≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ƒосв≥д застосуванн¤ неокласичних моделей в р≥зних крањнах

ѕрограма –. –ейгана створена п≥д сильним впливом економ≥чних доктрин монетаризму та Ђеконом≥ки пропозиц≥њї, передбачала зосе≠редженн¤ основних реформаторських зусиль на проблем≥ оподатку≠ванн¤, але на в≥дм≥ну в≥д ур¤ду ћ. “етчер, заходи ¤коњ було спр¤мо≠вано на подоланн¤ деф≥циту державного бюджету, ур¤д –ейгана намагаЇтьс¤ обмежити регулюючий вплив держави, скорочуючи по≠датки з метою використанн¤ деф≥циту федерального бюджету ¤к важел¤ впливу на витрати.

” такий спос≥б ур¤д мав на мет≥: побороти ≥нфл¤ц≥ю, позбувшись пол≥тики пристосуванн¤ до нењ; зм≥нити характер рац≥ональних оч≥кувань; подолати споживацьку психолог≥ю, ¤ка склалась у пер≥од стимулюванн¤ попиту; сформувати розум≥нн¤ того, що сусп≥льство мусить припинити жити в кредит, що обмеженн¤ витрат Ї необх≥д≠ним дл¤ в≥дновленн¤ розбалансованоњ ф≥нансовоњ системи.

≈коном≥чна програма –ейгана включала чотири компоненти: ре≠формуванн¤ податковоњ системи з метою стимулюванн¤ заощаджень та розширенн¤ ≥нвестиц≥йних фонд≥в; зменшенн¤ державних витрат (кр≥м витрат на оборону) з метою скороченн¤ деф≥циту бюджету;

обмеженн¤ регламентац≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥ з метою пожвав≠ленн¤ п≥дприЇмництва та в≥дновленн¤ ринкових механ≥зм≥в; прове≠денн¤ монетаристськоњ пол≥тики контролю за грошовою масою.

ѕрограму було розраховано на 5 рок≥в.

«д≥йсненн¤ програми почалос¤ з того, що ‘–— раптово заморо≠зила зростанн¤ грошовоњ маси, дифл¤ц≥йно впливаючи на ринки си≠ровини та кап≥талу.

«асадною ≥деЇю новоњ економ≥чноњ пол≥тики було те, що змен≠шенн¤ податк≥в зб≥льшуватиме заощадженн¤ та ≥нвестиц≥њ ≥ спри¤≠тиме зростанню виробництва. ѕодаткова реформа, ¤ка розпочалась у —Ўј 1981 p., передовс≥м зменшила ставки податк≥в на особист≥ доходи. «годом було запроваджено ≥ндексуванн¤ оподаткуванн¤ з метою запоб≥гти ≥нфл¤ц≥йному впливу на доходи та л≥кв≥дувати зв'¤зок м≥ж розвитком ≥нфл¤ц≥њ ≥ зростанн¤м надходжень до держа≠вного бюджету.

ќдночасно вводились дл¤ корпорац≥й нов≥ п≥льгов≥ правила при≠скореноњ амортизац≥њ та оподаткуванн¤ ≥нвестиц≥йного кредиту, що спри¤ло зб≥льшенню розм≥р≥в прибутк≥в за незм≥нних податк≥в ≥ за≠безпечувало прискоренн¤ процесу кап≥тал≥зац≥њ, розширенн¤ вироб≠ництва та зайн¤тост≥. ƒл¤ малоприбуткових корпорац≥й ставка пода≠тку знижувалас¤.

¬ажливим кроком ур¤ду було створенн¤ позитивних стимул≥в формуванн¤ заощаджень та ≥нвестиц≥й. ÷ьому, зрозум≥ло, спри¤ло вже саме т≥льки зниженн¤ податк≥в. ≤ншими стимулами стали нов≥, неоподатковуван≥ ощадн≥ сертиф≥кати та персональн≥ пенс≥йн≥ ра≠хунки. Ќе оподатковувались н≥ кошти, вкладен≥ в ц≥ сертиф≥кати, або покладен≥ на так≥ рахунки, н≥ проценти на них за умови, що ц≥ суми залишатимутьс¤ на рахунках прот¤гом певного строку. ÷е ста≠ло могутн≥м стимулом до заощаджень, а отже, до ≥нвестиц≥й.

