≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту

ѕеремога над ‘ранц≥Їю, аннекс≥¤ ≈льзасу та Ћотар≥нг≥њ (промислово розвинутих пров≥нц≥й), контрибуц≥¤ у розм≥р≥ 5 млрд. франк≥в спри¤ли економ≥чному зростанню Ќ≥меччини. –≥зко зб≥льшилис¤ ≥нвестиц≥њ у промислов≥сть. ћасово виникають нов≥ заводи ≥ фабрики.

як ≥ в —Ўј, економ≥чному п≥днесенню Ќ≥меччини спри¤в фактор часу. ¬насл≥док зап≥зненн¤ промислового перевороту та ≥ндустр≥ал≥зац≥њ у промисловост≥ запроваджувалис¤ найнов≥ш≥ науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤. ≤нженерно-техн≥чна думка Ќ≥меччини в к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. за к≥льк≥стю та ¤к≥стю впроваджень та нових розробок поступалас¤ лише американськ≥й.

ќсоблив≥стю ≥ндустр≥ал≥зац≥њ у Ќ≥меччин≥ було те, що прискорений розвиток промисловост≥, особливо важкоњ, був направлений у м≥л≥тарне русло. ƒержавн≥ замовленн¤ на зброю, боЇприпаси у значн≥й м≥р≥ зумовили р≥ст галузей важкоњ ≥ндустр≥њ.

¬елике зал≥зничне буд≥вництво (у 1870-1875 рр. щор≥чно вводилос¤ 1500-2000 км. шл¤х≥в) стимулювало розвиток металург≥њ, добувноњ промисловост≥. Ќ≥мецька металург≥¤ поступалас¤ лише американськ≥й. ¬ажлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигун≥в внутр≥шнього згор¤нн¤. ”сп≥шно розвивалис¤ нов≥ галуз≥ промисловост≥: х≥м≥чна, електротехн≥чна, автомоб≥лебуд≥вна.

” процес≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ зм≥нилас¤ структура господарства Ќ≥меччини: промислов≥сть почала дом≥нувати в економ≥чн≥й систем≥ крањни. Ќ≥меччина напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни стала ≥ндустр≥ально-аграрною, частка населенн¤, зайн¤того у промисловост≥, складала майже 50% в≥д загального числа працюючих. “емпи економ≥чного зростанн¤ були найвищими у ™вроп≥.

—пов≥льненими темпами розвивалас¤ галузь легкоњ промисловост≥. ѓњ в≥дставанн¤ по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю достатньоњ сировинноњ бази, високими ц≥нами та низькою закуп≥вельною спроможн≥стю населенн¤.  р≥м того, зароб≥тна плата у Ќ≥меччин≥ була нижчою, н≥ж у ‘ранц≥њ та јнгл≥њ.

ћонопол≥зац≥¤ економ≥ки Ќ≥меччини теж мала своњ особливост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д —Ўј процес монопол≥зац≥њ в≥дбувавс¤ тут на основ≥ картел≥в та синдикат≥в. Ќайб≥льше њх виникло у вуг≥льн≥й, х≥м≥чн≥й, електротехн≥чн≥й, суднобуд≥вн≥й та в≥йськов≥й галуз¤х промисловост≥. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни у Ќ≥меччин≥ було б≥л¤ 600 монопол≥стичних об'Їднань. Ќебаченоњ економ≥чноњ сили дос¤гли –ейнсько-¬естфальський вуг≥льний синдикат, ‘арбен≥ндустр≥ та де¤к≥ ≥нш≥.

Ќезначна к≥льк≥сть колон≥альних волод≥нь заставл¤ла н≥мецьких п≥дприЇмц≥в п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥, знижувати соб≥варт≥сть продукц≥њ, добиватис¤ високоњ њњ ¤кост≥, чим перемагати на св≥товому ринку товар≥в. ¬≥дсутн≥сть ринку сировини ≥ збуту зумовили агресивн≥сть Ќ≥меччини.

4. ќсновн≥ фактори промислового в≥дставанн¤ јнгл≥њ та

‘ранц≥њ.

