≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ћ≥ндон ƒжонсон

Ћ≥ндон ƒжонсон

Ћ≥ндон ƒжонсон

¬ опитуванн¤х сусп≥льноњ думки про д≥¤льност≥ й особист≥сть президент≥в, починаючи з ‘ранкл≥на ƒ. –узвельта, Ћ≥ндон Ѕ. ƒжонсон пост≥йно займаЇ одне з останн≥х м≥сць. Ѕ≥льш≥сть американц≥в вважають 36-го президента одержимим владою ≥ хитрим опортун≥стом, ¤кий намагавс¤ дом≥нувати ≥ ман≥пулювати ≥ що впутав крањну в Їдину в≥йну, що —получен≥ Ўтати коли-небудь, програвали. “равматичн≥ под≥њ затьмарили його президентство, що почалис¤ з насильницькоњ смерт≥ ƒжона ‘.  еннед≥ ≥ супроводжувались студентськими безладд¤ми ≥ важкими расовими хвилюванн¤ми. ¬оно зак≥нчилос¤ убивством афро-американського борц¤ за цив≥льн≥ права ≥ лауреата прем≥њ св≥ту ћарт≥на Ћютера  ≥нга ≥ –оберта ‘.  еннед≥, що був над≥Їю молодого покол≥нн¤. ƒалека в≥йна в джунгл¤х перекреслила об≥ц¤нку св≥ту, вол≥ ≥ добробуту, дана ƒжонсоном, - ¬'Їтнам став Ќемезидою јмерики, а президент - зрадником "американськоњ мр≥њ". ћайже ц≥лком забут≥ його соц≥ально-законодавч≥ дос¤гненн¤ ≥ заслуги в област≥ цив≥льних прав.

Ћ≥ндон Ѕейнс ƒжонсон народивс¤ 27 серпн¤ 1908 року недалеко в≥д —тоунуолла, “ехас, р≥вно 100 к≥лометр≥в на зах≥д ќст≥на. …ого батько, —эмьюэл ƒжонсон молодший, був фермером, маклером, що п≥зн≥ше служить зал≥зниц≥. “имчасово - депутатом демократичноњ парт≥њ в палат≥ представник≥в “ехаса. ћати –ебекка Ѕейнс п≥сл¤ зам≥жж¤ залишила профес≥ю журнал≥стки. Ћ≥ндон ƒжонсон, його три молодш≥ сестри ≥ брат не росли в б≥дност≥, ¤к пот≥м в≥н пост≥йно затверджував. ”мови були скромними, але електрики ≥ водопроводу не було в перших дес¤тил≥тт¤х XX стол≥тт¤ н≥де в горбкуват≥й м≥сцевост≥ “ехаса, до цього ландшафту ƒжонсон був прив'¤заний усе своЇ житт¤. –оки юност≥ наклали на нього св≥й в≥дбиток: економ≥чн≥ можливост≥ родини були обмежен≥, ≥ вона страждала в≥д пост≥йного пад≥нн¤ ц≥н на с≥льськогосподарськ≥ продукти. –одина змушена була вл≥зти в борги, щоб Ћ≥ндон ƒжонсон зм≥г одержати утворенн¤ в ѕ≥вденно-зах≥дному педагог≥чному коледж≥ штату “ехас. ƒл¤ честолюбноњ, т¤мущоњ, чуттЇвоњ ≥ невпевненоњ молодоњ людини, пост≥йного нужденного в самоствердженн≥, коледж нс був стимулом. ѕ≥дсумки спец≥ал≥зац≥њ по ≥стор≥њ й англ≥йськ≥й мов≥ були середн≥ми. —вою майже безмежну енерг≥ю ≥ неприборканий робочий нап≥р, що до к≥нц¤ житт¤ р≥дко давав йому спати б≥льше 4 годин на добу, в≥н уперше ви¤вив п≥д час шк≥льноњ практики в 1928-29 роках. Ќайвищою м≥рою усп≥шно викладав д≥т¤м мексиканських переселенц≥в в одн≥й сегрегац≥йн≥й школ≥ в  отулле, “ехас. Ќа м≥сцеву знать ≥ викладач≥в коледжу це зробило велике враженн¤.  оли демократичний депутат палати представник≥в –ичард  лебер наприк≥нц≥ 1931 року шукав асистента, то виб≥р припав на Ћ≥ндона ƒжонсона. ѕ≥д час д≥¤льност≥ ¤к начальника бюро у ¬ашингтонов≥, що у цей час знаходивс¤ п≥д знаком св≥товоњ економ≥чноњ кризи, в≥н нагромадив значний досв≥д ≥ зав'¤зав численн≥ контакти. як би м≥ж ≥ншим у вересн≥ 1934 року познайомивс¤ з  лаудией јлтой “ейлор, що у родин≥ називали "лед≥ птах". ¬они одружилис¤, на наст≥йну вимогу ƒжонсона, два м≥с¤ц≥ потрму. ” 1935 роц≥ був призначений директором Ќац≥ональноњ молод≥жноњ адм≥н≥страц≥њ в “ехас≥, установи по справах безроб≥тноњ молод≥. …ого репутац≥¤ активного, л≥берального прихильника "нового курсу" ≥ прекрасного орган≥затора забезпечила 28-л≥тньому ƒжонсонов≥ на додаткових виборах 1937 року м≥сце в палат≥ представник≥в. як ревний поборник ≥нтерес≥в свого техаського виборчого округу ≥ р≥дного району, ƒжонсон направив б≥льш 70 млн долар≥в на заходи щодо працевлаштуванн¤ ≥ проект буд≥вництва гребл≥, завоювавши цим симпат≥њ вс≥х шар≥в населенн¤. ѕри цьому ƒжонсон одержав ≥ особисту користь. ƒоход, ¤ким в≥н п≥дтримували всю родину, значно зр≥с завд¤ки подарункам ≥ морально сумн≥вним указ≥вкам дл¤ кап≥таловкладень. ” 1941 роц≥ йому не удалос¤ вв≥йти в сенат у результат≥ ман≥пулюванн¤ на виборах його конкурента.

