≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > —усп≥льно-пол≥тичн≥ рухи в 1919-1939 рр.

ƒо зростанн¤ нац≥онально-визвольного руху в колон≥¤х призвели так≥ фактори:

Х економ≥чний: в роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни у цих рег≥онах стала швидко розвиватис¤ промислов≥сть, з'¤ви≠лас¤ й посилила св≥й вплив у сусп≥льств≥ нац≥ональна бур≠жуаз≥¤, зб≥льшилас¤ експлуатац≥¤ ≥ пог≥ршилос¤ станови≠ще мас, що призвело до зростанн¤ руху за соц≥альне виз≠воленн¤ роб≥тник≥в ≥ сел¤н;

Х пол≥тичний: боротьба за перерозпод≥л колон≥й зму≠шувала крањни-метропол≥њ шукати соб≥ в колон≥¤х сп≥льник≥в, на ¤ких можна було б покластис¤, що п≥двищило серед м≥сцевого населенн¤ авторитет нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ ≥ буржуаз≥њ, а саме ц≥ верстви населенн¤ вису≠вають нац≥онально-визвольн≥ ≥дењ;

Х осв≥тн≥й: багато нац≥ональних ƒ≥¤ч≥в отримали осв≥ту в крањнах-метропол≥¤х, ознайомилис¤ з самими передовими ≥де¤ми ≥ намагалис¤ вт≥лити њх у житт¤.

ќсновним рег≥оном нац≥онально-визвольного руху у 20-30-т≥ роки стала јз≥¤ - рух за не залежн≥сть в ≤нд≥њ, “уреччин≥, ћонгол≥њ, на Ѕлизькому ≥ —ередньому —ход≥.

—оц≥ал≥зм - вченн¤, теор≥¤, за ¤коњ ≥деалом вважаЇтьс¤ зд≥йсненн¤ принцип≥в справедливост≥, свободи ≥ р≥вност≥.

–об≥тничий рух зародивс¤ ще в середин≥ XIX ст. в јнгл≥њ у форм≥ чартизму. Ќа початку XX ст., а особливо -в роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни ≥ в≥дразу п≥сл¤ нењ, в≥н знач≠но актив≥зувавс¤.

ќрган≥зац≥йно роб≥тничий рух був представлений у ви≠гл¤д≥ профес≥йних сп≥лок, що висували економ≥чн≥ вимо≠ги, ≥ соц≥ал≥стичних, соц≥ал-демократичних ≥ схожих на них парт≥й радикал≥в у ‘ранц≥њ або лейборист≥в - в јнгл≥њ, комун≥стичних парт≥й. —оц≥ал-демократичн≥ парт≥њ ™вропи до ѕершоњ св≥товоњ в≥йни були об'Їднан≥ у —оц≥ал≥стичний ≤нтернац≥онал, ¤кий розпавс¤ з початком в≥йни. ѕ≥сл¤ њњ завершенн¤ соц≥ал-демократи зробили спробу в≥дновити д≥¤льн≥сть —оц≥нтерну. Ќа конференц≥њ у Ўвейцар≥њ (Ѕерн, лютий 1919 р.) було за¤влено, що крањни јнтанти у роки в≥йни вели боротьбу за демократ≥ю, свободу нац≥й ≥ виконанн¤ м≥жнародних домовленостей; засуджено вимогу комун≥ст≥в установити диктатуру пролетар≥ату, ¤ку останн≥ вважали особливою формою державноњ влади при переход≥ в≥д кап≥тал≥зму до комун≥зму.

—оц≥ал≥сти, соц≥ал-демократи також ставили за стра≠тег≥чну мету перех≥д до б≥льш справедливого сусп≥льства, але при збереженн≥ демократ≥њ, приватноњ власност≥ та ≥нших традиц≥йних ц≥нностей демократичного сусп≥льства. ѕерех≥д до такого сусп≥льства вони бачили ¤к зд≥йсненн¤ довготривалих реформ. ѕереважала думка про необх≥дн≥сть не ст≥льки справедливого сусп≥льства, ск≥льки самого переходу до нього, висловлена в≥домим н≥мецьким соц≥ал-демократом ™. Ѕернштейном: Ђ ≥нцева мета н≥що, рух до нењ - всеї. √оловним своњм завданн¤м парт≥њ соц≥ал≥стичного спр¤муванн¤ вважали захист прав найманих роб≥тник≥в в умовах ≥снуючого кап≥тал≥стично≠го сусп≥льства.

” 20 - 30-т≥ роки м≥ж соц≥ал≥стичними ≥ комун≥стич≠ними парт≥¤ми йшла боротьба за кер≥вництво роб≥тничим рухом. ” цей пер≥од р¤ди соц≥ал≥ст≥в зросли ≥ на 1924 р. становили у крањнах ™вропи 8 млн. чолов≥к. ќсобливу ува≠гу соц≥ал≥сти прид≥л¤ли профсп≥лкам - у червн≥ 1919 р. на м≥жнародному конгрес≥ профсп≥лок в јмстердам≥ представники 14 крањн утворили ћ≥жнародне об'Їднанн¤ профсп≥лок - јмстердамський ≤нтернац≥онал, що об'Їднав у 1919 р. 23 млн. чолов≥к. √оловну роль у ц≥й орган≥зац≥њ в≥д≥гравали британськ≥ профсп≥лки. ћета ≤нтернац≥оналу (покращанн¤ економ≥чного становища роб≥тник≥в шл¤≠хом реформ.

Ѕагато член≥в соц≥ал≥стичних ≥ соц≥ал-демократичних парт≥й входили до парламент≥в ≥ ур¤д≥в своњх держав, впливали на розробку законодавства, спр¤мованого на пол≥пшенн¤ умов житт¤ ≥ прац≥ труд¤щих.

” червн≥ 1920 р. у ∆енев≥ (Ўвейцар≥¤) представниками 15 парт≥й утворено —оц≥ал≥стичний ≤нтернац≥онал. Ќайб≥льшим впливом користувалис¤ британська Ћейбо≠ристська ≥ н≥мецька —оц≥ал-демократична парт≥њ. √оловним протир≥чч¤м у сусп≥льств≥ —оц≥нтерн вважав протир≥чч¤ м≥ж демократ≥Їю ≥ диктатурою, тому в його резолюц≥њ висувалас¤ вимога до своњх член≥в захищати парламентсь≠ку демократ≥ю.

¬ лютому 1921 р. на конференц≥њ у ¬≥дн≥ (јвстр≥¤) представники центристських парт≥й заснували ћ≥жна≠родне об'Їднанн¤ соц≥ал≥стичних парт≥й, до ¤кого ув≥йшли 2 млн. чолов≥к.

1	2

Ќазва: —усп≥льно-пол≥тичн≥ рухи в 1919-1939 рр.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1799 прочитано)