≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > —Ўј у п≥сл¤воЇнний пер≥од

—творенн¤ ≥ розвиток всесв≥тньоњ системи в≥йськових баз —Ўј спростовуЇ теор≥ю про оборонне призначенн¤ ц≥Їњ системи. Ќе говор¤чи вже про те, що н≥ у ¬ашингтон≥, н≥ в столиц¤х ≥нших крањн н≥хто не вважаЇ серйозним розмови про раптовий напад, що готуЇтьс¤, на јмерику, варто мати через, що всесв≥тн¤ система в≥йськових баз був задуманий ≥ будувалас¤ в той пер≥од, коли —Ўј мали абсолютну монопол≥ю на атомну зброю ≥ коли вони були упевнен≥, що ц¤ монопол≥¤ збережетьс¤ в них надовго.

як би те н≥ було, п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни п≥д прикритт¤м н≥бито нестатк≥в оборони —Ўј усупереч в≥ков≥й традиц≥њ перетворилис¤ в найб≥льшу м≥л≥таристичну державу з впливовою в≥йськовою кастою, що проникаЇ в ус≥ област≥ економ≥чного, пол≥тичного, сусп≥льного ≥ наукового житт¤ крањни, з в≥йськовими пактами, з численними в≥йськовими союзниками й ≥ноземними базами, призначеними дл¤ наступальних операц≥й, дл¤ агресивних воЇнних д≥й.

3. –еакц≥¤ у внутр≥шн≥й пол≥тиц≥

” п≥дсумку другоњ св≥товоњ в≥йни монопол≥стичний кап≥тал, що наживс¤ на в≥йськових постачанн¤х ≥ зб≥льшило свою питому вагу в економ≥ц≥ —Ўј, ще б≥льше п≥дсилив св≥й вплив на пол≥тичне житт¤ в крањн≥. ќсобиста участь кер≥вник≥в монопол≥й у керуванн≥ державою прийн¤ло небувал≥ ран≥ше розм≥ри.

ћонопол≥њ взагал≥ служать руш≥йною силою реакц≥њ. ѓхнЇ збагаченн¤ ≥ посиленн¤ актив≥зували реакц≥ю в —Ўј.

” виборн≥й кампан≥њ 1944 р. ур¤д —Ўј, що очолювавс¤ –узвельтом, об≥ц¤ло труд¤щим јмерики Уеконом≥чний б≥лль правФ, не т≥льки зберегти, але ≥ розширити демократичн≥ вол≥. ћенш чим за м≥с¤ць до зак≥нченн¤ в≥йни в ™вроп≥, 12 кв≥тн¤ 1945 р. ‘ранкл≥н –узвельт раптово вмер. ¬≥це-президент √арри “румен зайн¤в посаду президента —Ўј. ÷¤ под≥¤ полегшила задач≥ реакц≥њ. ¬еликий монопол≥стичний кап≥тал, вимагаючи реставрац≥њ УдобрихФ старих дорузвельтовских час≥в, став за допомогою “румена повертати державний корабель —Ўј вправо. „ерез два дн≥ п≥сл¤ смерт≥ –узвельта реакц≥йна нью-йоркська печатка, рад≥ючи, затверджувала, що Фур¤д “румена буде поступово, але неухильно зм≥нювати внутр≥шню пол≥тику дл¤ того, щоб пок≥нчити з радикальними принципами У нового курсуФ.1

« дн¤ зак≥нченн¤ в≥йни на заводах ≥ фабриках —Ўј спостер≥галос¤ пад≥нн¤ зароб≥тноњ плати. «ароб≥тна плата скорочувалас¤ ном≥нально ≥ реально. ¬она падала ном≥нально через припиненн¤ понад визначену роботу, за рости ц≥н на предмети першоњ необх≥дност≥ , зокрема на продукти харчуванн¤.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни де¤к≥ профсп≥лки вимагали п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати на 30%, дл¤ того щоб компенсувати р≥ст вартост≥ житт¤.  ап≥тал≥сти заперечували, посилаючись на те що р≥ст зароб≥тноњ плати спричинить за собою п≥двищенн¤ ц≥н на промислову продукц≥ю, у результат≥ чого буде ≥нфл¤ц≥¤ , чревата небезпеками дл¤ економ≥ки крањни. ќф≥ц≥йн≥ обстеженн¤ ≥ зв≥ти доводили, що положенн¤ в промисловост≥ таке, що зароб≥тна плата може бути п≥двищена на 25% без п≥двищенн¤ ц≥н на промислов≥ вироби . ћонопол≥њ, ставл¤чи своЇю метою розгром профсп≥лок ≥ прин¤ти е реакц≥йного антиробочого законодавства, ≥гнорували ц≥ доводи, упорствовали ≥ провокували страйку.

