≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ћ≥ндон ƒжонсон

як н≥¤кий ≥нший президент до нього, ƒжонсон розбиравс¤ в законодавчих процесах ≥ слабких ≥ сильних сторонах американськоњ ур¤довоњ системи. « час≥в –узвельта був приб≥чником активного федерального ур¤ду ≥ сильного ≥нституту президента. Ќе т≥льки зовн≥шню пол≥тику в≥н розгл¤дав ¤к вотчину президента: у внутр≥шн≥й пол≥тиц≥ надавав  онгресу функц≥ю пол≥тичного засобу виправленн¤, влади, що править з ≥н≥ц≥ативи президента. “ехаський шк≥льний учитель, що добравс¤ за довг≥ роки в  онгрес≥ до р≥вн¤ л≥дера б≥льшост≥, розгл¤дав св≥й ур¤д ¤к родину, ¤к свою власн≥сть. ” ц≥й сфер≥ особистоњ влади, де всюди панувало скороченн¤ "ЋЅƒ", в≥н правил безмежно. ¬≥н доводив себе ≥ своњх сп≥вроб≥тник≥в до крайност≥, контролював вс≥ ур¤дов≥ справи й особисто стежив за кожним пол≥тичним процесом. «а перш≥ два роки президентства в≥н затьмарив вс≥ ≥нш≥ конституц≥йн≥ органи - один став пануючим пол≥тичним фактором.

ѕредставлений ще  еннед≥, але застр¤глий у  онгрес≥ закон про цив≥льн≥ права в≥н зм≥г видати прот¤гом найкоротшого часу. «акон про цив≥льн≥ права 1964 року, що дав, нарешт≥, афро-американц¤м на п≥вдн≥ виборче право ≥ вв≥в р≥вноправн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, по праву визначаЇтьс¤ ¤к важливий крок по шл¤ху р≥вноправност≥ статей ≥ етн≥чних ≥ рел≥г≥йних меншостей з час≥в Ѕ≥лл¤ про права 1791 року. √н≥тюча перемога на виборах над арх≥консервативним республ≥канцем Ѕарри √олдуотером у листопаду 1964 року - ƒжонсон перем≥г з б≥льш≥стю в 15 млн голос≥в (61,1% виборц≥в) - дала йому можлив≥сть зд≥йснити мр≥ю всього його житт¤: виконати над≥ю, що плекаЇтьс¤ ще з учительських час≥в, пол≥пшити умови житт¤ вс≥х американц≥в. ѕот≥к закон≥в, що  онгрес з ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ ƒжонсона видав п≥д гаслом "велике сусп≥льство" за два наступн≥ роки, не ви¤вл¤Ї Їдиноњ програмноњ структури ≥ не випливаЇ з ¤кого-небудь ≥деолог≥чного зразка. ƒжонсон був прагматиком, розум≥в себе таким. Ќа в≥дм≥ну в≥д свого попередника вм≥в спритно обходитис¤ з  онгресом. ћайстерно завойовував оп≥рних сенатор≥в ≥ вич≥кував потр≥бного моменту, щоб представити законопроект. Ќе даремно 89-й  онгрес вв≥йшов в американську ≥стор≥ю ¤к "конгрес зд≥йсненн¤", —воњми нам≥рами ƒжонсон реагував на пост≥йно зростаючий натиск ≥з боку л≥беральноњ јмерики, афро-американського руху за цив≥льн≥ права, ж≥ночого руху ≥ протестуючих студент≥в. ¬ерховна судова палата п≥д кер≥вництвом Ёрла ”оррена також ц≥лим поруч значних р≥шень у процесах про цив≥льн≥ права сигнал≥зувала про необх≥дн≥сть великих сусп≥льних реформ. јле ƒжонсон не т≥льки не плив за теч≥Їю сусп≥льного розвитку, а намагавс¤ впливати на нього ≥ керувати њм.

