≤стор≥¤ економ≥чних вчень >  онцепц≥њ футуролог≥њ

 онцепц≥њ футуролог≥њ

—еред багатьох проблем сучасност≥ одн≥Їю ≥з центральних Ї про≠блема майбутнього. ”с≥, хто живе сьогодн≥, будують св≥т майбут≠нього, св≥т XXI стол≥тт¤. яким в≥н буде? ўо дасть людству?

ћарксистсько-лен≥нською концепц≥Їю сусп≥льного розвитку, в основ≥ ¤коњ лежить зм≥на сусп≥льно-економ≥чних формац≥й, передба≠чаЇтьс¤ побудова комун≥зму ¤к майбутнього людства. ÷≥й концепц≥њ протисто¤ть концепц≥њ футуролог≥њ (науки про майбутнЇ) зах≥дних економ≥ст≥в. Ќазву нов≥й науц≥ дав н≥мецький пол≥толог ќ. ‘лехт-хейм. ” прац≥ Ђ≤стор≥¤ ≥ футуролог≥¤ї (1966) в≥н визначаЇ футуролог≥ю ¤к зас≥б переборенн¤ Ђстарих ≥деолог≥йї. —проби визначити кон≠тури соц≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства майбутнього робили ще про≠гресивн≥ мислител≥ п≥знього середньов≥чч¤ “. ћор, “. ћюнцер, “.  ампанелла, велик≥ соц≥ал≥сти-утоп≥сти Ч Ў. ‘ур'е, —ен-—≥мон, –. ќуен.

” 60Ч70-х pp. виник справжн≥й Ђфутуролог≥чний бумї. ≈коно≠м≥сти, ф≥лософи, соц≥ологи починають активно прогнозувати майбу≠тнЇ. ¬иникаЇ низка ур¤дових ≥ позаур¤дових орган≥зац≥й, ¤к≥ займа≠ютьс¤ моделюванн¤м ≥ прогнозуванн¤м майбутнього. ќдн≥Їю з перших таких м≥жнародних орган≥зац≥й був Ђ–имський клубї (1968). 1974 року було утворено Ђ¬сесв≥тню федерац≥ю досл≥джень майбу≠тньогої. ¬иникають науков≥ центри п≥д ег≥дою ќќЌ, ёЌ≈— ќ. Ќад створенн¤м моделей ≥ прогноз≥в майбутнього працюють науков≥ центри при ун≥верситетах, м≥жнародних концернах, банках. ”чен≥ намагаютьс¤ осмислити економ≥чн≥, еколог≥чн≥, енергетичн≥, демо≠граф≥чн≥ та ≥нш≥ проблеми, ¤к≥ постали перед людством на глобаль≠ному ≥ рег≥ональному р≥вн¤х.

¬≥дбуваЇтьс¤ швидкий розвиток футуролог≥њ ¤к науки. –ад¤нськ≥ досл≥дники-марксисти заперечували нав≥ть право на ≥снуванн¤ футуролог≥њ на т≥й п≥дстав≥, що вона не в≥дпов≥дала марк≠систсько-лен≥нським у¤вленн¤м про перспективи сусп≥льного роз≠витку, по-друге, що вона н≥би не Ї результатом розвитку науковоњ думки, а Ї результатом соц≥ального замовленн¤, про що св≥дчать на≠перед передбачен≥ висновки, ≥, по-третЇ, що вона не маЇ предмета свого досл≥дженн¤, тому що функц≥¤ передбаченн¤ притаманна кожн≥й сусп≥льн≥й науц≥.

ѕосилаючись на ≥сторичний досв≥д ≥снуванн¤ —–—–, марксистськ≥ теоретики писали, що Ђсама ≥стор≥¤ї авторитетно засв≥дчила ≥стин≠н≥сть наукового комун≥зму. Ђј обов'¤зок футуролог≥њ... Ч пише, на≠приклад, Ўахназаров, Ч зводитьс¤ до того, щоб довести протилежне, щоб сконструювати ≥ обгрунтувати Ђнекомун≥стичне майбутнЇї. ”же за одне це њњ не можна вважати справжньою наукоюї.

—правд≥, футуролог≥¤ виникла й розвивалась ¤к альтернатива марксизму. Ќе можна заперечувати ≥ того, що вона виконувала пев≠не соц≥альне замовленн¤. ѕроте заперечувати њњ Ч неправом≥рно. якщо п≥дходити з таких позиц≥й до визначенн¤ науки, то, врахову≠ючи ≥сторичн≥ реал≥њ сьогоденн¤, можна заперечувати марксизм, ¤к наукову теор≥ю.

” футуролог≥чних концепц≥¤х так само, ¤к ≥ в теор≥¤х трансфор≠мац≥њ кап≥тал≥зму, немаЇ Їдиноњ методолог≥чноњ основи. ‘утурологи обмежуютьс¤ фрагментарною характеристикою сусп≥льства, звод¤ть до абсолюту одну його сторону, рису.

