≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ƒосв≥д застосуванн¤ неокласичних моделей в р≥зних крањнах

ƒосв≥д застосуванн¤ неокласичних моделей в р≥зних крањнах

 онцепц≥њ чиказькоњ школи та доктрин Ђеконом≥ки пропозиц≥њї, Ђрац≥ональних оч≥куваньї стали ще одним прикладом ефективного вторгненн¤ економ≥чноњ теор≥њ в реальну економ≥ку. ќсобливо ч≥тко це про¤вилос¤ в ход≥ зд≥йсненн¤ економ≥чних реформ в јнгл≥њ та —Ўј, де, починаючи з 80-х pp., робилис¤ р≥шуч≥ кроки до в≥дновленн¤ саморегулювальних механ≥зм≥в та обмеженн¤ державного ре≠гулюванн¤.

” середин≥ 70-х pp. стало очевидним, що ≥нфл¤ц≥¤ не Ї альтерна≠тивою безроб≥ттю, а лише посилюЇ його негативн≥ насл≥дки, пере≠творюЇ його на характерну та пост≥йну ознаку. ѕол≥тика б≥льшост≥ розвинених крањн на цей час будувалас¤ за принципом боротьби то з ≥нфл¤ц≥Їю, то з безроб≥тт¤м з допомогою заморожуванн¤ ц≥н, наро≠щуванн¤ бюджетного деф≥циту та державного боргу, скороченн¤ кредит≥в, зб≥льшенн¤ податк≥в.

≤ще ’айЇк колись писав, що в ситуац≥њ ≥нфл¤ц≥њ, що зростаЇ, ур¤≠ди мус¤ть вибирати один ≥з трьох можливих шл¤х≥в економ≥чноњ по≠л≥тики: продовжувати п≥дтримувати ≥нфл¤ц≥йний курс доти, доки не настане повний хаос; установити контроль над зайн¤т≥стю та ц≥на≠ми, що тимчасово припинить ≥нфл¤ц≥ю, але зм≥нить характер еко≠ном≥ки, зробить њњ централ≥зовано-керованою; стримувати зб≥льшен≠н¤ грошовоњ маси, що призведе до зростанн¤ безроб≥тт¤, ви¤вить ус≥ диспропорц≥њ в економ≥чн≥й структур≥, породжен≥ ≥нфл¤ц≥Їю.

Ђ“етчеризмї. ћонетаристську грошову пол≥тику було запрова≠джено в практику управл≥нн¤ державними ф≥нансами ¬еликобрита≠н≥њ ще ур¤дом  аллагена 1976 р. на вимогу ћ≥жнародного валютно≠го фонду. ѕроте вона реал≥зовувалас¤ дуже непосл≥довно, оск≥льки не була попул¤рною.

ћ. “етчер, ¤ка прийшла до влади п≥д гаслом Ђеконом≥ки пропо≠зиц≥њї, скоро переконалась, що його можна реал≥зувати лише тод≥, коли дл¤ цього Ї в≥дпов≥дн≥ умови. “ому ¤к основу своЇњ економ≥ч≠ноњ пол≥тики вона бере програму оздоровленн¤ економ≥ки, запропо≠новану ћ. ‘р≥дменом. Ќа проханн¤ ур¤ду ¬еликобритан≥њ (1980) в≥н виклав суть своЇњ модел≥ регулюванн¤ економ≥ки в допов≥дн≥й запи≠сц≥, де теоретично обгрунтував методи њњ реал≥зац≥њ та вказав на на≠пр¤мки ≥ посл≥довн≥сть реформуванн¤ економ≥чних в≥дносин. ≈ко≠ном≥чна пол≥тика, ¤ка формувалась на п≥дстав≥ його рекомендац≥й, неухильно вт≥лювалась у житт¤ прот¤гом дес¤тир≥чч¤ ≥ спри¤ла зм≥≠цненню економ≥чного становища ц≥Їњ крањни.

ѕередовс≥м ¤к зас≥б контролюванн¤ грошовоњ маси було визна≠чено конкретн≥ показники зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ у серед-ньостроков≥й перспектив≥ ≥ передбачено њњ скороченн¤. ћетою ур¤ду було обмежити д≥¤льн≥сть казначейства з випуску грошей ≥ захистити його в≥д тиску соц≥альноњ демагог≥њ. Ќа практиц≥ це означало автоматичне п≥двищенн¤ обл≥кових ставок ≥ скорочен≠н¤ кредитуванн¤, коли зростанн¤ грошовоњ маси переходить конт≠рольну межу.

¬ажливим напр¤мком контролю за грошовою масою було при≠йн¤тт¤ р≥шенн¤ про обмеженн¤ ур¤дових витрат, котр≥ породжують бюджетний деф≥цит. —корочувалась к≥льк≥сть ур¤дових службовц≥в, провадилась структурна перебудова управл≥нського апарату, л≥кв≥≠довувались, особливо Ђдорог≥ї його п≥дрозд≥ли.