«акон про виборче право 1965 року подвоњв прот¤гом одного року участь у виборах на ѕ≥вдн≥ афро-американц≥в. ≤ншою законодавчою в≥хою з'¤вилос¤ створенн¤ страхуванн¤ на випадок хвороби дл¤ л≥тн≥ ≥ б≥дних, а також заходи щодо розвитку шк≥л, ун≥верситет≥в, музењв ≥ ≥нших осв≥тн≥х установ. Ѕуло стимульовано житлове буд≥вництво усередин≥ м≥ст, видан≥ радикальн≥ закони по захисту навколишнього середовища ≥ створений захист прав споживач≥в. Ќовий ≥мм≥грац≥йний закон скасував положенн¤, що дискрим≥нуЇ, 20-х рок≥в проти аз≥атських ≥мм≥грант≥в ≥ благопри¤тствовал внешнеамериканской ≥мм≥грац≥њ. Ќа тл≥ процв≥таючоњ економ≥ки ƒжонсон змогло нав≥ть провести планован≥ ще  еннед≥ зниженн¤ податк≥в дл¤ приватник≥в ≥ фах≥вц≥в. —ередн≥й доход американських родин зр≥с за 60-≥ роки реально на 85%. ќднак вже в 1967 роц≥ були скорочен≥ численн≥ соц≥альн≥ програми ≥ знову п≥двищен≥ податки, тому що в≥йна у ¬'Їтнаму поглинала величезн≥ суми. “ак≥ заходи, ¤к продуктов≥ картки дл¤ б≥дних, у перспектив≥ ви¤вилис¤ т¤жким т¤гарем дл¤ федерального бюджету. Ќезважаючи на вс≥ недол≥ки ≥ в≥дхиленн¤, усп≥хи "великого сусп≥льства" вражають: ¤кщо в 1965 роц≥ р≥вно 90% живучих на п≥вдн≥ афро-американц≥в не могли брати участь у виборах ≥ т≥льки к≥лька сотень з них займали висок≥ державн≥ посади по вс≥й крањн≥, те двадц¤ть рок≥в спуст¤ участь чорних у виборах в≥дпов≥дало в процентному сп≥вв≥дношенн≥ участ≥ б≥лих американц≥в, ≥ 6000 афро-американц≥в займали значн≥ державн≥ посади. якщо в 1965 роц≥ б≥льш половини вс≥х пенс≥онер≥в не мали страховки на випадок хвороби ≥ третина з них жила нижче оф≥ц≥йноњ риси б≥дност≥, то двадц¤ть рок≥в спуст¤ ц≥ соц≥альн≥ феномени були усунут≥. „исло американц≥в , що живуть нижче прожиткового м≥н≥муму, знизилос¤ з 17% у 1965 роц≥ до 11% у 1973 роц≥, а ¤кщо врахувати державн≥ продовольч≥ пос≥бники, то в 1973 роц≥ це число складало не б≥льш 6,5%. ѕот≥м, однак, тенденц≥¤ розвитку повернула назад.

