Ѕ∆ƒ > ќсновн≥ джерела та чинники небезпеки, прогнозуванн¤ небезпек та захист в≥д њх д≥њ х≥м≥чно небезпечн≥ виробництва

ќсновн≥ джерела та чинники небезпеки, прогнозуванн¤ небезпек та захист в≥д њх д≥њ х≥м≥чно небезпечн≥ виробництва

ќ—Ќќ¬Ќ≤†† ƒ∆≈–≈Ћј “ј†† „»ЌЌ» »†† Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈ »

Ќауково-техн≥чний прогрес та пов'¤зан≥ з ним механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤, впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, застосуванн¤ нових матер≥ал≥в, зб≥льшенн¤ швидкост≥ машин потужност≥ установок, використанн¤ б≥льш ефективних джерел енерг≥њ, привносить в сучасний процес життЇд≥¤льност≥ низку переваг та зручностей, робить працю б≥льш продуктивною та з меншими ф≥зичними навантаженн¤ми. ¬ той же час виникають нов≥ небезпеки, ¤к≥ за своњм впливом та насл≥дками значно переважають попередн≥.

÷е обумовлено:

Ч впровадженн¤м принципово нових технолог≥й та вид≥в техн≥ки, розвитком атомноњ енергетики, освоЇнн¤м косм≥чного простору та ≥н.;

Ч зростанн¤м споживанн¤ вс≥х вид≥в енерг≥њ та природних ресурс≥в;

Ч глобальними зм≥нами природного середовища (Дпарниковий" ефект, озонов≥ д≥ри, кислотн≥ дощ≥ тощо);

Ч зб≥льшенн¤м†† концентрац≥њ† та†† виникненн¤м†† нових

Ч забруднювач≥в навколишнього середовища (природного ≥ виробничого), зокрема високотоксичних х≥м≥чних сполук, мутагенних та канцерогенних орган≥чних речовин та ≥н.;

Ч† посиленн¤м ≥нформац≥йного тиску на псих≥ку людини, що спричинюЇ значну к≥льк≥сть псих≥чних розлад≥в;

Ч по¤вою нових захворювань (наркоман≥њ, —Ќ≤ƒу та ≥н.);

Ч посиленн¤м в≥йськового протисто¤нн¤ в локальних та м≥жнац≥ональних конфл≥ктах, поширенн¤м тероризму, загостренн¤м крим≥ногенноњ обстановки.

—еред джерел небезпеки вид≥л¤ють три групи чинник≥в: природн≥, техногенн≥, соц≥альн≥.

√рупа чинник≥в небезпеки, що належать до природноњ сфери (еколог≥чних чинник≥в) характеризуЇ неспри¤тливий вплив на людину та вс≥ ≥нш≥ жив≥ орган≥зми природного середовища. ƒо ц≥Їњ групи в≥днос¤тьс¤ кл≥матичн≥, грунтов≥, геоморфолог≥чн≥, б≥отичн≥ чинники.

 л≥матичн≥ чинники небезпеки залежать в≥д надходженн¤ сон¤чноњ рад≥ац≥њ до поверхн≥ «емл≥, перем≥щенн¤ пов≥тр¤них мас, коливанн¤ атмосферного тиску, розпод≥лу тепла та вологи, ¤к≥ викликають р≥зк≥ похолоданн¤ та настанн¤ спеки, проливн≥ дощ≥, бур≥, урагани, шторми та ≥н.

•рунтов≥ чинники небезпеки визначаютьс¤ особливост¤ми р≥зних тип≥в грунт≥в, можливост¤ми виникненн¤ ероз≥њ, зсув≥в, обвал≥в, утворенн¤ ¤р≥в. –уйнуванн¤ грунт≥в може створити загрозу дл¤ с≥льського господарства, шл¤х≥в сполученн¤, водопостачанн¤, житлових та виробничих буд≥вель тощо.

√еоморфолог≥чн≥ чинники небезпеки викликан≥ особливост¤ми будови геолог≥чних структур надр «емл≥, рельЇфом, схильн≥стю до землетрус≥в, вулкан≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥н.

Ѕ≥отичн≥ чинники небезпеки враховують вплив на людину рослин, тварин, в≥рус≥в, м≥кроб≥в. ƒо них можна в≥днести загрозу здоров'ю та життю людини з боку хижих зв≥р≥в, птах≥в, отруйних рослин та тварин, перенесенн¤ ≥нфекц≥й комахами та хворими тваринами, а також опосередкований вплив живих орган≥зм≥в, наприклад, через х≥м≥чн≥ вид≥ленн¤ (екскременти) та залишки тварин, що не розклалис¤ до к≥нц¤.

ƒо чинник≥в небезпеки в техногенн≥й сфер≥ в≥днос¤тьс¤ техн≥чн≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та психоф≥з≥олог≥чн≥.