јнгл≥¤. ¬ останн≥й третин≥ XIX ст. в јнгл≥њ почали знижуватис¤ темпи промислового виробництва. ≤нтенсивний процес ≥ндустр≥ал≥зац≥њ —Ўј, Ќ≥меччини, –ос≥њ, япон≥њ зумовив виникненн¤ нових центр≥в промислового виробництва. јнгл≥йська промислов≥сть почала втрачати ≥ноземн≥ ринки збуту. ¬одночас американськ≥ та н≥мецьк≥ товари, дешевш≥ та кращ≥ за ¤к≥стю, потрапл¤ли на внутр≥шн≥й ринок крањни.

√оловною причиною в≥дставанн¤ јнгл≥њ було поступове ф≥зичне ≥ моральне стар≥нн¤ виробничоњ бази британськоњ промисловост≥. јнгл≥йськ≥ фабрики та заводи були збудован≥ ще в к≥нц≥ XVIII Ч перш≥й половин≥ XIX ст. ≥ оснащен≥ машинами та механ≥змами доби промислового перевороту. ¬они неспроможн≥ були виготовл¤ти таку к≥льк≥сть вироб≥в ≥ такоњ ¤кост≥, ¤к американськ≥ та н≥мецьк≥, що базувалис¤ на ефективн≥ш≥й виробнич≥й основ≥, створен≥й науково-техн≥чним процесон останньоњ третини XIX ст.

“ехн≥чна модерн≥зац≥¤ англ≥йськоњ промисловост≥ була вкрай необх≥дною, але надзвичайно дорогою ≥ складною, вона вимагала додаткових кап≥таловкладень. јнгл≥йськ≥ п≥дприЇмц≥ та банк≥ри в≥ддавали перевагу експорту кап≥талу за кордон, в колон≥њ та залежн≥ крањни, в ¤ких на¤вн≥сть дешевоњ робочоњ сили забезпечувала њм висок≥ прибутки. ¬ив≥з кап≥талу був бажаним також з огл¤ду на зростаюч≥ потреби в колон≥альн≥й сировин≥ Ч нафт≥, руд≥, кольорових металах, каучуку та ≥н.

“им не менше, в англ≥йськ≥й промисловост≥ поступово в≥дбувалис¤ структурн≥ зм≥ни. як ≥ в —Ўј та Ќ≥меччин≥, в јнгл≥њ високими темпами розвивалис¤ галуз≥ важкоњ промисловост≥, особливо сталеплавильна, електротехн≥чна, х≥м≥чна. ¬они випередили традиц≥йно розвинен≥ галуз≥ Ч видобуток вуг≥лл¤, виплавку чавуну, переробку бавовни. Ќа розвитку англ≥йськоњ промисловост≥ позначалась слабка енергозабезпечен≥сть крањни.

ѕроцес монопол≥зац≥њ промисловост≥ в јнгл≥њ проходив дов≥льн≥ше, н≥ж в —Ўј та Ќ≥меччин≥, тут тривалий час збер≥галис¤ др≥бн≥ та середн≥ п≥дприЇмства. Ѕанк≥вський кап≥тал випереджав промисловий за темпами концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни 27 великих банк≥в јнгл≥њ волод≥ли 86% ус≥х вклад≥в. Ќадлишковий кап≥тал јнгл≥¤ ≥нвестувала в економ≥ки своњх колон≥й, ¤к≥ на початку XX ст. у 100 раз≥в перевищували розм≥ри метропол≥њ.

≤нвестиц≥њ направл¤лис¤, ¤к правило, у виробничу сферу Ч буд≥вництво п≥дприЇмств, шахт, порт≥в, дор≥г ≥ т.п. јнгл≥йськ≥ монопол≥њ в колон≥¤х та нап≥вколон≥¤х в≥д≥гравали роль важливого механ≥зму переливанн¤ кап≥тал≥в ≥ технолог≥й, будували транспортн≥ комун≥кац≥њ, створювали соц≥альн≥ ≥нституц≥њ, готували м≥сцев≥ кадри дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

Ќезважаючи на окрем≥ випадки (спроба задушити розвиток ≥нд≥йськоњ текстильноњ промисловост≥), пол≥тика јнгл≥њ щодо залежних крањн спри¤ла њхньому економ≥чному становленню, формуванню сучасноњ макроцив≥л≥зац≥њ взагал≥.