¬ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ ƒжонсон ор≥Їнтувавс¤ на напр¤мок  еннед≥. ¬≥н обережно виступав за краще сп≥вроб≥тництво з –ад¤нським —оюзом. ”супереч значному опору в  онгрес≥, але до радост≥ американських фермер≥в в≥н надав ћоскв≥ велик≥ кредити на закуп≥влю зерна: у 1968 роц≥ п≥дписав догов≥р про нерозповсюдженн¤ ¤дерноњ зброњ, а наприк≥нц≥ свого президентства працював над вступом у переговори про обмеженн¤ атомного озброЇнн¤ (ќ—¬-1). ќднак введенн¤ американських в≥йськ у ƒом≥н≥канську –еспубл≥ку, що тр¤сетьс¤ пол≥тичними кризами, (1965 р≥к) показав його, нарешт≥, ¤к традиц≥йного поборника пол≥тики стримуванн¤ ≥ прив≥в до втрати симпат≥й до —Ўј в Ћатинськ≥й јмериц≥. ƒжонсон ≥нтерпретував заклик до реформ ¤к спробу керованого  убою комун≥стичного п≥дриву. …ого в≥доме ¤к "ƒоктрина ƒжонсона" обірунтуванн¤ участ≥ у воЇнних д≥¤х говорило, що —получен≥ Ўтати повинн≥ скр≥зь захищати своњх громад¤н (2 травн¤ 1965 р.). јмерикано-н≥мецьк≥ в≥дносини усе б≥льше обт¤жувалис¤ проблематикою валютноњ компенсац≥њ. ¬≥дхилена вимога ƒжонсона до федерального ур¤ду п≥д кер≥вництвом Ћюдв≥га Ёрхарда ¤к винагороду за розм≥щенн¤ американських в≥йськ посилено закуповувати озброЇнн¤ в —получених Ўтатах, щоб стаб≥л≥зувати сп≥вв≥дношенн¤ обм≥нного курсу м≥ж доларами ≥ маркою ‘–Ќ, спри¤ло скиненню канцлера восени 1966 року. ” шестиденн≥й в≥йн≥ (5-10 червн¤ 1967 року) адм≥н≥страц≥¤ ƒжонсона встала на сторону ≤зрањлю й у такий спос≥б сильн≥ше, н≥ж ур¤д  еннед≥, в≥дхилилос¤ в≥д нейтральноњ л≥н≥њ, ¤кий намагавс¤ дотримувати ≈йзенхауер у близькосх≥дному конфл≥кт≥.

…ого закостен≥ле мисленн¤ "друг - ворог" ≥ побоюванн¤ того", що в≥н протистоњть, св≥товому дсоммуниетическому змов≥, стали дл¤ ƒжонсона фатальними. Ќе соц≥альна, а зовн≥шн¤ пол≥тика стала центром його президентства.  ричущ≥ помилков≥ р≥шенн¤ й ≥нформац≥йна пол≥тика, що навмисно ховала масштаб американськоњ активност≥ у ¬'Їтнаму, вилилис¤ в 1967 ≥ 1968 роках у важку кризу сусп≥льства з безладними ≥ кривавими з≥ткненн¤ми. ѕ≥сл¤ убивства президента Ќго ƒинь ƒьема в листопаду 1963 року в'Їтнамськими в≥йськовими, котр≥ складалис¤ в зв'¤зку з агентами ÷–”, у ѕ≥вденному ¬'Їтнаму загострилос¤ внутр≥шньопол≥тичне положенн¤. Ќац≥ональний фронт зв≥льненн¤ (Ќ‘ќ), союз з комун≥ст≥в ≥ ор≥Їнтованих на реформи буржуазних сил, м≥г пол≥тично ≥ в≥йськовою силою уз¤ти владу ≥ грозив уз¤ти п≥д св≥й контроль крањну, керовану в≥йськовими хунтами, що зм≥нюютьс¤. ƒжонсон в≥дреагував на це в≥дсиланн¤м чергових в≥йськових радник≥в ≥ озброЇнн¤м п≥вденно-в'Їтнамських в≥йськ. ƒотепер не з'¤сований в≥йськовий ≥нцидент у “онкинском затоц≥, у ¤кому американськ≥ в≥йськов≥ корабл≥ були обстр≥л¤н≥ северовьетнамскими морськими з'Їднанн¤ми, в≥н використовував 7 серпн¤ 1964 року ¤к прив≥д, щоб провести через  онгрес без вс¤коњ опозиц≥њ вже п≥дготовлену резолюц≥ю про “онкинском затоку. ÷е р≥шенн¤ дало президенту право застосовувати "п≥дход¤щ≥ засоби", щоб в≥дбивати нападу на американськ≥ частини. «розум≥ла  онгресом ¤к р≥шенн¤ про оборону в окремому випадку, “онкинска¤ резолюц≥¤ представл¤ла дл¤ ƒжонсона ≥ його найважлив≥ших радник≥в, м≥н≥стра закордонних справ ƒина –аска, м≥н≥стра оборони –оберта ћак-Ќамары ≥ радника по безпец≥ ћакджорджа Ѕанди свого роду "повноваженн¤ бланко" ≥ функц≥ональний екв≥валент оголошенн¤ в≥йни. „исло американських солдат≥в у ѕ≥вденному ¬'Їтнаму пост≥йно росло в наступн≥ роки ≥ дос¤гло навесн≥ 1968 року 550 000, хоча наприк≥нц≥ 1964 року там знаходилос¤ 23 000 американських в≥йськових. √ромад¤нська в≥йна в ѕ≥вденному ¬'Їтнаму придбала м≥жнародний характер ≥ стала в≥йною —получених Ўтат≥в проти комун≥стичного ѕ≥вн≥чного ¬'Їтнаму на чол≥ з ’о Ўи ћином ≥ його пособниками на ѕ≥вдн≥. ћасован≥ бомбардуванн¤, у ¤ких на ѕ≥вн≥чний ≥ ѕ≥вденний ¬'Їтнам було скинуто в три рази б≥льше вибухових речовин, чим у друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ (всего 7,5 млн тонн), повинн≥ були принести перемогу над комун≥стами. —отн≥ тис¤ч чолов≥к цив≥льного населенн¤ були убит≥, ц≥лком зруйнувалис¤ ≥нфраструктура й економ≥ка ѕ≥вноч≥, але проти партизанськоњ тактики Ќ‘ќ ≥ легендарного генерала ¬ Ќгуен «иапа, ¤к ≥ проти недов≥ри с≥льського населенн¤, засобу веденн¤ звичайноњ в≥йни були неспроможн≥.