“ехн≥чн≥ чинники небезпеки визначаютьс¤ р≥внем над≥йност≥ та ступенем ергоном≥чност≥ устаткуванн¤, застосуванн¤м в його конструкц≥њ захисних загороджень, запоб≥жних пристроњв, засоб≥в сигнал≥зац≥њ та блокуванн¤, досконал≥стю технолог≥чних процес≥в, правильною посл≥довн≥стю виконуваних операц≥й тощо.

—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ чинники небезпеки виникають при п≥двищеному вм≥ст≥ в пов≥тр≥ робочих зон шк≥дливих речовин, недостатньому чи нерац≥ональному осв≥тленн≥, п≥двищеному р≥вн≥ шуму, в≥брац≥њ, незадов≥льних м≥крокл≥матичних умовах, на¤вност≥ р≥зноман≥тних випром≥нювань вище допустимих значень, порушенн≥ правил особистоњ г≥г≥Їни та ≥н.

ќрган≥зац≥йн≥ чинники небезпеки характеризують структуру виробничих взаЇмозв'¤зк≥в, систему правил, норм, ≥нструкц≥й, стандарт≥в стосовно виконанн¤ роб≥т, планово-попереджувального ремонту устаткуванн¤, орган≥зац≥ю нагл¤ду за небезпечними , роботами, використанн¤м устаткуванн¤, механ≥зм≥в та ≥нструменту за призначенн¤м тощо.

ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ чинники небезпеки визначаютьс¤ втомою прац≥вника через надм≥рну важк≥сть ≥ напружен≥сть роботи, монотонн≥сть прац≥, хворобливим станом людини, њњ необережн≥стю, неуважн≥стю, недосв≥дчен≥стю, нев≥дпов≥дн≥стю психоф≥з≥олог≥чних чи антропометричних даних прац≥вника використовуван≥й техн≥ц≥ чи виконуван≥й робот≥.

ƒо чинник≥в небезпеки в соц≥альн≥й сфер≥ в≥днос¤тьс¤ державно-правов≥, етно-соц≥альн≥, ≥нформац≥йн≥, психолог≥чн≥.

ƒержавно-правов≥ чинники небезпеки обумовлен≥ в≥дсутн≥стю або ж недостатньою проробкою законодавчо-правовоњ бази, загальнообов'¤зкових норм повед≥нки, що встановлен≥ чи санкц≥онован≥ державою, а також слабкою державною гарант≥Їю охорони правопор¤дку. ÷е призводить до зростанн¤ протиправних д≥й, тероризму, злочинност≥ та крим≥нал≥зац≥њ сусп≥льства, виступ≥в окремих верств сусп≥льства на захист своњх прав.

≈тно-соц≥альн≥ чинники небезпеки залежать в≥д особливостей побуту, звичањв, культури, рел≥г≥њ етн≥чноњ сп≥льност≥ людей, що ≥сторично склалас¤. Ќедостатн¤ увага, утиски, обмеженн¤ в проживанн≥ та д≥¤льност≥ окремих народностей, нац≥й можуть спри¤ти виникненню м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в, що становл¤ть небезпеку не лише дл¤ житт¤ окремих людей, але й ц≥л≥сност≥ держави.

≤нформац≥йн≥ чинники небезпеки визначаютьс¤ надм≥рним ≥нформац≥йним тиском на сусп≥льство, психолог≥чними законом≥рност¤ми створенн¤, передач≥ та сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ, а також ефектами, що виникають у сусп≥льств≥ в результат≥ њњ розповсюдженн¤. ÷ей чинник небезпеки почав про¤вл¤тись особливо сильно останн≥м часом, коли засоби масовоњ ≥нформац≥њ дос¤гли високого р≥вн¤ розвитку.

ѕсихолог≥чн≥ чинники небезпеки про¤вл¤ютьс¤ в порушенн¤х правил повед≥нки ≥ д≥¤льност≥ людей, а також њх психолог≥чних характеристик. ѕо¤ва псих≥чно невр≥вноважених людей, мань¤к≥в, терорист≥в, сект, антисоц≥альних угруповань створюЇ небезпеку дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.

ѕерерахован≥ вище чинники п≥дтверджують об'Їктивн≥ умови ≥снуванн¤ широкого спектру небезпек, р≥зноман≥тних за походженн¤м та сферою про¤ву. “епер≥шн≥й час характеризуЇтьс¤ розвитком процесу наростанн¤ небезпек.

ѕ–ќ√Ќќ«”¬јЌЌя†† Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈  “ј†† «ј’»—“†† ¬≤ƒ†† ѓ’† ƒ≤ѓ

ƒосл≥дженн¤ причин виникненн¤ небезпек, њх характеристик, особливостей впливу спри¤ють розробц≥ ефективних заход≥в захисту, що спр¤мован≥ на забезпеченн¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ людини.  еруванн¤ безпекою та ст≥йк≥стю функц≥онуванн¤ системи Длюдина Ч життЇве середовище" залежить в≥д глибини прогнозу соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в небезпечних ситуац≥й та своЇчасного плануванн¤ ≥ виконанн¤ низки попереджувальних та захисних заход≥в.

