≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни у 1939-1990 рр.

√осподарство ”крањни у 1939-1990 рр.

ѕлан.

—тановище господарства ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни.

≈коном≥чн≥ реформи 50-60-их рок≥в.

ѕричини ≥ форми заст≥йних ¤вищ в економ≥чному житт≥ 70-их Ч перш≥й половин≥ 80-их рок≥в.

≈коном≥ка ”крањни Ђпер≥оду перебудови ї.

”сп≥хи ≥ проблеми в економ≥чному розвитку незалежноњ ”крањни.

—тановище господарства ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни.

–озв'¤занн¤ другоњ св≥товоњ в≥йни принесло ”крањн≥ територ≥альн≥ зм≥ни. «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ (—х≥дна √аличина, «ах≥дна ¬олинь у 1939 р., а ѕ≥вн≥чна Ѕуковина у 1940 р.) були приЇднан≥ до –ад¤нськоњ ”крањни ≥ —–—– в ц≥лому. ¬≥дразу ж п≥сл¤ приЇднанн¤ тут в≥дбулис¤ важлив≥ економ≥чн≥ зм≥ни. Ѕуло л≥кв≥довано приватну власн≥сть на основн≥ засоби виробництва, нац≥онал≥зовано пом≥щицьк≥ земл≥, промислов≥ п≥дприЇмства, торг≥влю ≥ транспорт. Ќац≥онал≥зац≥¤ майже 2 тис. промислових п≥дприЇмств, переважна к≥льк≥сть ¤ких були середн≥ми ≥ др≥бними, призвели до зниженн¤ њх ефективност≥, що негативно позначилось на становищ≥ б≥льшост≥ населенн¤. Ќа сел≥ зд≥йснювалас¤ експропр≥ац≥¤ власност≥ заможного сел¤нства, ¤кого позбавл¤ли земл≥, реманенту, худоби.

ƒо початку н≥мецько-рад¤нськоњ в≥йни було проведено арешти власник≥в фабрик ≥ завод≥в, банк≥в, заможних сел¤н. Ѕули репресован≥ активн≥ д≥¤ч≥ кооперативного руху, а кооперативн≥ об'Їднанн¤: Ђ÷ентросоюзї, Ђ÷ентробанкї, Ђћаслосоюзї, ЂЌародна торг≥вл¤ї та ≥нш≥ одержавлен≥. ¬они втратили св≥й кооперативний, самод≥¤льний характер ≥ були включен≥ у в≥дпов≥дн≥ державн≥ чи псевдокооперативн≥ структури.

” 1940 р. розпочалос¤ створенн¤ колгосп≥в. ƒо середини 1941 р. було колектив≥зовано 13% сел¤нських господарств, створювалис¤ машинно-тракторн≥ станц≥њ. ¬ «ах≥дну ”крањну почали прибувати роб≥тники ≥ фах≥вц≥ р≥зних сфер д≥¤льност≥ з≥ сходу ”крањни. ќдночасно зд≥йснювалос¤ переселенн¤ у сх≥дн≥ област≥ ”крањни. «авершити повн≥стю Ђрад¤н≥зац≥юї «ах≥дноњ ”крањни стал≥нському режимов≥ не вдалос¤. ” червн≥ 1941 р. розпочалас¤ н≥мецько-рад¤нська в≥йна. ѕочалас¤ масова евакуац≥¤ на сх≥д завод≥в, роб≥тник≥в та ≥нженер≥в. ¬сього з ”крањни було вивезено в –ос≥ю, —ередню јз≥ю та ≥нш≥ рег≥они —–—– майже 1 тис. завод≥в, понад 4 млн. ос≥б, в≥дпов≥дно з  иЇваЧ197 п≥дприЇмств ≥ 300 тис. чолов≥к.  р≥м цього, з ”крањни евакуйовано 30212 трактор≥в, б≥льше, н≥ж 6 млн. гол≥в худоби, 1,6 млн. т шкур, хутра тощо. ћайже все обладнанн¤ з украњнських електростанц≥й було вивезено ≥ встановлено на нових станц≥¤х.

ѕеред н≥мецьким вторгненн¤м зерно та ≥нш≥ види продовольства форсованими темпами вивозились на державн≥ загот≥вельн≥ пункти. ўо неможливо було вивезти Ч спалювали, з наказу стал≥нського кер≥вництва в ”крањн≥ застосовувалась тактика Ђспаленоњ земл≥ї. ” ƒонбас≥ було затоплено ус≥ шахти, знищено промислов≥ об'Їкти ƒн≥прельстану, вс≥ 54 домни, висаджено у пов≥тр¤ мости, зруйновано зал≥зниц≥, телеграфн≥ л≥н≥њ тощо. ¬се це негативно позначилос¤ на життЇвому р≥вн≥ населенн¤, ¤ке залишилос¤ на окупован≥й н≥мц¤ми територ≥њ.