Ѕагато кап≥тал≥ст≥в були упевнен≥, що компенсац≥ю втрат п≥дприЇмств у результат≥ страйк≥в в≥зьме на себе держава на основ≥ акта конгресу 1942р., що передбачав компенсац≥ю у вид≥ скороченн¤ податк≥в за в≥йськов≥ ≥ п≥сл¤воЇнн≥ витрати ≥ збитки, зв'¤зан≥ з реконверс≥Їю промисловост≥. “ака впевнен≥сть ще б≥льше зб≥льшувала завз¤т≥сть монопол≥њ в боротьб≥ з роб≥тниками.

Ќаприк≥нц≥ 1945 р. на нарад≥ представник≥в 12 найб≥льших корпорац≥й з кап≥талом у 1 млрд. кожна було вир≥шено сп≥льно бороти проти ¤кого б то н≥ було п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати.

”р¤д “румена зайн¤ло спочатку оф≥ц≥йно примирливу позиц≥ю. ” листопаду 1945 р. президент —Ўј скликав конференц≥ю представник≥в великого кап≥талу ≥ л≥дер≥в профсп≥лок. “румен бажав продемонструвати, що в конфл≥ктах м≥ж працею ≥ кап≥талом в≥н за прикладом ‘ранкл≥на –узвельта виступаЇ посередником. ќднак до цього часу страйкуюч≥ роб≥тники вже мали випадок бачити д≥йсн≥ нам≥ри президента “румена.

30 с≥чн¤ 1946 р. конгресмен з ѕ≥вденноњ ƒакоты  .  ейз ун≥с дракон≥вський б≥лль проти страйк≥в. Ќаприк≥нц≥ травн¤ обидв≥ палати конгресу схвалили цей б≥лль. УЅ≥лль  ейзаФ не т≥льки ур≥зав права роб≥тник≥в на страйки, але фактично скасував багатор≥чн≥ завоюванн¤ труд¤щих —Ўј. ѕункт, що м≥стивс¤ в ньому, про покаранн¤ страйкуючих роб≥тник≥в за те, що вони Узаважають торг≥вл≥ м≥ж штатамиФ, означав скасуванн¤ закону  лейтона 1914 р., означав, що ≥снуючий з 1890 р. антитрестовський Уакт ЎерманаФ буде надал≥ ц≥лком спр¤мований проти роб≥тник≥в ≥ њхн≥х союз≥в. ¬≥дпов≥дно до цього закону У кожне об'Їднанн¤ у форм≥ чи тресту в ≥нш≥й форм≥, що обмежуЇ торг≥влю м≥ж окремими штатами, вважаЇтьс¤ незаконним.

25 травн¤ 1946 р. палата представник≥в посп≥шно схвалила антиробочий законопроект, запропонований “руменом. ¬она обговорювала його менш 40 минут. голова  онгресу продуктивних союз≥в у телеграм≥, роз≥сланоњ членам сенату, охарактеризував цей законопроект ¤к Успробу прот¤гти через конгрес —Ўј закон, Їдиною метою ¤кого Ї знищенн¤ робочого руху в крањн≥Ф.  олишн≥й м≥н≥стр ф≥нанс≥в √енр≥ ћоргенау за¤вив, що У“румен вир≥шив в≥дкрито й остаточно в≥дмовитис¤ в≥д спадщини –узвельтаФ.

–≥шенн¤ палати представник≥в викликало таке збурюванн¤ у вс≥х профсп≥лкових орган≥зац≥¤х, а також в ≥нших прогресивних колах, що нав≥ть сенат змушений був зм'¤кшити цей законопроект-вилучити з нього параграф про примусову моб≥л≥зац≥ю страйкуючих роб≥тник≥в у збройн≥ сили.

—трайку служили только приводом дл¤ в≥дкритого походу реакц≥њ. ƒискус≥¤ в сенат≥ п≥дтвердила, що справа не ст≥льки в страйках, ск≥льки в загальн≥й пол≥тиц≥ монопол≥стичного кап≥талу —Ўј, обраноњ њм при р≥шенн≥ проблем внутр≥шнього ≥ м≥жнародного становища, що склалос¤ в п≥дсумку другоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕох≥д реакц≥њ за л≥кв≥дац≥ю так називаного рузвельтовского спадщини далеко не обмежувавс¤ кампан≥Їю за заборону страйк≥в. —юди додалас¤, ¤к побачимо дал≥, ≥ антикомун≥стична ≥стер≥¤, ≥ скажена активн≥сть ком≥с≥њ з розсл≥дуванн¤ антиамериканськоњ д≥¤льност≥, ≥ перев≥рка ло¤льност≥, ≥ багато чого ≥ншого. јле, пов≥домл¤ючи пох≥д за поверненн¤ до дорузвельтовским пор¤дк≥в, монопол≥стичний кап≥тал —Ўј по досв≥ду реакц≥њ в ≥нших крањнах в епоху ≥мпер≥ал≥зму направив насамперед головний вогонь проти вирослих ≥ зм≥цн≥лих у роки президентства ‘ранкл≥на –узвельта профсп≥лок, проти орган≥зованих роб≥тник≥в.

