≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту

ѕлан.

ѕрогрес науки, техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва в останн≥й третин≥ XIX ст.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ в —Ўј.

ќсобливост≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ Ќ≥меччини.

ќсновн≥ фактори промислового в≥дставанн¤ јнгл≥њ та ‘ранц≥њ.

—тановлени¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства в япон≥њ.

ѕ≥сл¤ завершенн¤ промислового перевороту розвинут≥ крањни св≥ту вступають в добу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ¬она характеризуЇтьс¤ структурними зм≥нами в господарств≥ окремих крањн. Ќа основ≥ науково-техн≥чних ≥ технолог≥чних винаход≥в виникають нов≥ галуз≥ виробництва, модерн≥зуютьс¤ стар≥. «б≥льшуЇтьс¤ дол¤ промислових п≥дприЇмств у виробництв≥ валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ) ≥ нац≥онального доходу (Ќƒ). ѕ≥д час ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ концентрац≥¤ виробництва та кап≥тальн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ виробництвом Ч виникають монопол≥њ, акц≥онерн≥ товариства. ¬ к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. завершуЇтьс¤ формуванн¤ св≥тового ринку, разом з тим поглиблюЇтьс¤ нер≥вном≥рн≥сть у розвитку окремих крањн. нагострюютьс¤ м≥ждержавн≥ суперечност≥.

ѕрогрес науки, техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва в останн≥й третин≥ XIX ст.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ в розвинутих крањнах в≥дбувалас¤ на основ≥ науково-техн≥чноњ революц≥њ. ¬≥дкритт¤ в галуз≥ математики, ф≥зики, х≥м≥њ, ≥нших наук спри¤ли техн≥чному прогресов≥, створенню ориг≥нальних машин, механ≥зм≥в, прилад≥в, ¤к≥ масово запроваджувалис¤ у виробництво. Ќайважлив≥шим винаходом останньоњ третини XIX ст. було створенн¤ техн≥чноњ л≥н≥њ з виробництва, передач≥ ≥ споживанн¤ електричноњ енерг≥њ. ÷е стало можливим п≥сл¤ винаходу динамомашини (¬.—≥менс Ч Ќ≥меччина, 1867 р.), генератора електричного струму (“.≈д≥сонЧ—Ўј, 1883 р.), трансформатора дл¤ передач≥ електричного струму на в≥дстань (1891), електродвигуна. –озпочалас¤ електриф≥кац≥¤ виробництва, транспорту ≥ побуту. ѕарова енерг≥¤ стала вит≥сн¤тис¤ електричною. Ѕули винайден≥ електрична плавильна п≥ч (1877), електричне зварюванн¤ метал≥в (1887), електрична зал≥зниц¤ Ч трамвай (1879), електрична лампа (1886) та багато ≥нших винаход≥в.

” 80-90-их роках було в≥дкрито ≥ вдосконалено використанн¤ ≥нших вид≥в енерг≥њ. —еред них вид≥л¤ютьс¤ винаходи двигун≥в внутр≥шнього згор¤нн¤ Ч карбюраторного (Ќ.ќтто, Ќ≥меччина, 1887 р.) та дизельного (–.ƒизельЧЌ≥меччина, 1893 р.).

” 80-их роках двигуни внутр≥шнього згор¤нн¤ були вдосконален≥. Ќа њх баз≥ н≥мецьк≥ винах≥дники √.ƒаймлер ≥  .Ѕенц створили автомоб≥ль, ¤кий мав видатне техн≥ко-економ≥чне значенн¤.

¬≥дкритт¤ в галуз≥ виробництва х≥м≥чноњ продукц≥њ (синтетичн≥ барвники, кислоти, фарбувальн≥, л≥карськ≥, парфумерн≥ та ≥нш≥ вироби) дали поштовх дл¤ прискореного розвитку х≥м≥чноњ промисловост≥.

¬елике економ≥чне значенн¤ мали техн≥чн≥ вдосконаленн¤ в металург≥њ Ч конверторний спос≥б виробництва стал≥, впровадженн¤ мартен≥вських печей, ¤к≥ значно п≥двищували продуктивн≥сть прац≥.

