Ѕ∆ƒ > ќснови психолог≥чного ≥ ф≥з≥олог≥чного збереженн¤ здоровТ¤

Х орган≥зац≥¤ ро≠бочого м≥сц¤,

Х проведенн¤ профес≥йного добору та профор≥Їнтац≥њ тощо.

¬≥домо, що життЇд≥¤льн≥сть людини пост≥йно супроводжуЇтьс¤ ви≠тратами енергетичних запас≥в, ¤к≥ ≥ визначають важк≥сть прац≥. ≈нер≠гетичн≥ втрати поновлюютьс¤ харчуванн¤м. ÷е необх≥дно дл¤ забезпе≠ченн¤ пост≥йного обм≥ну енерг≥њ, тобто Ї безперечною умовою житт¤.  ≥льк≥сть енерг≥њ, що витрачаЇтьс¤, д≥стала назву енерг≥њ основного об≠м≥ну. ¬итрати енерг≥њ на основний обм≥н можуть коливатис¤ залежно в≥д стат≥, в≥ку, стану центральноњ нервовоњ системи, ≥нтенсивност≥ функц≥й ендокринноњ та ферментноњ систем та багатьох ≥нших фактор≥в.

‘≥зичн≥ зусилл¤, ¤ких докладаЇ людина в трудов≥й д≥¤льност≥, оц≥нюютьс¤ у форм≥ енергетичних витрат (вим≥рюютьс¤ в кƒж/хв, кƒж/год або к ал/хв чик ал/год). њх к≥льк≥сть залежить в≥д ≥нтенсивност≥ навантаженн¤. “ак, при ф≥зичн≥й прац≥ середньодобов≥ енерговитрати перевищують 115 к ал/год. ¬итрати енерг≥њ в ба≠гатьох випадках залежать в≥д р≥вн¤ механ≥зац≥њ виробництва. якщо воно повн≥стю автоматизоване, то енергетичн≥ витрати роб≥тник≥в наближаютьс¤ до енерговитрат ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ розумовою працею.

ƒобов≥ енерговитрати залежать також ≥ в≥д в≥ку людини. Ќаприклад, у похилому в≥ц≥ (коли людина на пенс≥њ веде малорухомий спос≥б житт¤) добова витрата енерг≥њ може становити 2,3 тис. к ал/добу; дл¤ людей молодих та середнього в≥ку добов≥ енерговитрати с¤гають 6 тис. к ал/добу.

«алежно в≥д виду прац≥ обов'¤зково необх≥дно враховувати ≥ харчо≠вий рац≥он. ¬ даному випадку в≥н не повинен перевищувати 2212 к ал (харчовий рац≥он не повинен б≥льше, н≥ж на 5%, перевищувати до≠бов≥ енерговитрати).

Ќа будь-¤ку д≥¤льн≥сть людини сильно впливають усп≥х або не≠вдача. ¬ одних випадках усп≥х, п≥дн≥маючи людину у власних очах, моб≥л≥зуЇ сили на дос¤гненн¤ нових ц≥лей у робот≥, а в ≥нших Ч може викликати самозаспокоЇнн¤. Ќевдача ж у справ≥, до ¤коњ людина ставитьс¤ позитивно, викликаЇ пригн≥чений стан. «алежно в≥д осо≠бистих рис, неприЇмн≥ почутт¤ можуть викликати або в≥дмову в≥д подальшоњ д≥¤льност≥ в певн≥й област≥, або посл≥довний анал≥з при≠чин невдач≥ та нов≥ зусилл¤ на виконанн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ справи.

”сп≥х у робот≥ залежить в≥д багатьох обставин. ќдн≥Їю, з них виступаЇ творч≥сть. ѕошук нового в прац≥ характерний лише дл¤ творчоњ особистост≥.

“ворч≥сть п≥дн≥маЇ д≥¤льн≥сть на вищий ступ≥нь, Ї руш≥йною силою виробництва та науки. ¬ творчост≥ в≥дбуваЇтьс¤ злитт¤ ф≥зичних та розумових сил, що розкриваЇ повн≥стю особист≥сть, даЇ можлив≥сть самовираженн¤.

