Ѕ∆ƒ > ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи

ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи

Ќауковц≥ нал≥чують к≥лька дес¤тк≥в проблем, ¤к≥ за своЇю всеос¤жн≥стю можна вважати глобальними. Ќайважлив≥шими з них Ї: проблема збереженн¤ миру на «емл≥, забезпеченн¤ поступального ≥ пропорц≥йного розвитку господарства св≥ту, еколог≥чна та проблема забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ та ¤кост≥ житт¤ людини.

ѕроблема збереженн¤ миру на «емл≥ - найважлив≥ша, оск≥льки п≥д час виникненн¤ глобального в≥йськового конфл≥кту в св≥т≥, нашпигованому ¤дерною зброЇю та ¤дерними технолог≥¤ми (ј≈— тощо), вс≥ ≥нш≥ проблеми втрачають сенс. Ќеможлив≥сть обмеженого впливу ¤дерного ≥нциденту на довк≥лл¤ ¤скраво проде≠монструвала катастрофа на „орнобильськ≥й ј≈— (1986 р≥к).

∆орстока реальн≥сть пол¤гаЇ в тому, що н≥коли ще в ≥стор≥њ людства не накопичувалас¤ така к≥льк≥сть смертоносноњ зброњ, њњ досить, щоб к≥лька раз≥в знищити все живе на «емл≥, або й саму планету.

Ќа початку 90-х рок≥в крањни св≥ту витрачали на в≥йськов≥ потреби понад 1 трлн долар≥в на р≥к. ÷е дор≥внювало обс¤гу роботи всього св≥тового ринку послуг або ж величин≥, що сп≥вм≥рна з третиною обороту св≥товоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ћайже половину кошт≥в на в≥йськов≥ потреби в св≥т≥ витрачають дв≥ крањни - —Ўј та –ос≥¤. ¬ де¤ких державах в≥йськов≥ витрати перевищують 1/10 њх ¬¬ѕ. ÷е на≠самперед т≥ крањни, ¤к≥ пост≥йно вт¤гнут≥ у в≥йськове протисто¤нн¤ ( Ќƒ–, б≥льш≥сть держав зони ѕерськоњ затоки тощо). „имало небагатих за доходами на душу населенн¤ крањн св≥ту вкладають у в≥йськову сферу кошт≥в б≥льше, н≥ж у соц≥альну сферу ( итай, ѕакистан, ≤ран, ≤рак, —ир≥¤,  уба, ¬'Їтнам та ≥н.). Ќа за≠доволенн¤ попиту на воЇнн≥ товари та послуги, за оц≥нкою ёЌ≈— ќ, працюЇ 50 млн чолов≥к, в розробках в≥йськового характеру беруть участь п≥вм≥льйона вчених та конструктор≥в, або 1/5 науковц≥в св≥ту.

ќсобливо велику небезпеку становл¤ть арсенали ¤дерноњ зброњ. Ќа сьогодн≥ ¤дер-збро¤ зосереджена в 5 державах св≥ту (пост≥йних член≥в –ади Ѕезпеки ќќЌ -—Ўј, –ос≥њ, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ,  итаю). ѕерш≥ дв≥ мають по к≥лька дес¤тк≥в тис¤ч ¤дерних зар¤д≥в, решта - в межах одн≥Їњ тис¤ч≥ ¤дерних зар¤д≥в кожна. ÷¤ збро¤ може бути доставлена до ц≥л≥ за допомогою трансконтинентальних ракет, що запускаютьс¤ з≥ стац≥онарних установок або ракетами середнього рад≥усу д≥њ з моб≥льних установок, ракетами з надводних та п≥дводних корабл≥в в≥йськово-морських флот≥в, бомбардувальниками, ¤к≥ несуть ¤дерн≥ бомби.

Ѕезумовно, ¤кби людство скоротило витрати на в≥йськов≥ потреби ≥ п≥шло по шл¤ху ¤дерного роззброЇнн¤ - планета «емл¤ стала б б≥льш спок≥йним м≥сцем дл¤ житт¤. „и можна розраховувати на под≥бн≥ кроки? Ќа щаст¤, наприк≥нц≥ XX ст. м≥жнародна обстановка у св≥т≥ поступово зм≥нюЇтьс¤ в≥д конфронтац≥њ до взаЇморозум≥нн¤ ≥ сп≥вроб≥тництва. ” 1988 роц≥ м≥ж —Ўј та —–—– була укладена угода про л≥кв≥дац≥ю ракет середнього рад≥усу д≥њ. ” 1994 роц≥ ”крањна першою серед крањн св≥ту в≥дмовилас¤ в≥д ¤дерноњ зброњ (на час проведенн¤ ц≥Їњ акц≥њ вона мала трет≥й за потужн≥стю в св≥т≥ ¤дерний арсенал). ядерна збро¤ була виведена також з  азахстану ≥ Ѕ≥лорус≥.

