤ ≤спан≥њ зростанн¤м страйкового руху. Ћише в с≥чн≥ страйкувало понад 1 млн. –об≥тник≥в. —трайковий рух охопив усю крањну: страйкували роб≥тники ќв≥Їдо, ћалаги, —ев≥льњ, Ѕарселони.

” революц≥йний рух включилис¤ такоњ сел¤нськ≥ маси, ¤к≥ боролись за землю п≥д лозунгом негайного зд≥йсненн¤ аграрноњ реформи.

” цей час боротьбою роб≥тник≥в в основному керували анархо-синдикал≥стськ≥ ≥ реформ≥стськ≥ соц≥ал-демократичн≥ л≥дери. јнархо-синдикал≥стськ≥ л≥дери штовхали роб≥тник≥в на терористичн≥ а4кти ≥ озброЇн≥ путч≥, що завдавало величезноњ шкоди роб≥тничому руху ≥ давало прив≥д ур¤дов≥ дл¤ арешту революц≥онер≥в. « свого боку соц≥ал≥стичн≥ л≥дери поширювали конституц≥йн≥ ≥люз≥њ ≥ закликали до класового сп≥вроб≥тництва, чим знижували революц≥йну активн≥сть мас.

ƒл¤ актив≥зац≥њ революц≥йноњ боротьби труд¤щих мас велике значенн¤ мала перемога революц≥йного крила всередин≥ кер≥вництва  омун≥стичноњ парт≥њ ≤спан≥њ. ” березн≥ 1932 р. ” —ев≥льњ в≥дбувс¤ ≤V зФњзд≥  омун≥стичноњ парт≥њ ≤спан≥њ. ” цей час парт≥¤ вже нал≥чувала близько 12 тис. член≥в. Ќа зФњзд≥ розгорнулас¤ гостра боротьба проти сектантсько-опортун≥стичноњ групи ЅельЇхоса. ÷¤ група займала неправильну позиц≥ю у таких важливих питанн¤х, ¤к характер революц≥њ в ≤спан≥њ, недооц≥нювала революц≥йн≥ рол≥ сел¤нства ¤к головного союзника роб≥тничого класу, заперечувала значенн¤ аграрного питанн¤ в революц≥њ та на ≥н. ≤V зФњзд  ѕ≤ висунув завданн¤ боротьби за Їдн≥сть роб≥тничого класу ≥ встановленн¤ союзу пролетар≥ату з сел¤нством. ѕ≥сл¤ ≤V зФњзду на пленум≥ ÷  у листопад≥ 1932 р. —талос¤ обновленн¤ кер≥вництва парт≥њ. ѓњ генеральним секретарем став роб≥тник ≥з —ев≥льњ, видатний д≥¤ч роб≥тничого руху ’осе ƒ≥ас.

6.”творенн¤ ≥ перемога Ќародного фронту

–≥шенн¤ V≤≤ конгресу  ом≥нтерну про скликанн¤ антифашистського Ќародного фронту зустр≥ли в ≤спан≥њ величезну п≥дтримку серед демократичних сил. Ѕоротьбу за утворенн¤ Ќародного фронту очолила  омун≥стична парт≥њ ≤спан≥њ. Ќа початку с≥чн¤ 1936 р. ѕредставники л≥вих парт≥й розпочали виробленн¤ сп≥льноњ програми д≥й. 15 с≥чн¤ 1936 р. –об≥тнич≥ орган≥зац≥њ ≥ л≥вореспубл≥канськ≥ парт≥њ п≥дписали панк Ќародного фронту. ƒо складу Ќародного фронту ув≥йшли:  омун≥стична ≥ —оц≥ал≥стична роб≥тнича парт≥њ, —оц≥ал≥стичний союз молод≥, «агальна сп≥лка труд¤щих, фронт висунув широку програму демократичних вимог Ц наданн¤ амн≥ст≥њ пол≥тичним увФ¤зненим, зниженн¤ орендноњ плати дл¤ сел¤н, зменшенн¤ податк≥в, над≥ленн¤ землею сел¤н ≥ т.д. √оловне в≥стр¤ Ќародного фронту було спр¤моване проти наступ фашизму. ÷е могутнЇ Їднанн¤ демократичних сил провело ≥спанський народ до перемоги на силами реакц≥њ ≥ фашизму на виборах у парламент, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в крањн≥ 16 лютого 1936 р. Ќародний фронт завдав нищ≥вноњ поразки правим парт≥¤м.