ѕрогнозуванн¤ насл≥дк≥в небезпечних та екстремальних ситуац≥й повинно включати:

Ч оц≥нку ≥мов≥рност≥ та анал≥з причин виникненн¤ екстре≠мальних ситуац≥й;

Ч оч≥кувану силу впливу (≥нтенсивн≥сть) та механ≥зми розвитку небезпеки (ураженн¤);

Ч характеристику та розм≥ри ураженн¤ рецип≥Їнт≥в (населенн¤, тваринний та рослинний св≥т, пов≥тр¤не та геолог≥чне середовища, водоймища, господарськ≥ об'Їкти);

Ч агресивн≥сть та† глибину впливу чинник≥в небезпеки (≥мов≥рн≥сть генетичних зм≥н у б≥осфер≥, тривал≥сть пер≥од≥в про¤ву негативних насл≥дк≥в, багатоступенев≥сть такого про¤ву тощо);

Ч пер≥одичн≥сть виникненн¤ небезпечних та екстремальних ситуац≥й та њх динам≥ку;

Ч визначенн¤† величини† збитк≥в† у† випадку† реал≥зац≥њ небезпечних та екстремальних ситуац≥й.

ќц≥нку потенц≥йних збитк≥в необх≥дно проводити на стад≥¤х передпроектних та науково-досл≥дних розробок при вибор≥ пр≥оритетних заход≥в захисту конкретноњ д≥л¤нки територ≥њ, при обгрунтуванн≥ вибору вар≥ант≥в розташуванн¤ м≥ського буд≥вництва на територ≥¤х з екстремальними природними умовами, при розробц≥ генеральних план≥в м≥ст, проект≥в забудови, пропозиц≥й щодо розширенн¤, реконструкц≥њ та техн≥чного переозброЇнн¤ п≥дприЇмств, при розробц≥ схем ≥нженерного захисту територ≥й.

¬ибираючи вар≥ант найб≥льш ефективних попереджувальних та запоб≥жних заход≥в необх≥дно враховувати суму ≥нвестиц≥й та величину збитк≥в, ¤ких вдастьс¤ уникнути в результат≥ њх реал≥зац≥њ (при в≥дсутност≥ можливост≥ повного захисту).

ѕопереджувальн≥ та захисн≥ заходи, а також засоби забезпеченн¤ безпеки направлен≥ на:

Ч попередженн¤ чи л≥кв≥дац≥ю небезпеки шл¤хом усуненн¤ джерела њњ виникненн¤ або в≥ддаленн¤ його на безпечну в≥дстань;,

Ч† захист людини† в≥д† небезпеки† шл¤хом† застосуванн¤ колективних та (чи) ≥ндив≥дуальних заход≥в захисту,† а також страхуванн¤ при роботах в небезпечних зонах;

Ч використанн¤† техн≥чних та† конструкторських засоб≥в п≥двищенн¤ безпеки, що дозвол¤ють автоматизувати та, роботизувати небезпечн≥ виробництва, застосовувати дистанц≥йне керуванн¤, автоматично приводити в д≥ю засоби захисту, п≥двищувати над≥йн≥сть роботи машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤;

Ч розробку в≥дпов≥дноњ нормативно-правовоњ бази, спр¤мованоњ на формуванн¤† концепц≥њ безпеки та† створенн¤ безпечних та нешк≥дливих умов життЇд≥¤льност≥;

Ч† проведенн¤ суворого нагл¤ду та контролю за виконанн¤м в≥дпов≥дних закон≥в, постанов, правил, положень, ¤к≥ регламентують вимоги щодо забезпеченн¤ безпеки життЇд≥¤льност≥;

Ч† розробку системи запоб≥ганн¤ ≥ реагуванн¤ на надзвичайн≥ ситуац≥њ, план≥в щодо захисту населенн¤ у випадку стих≥йних лих, авар≥й, катастроф тощо;

Ч† забезпеченн¤ медико-г≥г≥Їн≥чних умов дл¤ п≥дтриманн¤ на належному р≥вн≥ здоров'¤ людей.

ѕроблема захисту в≥д небезпечних природних та техногенних процес≥в, ¤к правило, зводитьс¤ до проведенн¤ локальних заход≥в щодо захисту людей, буд≥вель, п≥дприЇмств ≥ т. д. ќднак нин≥ ефективних результат≥в можна дос¤гти лише за умови проведенн¤ комплексноњ системи попереджувальних та захисних заход≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на охорону ус≥Їњ сукупност≥ об'Їкт≥в, що складають середовище життЇд≥¤льност≥ людини.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ джерела та чинники небезпеки, прогнозуванн¤ небезпек та захист в≥д њх д≥њ х≥м≥чно небезпечн≥ виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3019 прочитано)