Ѕ∆ƒ > ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи

“ероризм (в≥д лат. terror Ч страх, зал¤куванн¤) Ч це форма пол≥≠тичного екстрем≥зму, застосуванн¤ найжорстк≥ших метод≥в насил≠л¤, включаючи ф≥зичне знищенн¤ людей, дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей.

“ероризм зд≥йснюЇтьс¤ окремими особами, групами, що виражають ≥нтереси певних пол≥тичних рух≥в або представл¤ють крањну, де теро≠ризм п≥днесений до рангу державноњ пол≥тики. “ероризм Ч антигуманний спос≥б вир≥шенн¤ пол≥тичних проблем в умовах протиборства, з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил. ¬≥н може застосовуватись ≥ ¤к зас≥б задоволенн¤ амб≥ц≥й окремими пол≥тичними д≥¤чами, ≥ ¤к знар¤дд¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей маф≥озними структурами, крим≥нальним св≥том.

¬изначити тероризм можна ¤к пол≥тику зал¤куванн¤, пригн≥ченн¤ супротивника силовими засобами. ≤снуЇ три основних види терориз≠му: пол≥тичний, рел≥г≥йний та крим≥нальний.

Ќайб≥льш поширеними у св≥т≥ терористичними актами Ї:

Х напади на державн≥ або промислов≥ об'Їкти, ¤к≥ призвод¤ть до матер≠≥альних збитк≥в, а також Ї ефективним засобом зал¤куванн¤ та демонст≠рац≥њ сили;

Х захопленн¤ державних установ або посольств (супроводжуЇтьс¤ за≠хопленн¤м заручник≥в, що викликаЇ серйозний громадський резонанс);

Х захопленн¤ л≥так≥в або ≥нших транспортних засоб≥в (пол≥тична мо≠тивац≥¤ Ч зв≥льненн¤ з тюрми товариш≥в по парт≥њ; крим≥нальна моти≠вац≥¤ Ч вимога викупу);

Х насильницьк≥ д≥њ проти особистост≥ жертви (дл¤ зал¤куванн¤ або в пропагандистських ц≥л¤х);

Х викраденн¤ (з метою пол≥тичного шантажу дл¤ дос¤гненн¤ певних по≠л≥тичних поступок або зв≥льненн¤ в '¤зн≥в; форма самоф≥нансуванн¤);

Х пол≥тичн≥ вбивства (це один з найб≥льш радикальних засоб≥в веденн¤ терористичноњ боротьби; вбивства, в розум≥нн≥ терорист≥в, повинн≥ зв≥льни≠ти народ в≥д тиран≥в);

ї вибухи або масов≥ вбивства (розрахован≥ на психолог≥чний ефект, страх та невпевнен≥сть людей).

ѕрикладами рел≥г≥йного тероризму Ї д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ јум —инрикьо, теракти проти ѕапи –имського та трагед≥¤ с≥м'њ √анд≥ тощо.

Ќа територ≥њ ™вропи загально в≥дом≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ намагаютьс¤ за допомогою кров≥ ≥ терору вир≥шити Ђнац≥ональне питанн¤ї. ƒостатньо назвати абрев≥атуру ≤–ј (≤рландська республ≥канська арм≥¤), ¤к згадують≠с¤ кадри кривавих вибух≥в автомоб≥л≥в, запеклих сутичок з пол≥цейськи≠ми, родич≥в, що плачуть за вбитими. ≤рландський нац≥онал-сепаратизм Ч один з-найб≥льш кривавих у ™вроп≥. ≤ хоча на сьогодн≥ ≥снуЇ домовлен≥сть про припиненн¤ терористичних д≥й, ≤–ј не перестала ≥снувати,

“ероризму вистачало ≥ в екс-—–—–, хоча оф≥ц≥йно його не ≥снувало. ќрган≥зац≥й, ¤к≥ боролись за незалежн≥сть, фактично не було. јле це не заважало терористам-одинакам зд≥йснювати напади на перших ос≥б держави. ƒосить розповсюдженими були ≥ захопленн¤ л≥так≥в. G 1958 по 1995 р≥к в —–—– ≥ крањнах, —Ќƒ було зд≥йснено 120 захоплень л≥так≥в.

