≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни у 1939-1990 рр.

≤ д≥йсно, орган≥зац≥¤ раднаргосп≥в мала певний ефект. ¬насл≥док л≥кв≥дац≥њ окремих м≥н≥стерств, значно скоротивс¤ адм≥н≥стративно-управл≥нський апарат. Ѕуло закрито сотн≥ др≥бних п≥дприЇмств, ¤к≥ дублювали одне одного. ¬ив≥льнен≥ виробнич≥ площ≥ зад≥¤н≥ дл¤ виготовленн¤ нових вид≥в продукц≥њ. ѕрискоривс¤ процес техн≥чноњ реконструкц≥њ багатьох п≥дприЇмств. «меншилас¤ к≥льк≥сть зустр≥чних перевезень вантаж≥в.

Ќа територ≥њ ”крањни було створено 11 раднаргосп≥в. ћайже вс¤ промислов≥сть (90% п≥дприЇмств) була п≥дпор¤дкована –ад≥ ћ≥н≥стр≥в ”–—–, внасл≥док чого зросла самост≥йн≥сть украњнських орган≥в управл≥нн¤ у прийн¤тт≥ багатьох р≥шень. “ис¤ч≥ завод≥в, позбувшись оп≥ки центру, запрацювали на повну потужн≥сть. ѕочалос¤ виробництво багатьох тип≥в нових машин, агрегат≥в, прилад≥в. ¬нутр≥шн≥й ринок заповнювавс¤ телев≥зорами, рад≥оприймачами, пральними машинами, пиловсмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велосипедами та ≥ншими товарами, ¤ких ран≥ше не вистачало.

ѕроте кардинальних зм≥н у розвитку економ≥ки не в≥дбулос¤. ѕ≥дприЇмства зам≥сть оп≥ки м≥н≥стерств ≥ в≥домств опинилис¤ п≥д пресом раднаргосп≥в. ѕо-старому ћосква ставила виробнич≥ завданн¤, встановлювала ц≥ни на основн≥ види товар≥в, забирала значн≥ суми прибутк≥в. ≤ найголовн≥шеЧƒержбанк —–—–, ¤кий регулював господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, не став ближче до ”крањни.

ѕор¤д з експериментами у промисловост≥ ћ.’рущов зайн¤вс¤ реформуванн¤м с≥льського господарства. —постер≥гаючи за усп≥хами тваринництва, аграрного сектора економ≥ки в —Ўј, л≥дер парт≥њ ≥ держави, завз¤тий реформатор, вир≥шив запровадити окрем≥ дос¤гненн¤ американських фермер≥в в —–—–.  олгоспам ≥ радгоспам було наказано зб≥льшити пос≥ви кукурудзи, гороху та де¤ких ≥нших культур, що повинно було п≥дн¤ти р≥вень кормовоњ бази тваринництва, а, отже, забезпечити потреби споживач≥в у молоц≥, м'¤с≥, масл≥ ≥ т.п. ¬ ц≥лому добру ≥дею в умовах рад¤нськоњ д≥йсност≥, безв≥дпов≥дальност≥ ≥ загальноњ безгосподарност≥ було повн≥стю дискредитовано.  укурудзу почали с≥¤ти на пшеничних пол¤х. —≥¤ли њњ нав≥ть в јрхангельськ≥й област≥. ¬насл≥док цього у крамниц¤х пшеничний хл≥б був зам≥нений на кукурудз¤ний, а горохова та кукурудз¤на епопе¤ стала темою дл¤ багатьох гуморесок та анекдот≥в, ” 1962 р. —–—– закупив зерно за кордоном.

¬олюнтаристським методом вир≥шував ћ.’рущов проблему забезпеченн¤ людей продуктами харчуванн¤.  атегорично виступав проти ≥ндив≥дуальних присадибних господарств сел¤н, ¤к≥ планував у близьк≥й перспектив≥ л≥кв≥дувати взагал≥ ≥ ор≥Їнтуватис¤ лише на колективн≥ господарства. ” часи правл≥нн¤ ’рущова було л≥кв≥довано ћ“—, а њх техн≥ку передано колгоспам, що мало в ц≥лому негативн≥ насл≥дки. ” цей же час зд≥йснювалос¤ освоЇнн¤ ц≥линних земель —иб≥ру, ”ралу, —ередньоњ јз≥њ, перш за все  азахстану. ”крањна вид≥лила на програму освоЇнн¤ перелогових земель значн≥ кошти, матер≥альн≥ ≥ людськ≥ ресурси, що призвело до зменшенн¤ пос≥вних площ у республ≥ц≥. ¬еликоњ шкоди господарству ”крањни було завдано створенн¤м Ђрукотворних мор≥вї Ч  ан≥вського ≥  ињвського водосховищ, ¤к≥ Ђпохоронилиї сотн≥ тис¤ч гектар≥в родючих земель, з≥псували водний басейн ƒн≥пра.

