≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ”крањна у склад≥ —–—– у 20-30-≥ роки

Ќезважаючи на ц≥ позитивн≥ зрушенн¤, неп було згорнуто. як ≥ кожна перех≥дна модель, в≥н не м≥г остаточно стаб≥л≥зувати економ≥чний розвиток.

 р≥м економ≥чних протир≥ч, поглибленн¤ непу дедал≥ б≥льше ви¤вл¤ло серйозн≥ пол≥тичн≥ та соц≥альн≥ суперечност≥. «окрема, економ≥чний плюрал≥зм, що набирав сили, диктував необх≥дн≥сть по¤ви плюрал≥зму пол≥тичного, адже приватний сектор хот≥в мати допуск до пол≥тичних ≥ юридичних важел≥в, щоб над≥йно гарантувати захист власних економ≥чних ≥нтерес≥в. ѕроте б≥льшовицька парт≥¤ д≥литис¤ владою не збиралас¤.

4. „и означало утворенн¤ —–—– остаточну втрату ”крањною незалежност≥?

ќстаточна л≥кв≥дац≥¤ державного суверен≥тету ”крањни в≥дбулась не у момент утворенн¤ —–—– (грудень 1922 р.), а дещо п≥зн≥ше ≥ пов'¤зана, головним чином, з прийн¤тт¤м нового тексту  онституц≥њ ”—––. ѕроте втрата незалежност≥, перетворенн¤ ”крањни на мар≥онеткову державу не означали ц≥лковитоњ л≥кв≥дац≥њ атрибут≥в державност≥. ѕро це св≥дчать визнанн¤ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, ≥снуванн¤ в республ≥ц≥ власного адм≥н≥стративного центру та державного апарату, наданн¤ певних прав компактнопроживаючим нац≥ональним меншинам та ≥н. отже, модель —–—– була своЇр≥дною формулою компром≥су м≥ж силами централ≥зму та ун≥таризму, л≥дером ≥ основним стержнем ¤ких була б≥льшовицька парт≥¤, ≥ силами децентрал≥зац≥њ Ц нац≥ональними рухами.

Ўл¤х до створенн¤ Їдиноњ союзноњ держави почавс¤ ще у ход≥ громад¤нськоњ в≥йни ≥ був обумовлений д≥Їю обТЇктивних фактор≥в. “еритор≥њ ус≥х республ≥к, що ув≥йшли до —–—–, свого часу були об'Їднан≥ у рамках –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ћ≥ж ними ≥снували т≥сн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки, спец≥ал≥зац≥¤ економ≥чних район≥в, своЇр≥дний розпод≥л прац≥.

¬трата ”крањною незалежност≥ не була одномоментним актом, вона в≥дбулас¤ прот¤гом тривалого пер≥оду, поступово у процес≥ входженн¤ ”—–– до складу —оюзу –—–, ¤кий умовно можна под≥лити на к≥лька етап≥в.

Ћен≥н категорично виступив проти стал≥нськоњ модел≥ об'Їднанн¤ республ≥к, запропонувавши покласти в основу державного союзу принцип федерац≥њ. јвторитет вожд¤ революц≥њ, хоча й хворого та фактично усунутого в≥д справ у парт≥њ та держав≥, був беззаперечним, ≥ тому жовтневий (1922 р.) пленум ÷  – ѕ (б) прийн¤в форму утворенн¤ Їдиноњ держав, на ¤к≥й напол¤гав Ћен≥н.

‘ормально кожна республ≥ка мала право виходу з —–—–, але механ≥зм такого виходу так ≥ не було розроблено. ¬ результат≥, не зм≥нюючи своЇњ зовн≥шньоњ форми, Усоюз республ≥кФ фактично перетворивс¤ на жорстко централ≥зовану, ун≥тарну державу. ¬ травн≥ 1925 р. завершуЇтьс¤ процес входженн¤ ”крањни до складу —–—–. ≤’ ¬сеукрањнський зТњзд –ад затвердив новий текст  онституц≥њ ”—––, у ¤кому було законодавчо закр≥плено вступ –ад¤нськоњ ”крањни –ад¤нського —оюзу.

1	2

Ќазва: ”крањна у склад≥ —–—– у 20-30-≥ роки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2075 прочитано)