як член  ом≥тету збройних сил палати представник≥в ≥ старший лейтенант запасу ƒжонсон у 1942 роц≥ був нагороджений за бойов≥ д≥њ на “ихому океан≥, у ¤ких брав участь ¤к спостер≥гача. ” 1948 роц≥ при р≥зк≥й зм≥н≥ в розпод≥л≥ голо сов м≥ж парт≥¤ми в≥н зм≥г на попередн≥х виборах у сенат, що супроводжувалис¤ також незаконними д≥¤ми, перемогти з незначною перевагою в 87 голос≥в свого конкурента. ¬≥н зум≥в у програмному план≥ н≥де не викликати невдоволенн¤. ЅЇдним виборц¤м об≥ц¤в розширенн¤ соц≥ального страхуванн¤ ≥ дотац≥њ дл¤ с≥льського господарства, нафтовоњ промисловост≥ пропонував себе ¤к захисника њњ ≥нтерес≥в, консерваторам нат¤кав на св≥й оп≥р прогресивн≥й пол≥тиц≥ цив≥льних прав президента “румена. ¬ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ вид≥л¤вс¤ своњм категоричним антикомун≥змом, енерг≥йно виступав за п≥двищенн¤ бюджету оборони ≥ схвалював план ћаршалла ≥ Ќј“ќ. ÷¤ програма була характерноњ дл¤ пол≥тики ƒжонсона. ¬≥н намагавс¤ полюбовно враховувати окрем≥ ≥нтереси, знайти об'Їднуючий середн≥й шл¤х ≥ ¤к сенатор, а п≥зн≥ше ¤к президент, бути представником, та й слугою вс≥х американц≥в.

” вересн≥ ƒжонсон швидко зробив кар'Їру. ¬же в 1951 роц≥ став парламентським орган≥затором демократичноњ фракц≥њ, р≥к по тому - л≥дером фракц≥њ меншост≥, а п≥сл¤ вибор≥в у  онгрес у листопаду 1954 року л≥дером б≥льшост≥. ¬≥н наскр≥зь, ¤к н≥хто ≥ншоњ, бачив складн≥ переплетенн¤ влади в  онгрес≥ ≥ в≥дносини м≥ж сенатом, палатою представник≥в ≥ президентом. ¬идатний тактик, в≥н став одним ≥з вли¤тельнейших ос≥б у ¬ашингтонов≥. ѕовага ≥ вплив йому створювали не публ≥чн≥ виступи, а д≥њ за кул≥сами. Ќайважлив≥шими результатами його д≥¤льност≥ в сенат≥ були дискредитац≥¤ сенатора ƒжозефа ћаккарти, що розв'¤зало антикомун≥стичну "полюванн¤ на в≥дьом", що зайшла занадто далеко нав≥ть з погл¤ду ƒжонсона, виданн¤ закону про космонавтику в 1958 роц≥ й участь у створенн≥ Ќац≥онального керуванн¤ по аеронавтиц≥ ≥ досл≥дженню косм≥чного простору (Ќј—ј). як особливий усп≥х ƒжонсона розгл¤далос¤ зд≥йсненн¤ закону про цив≥льн≥ права 1957 року. ÷ей запропонований президентом ƒуайтом ƒ.≈йзенхауером ≥ в≥дносно неефективний закон повинний був забезпечити афро-американц¤м на ѕ≥вдн≥ виборче право, чому до цього широко перешкоджали. Ѕез активноњ участ≥ ƒжонсона не був зд≥йснено нав≥ть цей скромний початок на шл¤ху до повного цив≥льного права. ¬≥н розбавив перв≥сний проект ≈йзенхауера, що передбачав особливу п≥дсудн≥сть, за допомогою ¤коњ афро-американц≥ могли заперечувати своЇ виборче право. як ≥ ≥нш≥ депутати з ѕ≥вдн¤, ƒжонсон розгл¤дав це ¤к односторонньо спр¤мовану проти п≥вденних штат≥в дискрим≥нац≥ю.  оли в≥н викреслював цей пункт ≥з проекту, те уже виступав ¤к прихильник давно назр≥лих реформ цив≥льних прав. …ого пом≥рна позиц≥¤ знайшла в  онгрес≥ широку п≥дтримку, розр¤дила кризу, що розбухаЇ, м≥ж ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем, м≥ж консервативними ≥ л≥беральними демократами, ≥ проклала шл¤х першому закону про цив≥льн≥ права з час≥в реконструкц≥њ.