¬тома

Ќа усп≥х д≥¤льност≥ особливо впливаЇ стан людини. Ѕудь-¤кий вид д≥¤льност≥ викликаЇ втому.

* ¬тома Ч це зниженн¤ продуктивност≥ д≥¤льност≥ через витрату енергетичних ресурс≥в орган≥зму людини.

÷ей стан виникаЇ через певне ставленн¤ людини до прац≥, звички до ф≥зичного та розумового напруженн¤. якщо таких звичок немаЇ, то втома може настати ще до початку ф≥зичного навантаженн¤, на самому початку роботи. ¬тома п≥сл¤ важкоњ, але потр≥бноњ люд¤м прац≥, пов'¤зана з позитивним емоц≥йним станом. ¬≥дпочинок, особливо активний, зм≥на виду д≥¤льност≥ поновлюють силу, створюють мож≠лив≥сть продовженн¤ д≥¤льност≥. ќб'Їктивним показником втомлен≠н¤ Ї упов≥льненн¤ темпу роботи, а також зниженн¤ њњ ¤кост≥.

ƒосл≥дженн¤ працездатност≥ показало, що в перш≥ дв≥ години про≠дуктивн≥сть прац≥ зростаЇ, дос¤гаЇ максимального р≥вн¤, а пот≥м поступово знижуЇтьс¤. ћонотонна, нец≥кава робота призводить до того, що втома наступаЇ ран≥ше, н≥ж у тих випадках, коли робота зац≥кавлюЇ людину.

ѕри перевтом≥ пер≥од оптимальноњ працездатност≥ скорочуЇтьс¤, а пе≠р≥од нест≥йкоњ компенсац≥њ зб≥льшуЇтьс¤. ѕорушуютьс¤ ≥ в≥дновн≥ проце≠си в орган≥зм≥. ѕрикмети втоми не щезають до початку роботи наступно≠го дн¤. ѕосилюЇтьс¤ роздратован≥сть, реакц≥њ стають неадекватними.

«а на¤вност≥ хрон≥чноњ перевтоми

ќ пог≥ршуЇтьс¤ продуктивн≥сть прац≥

ќ знижуЇтьс¤ оп≥р орган≥зму до ≥нфекц≥њ

ќ зростаЇ лаб≥льн≥сть показник≥в серцево-судинноњ системи

ќ п≥двищуЇтьс¤ сухожилков≥ рефлекси, п≥тлив≥сть

ќ часто зменшуЇтьс¤ маса т≥ла

ќ зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть помилок, брак у робот≥

Ћюди з≥ станом перевтоми характеризуютьс¤ порушенн¤м сну, в≥дсутн≥стю повного в≥дновленн¤ працездатност≥ до наступного робо≠чого дн¤, зниженн¤м опору до д≥њ неспри¤тливих фактор≥в довк≥лл¤, п≥двищенн¤м нервово-емоц≥йноњ збудливост≥. “акий етан може при≠звести до загостренн¤ багатьох захворювань Ч серцево-судинних, ен≠докринних, бронхо-легеневих, хрон≥чних тощо.

‘актори, ¤к≥ впливають на продуктивн≥сть прац≥

¬ивченн¤ умов прац≥ показало, що ≥снуЇ багато фактор≥в, ¤к≥ впли≠вають на продуктивн≥сть прац≥.

ќсновн≥ фактори впливу

ѕродуктивн≥сть прац≥

орган≥зац≥¤ робочого м≥сц¤ режим напруженн¤ ≥ в≥дпочинку п≥д час роботи забарвленн¤ ст≥н прим≥щенн¤ ставленн¤ до прац≥

¬они формують загальний настр≥й на працю та полегшують або ус≠кладнюють по¤ву трудових зусиль.