÷ьому спри¤ли також техн≥чн≥ ≥ технолог≥чн≥ новац≥њ в металообробц≥. Ѕув винайдений автоматичний револьверний верстат (—Ўј), вдосконалений токарський та ≥нш≥ металор≥зальн≥ механ≥зми.

¬ажлив≥ вдосконаленн¤ були зроблен≥ в техн≥чн≥й сфер≥ легкоњ, пол≥граф≥чноњ та ≥нших галуз¤х промисловост≥ (автоматичний ткацький верстат, л≥нотип, автомат дл¤ виробництва пл¤шок тощо).

“емпи техн≥чного прогресу були вражаючими, њх результати важко переоц≥нити. “ехн≥чн≥ та технолог≥чн≥ в≥дкритт¤ р≥зко п≥двищили ефективн≥сть прац≥, почалос¤ масове виробництво товар≥в, знизилас¤ њх соб≥варт≥сть.

2. ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ в —Ўј.

¬ к≥нц≥ XIX ст. високими темпами розвивалас¤ економ≥ка —Ўј. ¬они вийшли на перше м≥сце у св≥т≥ за обс¤гом промисловоњ продукц≥њ, об≥гнали ¬еликобритан≥ю, ¤ка втратила роль Ђфабрики св≥туї. ѕрискорений розвиток —Ўј по¤снюЇтьс¤ р¤дом фактор≥в, серед ¤ких важливе м≥сце займають пол≥тичн≥, соц≥альн≥, географ≥чно-кл≥матичн≥, природн≥. (ѕро них було сказано у попередн≥й лекц≥њ).

Ќауково-техн≥чна революц≥¤ знайшла добрий грунт на американськ≥й земл≥. “ут активно впроваджувалис¤ власн≥ та Ївропейськ≥ винаходи. ” зв'¤зку ≥з зап≥зненн¤м промислового перевороту, в —Ўј використовувалис¤ найнов≥ш≥ дос¤гненн¤ ≥нженер≥њ, застар≥лого обладнанн¤ практично не було. ѕ≥сл¤ √ромад¤нськоњ в≥йни в крањн≥ сформувавс¤ широкий внутр≥шн≥й ринок, розширювалас¤ географ≥чна спец≥ал≥зац≥¤.

≈коном≥чному зростанню спри¤ли зовн≥шн¤ пол≥тика держави ^ висок≥ митн≥ тарифи на вв≥з готовоњ продукц≥њ ≥ повна свобода дл¤ ввозу ≥ноземних кап≥тал≥в, ¤ка п≥дтримувалас¤ високою нормою прибутк≥в. ÷е приваблювало Ївропейськ≥, в першу чергу англ≥йськ≥, кап≥тали.

—Ўј у 1867 р. розширили своњ волод≥нн¤ шл¤хом куп≥вл≥ у –ос≥њ јл¤ски за 6,7 млн. дол. «годом було анексовано √авайськ≥ острови.  олон≥¤ми —Ўј стали  уба, √уам, ѕуерто-–≥ко, ‘≥л≥пп≥ни, частина остров≥в —амоа. ¬одночас посилюЇтьс¤ економ≥чно-торговельна експанс≥¤ в крањни Ћатинськоњ јмерики, ¤к≥ вт¤гувалис¤ в орб≥ту економ≥чноњ д≥¤льност≥ —Ўј.

¬ражаючими були темпи економ≥чного розвитку крањни. Ќац≥ональнийдох≥дз 1870по 1913 рр.вир≥су5раз≥в,анац≥ональне багатство Ч майже у 7 раз≥в. Ќайвищими темпами зростало промислове виробництво. ƒол¤ промисловост≥ ≥ буд≥вництва напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни складала 75% сукупного сусп≥льного продукту.

¬ажливе значенн¤ в економ≥чному розвитку —Ўј мало зал≥зничне буд≥вництво. ƒовжина зал≥зниць крањни з 1870 по 1913 рр. зб≥льшилас¤ у 8 раз≥в. Ѕуд≥вництво зал≥зниць стимулювало р≥ст виробництва у металург≥йн≥й, металообробн≥й та вуглевидобувн≥й галуз¤х промисловост≥, спри¤ло освоЇнню родючих земель зах≥дних штат≥в, зм≥цнило економ≥чну Їдн≥сть крањни.