Ќа виборах 1960 року пол≥тичн≥ спостер≥гач≥ в≥дводили ƒжонсонов≥ гарн≥ шанси на висуванн¤ кандидатом на посаду президента в≥д демократ≥в. ќднак розрахунок на те, що в≥н буде вич≥кувати ≥ спод≥ватис¤, поки р≥зн≥ претенденти взаЇмно виключать один одного ≥ наприк≥нц≥ в≥н залишитьс¤ Їдиним фаворитом, не виправдавс¤.  оли 5 липн¤ 1960 року за к≥лька дн≥в до початку демократичного конвенту в≥н виставив свою кандидатуру, було вже занадто п≥зно. Ќе в≥н, а ƒжон ‘.  еннед≥ став виразником над≥й внутр≥шньо роз'Їднаноњ конфл≥ктами парт≥њ. ўоб завоювати голосу на ѕ≥вдн≥, ƒжонсон був змушений задовольн¤тис¤ почесним, але пол≥тично не впливовим другим м≥сцем в≥це-президента при  еннед≥. Ќаступн≥ роки характеризувалис¤ розчаруванн¤м. ¬ипускник √арварда й упевнений у соб≥, що ¤вно насолоджуЇтьс¤ своЇю посадою  еннед≥ викликав у техаському "ковбоњ в≥д пол≥тики" найсильн≥шу непевн≥сть ≥ почутт¤ неповноц≥нност≥. ѕримушений до чистого представництва, ƒжонсон дарма намагавс¤ додати своЇњ посади пол≥тичн≥ обриси.  еннед≥ не використовував його контакти ≥з сенатом ≥ не залучав, за невеликим вин¤тком, до процес≥в прийн¤тт¤ пол≥тичних р≥шень. јле в област≥ космонавтики ≥ питанн≥ цив≥льних прав  еннед≥ визнавав за своњм заступником визначену власну в≥дпов≥дальн≥сть. “акож численн≥ закордонн≥ поњздки не надавали йому можливост≥ розгорнутис¤ пол≥тично, а служили представництву —получених Ўтат≥в ≥ њхнього президента. —еред ≥нших поњздок в≥н 19 серпн¤ 1961 року, к≥лька дн≥в спуст¤ п≥сл¤ спорудженн¤ ст≥ни, в≥дв≥дав «ах≥дний Ѕерл≥н, щоб продемонструвати блокованому м≥сту тривалу ≥ необмежену п≥дтримку јмерики. …ого захоплено прийн¤в м≥льйон берл≥нц≥в.

”бивство  еннед≥ в≥дразу вивело ƒжонсона в центр влади. 22 листопаду 1963 року його машина йшла пр¤мо за автомоб≥лем  еннед≥, коли були зроблен≥ смертельн≥ постр≥ли в президента. —п≥вроб≥тники служби безпеки кинули його на стать автомоб≥л¤, що з божев≥льною швидк≥стю випливала за умираючу  еннед≥ в л≥карню. ” 14 годин 39 хвилин, б≥л¤ двох годин спуст¤ п≥сл¤ траг≥чних под≥й, ƒжонсон був приведений до прис¤ги на борт≥ в≥йськового л≥така. ѕершою д≥Їю нового президента, приведенн¤ до прис¤ги ¤кого одним показалос¤ дивною зайвою посп≥шн≥стю, а ≥ншим - обеспечиванием американськоњ д≥Їздатност≥, був наказ: "«л≥таЇмо нагору". як ≥ переважна б≥льш≥сть американц≥в, вона був глибоко вражений под≥¤ми в ƒаллас≥. —тосовно вдови ≥ колишн≥х сп≥вроб≥тник≥в  еннед≥ в≥н поводивс¤ тактовно ≥ великодушно. Ѕ≥льшост≥ усп≥шно запропонував залишитис¤ в ур¤д≥. јле особисту участь сполучив з тонким чутт¤м на людей влади. ѕопул¤рн≥сть  еннед≥, його м≥ф ≥ атмосфера зац≥пен≥нн¤ п≥сл¤ убивства можна було в≥дм≥нно перетворити в пол≥тичний кап≥тал. Ќарешт≥ з'¤вивс¤ прив≥д стати р≥вним ≥деалу ‘ранкл≥ну ƒ. –узвельтов≥. ѕрограма ƒжонсона пол¤гала в кадров≥й ≥ пол≥тичн≥й безперервност≥. ѕонад це в≥н р≥шуче виступив за зм≥цненн¤ ≥ розширенн¤ ≥снуючоњ соц≥альноњ пол≥тики. “ак, у своњй перш≥й ур¤дов≥й за¤в≥ 8 с≥чн¤ 1964 року в≥н проголосив " беззастережну в≥йну проти б≥дност≥".

1	2	3

Ќазва: Ћ≥ндон ƒжонсон
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1008 прочитано)