4. ¬≥д ≥зол¤ц≥он≥зму до претенз≥й на кер≥вництво

св≥том

ƒруга св≥това в≥йна поклала к≥нець ≥зол¤ц≥он≥зму ¤к впливовому напр¤мку в зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ —Ўј.

” д≥йсност≥ ≥зол¤ц≥он≥зм остаточно не забутий. ” вс¤кому раз≥, п≥д час в≥йни неодноразово про нього нагадували в пол≥тичних колах —Ўј.

Ќезабаром п≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни, 19 грудн¤ 1945 р., президент “румен у посланн≥ конгресу —Ўј за¤вив: У чиѕодобаЇтьс¤ це нам чи н≥, ми ус≥ повинн≥ визнати, що перемога, що ми одержали, поклала на американський народ пост≥йний т¤гар в≥дпов≥дальност≥ за кер≥вництво св≥томФ.

¬ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ —Ўј давно виробивс¤ своЇр≥дний метод, прийом, властивий американськоњ дипломат≥њ ≥ характерний дл¤ нењ. ÷ей прийом зводитьс¤ до того, що ¬ашингтон декларуЇ визначену доктрину в питанн¤х, життЇво важливих дл¤ ≥нших крањн ≥ ≥нтереси трет≥х держав, що торкаЇтьс¤, не запитуючи н≥ тих, н≥ ≥нших. Ќа п≥дстав≥ одноб≥чноњ декларац≥њ державний департамент привласнюЇ соб≥ визначен≥ м≥жнародн≥ права, прац≥, щоб ≥нш≥ держави визнавали, дотримували ≥ поважали њх.

”перше такий дипломатичний метод був застосований у 1823 р., коли була оголошена Удоктрина ћонроФ, ¤к јмерика ≥з середини 20 в. в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д јмерики першоњ чверт≥ 19 стол≥тт¤. –азом з тим стар≥ ≥ нов≥ зовн≥шньопол≥тичн≥ доктрини мають дуже ≥стотн≥ риси. Уƒоктрину ћонроФ у дн≥ њњ виникненн¤ намагалис¤ виправдати тим, що вона маЇ У справедливий початокФ, Упрогресивну сторонуФ, що вона спр¤мована проти небезпеки агрес≥њ з боку найб≥льших Ївропейських держав у «ах≥дн≥й п≥вкул≥, де повстал≥ народи бороли за незалежн≥сть, за самост≥йне державне ≥снуванн¤.

ѕитанн¤ про т≥м, чи керувалис¤ ≥н≥ц≥атори Удоктрини ћонроФ справедливим, прогресивними спонуканн¤ми, залишаЇтьс¤ предметом суперечки. јле безперечно, те що ц¤ доктрина ≥з самого початку мала ≥ншу, обранную, претенз≥йну, агресивну сторону. ¬она поставила п≥д оп≥ку —Ўј крањни ≥ народи, що вони можуть використовувати по своЇму власному розсуд≥, коли хочуть ≥ ¤к хочуть без найменших зобов'¤зань перед ким би те н≥ було.

ѕ≥сл¤ остаточного в≥дмовленн¤ в≥д ≥зол¤ц≥он≥зму програма американського ≥мпер≥ал≥зму зводилас¤ к≥нцевому п≥дсумку до поширенн¤ в модиф≥кованому вид≥ пристосованоњ до сучасних умов доктрини Ув≥дкритих дверФ на увесь св≥т, супроводжуючи ≥ п≥дкр≥плюючи њњ в м≥ру потреби ≥ можливост≥ збройними силами.

” ¬ашингтон≥ були переконан≥, що там, де Удвер в≥дкрит≥Ф, там, з огл¤ду на промислову м≥ць ≥ ф≥нансов≥ можливост≥ —Ўј, забезпечене пануванн¤ американського кап≥талу. ѕрограма Ув≥дкритих дверФ в усьому св≥т≥, програма створенн¤ негласноњ колон≥альний ≥мпер≥-це програма св≥тового пануванн¤ —получених Ўтат≥в јмерики .

ѕ≥сл¤воЇнний св≥товий розвиток наочно показало незд≥йсненн≥сть ≥ авантюризм програму св≥товоњ пол≥тики ¬ашингтона, привело до кризи ц≥Їњ пол≥тики. јле ц¤ програма глибоко зас≥ла в розумах правл¤чих к≥л —Ўј ≥ служила пост≥йною перешкодою до налагодженн¤ сп≥вроб≥тництва м≥ж державами соц≥ал≥стичноњ ≥ кап≥тал≥стичноњ систем, довод¤чи зовн≥шню пол≥тику —Ўј, по вираженню державного секретар¤ ƒаллеса, до балансуванн¤ Уна гран≥ в≥йниФ.

1	2	3

Ќазва: —Ўј у п≥сл¤воЇнний пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1659 прочитано)