ƒо влади прийшов л≥вий республ≥канський ур¤д јсаньњ- ≥рга. ”творенн¤ л≥вореспубл≥канського ур¤ду, ¤кий користувавс¤ повною п≥дтримкою вс≥х демократичних парт≥й, що входили в народний фронт, було надзвичайно сильним ударом по фашизму. ”р¤д розпочав зд≥йсненн¤ аграрноњ реформи, ¤ке було перерване попередн≥м ур¤дом реакц≥њ в пер≥од Учорного двор≥чч¤Ф (1934-1936 рр.). Ѕув виданий декрет про припиненн¤ виселенн¤ сел¤н з орендованих ними земель. ” крањн≥ було запроваджене соц≥альне законодавство дл¤ роб≥тник≥в, за ¤ким встановлювалос¤ страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в, пенс≥¤ по старост≥ ≥ був схвалений закон про наданн¤ роб≥тникам в≥дпусток. ”р¤д проголосив право вс≥х народ≥в ≤спан≥њ мати своњ автономне управл≥нн¤.

¬еличезне значенн¤ у зм≥цненн≥ Ќародного фронту мало швидке зростанн¤ сили ≥ авторитету  омпарт≥њ, Ќапередодн≥ лютневих вибор≥в 1936 р. ѕарт≥¤ нал≥чуЇ 20 тис. „лен≥в. ” червн≥ 1936 р. ¬она мала вже 83967 член≥в, а приблизно через м≥с¤ць к≥льк≥сть член≥в  омпарт≥њ вже перевищувала 1000 тис. чолов≥к.  омпарт≥њ стала важливою силою в пол≥тичному житт≥ крањни.

7.¬≥йськово-фашистський заколот

«аходи ур¤ду ≥ зм≥цненн¤ демократичних сил надзвичайно розлючували контрреволюц≥ю.

ѕ≥сл¤ поразки на виборах 16 лютого реакц≥йн≥ сили почали готуватис¤ до зд≥йсненн¤ в≥йськово-фашистського збройного заколоту проти республ≥ки. ѕ≥дготовка в≥дбувалас¤ по вс≥х напр¤мках: шл¤хах дезорган≥зац≥њ економ≥ки, зд≥йсненн¤ терористичних акт≥в, розробленн¤ конкретних план≥в заколоту ≥ т.д. «а4колот у крањн≥ готувавс¤ внутр≥шньою реакц≥Їю сп≥льно з фашистськими ур¤дами Ќ≥меччини та ≤тал≥њ. 12 березн¤ 1936 р. Ѕерл≥н прибув запеклий ворог республ≥ки генерал —анхурхо дл¤ переговор≥в про допомогу контрреволюц≥йним в≥йськовим орган≥зац≥¤м ≤спан≥њ.

18 червн¤ 1936 р. в ≤спан≥њ вибухнув фашистський заколот, очолюваний генералом ‘ранко, одним з генерал≥в ≥спанськоњ арм≥њ, ¤кий зробив швидку в≥йськову карФЇру в јфриц≥ у в≥йн≥ проти марокканських племен. √енерал ‘ранко був прихильником одвертоњ фашистськоњ диктатури. «аколотники розраховували на швидкий усп≥х. ѕроте њх плани провалилис¤. «а закликом парт≥њ Ќародного фронту ≥ насамперед  омпарт≥њ на боротьбу п≥дн¤лис¤ широк≥ маси ≥спанського народу Ц пролетар≥ат, сел¤нство, др≥бна ≥ середн¤ буржуаз≥¤, передова ≥нтел≥генц≥¤, вс≥ антифашисти ≤спан≥њ. 19 липн¤, на другий день п≥сл¤ початку заколоту, зам≥сть л≥вореспубл≥кансього ур¤ду јсаньњ Ц  ≥рога був утворений ур¤д, ¤кий очолив ’.’≥рал. ” цьому ур¤д≥ найважлив≥ш≥ м≥н≥стерськ≥ пости зайн¤ли буржуазн≥ республ≥канц≥. ”р¤д вз¤в курс на орган≥зац≥ю сил дл¤ придушенн¤ заколоту.

ћадрид, Ѕ≥льбао, Ѕарселона, ¬аленс≥¤ та ≥нш≥ головн≥ м≥ста опинилис¤ з перших же дн≥в у руках народу. «аколотникам пощастило вдержатис¤ лише на п≥вдн≥ Ц у пров≥нц≥¤х  ад≥б, ”ельва та —ев≥ль¤, а також на п≥вноч≥ Ц в √ол≥с≥њ, Ќаварр≥ ≥ в значн≥й частин≥ староњ  астил≥њ, утворивши два угрупуванн¤ Ц п≥вн≥чне на чол≥ з генералом ћола та п≥вденне Ц на чол≥ з ‘ранко. ÷≥ угрупуванн¤ були в≥др≥зан≥ одне в≥д одного в район≥ Ѕадахоса.

“аким чином, у перш≥ ж дн≥ заколоту в крањн≥ в≥дбулос¤ р≥зке розмежуванн¤ сил. ќ одного боку, майже беззбройний народ, ¤кий героњчно захищав республ≥ку ≥ свободу, з другого Ц сили реакц≥њ, очолюван≥ во¤ччиною. “ис¤ч≥ антифашист≥в найр≥зн≥ших пол≥тичних напр¤м≥в записувалис¤ в добровольч≥ загони народноњ м≥л≥ц≥њ, ¤к≥ повсюдно створювалис¤. ” перш≥ дн≥ заколоту на зб≥рн≥ пункти добровольчоњ народноњ м≥л≥ц≥њ зФ¤вились, понад 300 тис. чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, ¤к≥ бажали потрапити на фронт.