Ђ осиг≥нськ≥ реформиї. ” 1965 р. до влади в —–—– прийшло нове парт≥йно-державне кер≥вництво, очолене Ћ.ЅрежнЇвим. —вою д≥¤льн≥сть воно також розпочало з економ≥чноњ реформи, ¤ка часто ототожнюЇтьс¤ з ≥менем тогочасного √олови –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– ќ. осиг≥на.

–еформа повинна була забезпечити подоланн¤ таких негативних ¤вищ економ≥ки, ¤к зб≥льшенн¤ потреби у кап≥таловкладенн¤х, незавершен≥сть буд≥вництва, масовий випуск товар≥в, що не мали збуту, диспропорц≥¤ розвитку галузей господарства.

ƒл¤ дос¤гненн¤ такоњ мети передбачалос¤: скоротити планов≥ показники дл¤ п≥дприЇмств, створити на п≥дприЇмствах фонди матер≥ального стимулюванн¤; ф≥нансувати промислове буд≥вництво шл¤хом кредитуванн¤, а не дотац≥й; л≥кв≥дувати раднаргоспи ≥ в≥дновити галузеву систему управл≥нн¤; п≥двищити закуп≥вельн≥ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю; перерозпод≥лити долю нац≥онального прибутку на користь аграрного сектора.

ѕерш≥ кроки реформи принесли позитивн≥ результати: пожвавилось с≥льськогосподарське виробництво, покращилось постачанн¤ м≥ст продовольством, зросла продуктивн≥сть прац≥. јле вже на початку 70-их рр. темпи реформи почали знижуватис¤. ≤ рад¤нське кер≥вництво поступово в≥дмовилос¤ в≥д будь-¤ких реформ. Ќаступили Ђзолот≥ роки стаб≥льност≥ї.

ѕричини невдач≥ економ≥чних реформ 50-60-их рок≥в лежать в основ≥ тотал≥тарне керованоњ економ≥ки, ¤кою й була економ≥ка рад¤нська. ≈коном≥чне реформуванн¤ не могло принести усп≥ху без пол≥тичних зм≥н, демократизац≥њ ≥ без реального суверен≥тету республ≥к.

ѕричини ≥ форми заст≥йних ¤вищ в економ≥чному житт≥ 70-их Ч перш≥й половин≥ 80-их рок≥в.

Ќа середину 70-их рок≥в рад¤нська економ≥ка повн≥стю втратила притаманний дл¤ 50-60-их рр. динам≥зм. —корочуЇтьс¤ р≥ст продуктивност≥ прац≥, знижуЇтьс¤ х≥д промислового розвитку, упов≥льнюютьс¤ темпи запровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чноњ революц≥њ, посилюЇтьс¤ централ≥зац≥¤ та бюрократизац≥¤ державноњ системи управл≥нн¤, поглиблюЇтьс¤ криза с≥льського господарства, зростають закупки продовольства за кордоном (у 10 раз≥в), наростаЇ деф≥цит товар≥в, знижуютьс¤ темпи житлового буд≥вництва, загострюютьс¤ еколог≥чн≥ проблеми.

ќсновними причинами заст≥йних ¤вищ в економ≥ц≥ ”крањни, ¤к ≥ —–—– взагал≥, була низька ефективн≥сть економ≥чноњ системи, в основ≥ ¤коњ лежала загальнодержавна власн≥сть на засоби виробництва, надзвичайно централ≥зована, планова економ≥ка, з ¤коњ вилучено ринков≥ сили. ÷ентрал≥зована планова економ≥ка створила величезну бюрократ≥ю, ¤ка ув≥чнювала неефективн≥сть виробництва. ‘актично, неможливо було взагал≥ спланувати економ≥ку такоњ великоњ держави ¤к —–—–. ¬≥дсутн≥сть ринку призводила до в≥дсутност≥ ≥нформац≥њ, ¤ку постачаЇ сусп≥льству система ринкових ц≥н.

ƒл¤ украњнськоњ економ≥ки, кр≥м того, були характерн≥ так≥ ¤вища, ¤к г≥гантоман≥¤, власне збагаченн¤ парт≥йно-номенклатурних груп, боротьба клан≥в, корупц≥¤, хабарництво ≥ т.п. ¬ ”крањн≥ панувала ще одна економ≥ка Ч т≥ньова, ¤ка заповнювала р≥зн≥ прогалини, залишен≥ Ђпланомї, прогалини неефективност≥, властив≥ планов≥й економ≥ц≥.

¬ажливою причиною кризи рад¤нськоњ економ≥ки було ≥снуванн¤ пол≥тичноњ системи, в ¤к≥й одна парт≥¤ повн≥стю монопол≥зувала право на владу.