–озробл¤ючи критер≥њ профес≥ограф≥чноњ оц≥нки (опис характери≠стик прац≥) ступен¤ нервового напруженн¤ в процес≥ прац≥, корис≠туютьс¤ характеристиками, ¤к≥ в≥дображають напруженн¤ сенсорного апарату, вищих нервових центр≥в, що забезпечують функц≥њ уваги, мисленн¤, регул¤ц≥њ рух≥в. Ќа сьогодн≥ складено спец≥альн≥ таблиц≥ класиф≥кац≥њ прац≥ за ступенем нервово-емоц≥йного напруженн¤, в основу ¤ких покладено так≥ показники:

* ≥нтелектуальне та емоц≥йне навантаженн¤;

* тривал≥сть зосередженого спостереженн¤;

* к≥льк≥сть об'Їкт≥в одночасного спостереженн¤, що Ї виробничо-важли≠вими;

* к≥льк≥сть сигнал≥в на годину;

* темп;

* нас активних д≥й;

* необх≥дн≥сть самост≥йного пошуку пошкоджень;

* монотонн≥сть прац≥;

* напруженн¤ зору;

* точн≥сть виконанн¤ роботи;

* зм≥нн≥сть;

* режим прац≥ та в≥дпочинку.

—туп≥нь працездатност≥ визначаЇтьс¤ також типом нервовоњ системи. —ильний тип маЇ найб≥льшу працездатн≥сть, слабкий Ч незначну. ѕра≠цездатн≥сть залежить в≥д таких фактор≥в, ¤к Хв≥к, Хздоров'¤ людини, Хстать, Хнавички у робот≥, Хсан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови тощо. ѕевною м≥рою на нењ впливають ≥ мотивац≥¤, ≥ моральн≥ та матер≥альн≥ стимули.

ѕодовжити ст≥йку працездатн≥сть можна за рахунок > оптимального р≥вн¤ напруги психоф≥з≥олог≥чних функц≥й, > комфортними умовами прац≥, > правильним поЇднанн¤м режим≥в прац≥ та в≥дпочинку, > про≠веденн¤м ф≥зкультурних пауз та емоц≥йного розвантаженн¤, > вико≠ристанн¤м спец≥альних психофармаколог≥чних засоб≥в чи тон≥зуючих напоњв, > спец≥альним ≥нформуванн¤м людини про результати њњ д≥¤ль≠ност≥, >нагл¤дом ≥ контролем за њњ роботою.  омфортн≥ умови забез≠печують, кр≥м високоњ працездатност≥, добре самопочутт¤; при цьому не виникають небезпечн≥ напруги компенсаторних систем орган≥зму; здоров'¤ людини не пог≥ршуЇтьс¤ довгий час.

¬≥домо, що на працездатн≥сть, продуктивн≥сть прац≥, на життЇд≥¤льн≥сть загалом впливаЇ в≥дпочинок. ¬≥дпочинок може бути двох тип≥в Ч актив≠ний ≥ пасивний.

*јктивний в≥дпочинок Ч це, наприклад, зан¤тт¤ спортом, ту≠ристичн≥ поњздки, походи в л≥с, подорож≥, плаванн¤ в басейн≥ тощо. —аме активний в≥дпочинок спри¤Ї п≥двищенню працездатност≥, пол≥пшенню псих≥чного стану особистост≥, настрою.

*ѕасивний в≥дпочинок Ч перегл¤д к≥ноф≥льм≥в, слуханн¤ музики, сид¤чи, лежачи, читанн¤ книг тощо. ќсобливим, але обов'¤зковим, видом такого в≥дпочинку Ї сон.

¬≥домо, що неспок≥йн≥ ноч≥, неприЇмн≥ сновид≥нн¤ з переживанн¤м жах≥в, небезпек, страху, коли житт¤ н≥би висить на волоску, а сили немаЇ щоб дати в≥дп≥р Ч все це негативно позначаЇтьс¤ на стан≥ людини, а в≥дпов≥дно на активност≥ њњ життЇд≥¤льност≥.

Ќа працездатн≥сть людини впливають ≥ пори року. Ќаприклад, зни≠женн¤ працездатност≥ спостер≥гаЇтьс¤ весною, особливо у прац≥вник≥в з нервово-емоц≥йним перенапруженн¤м.

¬икористана л≥тература:

ќснови безпеки життЇд≥¤льност≥ людини. Ц  ., 2000.

 овальчук ≤.ћ. –обота ≥ здоровТ¤. Ц ’арк≥в, 1999.

1	2

Ќазва: ќснови психолог≥чного ≥ ф≥з≥олог≥чного збереженн¤ здоровТ¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2517 прочитано)