Ѕойов≥ д≥њ та н≥мецька окупац≥¤ принесли економ≥ц≥ ”крањни ще б≥льш≥ зруйнуванн¤. Ѕуло частково чи повн≥стю знищено понад 700 великих ≥ малих м≥ст та 28 тис. с≥л, внасл≥док чого безпритульними залишилось майже 10 млн. чолов≥к. ¬еличезних збитк≥в завдано промисловост≥ Ч16 тис. п≥дприЇмств було майже повн≥стю знищено. Ћюдськ≥ втрати до цього часу точно не встановлен≥, вважаЇтьс¤, що б≥л¤ 10 млн. украњнц≥в забрала в≥йна, 2,2 млн. Ч вивезено на роботи в Ќ≥меччину.

ѕ≥д час в≥йни н≥мц≥ вивозили з ”крањни зерно, м'¤со, ол≥ю, масло, цукор ≥ нав≥ть чорнозем. ѕромислов≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ залишились неушкодженими, н≥мецька адм≥н≥страц≥¤ оголосила власн≥стю Ќ≥меччини ≥ нещадно експлуатувала.

2. ≈коном≥ка ”крањни у п≥сл¤воЇнн≥ роки (1944 Ч середина 50-их рр.).

¬≥дбудова зруйнованого в≥йною господарства в≥дбувалас¤ у надзвичайно складних умовах. «а роки в≥йни зм≥нилас¤ структура економ≥ки. « усього, що було евакуйовано п≥д час в≥йни з ”крањни, поверталас¤ незначна частина. «а вивезене майно ”крањна не отримала н≥¤коњ компенсац≥њ. Ќатом≥сть за нове обладнанн¤, ¤ке поступало в ”крањну п≥сл¤ в≥йни, доводилось платити з власного бюджету.

¬≥дбудова промисловост≥ зд≥йснювалас¤ однобоке. ¬ипереджаючими темпами розвивалис¤ галуз≥ важкоњ промисловост≥, хрон≥чно в≥дставали харчова та легка промислов≥сть. ѕричиною цього були не т≥льки волюнтаризм кер≥вництва та ≥гноруванн¤ життЇвих ≥нтерес≥в людей, а й в≥дставанн¤ с≥льськогосподарського виробництва, ¤ке нездатне було забезпечити промислов≥сть сировиною. ¬насл≥док в≥йни та колективноњ системи господарюванн¤ с≥льське господарство повн≥стю деградувало. ’рон≥чно не вистачало техн≥ки, реманенту, т¤гловоњ худоби, нас≥нн¤, робочих рук: у сел≥ залишилис¤ в основному ж≥нки ≥ д≥ти.

 атастрофу с≥льського господарства ”крањни довершила жорстока посуха, ¤ка знищила врожай у п≥вденних област¤х республ≥ки. ѕочавс¤ голод, ¤кий охопив м≥льйони жител≥в ”крањни. ћайже 800 тис. ос≥б загинуло. ћали м≥сце випадк≥в людоњдства. ћ≥льйони голодуючих ринули у зах≥дн≥ област≥ ”крањни, р¤туючись в≥д б≥ди. √олоду 1946-1946 рр. можна було уникнути. ¬ крањн≥ були достатн≥ продовольч≥ резерви. ќднак доб≥рну пшеницю вивозили за кордон, а прост≥ труд≥вники гинули голодною смертю. ¬ина за це лежить на сов≥ст≥ парт≥йно-державного кер≥вництва —–—–.

«авд¤ки героњчним зусилл¤м украњнського народу, вдалос¤ дос¤гти значних усп≥х≥в у в≥дбудов≥ зруйнованого в≥йною господарства. ¬же на к≥нець в≥йни питома вага ƒонбасу в загальносоюзному видобутку вуг≥лл¤ зросла до 26,7%. ” 1945 р. ”крањна дала 18% загальносоюзного виробництва чавуну ≥ 11,2% стал≥. ¬сього до травн¤ 1945 р. було в≥дбудовано ≥ введено в д≥ю майже 3 тис. великих промислових п≥дприЇмств ”крањни, що становило майже третину довоЇнних виробничих потужностей.

Ѕуло в≥дбудовано ƒн≥прогес, заводи Ђ«апор≥жстальї, Ђјзовстальї, машинобуд≥вн≥ заводи  иЇва, ’аркова, введено в д≥ю газопров≥д ƒашава- ињв. Ќа к≥нець 1950 р. б≥льше, н≥ж до в≥йни, видобували зал≥зноњ руди, виробл¤ли прокату чорних метал≥в, продукц≥њ машинобудуванн¤, електроенерг≥њ, цементу тощо.

