≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > —усп≥льний та державний устр≥й –иму в пер≥од принципату

¬исновок: ѕринципат Ц монарх≥¤ особливого типу, вт≥лена в житт¤ ≥мператором ќктав≥аном јвгустом. ќсновними його особливост¤ми були: необмежена влада правител¤, лише формально зв'¤зана з колишн≥ми республ≥канськими традиц≥¤ми (з цим же зв'¤зане утворенн¤ чиновницького апарата не з виборних, а з призначуваних посад) , проведена правителем пол≥тика патернал≥зму ≥ пол≥пшенн¤ усередин≥ ≥мперських в≥дносин ≥з пров≥нц≥¤ми, уведенн¤ новоњ рел≥г≥йноњ системи не зам≥сть, а разом з≥ староњ ("культ ≥мператора").

ѕор≥вн¤нн¤ принципату з ≥ншими формами монарх≥њ

в древньому св≥т≥.

ƒревньосх≥дна деспот≥¤ ≥ принципат

ƒревньосх≥дна деспот≥¤ - це монарх≥¤ особливого типу, система державного керуванн¤, при ¤к≥й абсолютна влада правител¤ - це традиц≥¤, рамками ¤коњ, деспот≥¤, однак не обмежена: ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ кожноњ держави окремо дозвол¤ють контролювати владу за рахунок ≥ригац≥йного землеробства, чи зовн≥шн≥х воЇн.

ѕод≥бних рис у принципату ≥ сх≥дноњ деспот≥њ небагато. Ќасамперед тому, що на —ход≥ необмежена влада правител¤ Ц традиц≥¤ й опора будь-¤коњ влади, у –им≥ ж саме слово "цар", ¤к символ повноти влади викликало оп≥р. якщо пор≥внювати конкретн≥ приклади, то можна пом≥тити, що крањни —ходу трималис¤ на ¤кихось визначених конкретних ресурсах влади. Ќаприклад на ≥ригац≥йному землеробств≥, ¤к ћесопотам≥¤, на рел≥г≥йн≥й основ≥, ¤к у чи ™гипт≥ за рахунок арм≥њ, ¤к в јссир≥њ. « принципатом усе складн≥ше. ” це пон¤тт¤ входить ¤кась (але не теократична) сакрал≥зац≥¤ влади ≥ контроль над лег≥онами, але це не найважлив≥ш≥ опори влади. якщо на —ход≥ абсолютна влада Ц традиц≥¤, то в –им≥ традиц≥¤ Ц це демократичн≥ об'Їднанн¤, так≥ ¤к сенат ≥ ком≥ц≥њ.

ƒе¤к≥ обмежен≥ под≥бност≥ все-таки можуть бути знайден≥ Ц у ™гипт≥ жрецький апарат де¤ким в≥др≥зн¤вс¤ в≥д —ерпневих чиновник≥в. јрм≥¤ грала в –им≥ наст≥льки ж важливу роль, ¤к ≥ в деспот≥¤х —ходу. ” ц≥лому сх≥дне сусп≥льство куди б≥льш традиц≥йне, чим римське час≥в ≥мпер≥њ, тому пор≥вн¤нн¤ класичноњ сх≥дноњ деспот≥њ з принципатом јвгуста представл¤Їтьс¤ неправомочним.

ѕринципат ≥ грецька тиран≥¤.

≈лл≥нська тиран≥¤ Ц це один з вид≥в пол≥сного устрою, при ¤кому правителем Ї харизматична особист≥сть, що спираЇтьс¤ на в≥рн≥сть арм≥њ, попул≥стську пол≥тику ≥ на споконв≥ку пол≥сн≥ традиц≥њ.