Ѕуло також запроваджено нову систему ≥нвестиц≥йного податко≠вого кредиту, зг≥дно з ¤кою податки зменшувались в≥дпов≥дно до розм≥р≥в ≥нвестиц≥й (стимулювалос¤ кап≥талотворенн¤).

”с≥ ц≥ заходи, однак, натрапл¤ли на сильний оп≥р, ≥ в перший строк свого президенства –ейган зм≥г реал≥зувати лише ту частину програми реформуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики, що стосувалась опо≠даткуванн¤ особистих доход≥в. јле 1986 p. конгрес нарешт≥ прийн¤в закон про податкову реформу, визначивши ¤к њњ основну мету Ч п≥двищенн¤ ефективност≥ економ≥ки за рахунок посиленн¤ рол≥ ринкових механ≥зм≥в та обмеженн¤ ф≥скальноњ дискрец≥йноњ пол≥ти≠ки держави, що в≥дпов≥дало теоретичним принципам Ђеконом≥ки пропозиц≥њї та монетаризму.

ƒругий напр¤мок рейган≥вськоњ економ≥чноњ реформи Ч бороть≠ба за скороченн¤ державних витрат та л≥кв≥дац≥ю бюджетного деф≥≠циту, ¤кий розгл¤давс¤ не лише ¤к важ≥ль ≥нфл¤ц≥йного впливу, а ≥ ¤к серйозна перешкода на шл¤ху економ≥чного зростанн¤, оск≥льки ур¤дов≥ позики та податки вилучали значну к≥льк≥сть кошт≥в ≥з ви≠робничоњ сфери. ѕроте б≥льш≥сть пол≥тик≥в уважала, що скороченн¤ податк≥в призведе до ще вищого р≥вн¤ деф≥циту, до нового витка ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥. “ому пропонувалось розпочати податкову ре≠форму т≥льки п≥сл¤ скороченн¤ державних витрат.

Ќаприк≥нц≥ 1981 p. конгрес затвердив програму скороченн¤ ви≠трат (кр≥м витрат на оборону, соц≥альне страхуванн¤ та медичне обслуговуванн¤) майже за вс≥ма статт¤ми. Ѕуло закрито к≥лька програм соц≥альноњ допомоги, л≥кв≥довано низку дотац≥й та субси≠д≥й. Ѕез огл¤ду на критику та зростанн¤ на першому етап≥ бюджет≠ного деф≥циту, –ейган ≥ надал≥ посл≥довно проводив пол≥тику ско≠роченн¤ витрат.

« наказу президента було створено службу контролю за бюджет≠ними видатками, котра п≥дготувала програму скороченн¤ витрат, в основу ¤коњ було покладено принцип ф≥нансовоњ самоокупност≥ ба≠гатьох державних служб та державних п≥дприЇмств (за принципом: Ђза послуги в повному обс¤з≥ повинен платити той, хто ними корис≠туЇтьс¤, а не платник податк≥вї).

ќднак конгрес не затвердив програму скороченн¤ субсид≥й ¤к непопул¤рну. ћ≥ж тим жорстка позиц≥¤ ‘–—, що формувала грошо≠ву пол≥тику, стимулювала пошуки компром≥су м≥ж конгресом та ад≠м≥н≥страц≥Їю, не погоджуючись на ≥нфл¤ц≥йне накачуванн¤ грошей в економ≥ку.

ѕ≥дтримували президента економ≥сти, нов≥ неокласики, зокрема Ћукас, —арджент, “аунсенд, ”оллес, ¤к≥ на початку 80-х pp. р≥зко критикували ≥нфл¤ц≥йну кредитно-грошову пол≥тику Ђвбудованих стаб≥л≥затор≥вї, пропонували нов≥ п≥дходи до визначенн¤ меж дер≠жавного втручанн¤ в економ≥ку. ¬они напол¤гали на проведенн≥ стаб≥льноњ довгостроковоњ економ≥чноњ пол≥тики, ¤ка виключала б вир≥шенн¤ тимчасових проблем ≥ втручанн¤ в механ≥зми саморегу≠люванн¤. “им самим формувалось позитивне ставленн¤ сусп≥льства до реформ.