« 1966 року в≥йна стала пануючий над ус≥м темою американських засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. »зо дн¤ в день телебаченн¤ транслювало картини жахливих под≥й у м≥льйони американських квартир. ¬ласн≥ втрати зростали (до 1969 року понад 23 000 загиблих), ≥ твердженн¤ ƒжонсона, що —Ўј йдуть по вулиц≥ переможц≥в, звучало ¤к насмешка. ƒов≥ра до оптим≥стичних за¤в президента ц≥лком зруйнувалос¤ навесн≥ 1968 року. якщо незадовго до цього головнокомандуючий генерал ¬≥ль¤м ”эстморленд ще вел≥в "св≥тло наприк≥нц≥ тунелю", то настанн¤ в лютому 1968 року довело непохитну бойову силу супротивника. “риваючими тижн¤ми запекл≥ боњ за утримуван≥ до цього американськими ≥ южновьетнамскими в≥йськами м≥ста, а в першу чергу бою на охоронюван≥й територ≥њ американського посольства в —айгоне, глибоко потр¤сли американське населенн¤. ƒл¤ Ќ‘ќ настанн¤ було в≥йськовою невдачею - оч≥куване повстанн¤ в м≥стах не в≥дбулос¤, втрати в жив≥й сил≥ були величезн≥, ≥ з тих п≥р в≥йна координувалас¤ вин¤тково ѕ≥вн≥чним ¬'Їтнамом. ѕол≥тичний вплив на —получен≥ Ўтати було, однак, дуже серйозним. јпострофа сенатора ¬≥ль¤ма ‘улбрайта " «арозум≥л≥сть влади" п≥д≥рвала авторитет —получених Ўтат≥в у св≥т≥, впевнен≥сть американц≥в у своњ сили ≥ перекреслила желание ƒжонсона вв≥йти в ≥стор≥ю великим президентом.

1	2	3

Ќазва: Ћ≥ндон ƒжонсон
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1008 прочитано)