ќсоблива ситуац≥¤ склалась в –ос≥њ у зв'¤зку з „ечнею. ” пам'¤т≥ залишились под≥њ в Ѕудьоновську, ћоскв≥. „ечн¤ стала одним з центр≥в св≥тового тероризму.

“реба в≥дзначити, що в ”крањн≥ не ви¤влено терористичних орган≥≠зац≥й, ор≥Їнтованих на поваленн¤ державного ладу. ѕроблема теро≠ризму в ”крањн≥ перебуваЇ в ≥нш≥й площин≥ Ч це Ђкрим≥нальн≥й те≠роризмї всередин≥ крањни та д≥¤льн≥сть закордонних терористичних орган≥зац≥й на територ≥њ ”крањни.

«ростанн¤ к≥лькост≥ терористичних акт≥в, непередбачуван≥сть насл≥дк≥в цих акт≥в викликають велику стурбован≥сть св≥товоњ громадськост≥, ¤ка все б≥льше актив≥зуЇ своњ зусилл¤ в боротьб≥ з тероризмом. ѕочинаючи з XXVII сес≥њ √енеральна јсамбле¤ ќќЌ щор≥чно обговорюЇ питанн¤ про заходи по запоб≥ганню тероризму. ” грудн≥ 1972 р. був створений —пец≥альний ком≥тет з питань м≥жнародного те≠роризму, до ¤кого ув≥йшли представники 34 держав. Ќа початку 1995 р. √енераль≠на јсамбле¤ ќќЌ одностайно прийн¤ла ƒекларац≥ю про заходи з л≥кв≥дац≥њ м≥жна≠родного тероризму. «а останн≥ роки вироблено б≥льше дес¤ти конвенц≥й ≥ прото≠кол≥в з питань боротьби проти тероризму. јле багатоман≥тн≥сть форм його про≠¤в≥в ускладнюють вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.

якщо будуть знайден≥ методи боротьби з тероризмом, св≥т стане спок≥йн≥≠шим ≥ безпечн≥шим.

” 80-90-т≥ роки XX ст. продовжувались в≥йськов≥ конфл≥кти на Ѕлизькоњ —ход≥ та в район≥ ѕерськоњ затоки, не вщухали в≥йна в јфган≥стан≥, сутички в ≤ндо≠китањ, Ћатинськ≥й јмериц≥, громад¤нськ≥ в≥йни в —х≥дн≥й (≈ф≥оп≥¤, —удан, —омал≥ ѕ≥вденн≥й та ÷ентральн≥й (јнгола, ћозамб≥к, Ѕурунд≥, ƒемократична –еспубл≥ка  онго) јфриц≥, на терен≥ колишньоњ ёгослав≥њ та просторах —Ќƒ ( арабах, абхаз≥¤, „ечн¤, ѕридн≥стров'¤, “аджикистан тощо).

ќтже, проблема збереженн¤ миру на «емл≥ залишаЇтьс¤ гострою, ≥ його дос¤гненн¤ можливе за умови взаЇмопорозум≥нн¤ ≥ всеб≥чного сп≥вроб≥тництва, вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми - найважлив≥ша передумова дл¤ розв'¤занн¤ ≥нших глобальних проблем людства, насамперед проблеми економ≥чного розвитку.

—писок використаноњ л≥тератури:

ќснови безпеки життЇд≥¤льност≥ людини. Ц  ., 1999.

≈коном≥чна та соц≥альна географ≥¤ св≥ту. ѕ≥дручник. Ц  ., 2000.

ўербина —.≤. ѕроблеми миру. Ц  ., 2001.

1	2

Ќазва: ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2047 прочитано)