«аконодавча ≥ виконавча влада, вс≥ функц≥њ адм≥н≥стративного апарату зд≥йснювались ком≥тетами Ќародного фронту ≥ ком≥тетами антифашистськоњ м≥л≥ц≥њ, ¤к≥ були майже у вс≥х м≥стах ≥ селах ≤спан≥њ.”с¤ велика промислов≥сть ≥ частина середньоњ перейшли в руки профсп≥лок, «агальноњ сп≥лки труд¤щих ≥ Ќац≥ональноњ конфедерац≥њ прац≥. Ќа кожному п≥дприЇмств≥ створюЇтьс¤ виробнич≥ ком≥тети, що керували виробництвом.

” сел¤х сел¤ни захоплювали землю великих пом≥щик≥в, причетних до заколоту.

ќдн≥Їю з головних слабкостей народного фронту на початку заколоту була в≥дсутн≥сть регул¤рних ≥ дисципл≥нованих збройних сил. ” той же час на боц≥ заколотник≥в опинилас¤ б≥льш≥сть збройних сил крањни ≥ майже весь оф≥церський склад арм≥њ.

‘ашистська Ќ≥меччина та ≤тал≥¤ з перших же дн≥в почали постачати заколотникам зброю, ав≥ац≥ю, танки, радник≥в, ≥нструктор≥в та в≥йськово-техн≥чний персонал. ¬с¤ ц¤ допомога в перший час зд≥йснювалас¤ головним чином через португальськ≥ порти. « јфрики на п≥востр≥в були перекинут≥ за допомогою н≥мецьких л≥так≥в найман≥ марокканськ≥ в≥йська. «аколотники вербували марокканськ≥ частини серед в≥дсталих ≥ неписьменних племен. ≤спанського ћарокко, використовуючи р≥зн≥ засоби, аж до п≥дкупу, вс≥л¤ких об≥ц¤нок ≥ обману. ¬≥йськова ≥нтервенц≥¤ Ќ≥меччини та ≤тал≥њ швидко зн≥мала сп≥вв≥дношенн¤ сил на користь заколотник≥в. –азом з тим вона надала боротьб≥ ≥спанського народу характеру в≥йни за незалежн≥сть ≥ суверен≥тет ≤спан≥њ. ¬≥йна перетворилас¤ в нац≥онально-революц≥йну.

8.Ѕоротьба  омпарт≥њ за орган≥зац≥Їю перемоги над заколотниками. –еволюц≥йн≥ перетворенн¤ ≤спанськоњ республ≥ки

Ѕоротьба проти фашистських заколотник≥в ви¤вила, що без глибоких воЇнних, економ≥чних ≥ пол≥тичних перетворень у крањн≥ республ≥канський таб≥р не зможе перемогти ворога.

” грудн≥ 1936 р.  омпарт≥¤ виступила з програмою, в≥домою п≥д назвою У¬с≥м умов перемогиФ, в ¤ких висувалис¤ заходи, необх≥дн≥ в обстановц≥, що створились.

” ц≥й програм≥ комун≥сти вимагали створенн¤ регул¤рноњ народно арм≥њ, обТЇднанн¤ народу навколо ур¤ду Ќародного фронту, чистки тилу в≥д ворог≥в республ≥ки, нац≥онал≥зац≥њ важкоњ промисловост≥, створенн¤ оборонноњ промисловост≥, встановленн¤ роб≥тничого контролю над виробництвом, п≥двищенн¤ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства одн≥й мет≥ Ц виграти в≥йну.

ѕроте цю програму  омун≥стичноњ парт≥њ не прийн¤ли б≥льш≥сть правих соц≥ал≥стичних л≥дер≥в, анархо-синдикал≥стське кер≥вництво ≥ буржуазн≥ республ≥канц≥. —воњми д≥¤ми вони по сут≥ в≥дкинули одну за одним вс≥ вимоги  омпарт≥њ. ÷е призвело до того, що найважлив≥ш≥ питанн¤, спр¤мован≥ на зм≥цненн¤ республ≥ки проти фашизму, не були вир≥шен≥ до к≥нц¤ або зд≥йснювалис¤ пов≥льно. ѕов≥льно в≥дбувалис¤ орган≥зац≥¤ народноњ регул¤рноњ арм≥њ ≥ воЇнноњ промисловост≥. Ќедостатньо р≥шуче провадилась боротьба проти ворог≥в республ≥ки в тилу. ƒержавний апарат не знав докор≥нноњ ломки.

1	2	3

Ќазва: ≤спан≥¤ м≥ж першою та другою св≥товою в≥йною
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1270 прочитано)