≈коном≥¤ кошт≥в на ур¤довому р≥вн≥ позначилас¤, зрозум≥ло, ≥ на органах м≥сцевого управл≥нн¤. «апроваджувалась система штраф≠них бюджетних асигнувань. ј готуючись до нових вибор≥в, ћ. “ет≠чер включила у свою програму проект радикальноњ перебудови, ¤ка гарантувала б ур¤дов≥ повний контроль над динам≥кою м≥сцевих податк≥в.

÷¤ пол≥тика, проте, мала й негативн≥ насл≥дки: скоротились об≠с¤ги житлового буд≥вництва, де¤к≥ статт≥ витрат м≥сцевого бюджету стали статт¤ми витрат державного. ≈коном≥¤ на м≥сцевих витратах на соц≥альну сферу потребувала зб≥льшенн¤ державних витрат.

”р¤д “етчер п≥сл¤ перших вибор≥в уживав р≥шучих заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ бюджетному деф≥циту, особливо за рахунок зб≥льшенн¤ непр¤мих податк≥в. ¬одночас було послаблено податковий тиск на особист≥ доходи.

«г≥дно з рекомендац≥¤ми ‘р≥дмена витрати на соц≥альну сферу консерватори намагалис¤ скоротити, але на практиц≥ спромоглис¤ т≥льки њх тимчасово заморозити. ÷е було зв'¤зано з тим, що в пер≥од реформ економ≥ка перебувала у кризовому стан≥ й соц≥альна сфера потребувала додаткових кошт≥в. ќднак ур¤д не в≥дмовивс¤ в≥д ц≥Їњ ≥дењ, продовжуючи наступ на ун≥версальн≥ соц≥альн≥ програми, ¤к≥ потребували значних кошт≥в, але були неефективними.

“а лише п≥сл¤ других вибор≥в було розроблено проект соц≥аль≠ного забезпеченн¤, ¤кий передбачав суттЇву реформу системи дер≠жавного пенс≥йного забезпеченн¤ та гарантуванн¤ м≥н≥мальних до≠ход≥в з використанн¤м засоб≥в жорсткого контролю за матер≥альним станом отримувач≥в дотац≥й. ÷ей проект передбачав значну еконо≠м≥ю бюджетних кошт≥в.

ƒоктрина монетаризму стверджувала, що нормальне функц≥ону≠ванн¤ в≥льних ринк≥в забезпечуЇ природний р≥вень використанн¤ ресурс≥в, у т≥м числ≥ й трудових. “ому ур¤д ћ. “етчер оголошуЇ проблему безроб≥тт¤ ун≥версальною, ¤ку не можна вир≥шити з до≠помогою стаб≥л≥зац≥йноњ чи стимулюючоњ пол≥тики. ќтже, це не клоп≥т ур¤ду, ¤кий може лише координувати умови стаб≥льного економ≥чного зростанн¤.

ѕол≥тику ур¤ду було спр¤мовано на формуванн¤ моб≥льного ринку робочоњ сили, тобто пристосуванн¤ робочоњ сили до потреб виробництва (перший крок на шл¤ху до реал≥зац≥њ рекомендац≥й доктрини Ђеконом≥ки пропозиц≥њї), а саме: стимулюванн¤ квал≥ф≥≠кац≥йноњ переп≥дготовки та профес≥йноњ п≥дготовки молод≥.  р≥м того, було вжито заход≥в дл¤ розширенн¤ сфери неповноњ зайн¤то≠ст≥. ¬итрати бюджету на ц≥ ц≥л≥ зростали швидкими темпами, але водночас скорочувалис¤ витрати на п≥дтримку безроб≥тних. ¬ажливу роль у п≥двищенн≥ р≥вн¤ зайн¤тост≥ в≥д≥гравали служби пра≠цевлаштуванн¤ .

ќтже, ур¤д ћ. “етчер практично дов≥в, що на зайн¤т≥сть най≠б≥льше впливаЇ пол≥тика стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤.

¬ основу концепц≥њ розвитку економ≥ки, реал≥зац≥ю ¤коњ ур¤д починаЇ ≥з середини 80-х pp., покладено принцип в≥льного п≥д≠приЇмництва, сформульований з позиц≥й монетаризму та Ђеконом≥≠ки пропозиц≥њї. ¬≥дновленн¤ класичного ринкового господарства зв'¤зувалос¤ передовс≥м з денац≥онал≥зац≥Їю промисловост≥. ћетою приватизац≥њ була демонопол≥зац≥¤ та створенн¤ конкурентноњ еко≠ном≥ки. Ѕуло також важливо позбавити державу необх≥дност≥ суб≠сидувати нерентабельн≥ й збитков≥ державн≥ п≥дприЇмства, лише 10 % з ¤ких перебували на самоф≥нансуванн≥, тод≥ ¤к дотац≥њ ≥ншим були досить значн≥ ≥ дор≥внювали 50 % асигнувань на сферу охоро≠ни здоров'¤, наприклад.

ѕриватизац≥¤ в≥дбувалась у форм≥ викупу (пр¤мого та через акц≥њ) ≥ забезпечила державному та м≥сцевому бюджетам значн≥ доходи.