« розгл¤нутих у ц≥й глав≥ форм монарх≥њ ближче усього до принципату саме елл≥нська тиран≥¤. ’арзматичний л≥дер, пол≥тика патернал≥зму опора на традиц≥њ Ц це характерно дл¤ обох форм монарх≥њ. « ≥ншоњ сторони в –им≥ принципат Ц система: "÷е був, ¤кщо в≥двернутис¤ в≥д подробиць, старий механ≥зм влади, т≥льки бездоганно налагоджений, ¤к чи таран ¤ка-небудь ≥нша з римських в≥йськових машин, що приставили до республ≥ки ≥ пустили в д≥ю". ¬ ≥стор≥њ ≈ллади тиран≥¤ Ц лише еп≥зод, не так часто з'¤вл¤лас¤ харизматична особист≥сть здатна захопити владу. ѕ≥сл¤ кровопролитного рок≥в тиран≥њ √иппи¤ ≥ √иппарха тиран≥¤ дискредитувала себе ¤к форма правл≥нн¤, що в≥дбулос¤ й у –им≥ значно п≥зн≥ше п≥сл¤ убивства  оммода. ƒуже важливо розум≥ти, що в часи принципату –им Ц уже не пол≥с, отже керувати його полисними методами, ¤ким безсумн≥вно Ї елл≥нська тиран≥¤ Ц неможливо.

јле при цьому корен≥ виникненн¤ в тиран≥њ ≥ принципату т≥ сам≥: нестаб≥льн≥сть д≥ючоњ влади, пошук св≥ту ≥ спокою в держав≥, нехай ≥ в обм≥н за право його керуванн¤.

ѕринципат ≥ ранньоримська монарх≥¤.

–анньоримська монарх≥¤ Ц це система державного устрою, при ¤к≥й упор зроблений на традиц≥йн≥сть правл≥нн¤ (аж до сакрал≥зац≥њ), в≥рн≥сть арм≥њ ≥ п≥дтримку виборних орган≥в влади (сенату ≥ ком≥ц≥й).

ѕод≥бностей ≥ розходжень м≥ж двома цими формами монарх≥њ приблизно нар≥вно: з одного боку, що природно, јвгуст намагавс¤ не повторювати помилок цар≥в, що дискредитували свою владу, з ≥ншого боку - повинний був спиратис¤ на традиц≥њ ними створен≥.

÷арський –им набагато демократичн≥ший ≥мпер≥њ јвгуста. Ќасамперед в≥н маЇ чимало под≥бного з пол≥сною системою елл≥н≥в, при цьому перших цар≥в обирали ком≥ц≥њ, що саме по соб≥ маЇ на уваз≥ демократизац≥ю. —енат ≥ ком≥ц≥њ при цар¤х не наст≥льки формальн≥, ¤к при јвгуст≥. ÷арський –им менше Ц њм ще можна керувати, ¤к пол≥сом.

ќстанн≥ цар≥ мали майже необмежену владу, що не задовольн¤ла вол≥ народу, що привело до зсуву “аркв≥н≥¤ √ордого ≥ встановленн¤ республ≥ки. —трунка система –има перших цар≥в була зруйнована њх нащадками, що в≥дбулос¤ ≥ з останн≥ми ≥мператорами епохи принципату.

¬икористана л≥тература

1) √.—. “ранкв≥лл / "∆итт¤ 12 ÷езар≥в" / вид. "Ћадомир" / м.ћосква / 1999 р.

2) "’рестомат≥¤ по ≥стор≥њ древнього –има" / укладач: —.Ћ. ”тченко / вид. —оц≥ально Ц ≈коном≥чноњ л≥тератури / м.ћосква / 1962 р.

3) ”.».  узищин / "≤стор≥¤ древнього –има" / вид. "¬ища школа" / м. ћосква / 1981 р.

4) ј.». Ќемировський / "≤стор≥¤ древнього св≥ту. јнтичн≥сть" /вид. "¬ладос" / м. ћосква / 2000 р.

1	2

Ќазва: —усп≥льний та державний устр≥й –иму в пер≥од принципату
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (811 прочитано)