Ќа жаль, на планет≥ все ще збер≥гаютьс¤ точки потенц≥йних м≥жнародних або м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в. “≥льки в≥д зак≥нченн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни до початку 90-х рок≥в в≥дбулос¤ понад 30 м≥жнародних та близько 90 внутр≥шньодер≠жавних конфл≥кт≥в, в ¤ких загинули дес¤тки м≥льйон≥в людей. ≤ ¤кщо в м≥жна≠родних конфл≥ктах сп≥вв≥дношенн¤ загиблих цив≥льних та в≥йськових приблизно р≥вне, то в громад¤нських та нац≥онально-визвольних в≥йнах цив≥льного населенн¤ гине втрич≥ б≥льше, н≥ж в≥йськових.

¬≥йна Ч це збройна боротьба м≥ж державами (њх коал≥ц≥¤ми) або соц≥альними, етн≥чними та ≥ншими сп≥льнотами; у переносному ро≠зум≥нн≥ слова Ч крайн¤ ступ≥нь пол≥тичноњ боротьби, ворожих в≥дносин м≥ж певними пол≥тичними силами.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть жертв через пол≥тичн≥ причини Ї насл≥дком в≥йни. “ак, за час другоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– (1941 Ч 1945) загинуло близько 55 млн ос≥б, було .повн≥стю знищено 1710 м≥ст та 70 тис¤ч се≠лищ. ѕ≥д час в'Їтнамськоњ в≥йни в 1960-т≥ роки було вбито близько 7 млн м≥сцевих мешканц≥в ≥ 57 тис¤ч американц≥в. ќкр≥м загибел≥ людей ≥ великих руйнувань, в≥йськов≥ д≥њ завдають величезних збитк≥в навко≠лишньому середовищу.

”чен≥ п≥драхували, що за б≥льш ¤к чотири тис¤чол≥тт¤ в≥домоњ нам ≥стор≥њ лише близько трьохсот рок≥в були абсолютно мирними. ¬≥йни на планет≥ забрали вже по≠над 4 млрд людських житт≥в.  ≥льк≥сть загиблих р≥зко зростала з розвитком засоб≥в знищенн¤ людей та розширенн¤м масштаб≥в в≥йськових д≥й.

Ќайб≥льшу потенц≥йну небезпеку дл¤ людства та природного середовища становить ¤дерна збро¤. ѕро це св≥дчать результати атомного бомбардуванн¤ в серпн≥ 1945 року м≥ст ’≥рбс≥ма та Ќагасак≥ в япон≥њ. ќкр≥м смертельного опром≥ненн¤, сталос¤ рад≥оак≠тивне зараженн¤ √рунту, рослин, пов≥тр¤, буд≥вель.  ≥льк≥сть убитих становила 273 тис¤ч≥ ос≥б, п≥д смертельне рад≥оактивне опром≥ненн¤ потрапило 195 тис¤ч ос≥б.

ядерна збро¤ була виготовлена та випробувалась в —–—– (1949), ¬еликобритан≥њ (1952), ‘ранц≥њ (1960),  итањ (1964). «араз у науково-техн≥чному в≥дношенн≥ до ви≠робництва ¤дерноњ зброњ готов≥ понад 40 держав св≥ту, принайм≥ 30 крањн њњ мають.

Ќа сьогодн≥ в св≥т≥ Ї понад 50 000 ¤дерних бойових головок Ч на п≥дводних човнах, на л≥таках, на корабл¤х, у спец≥альних сховищах. —ила вибуху ц≥Їњ зброњ дор≥внюЇ сил≥ вибуху двадц¤ти м≥ль¤рд≥в тонн трин≥тротолуолу, тобто сил≥, ¤ка в 1 600 000 раз≥в перевищуЇ силу вибуху бомби, що зруйнувала ’≥рос≥му. «астосуванн¤ ¤дерноњ зброњ у в≥йськових ц≥л¤х означало б глобальну катастрофу.

ј ск≥льки шкоди людству завдали наземн≥, п≥дземн≥ та п≥дводн≥ випробуванн¤ атомноњ зброњ в≥йськовими —Ўј та ‘ранц≥њ в “ихому океан≥ на мальовничих атолах Ѕ≥к≥н≥, ћуруроа, в прер≥¤х штату Ќевада та ≥н. ¬ —–—– функц≥онував ¤дерний пол≥гон Ђќб'Їкт Ч 700ї на Ќов≥й «емл≥ та ракетодром Ђѕлесецькї в јрхангельськ≥й област≥. «а трид≠ц¤ть рок≥в (1961 Ч 1990) у  арському та Ѕаренцовому мор¤х було затоплено 11 ти≠с¤ч контейнер≥в ≥з рад≥оактивними в≥дходами (головним чином ¤дерне паливо п≥дводних човн≥в). Ќа Ќов≥й «емл≥ було проведено 132 випробуванн¤ ¤дерноњ зброњ. «а 40-р≥чний пер≥од випробувань у пов≥тр¤ планети було викинуто приблизно 12,5 тонн рад≥оактивних речовин. ” води океан≥в п≥д час цих вибух≥в було викинуто близько 2 т рад≥онукл≥д≥в в≥д п≥дводних та надводних вибух≥в, а також майже 4т Ч в≥д наземних. ¬еличезна к≥льк≥сть продукт≥в розпаду, що над≥йшла в атмосферу, ос≥даЇ ще й дос≥ в ус≥х куточ≠ках земноњ кул≥.