÷е було важливою умовою анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, оск≥льки, ¤к зазначав ѕ. ¬олкер, президент ради директор≥в ‘–—, необх≥дно було подолати стереотип повед≥нки стосовно визначенн¤ ц≥н, процентних ставок, розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, ¤ка була завжди ор≥Їнто≠вана на ≥нфл¤ц≥ю (ефект ≥нфл¤ц≥йного оч≥куванн¤). Ќа його думку, необх≥дною була Ђшокотерап≥¤ї, ¤ка зм≥нила б сусп≥льн≥ установки.

—тримуванн¤ грошовоњ маси, зменшенн¤ податк≥в та витрат бю≠джету створили ситуац≥ю, коли прир≥ст грошових засоб≥в почали використовувати на ф≥нансуванн¤ реальноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥. ѕрипинилос¤ стаб≥льне зростанн¤ зароб≥тноњ плати, було замороже≠но њњ м≥н≥мальний р≥вень. ÷е роз≥рвало зв'¤зок м≥ж зароб≥тною пла≠тою та ≥нфл¤ц≥Їю, що дос≥ вважавс¤ нездоланним.

« 1983 p. починаЇтьс¤ економ≥чне пожвавленн¤ за одночасного спаду р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ’оч зменшилис¤ державн≥ субсид≥њ, обс¤ги ≥н≠вестиц≥й зросли майже вдвоЇ, ¤к ≥ передбачали автори теор≥њ Ђеко≠ном≥ки пропозиц≥њї. –еальн≥ доходи зросли, але зб≥льшивс¤ ≥ розрив м≥ж њхн≥ми р≥вн¤ми.

ўе одн≥Їю ознакою стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки стало зростанн¤ курсу долара, що, не в останню чергу, в≥дбувалось завд¤ки дов≥р≥ сусп≥ль≠ства до економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду.

ѕоверненн¤ до нормального, не≥нфл¤ц≥йного економ≥чного зрос≠танн¤ було бол≥сним процесом, ¤кий супроводжувавс¤ масовими банкрутствами, не≥нфл¤ц≥йним безроб≥тт¤м. јле згодом ≥нфл¤ц≥ю спромоглис¤ приборкати, зайн¤т≥сть зб≥льшити.

ќдночасно л≥берал≥зувались зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини, що дало змогу крањн≥ вз¤ти участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, спрос≠тило процес вивезенн¤ кап≥тал≥в та отриманн¤ ≥нвестиц≥й, гаранту≠вало доступ до нових технолог≥й та розвиток власного виробництва п≥д впливом м≥жнародноњ конкуренц≥њ.

Ѕуло розроблено систему стимулюванн¤ пр¤мих приватних ≥нве≠стиц≥й, що уможливило завоюванн¤ м≥жнародних ринк≥в без в≥д≠пливу кошт≥в з державного бюджету. ”се це забезпечило стаб≥ль≠н≥сть грошовоњ одиниц≥, д≥ю ринкових сил на всьому економ≥чному простор≥.

¬одночас усп≥шна реал≥зац≥¤ сучасних неокласичних доктрин можлива не скр≥зь ≥ не завжди. ƒл¤ цього необх≥дна не лише пол≥≠тична вол¤ влади, а й в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ умови, в≥дпов≥дний р≥≠вень розвитку крањни, належн≥ ≥сторичн≥, нац≥ональн≥, ≥нституц≥йн≥ та ≥нш≥ чинники.

Ќов≥ неокласичн≥ доктрини було сформульовано в конкретних крањнах, ≥ вони найб≥льшою м≥рою спри¤ли вир≥шенню проблем са≠ме цих крањн. ÷е не суперечить тез≥ про величезну роль економ≥ко-теоретичних досл≥джень, а св≥дчить лише про неможлив≥сть стан≠дартного п≥дходу до р≥зних економ≥чних ¤вищ.

1	2

Ќазва: ƒосв≥д застосуванн¤ неокласичних моделей в р≥зних крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1648 прочитано)