¬се це було дос¤гнуто шл¤хом жорстких командно-адм≥н≥стративних метод≥в управл≥нн¤, ≥гноруванн¤ ≥нтерес≥в простих людей. ¬≥домо, що —Ўј пропонували включити —–—–, у т.ч. й ”крањну, в план ћаршалла, однак стал≥нський режим в≥дмовивс¤ ≥ перен≥с весь т¤гар в≥дбудови на плеч≥ труд≥вник≥в.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ та колектив≥зац≥¤ с≥льського господарства в зах≥дних област¤х ”крањни розпочалас¤ у перш≥ повоЇнн≥ роки. Ѕезумовно, що перед тим —х≥дна √аличина, ¬олинь, ѕ≥вн≥чна Ѕуковина ≥ «акарпатт¤ були аграрними окрањнами р≥зних держав. «г≥дно з парт≥йними р≥шенн¤ми, ц≥ земл≥ повинн≥ були у найближч≥ роки зр≥вн¤тис¤ у промисловому в≥дношенн≥ з≥ сх≥дними област¤ми ”–—–.

” б≥льших м≥стах краю почали будувати заводи-г≥ганти: найб≥льший у ™вроп≥ ∆идач≥вський паперовий,  алуський х≥м≥чний комб≥нати, р¤д завод≥в у Ћьвов≥ (автобусний, автонавантажувач≥в, к≥нескоп≥в, телев≥з≥йний), “ернопол≥, ≤вано-‘ранк≥вську, „ерн≥вц¤х.

 р≥м цього, в зах≥дних област¤х розширювалис¤ стар≥ виробництва: видобуток нафти (район м. ƒолини), природного газу (ƒашавське, ”горське та ≥нш≥ родовища). ” повоЇнн≥ роки в≥дкрит≥ перш≥ пласти у Ћьв≥всько-¬олинському кам'¤новуг≥льному басейн≥.

¬ ц≥лому у 1950 р. промислове виробництво становило 10% загальноукрањнського проти 3% у 1940 р. Ўвидкими темпами зростало число промислових роб≥тник≥в. Ћише на “ерноп≥льщин≥ наприк≥нц≥ 1950 р. њх к≥льк≥сть була у 6,8 рази б≥льшою, н≥ж у 1940 р. ”сп≥хи у розвитку промисловост≥ св≥дчили про завершенн¤ процесу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ зах≥дних областей ”крањни. ƒоц≥льно вказати й на суттЇв≥ недол≥ки у њњ зд≥йсненн≥. ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ зд≥йснювалась бездумно, без врахуванн¤ економ≥чноњ доц≥льност≥, на¤вност≥ сировини. Ќе бралис¤ до уваги проблеми охорони навколишнього середовища, х≥м≥чн≥ заводи будувалис¤ в курортн≥й зон≥ ≥ т.≥н.

” 1948-1949 рр. стал≥нський режим зд≥йснив колектив≥зац≥ю с≥льського господарства, њњ проводили тим же методом, що й у 30-их роках в ”–—–: посиленн¤ податкового тиску на заможних сел¤н, примус, депортац≥¤ непок≥рних до —иб≥ру, —ередньоњ јз≥њ. Ќа початку 1950 р. було колектив≥зовано 96% сел¤нських господарств ≥ усусп≥льнено 99,4% орноњ земл≥.

≈коном≥чн≥ реформи 50-60-их рок≥в.

” 50-их Ч перш≥й половин≥ 60-их рок≥в основн≥ напр¤мки економ≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥ залишалис¤ практично незм≥нними. ќднак п≥сл¤ смерт≥ —тал≥на було зроблено спроби перегл¤нути де¤к≥ аспекти економ≥чноњ пол≥тики, не зач≥паючи при цьому основ тотал≥тарного сусп≥льства.

” 1957 р. розпочато реформу управл≥нн¤ народним господарством. Ќа думку ћ.’рущова, першого секретар¤ ÷   ѕ–— ≥ головного реформатора, надцентрал≥зован≥ галузев≥ м≥н≥стерства були неспроможними забезпечити швидке зростанн¤ промислового виробництва. “ому волюнтаристським р≥шенн¤м, галузев≥ м≥н≥стерства були л≥кв≥дован≥ ≥ зам≥сть них утворили територ≥альн≥ управл≥нн¤ Ч ради народного господарства. ѕри цьому ƒержплан збер≥гавс¤. ¬≥н продовжував зд≥йснювати загальне кер≥вництво, плануванн¤ та координац≥ю у всесоюзному масштаб≥. –еформ≥ не п≥дл¤гали в≥йськова промислов≥сть ≥ енергетика. ”р¤д вважав, що реформа допоможе рац≥ональн≥ше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'Їднан≥сть ≥ в≥домч≥ бар'Їри.  ≥нцевим результатом мало стати ефективн≥ше управл≥нн¤ економ≥кою ≥ швидке господарське зростанн¤.

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни у 1939-1990 рр.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3896 прочитано)