¬одночас було вжито р≥шучих заход≥в щодо перебудови системи оподаткуванн¤ з метою спри¤нн¤ п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥.

ѕом≥тним стимулом динам≥ки економ≥чного зростанн¤ було створенн¤ зон в≥льного п≥дприЇмництва, у межах ¤ких запроваджено особлив≥ п≥льгов≥ правила оподаткуванн¤, кредитуванн¤ та митного контролю.

ѕор¤д ≥з цими заходами було створено програму заохоченн¤ конкуренц≥њ, що спри¤ла створенню великоњ к≥лькост≥ малих та середн≥х п≥дприЇмств. ÷е оздоровлювало економ≥ку, зб≥льшува≠ло прибутков≥сть та обс¤г ≥нвестиц≥й, а в≥дтак Ч зменшувало й без≠роб≥тт¤.

Ўирока програма приватизац≥њ, спр¤мована на створенн¤ умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, забезпечила справжню революц≥ю в розвитку виробництва та стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. «розум≥ло, що вс≥ ц≥ заходи зд≥йснювалис¤ в жорсток≥й боротьб≥ з профсп≥лками, ¤ка завершилас¤ перемогою ур¤ду.

Ђ–ейганом≥каї. ƒещо ≥накше реал≥зовувалась монетаристська доктрина в —Ўј, де економ≥чна програма ‘р≥дмена тривалий час не знаходила п≥дтримки.

‘р≥дмен ¤к радник президента Ќ≥ксона запропонував проект ре≠форми Ђѕлан допомоги с≥м'њї на 1969Ч1971 pp., ¤кий, проте, не бу≠ло затверджено конгресом. јдже принципове значенн¤ дл¤ реал≥за≠ц≥њ рекомендац≥й монетарист≥в мала ≥де¤ контролю над грошовою масою, ¤ка визначала напр¤мок конкретних заход≥в у сфер≥ грошо≠во-кредитного регулюванн¤. “а через труднощ≥, зв'¤зан≥ з особливо≠ст¤ми кредитно-грошовоњ системи —Ўј ≥ обмеженими повноваженн¤ми ‘–— (впливати на пропозиц≥ю грошей ‘–— може лише не≠пр¤мими методами), пр¤мий контроль над грошовою масою був значно ускладнений.

 р≥м того, згодом ви¤вилось, що регулюванн¤ грошовоњ маси неможливе без контролю за процентними ставками. ÷е частково су≠перечило монетаристським принципам.

“руднощ≥ практичноњ реал≥зац≥њ ≥дей монетаризму пол¤гали, та≠кож у непопул¤рност≥ його соц≥альноњ пол≥тики. ”се це потребувало в≥дмови в≥д де¤ких принципових положень та вимог монетаристськоњ доктрини.

ƒе¤к≥ монетарн≥ рецепти ‘р≥дмена частково випробовувались ур¤дом Ќ≥ксона, але не мали усп≥ху, спричин¤ючи р≥зке пог≥ршанн¤ економ≥чного стану. —ам ‘р≥дмен по¤снював ц≥ невдач≥ непосл≥дов≠н≥стю ≥ занадто обмеженим часом реал≥зац≥њ програм.

ѕ≥сл¤ кризи 1974Ч1975 pp., ур¤д —Ўј в≥дмовивс¤ в≥д кейнс≥анськоњ концепц≥њ глобального регулюванн¤ економ≥ки. –екомендац≥њ ‘р≥дмена починають давати в≥дпов≥дний ефект. ÷≥лковитого тр≥ум≠фу його економ≥чна теор≥¤ зазнала за президента –. –ейгана, коли було дос¤гнуто високого р≥вн¤ стаб≥л≥зац≥њ американськоњ економ≥≠ки, послаблено ≥нфл¤ц≥ю, зм≥цнено долар.

—вою економ≥чну програму, основними пунктами ¤коњ були стри≠муванн¤ ≥нфл¤ц≥њ та стимулюванн¤ економ≥чного розвитку, –. –ей≠ган оприлюднив 1981 p.

ѕрограма заперечувала пол≥тику перерозпод≥лу доход≥в, ¤ка мала на мет≥ пом'¤кшенн¤ соц≥ального напруженн¤ ≥ стимулюванн¤ по≠питу з метою забезпеченн¤ економ≥чного зростанн¤ та л≥кв≥дац≥њ безроб≥тт¤.

–≥ч у т≥м, що прогресивна система оподаткуванн¤ 6 —Ўј, що пе≠редбачала перерозпод≥л частини доход≥в на користь найб≥дн≥ших, втратила своЇ позитивне значенн¤ ≥ перетворилас¤ на систему за≠гального перерозпод≥лу, що спри¤ло деформац≥њ економ≥чноњ струк≠тури ≥ потребувало значного управл≥нського апарату. ”р¤д почав втручатис¤ в ус≥ сфери сусп≥льного житт¤, що призводило до галь≠муванн¤ ринкових сил.

1	2

Ќазва: ƒосв≥д застосуванн¤ неокласичних моделей в р≥зних крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1648 прочитано)