¬елику небезпеку становл¤ть х≥м≥чна та бактер≥олог≥чна збро¤. ѕерше досить ефективне застосуванн¤ х≥м≥чноњ зброњ у великих масштабах було зд≥йснене н≥мц¤ми 22 кв≥тн¤ 1915року на п≥вн≥ч в≥д ≤пру в Ѕельг≥њ. ÷ей х≥м≥чний напад зазвичай прийн¤то вважати початком х≥м≥чноњ в≥йни в сучасному њњ розум≥нн≥. ¬насл≥док першоњ газоба≠лонноњ атаки на «ах≥дному фронт≥ було отруЇно 15 тис¤ч ос≥б, з них 5 тис¤ч загинуло. 31 травн¤ 1915року н≥мц≥ зд≥йснили першу газобалонну атаку на, —х≥дному фронт≥ в район≥ Ѕолинова б≥л¤ ¬ол≥ Ўиловськоњ. –ос≥йськ≥ в≥йська втратили отруЇними понад 9 тис¤ч ос≥б, з них померло 1200.

—Ўј застосовували х≥м≥чну зброю п≥д час воЇнних б≥й в  орењ (1951Ч1955) та в≥йни у ¬'Їтнам≥ (1964Ч1973), де дл¤ дестаб≥л≥зац≥њ природного середовища скинули 14млн. бомб ≥ снар¤д≥в, розпорошивши 5700 т герб≥цид≥в, Ђейджент-оранджї, близько 23 000 т дефол≥ант≥в, 170 т сильнод≥ючоњ отруйноњ речовини д≥оксану. ¬≥д них по≠страждало 2 млн ос≥б. ’≥м≥чними речовинами було отруЇно 202 000 га л≥су та 1,11 млн га територ≥њ.

ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни н≥мецьке командуванн¤ застосовувало б≥олог≥чну зброю, розповсюджуючи головним чином висипний тиф. ” 1943Ч1944 роках на шл¤хах наступу рад¤нських в≥йськ у спец≥альних концтаборах створювались еп≥дем≥чн≥ осередки. —юди привозили хворих ≥ розм≥шували серед здорових. ћатер≥али Ќюнбергського процесу (1945Ч 1946) показали, що Ќ≥меччина активно готувалась до застосуванн¤ б≥олог≥чноњ зброњ. јк≠тивно розробл¤ла б≥олог≥чну зброю ≥ япон≥¤. ”  орењ 1951 р. американц≥ скинули бактер≥≠олог≥чн≥ бомби, в результат≥ чого виникла еп≥дем≥¤ лихоманки ƒенге (гемораг≥чна лихоманка). “акож дек≥лька сотень тис¤ч кубинц≥в постраждали в≥д ц≥Їњ лихоманки, навмисне заве≠зеноњ ≥з —Ўј.

≤ хоча р≥шенн¤ми ќќЌ проголошена перемога над чумою, в≥спою, сиб≥ркою, н≥хто в св≥т≥ не в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д лаборатор≥й з б≥олог≥чними засобами.

” XX ст. в≥йськов≥ д≥њ проводились довол≥ активно. «а приблизними даними, з часу зак≥нченн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в локальних в≥йсько≠вих конфл≥ктах загинуло 22-25 м≥льйон≥в ос≥б. Ќаведемо приклади ло≠кальних в≥йськових конфл≥кт≥в середини та к≥нц¤ XX ст. ÷е в≥йна у ¬'Їтнам≥, воЇнн≥ д≥њ в јфган≥стан≥, вторгненн¤ ≤раку в  увейт, в≥йна в –уанд≥, в≥йськовий конфл≥кт в ёгослав≥њ, в≥йна в „ечн≥ та низка ≥нших Ђмалихї в≥йн.  ожна з них принесла людськ≥ втрати, б≥ль та страждан≠н¤ тис¤чам ≥ тис¤чам с≥мей, окр≥м того супроводжувалась глибоким руйнуванн¤м б≥осферних структур.

—учасний св≥т дуже малий ≥ вразливий дл¤ в≥йни. ¬р¤тувати ≥ збе≠регти його неможливо, ¤кщо не пок≥нчити з думками та д≥¤ми, ¤к≥ сто≠л≥тт¤ми будувалис¤ на прийн¤тност≥ та припустимост≥ в≥йн ≥ збройних конфл≥кт≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день проблема збереженн¤ миру на «емл≥ включаЇ в себе ≥ таке пон¤тт¤ ¤к тероризм. якщо донедавна звертанн¤ до терору ¤к засобу вир≥шенн¤ пол≥тичних або рел≥г≥йних проблем було вин¤тковим, надзвичайним ¤вищем, то в наш≥ дн≥ практично щоденн≥ пов≥домленн¤ про терорис≠тичн≥ акти сприймаютьс¤ ¤к щось неминуче. “ерор став орган≥чною складовою сучасного житт¤ ≥ набув глобального характеру.

1	2

Ќазва: ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2047 прочитано)