≈коном≥ка ”крањни Ђпер≥оду перебудови ї.

Ќаростанн¤ кризових ¤вищ в економ≥чному житт≥ —–—– в середин≥ 80-их рр. призвело до необх≥дност≥ зм≥ни пол≥тичного курсу. ” кв≥тн≥ 1985 р. до влади прийшов ћ.√орбачов, парт≥йний п≥дер молодшоњ генерац≥њ. ¬≥н оточив себе групою в≥домих економ≥ст≥в, спец≥ал≥ст≥в. Ѕуло преголошено курс на проведенн¤ пол≥тичних ≥ економ≥чних реформ.

” ход≥ проведенн¤ економ≥чних реформ можна вид≥лити три етапи:

–еформа ј.јганбег¤на (кв≥тень 1985 р.) , суттю ¤коњ було соц≥ально-економ≥чне прискоренн¤ розвитку крањни на основ≥ широкого впровадженн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ, створенн¤ нового господарського механ≥зму. јле невдовз≥ стало зрозум≥лим, що реформуванн¤ економ≥ки вимагаЇ ¤к≥сних структурних зм≥н в рад¤нськ≥й економ≥чн≥й модел≥.

–еформа ћ.–ижковаЧЋ.јбалк≥на (1987-1989 рр.), суттю ¤коњ була формула Ђсамост≥йн≥стьї, Ђсамоф≥нансуванн¤ї, Ђсамоокупн≥стьї. ¬ основ≥ реформи лежало дв≥ складов≥:

а) розширенн¤ самост≥йност≥ трудових колектив≥в (було прийн¤то закон Ђѕро державне п≥дприЇмство та об'Їднанн¤ї);

б) розширенн¤ сфери д≥њ приватноњ ≥н≥ц≥ативи (за законами Ђѕро кооперац≥юї, Ђѕро ≥ндив≥дуальну трудову д≥¤льн≥стьї та ≥н.).

 онцепц≥¤ переходу до регульованоњ ринковоњ економ≥ки (1990-1991 рр.), суттю ¤коњ було запровадженн¤ п≥д контролем держави ринкових механ≥зм≥в. √остр≥ дискус≥њ велис¤ про темпи та методи переходу до ринкових в≥дносин (явл≥нський, Ўатал≥н).

—проба економ≥чних реформ не мала позитивного результату. Ќасл≥дком цього стало подальше пад≥нн¤ виробництва, продуктивност≥ прац≥, зубож≥нн¤ найширших верств населенн¤, утвердженн¤ в держсектор≥ бартерноњ економ≥ки, а в новому п≥дприЇмницькому сектор≥ Ч Ђеконом≥ки казиної, коли головним стало не виробництво, а продаж товар≥в в найкоротш≥ терм≥ни за максимальними ц≥нами з метою отриманн¤ максимуму прибутку.

«начним етапом на шл¤ху до виходу з-п≥д колон≥альноњ зверхност≥ ћоскви було прийн¤тт¤ у серпн≥ 1990 р. закону про економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни. «акон проголосив так≥ основн≥ њњ принципи: власн≥сть народу республ≥ки на њњ нац≥ональне багатство ≥ нац≥ональний дох≥д; р≥зноман≥тн≥сть ≥ р≥вноправн≥сть р≥зних форм власност≥ та њх державний захист; повна господарська самост≥йн≥сть ≥ свобода п≥дприЇмництва.

Ќа час, коли ”крањна приступила до становленн¤ своЇњ державност≥, особливо пом≥тно тривав спад виробництва в ус≥х галуз¤х господарства. ¬≥дбувалос¤ зниженн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ та нац≥онального доходу, пад≥нн¤ обс¤г≥в промисловоњ продукц≥њ.

« метою подоланн¤ цих негативних ¤вищ вживалис¤ неординарн≥ заходи. ” червн≥ 1991 р. ¬ерховна –ада ”крањни л≥кв≥дувала контроль над економ≥кою ”крањни з боку центральних в≥домств. «агальносоюзна власн≥сть на територ≥њ ”крањни була перетворена у республ≥канську. —тв'орювалас¤ власна грошово-ф≥нансова система, податкова ≥ митна служби.

Ѕуло зд≥йснено р¤д прогресивних перетворень в аграрному сектор≥ економ≥ки. ” листопад≥ 1991 р. ƒержагропром реорган≥зували у ћ≥н≥стерство с≥льського господарства. ¬иникли нов≥ форми с≥льськогосподарських об'Їднань: агроф≥рми, агрокомб≥нати. «'¤вилис¤ виробничий п≥др¤д, оренда земл≥, дачно-городн≥ кооперативи.

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни у 1939-1990 рр.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3896 прочитано)