‘ранц≥¤. ¬продовж XIX ст. ‘ранц≥¤ займала друге м≥сце у св≥т≥ за р≥внем промислового виробництва, поступаючись лише јнгл≥њ. ќднак в к≥нц≥ XIX ст. вона опинилас¤ на четвертому м≥сц≥,

ѕричиною цього була, перш за все, поразка у франко-пруськ≥й в≥йн≥ та њњ насл≥дки. ћирний догов≥р 1871 р. був невиг≥дним дл¤ ‘ранц≥њ, ¬она зобов'¤зана була сплатити Ќ≥меччин≥ 5 млрд. франк≥в контрибуц≥њ ≥ ¤к гарант≥ю виплати в≥ддавала частину своЇњ територ≥њ Ч пров≥нц≥њ ≈льзас та Ћотар≥нг≥ю. ÷≥ земл≥ були економ≥чно найрозвинен≥ш≥, багат≥ на руду, вуг≥лл¤, тут добре розвивалас¤ текстильна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥. ¬трата ≈льзасу та Ћотар≥нг≥њ заставила ‘ранц≥ю ввозити велику к≥льк≥сть зал≥зноњ руди ≥ чорних метал≥в.

—ировинна база ‘ранц≥њ й без того була недостатньою. ¬она змушена була ≥мпортувати половину необх≥дного њй вуг≥лл¤. “аким чином росла соб≥варт≥сть французьких 'металовироб≥в, зменшувалас¤ њх конкурентоспроможн≥сть.

” ‘ранцузьк≥й промисловост≥ також необх≥дно було м≥н¤ти застар≥ле фабрично-заводське обладнанн¤, що вимагало значних кап≥таловкладень. “им часом французьк≥ кап≥тали експортувалис¤ ≥ становили 30% св≥тових ≥нвестиц≥й. «а даними на 1908 р. у французьку промислов≥сть ≥ торг≥влю було вкладено 9,5 млрд. фр., в обл≥гац≥њ та закордонн≥ ц≥нност≥ Ч104,4 млрд. фр. ¬ив≥з кап≥талу в колон≥њ та нап≥вколон≥њ давав величезн≥ прибутки.

¬≥дсталою у пор≥вн¤нн≥ ≥з —Ўј та Ќ≥меччиною була й структура французькоњ економ≥ки. —корочувалис¤ потужност≥ металург≥њ, вуг≥льноњ та ≥нших галузей промисловост≥. ”сп≥шно розвивалас¤ легка промислов≥сть. ѕеред першою св≥товою в≥йною ‘ранц≥¤ залишалас¤ аграрно-≥ндустр≥альною крањною. ≤снуванн¤ гострих проблем у с≥льському господарств≥ також стримували розвиток економ≥ки.

јграрн≥ реформи середини XIX ст. не змогли л≥кв≥дувати на¤вн≥ в с≥льському господарств≥ суперечност≥. ѕарцел¤рн≥сть (роздр≥бнен≥сть) сел¤нських господарств ≥ низький техн≥чний р≥вень зумовили нерозвинен≥сть внутр≥шнього ринку, затримували Ђзайвеї населенн¤ у землеробств≥, зменшували ринок робочоњ сили, прир≥ст населенн¤.

Ќепосильною дл¤ французького с≥льського господарства ви¤вилас¤ конкуренц≥¤ американського зерна та ≥нших продукт≥в, що призвело до гостроњ кризи ≥ необх≥дност≥ структурноњ перебудови аграрного сектора крањни.

Ќа св≥товий ринок ‘ранц≥¤ виходила в основному з дорогими тканинами, парфумами, косметикою, од¤гом, ювел≥рними виробами та ≥ншими предметами розкош≥.

—тановлени¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства в япон≥њ.

ѕерех≥д до ≥ндустр≥ального сусп≥льства в япон≥њ в≥дбувс¤ п≥зн≥ше, н≥ж в крањнах «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј ≥ мав р¤д особливостей. ƒо середини XIX ст. япон≥¤ була типовою аграрною крањною, в ¤к≥й панувала феодальна система господарства, формувалос¤ мануфактурне виробництво.

ѕол≥тична роздр≥бнен≥сть крањни, складна соц≥альна структура сусп≥льства, в ¤к≥й пан≥вне становище займали самурањ (б≥л¤ 7% всього населенн¤) гальмували становленн¤ ≥ндустр≥ального укладу. —ел¤нство крањни становило 80% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤, купц≥ та рем≥сники були малочисельним станом ≥ не ви¤вл¤ли п≥дприЇмницькоњ активност≥.  рањна перебувала у само≥зол¤ц≥њ в≥д зовн≥шнього св≥ту.

1	2	3

Ќазва: ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ у розвинутих крањнах св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2496 прочитано)