 ардинальн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в галузев≥й структур≥ промисловост≥ Ч значно зб≥льшилас¤ частка важкоњ промисловост≥, ¤ка розвивалас¤ надзвичайно високими темпами. ¬перше в ≥стор≥њ —Ўј була дос¤гнута перевага частки важкоњ промисловост≥ над легкою ≥ харчовою. ¬же у 1900 р. питома вага галузей важкоњ промисловост≥ перевищила половину загального об'Їму промисловоњ продукц≥њ. “акого р≥вн¤ ≥нш≥ розвинут≥ крањни дос¤гли лише перед другою св≥товою в≥йною. ќсобливо швидкими темпами розвивалис¤ нов≥ галуз≥ важкоњ промисловост≥ Ч нафтова, алюм≥н≥Їва, гумова, електротехн≥чна, автомоб≥льна, сталеплавильна. ” 1882 р. на р. Ќ≥агара була збудована перша у св≥т≥ г≥дроелектростанц≥¤. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни потужн≥сть американських електростанц≥й була понад 5 млн. квт. (потужн≥сть англ≥йських, н≥мецьких ≥ французьких в сум≥ не перевищувала 3 млн. квт).

Ћегка та харчова галуз≥ промисловост≥ переход¤ть на виробництво стандартизованоњ продукц≥њ, чого не було ще в ≥нших крањнах. ” —Ўј вперше отримало розвиток масове сер≥йне виробництво, при ¤кому застосовувались рац≥ональн≥ методи орган≥зац≥њ виробництва. ѕоточний, конвейЇрний метод вперше було запроваджено на автозавод≥ √.‘орда у 1913 р. ≥ отримано вражаюч≥ результати: монтаж магнето дл¤ автомоб≥льного двигуна зам≥сть 20 хв. зайн¤в всього 5. –ац≥онал≥зац≥¤ виробництва спри¤ла небаченому росту продуктивност≥ прац≥.

¬ к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. в≥дбулис¤ ¤к≥сно нов≥ зм≥ни в управл≥нн≥ виробництвом, викликан≥ ростом концентрац≥њ виробництва ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу. ѕочали виникати акц≥онерн≥ товариства, монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤. ѕерш≥ монопол≥њ виникли ще у 60-70-их роках. ќдна з найб≥льших Ч Ђ—тандарт-ойл  омпан≥¤ї Ч була створена ƒж. –окфеллером у 1872 р. «годом вона приЇднала ще 14 компан≥й з видобутку та переробки нафти. ” 1882 р. була реорган≥зована у трест ≥ монопол≥зувала виробництво понад 90% очищеноњ нафти у крањн≥. Ќа початку XX ст. у —Ўј було б≥л¤ 800 трест≥в, у ¤к≥ входило понад 5 тис п≥дприЇмств з кап≥талом у 7 млрд. дол. ћонопол≥зац≥¤ спри¤ла ефективн≥шому управл≥нню виробництвом, однак поступово монопол≥њ зосередили у своњх руках велику економ≥чну владу. ”р¤д —Ўј був змушений приймати антимонопольн≥ закони, втручатис¤ в економ≥чн≥ процеси.

ќсобливост≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ Ќ≥меччини.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ к≥нц¤ XIX Ч поч. XX ст. вивела Ќ≥меччину на друге м≥сце у св≥т≥ (п≥сл¤ —Ўј) та перше м≥сце у ™вроп≥. ÷ьому спри¤ло р¤д фактор≥в, серед ¤ких найголовн≥шим можна вважати перемогу у франко-пруськ≥й в≥йн≥ 1870-1871 рр. ѕ≥сл¤завершенн¤ в≥йни в≥дбулос¤ об'Їднанн¤ Ќ≥меччини навколо ѕрус≥њ, консол≥дац≥¤ н≥мецькоњ нац≥њ. Ѕуло л≥кв≥довано пол≥тичну роздр≥бнен≥сть, митн≥ бар'Їри, сформувалас¤ Їдина грошово-ф≥нансова система, прийн¤та загальнодержавна система м≥ри ≥ ваги, зал≥зничного ≥ поштового права. ¬се це спри¤ло розвитку Їдиного внутр≥шнього ринку крањни.

1	2	3

Ќазва: ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2496 прочитано)