ƒосить умовно можна виокремити два основн≥ напр¤ми сучасноњ футуролог≥њ Ч ≥ндустр≥альний ≥ конвергентний. ѕрихильники теор≥њ конвергенц≥њ, ¤к уже зазначалос¤, намагалис¤ спрогнозувати проце≠си сусп≥льного розвитку, виход¤чи з ≥снуванн¤ двох протилежних систем. ” межах ≥ндустр≥ального напр¤му футуролог≥чний характер мають р≥зноман≥тн≥ теор≥њ так званого постсусп≥льства. «а п≥драхун≠ками Ѕелла прот¤гом 60Ч70-х pp. з'¤вилось близько двадц¤ти ви≠значень майбутнього сусп≥льства з преф≥ксом Ђпостї: постбуржуазне сусп≥льство –. ƒарендорфа, посткап≥тал≥стичне сусп≥льство –. Ћ≥хтхейма ≥ ≈. Ѕоулд≥нга, постцив≥л≥зац≥¤ √.  ана, постсучасне ј. ≈тц≥он≥ та ≥нш≥. ќсновним методолог≥чним принципом ус≥х цих теор≥й Ї технолог≥чний детерм≥н≥зм, тобто твердженн¤, що розвиток техн≥ки визначаЇ розвиток сусп≥льства незалежно в≥д його соц≥аль≠но-економ≥чноњ структури. –оль науки, техн≥ки, технолог≥њ в розвит≠ку сусп≥льства г≥пербол≥зуЇтьс¤. јнгл≥йський футуролог —т.  отгров писав з приводу цього: Ђќсновою формулюванн¤ наших у¤влень про майбутнЇ Ї технолог≥чний детерм≥н≥зм, ¤кий стверджуЇ, що ма≠шини твор¤ть ≥стор≥ю. ≤ндустр≥альна революц≥¤ ≥ тепер Ђнова ≥ндус≠тр≥альна революц≥¤ї Ї пон¤тт¤м, ¤к≥ припускають, що технолог≥¤ Ї джерелом руху сучасних соц≥альних системї .

¬ основу характеристики сусп≥льства майбутнього берутьс¤ р≥зн≥ ознаки.  ≥льк≥сть ознак неоднакова у р≥зних автор≥в. ѕроте майже вс≥ наголошують на розширенн≥ сфери послуг, зростанн≥ рол≥ науко≠во-техн≥чноњ ≥нтел≥генц≥њ, пишуть про загальний добробут, можли≠в≥сть задоволенн¤ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в тощо.

“акий перел≥к ознак св≥дчить про те, що вони вибран≥ дов≥льно, не становл¤ть системи, що зах≥дн≥ теоретики зам≥сть анал≥зу реал≥й сусп≥льства майбутнього ≥ законом≥рностей його виникненн¤ зма≠льовують ≥деальну картину.

як засадн≥ вибираютьс¤ р≥зн≥ ознаки майбутнього сусп≥льства. ўе 1968 p. √.  ан, колишн≥й директор √удзон≥ вського ≥нституту, сп≥льно з ј. ¬≥нером опубл≥кували працю Ђ–≥к 2000ї, що в н≥й за одну з таких ознак вз¤ли р≥вень доход≥в на душу населенн¤. ÷ю ознаку вони визнали основним критер≥Їм класиф≥кац≥њ стад≥й сусп≥≠льного розвитку, зокрема: 1) перед≥ндустр≥альноњ Ч 50Ч100 до≠лар≥в; 2) перех≥дноњ Ч 200Ч600 долар≥в; 3) ≥ндустр≥альноњ Ч 800Ч1500 долар≥в; 4) масового споживанн¤ Ч 1500Ч4000 долар≥в;

5) пост≥ндустр≥альноњЧ4000Ч20000 долар≥в.

 р≥м зростанн¤ доходу, в економ≥ц≥ сусп≥льства майбутнього (за  аном ≥ ¬≥нером) переважатимуть соц≥альн≥ мотиви виробництва, ринок в≥д≥граватиме меншу роль, високого р≥вн¤ дос¤гне комп'юте≠ризац≥¤ сусп≥льства тощо. ѕроте б≥льш≥сть ознак пост≥ндустр≥ального сусп≥льства  ан ≥ ¬≥нер т≥льки декларують, не розкриваючи њх≠нього зм≥сту.

” прац¤х 70Ч80-х pp. √.  ан розвиваЇ оптим≥стичн≥ прогнози щодо дальшого розвитку сусп≥льства. ¬≥н пише: Ђѕост≥ндустр≥альний св≥т, ¤кий ми передбачаЇмо, буде св≥том зростаючого достатку... зменшенн¤ конкуренц≥њ, в≥н буде св≥том великих подорожей ≥ конта≠кт≥в ≥, можливо, св≥том, що забезпечить зменшенн¤ в≥дм≥нностей м≥ж його народамиї'.

≈колог≥чн≥ проблеми розвинутих крањн  ан спод≥вавс¤ вир≥шити перенесенн¤м Ђеколог≥чно бруднихї виробництв у крањни, що роз≠виваютьс¤.

—оц≥альна спр¤мован≥сть оптим≥зму √.  ана знайшла про¤в у та≠ких прац¤х, ¤к: Ђ—в≥товий економ≥чний розвиток 1979 ≥ дал≥ї (1979), Ђѕрийдешн≥й бумї (1982), Ђ–оздуми про неймов≥рне в 1980-т≥ї (1984). ¬ останн≥й прац≥, ¤ка була видана посмертно,  ан виступаЇ ¤к запеклий реакц≥онер. ¬≥н нав≥ть пров≥щаЇ неминуч≥сть в≥йн, зо≠крема, термо¤дерних, ≥ намагаЇтьс¤ довести, що вони не означають к≥нц¤ цив≥л≥зац≥њ. ЂЅ≥льш≥сть людей, Ч писав  ан, Ч чомусь глибо≠ко переконан≥, що ¤дерна в≥йна означаЇ к≥нець цив≥л≥зац≥њ...ї √. ан не лише заперечуЇ таку оц≥нку термо¤дерноњ в≥йни, а й намагаЇтьс¤ обгрунтувати њњ Ђпрогресивн≥ї риси. Ќайважлив≥шою в≥н називаЇ можлив≥сть держави-переможниц≥ розширити Ђсферу своЇњ гегемо≠н≥њ... на весь св≥тї.

ƒо концепц≥њ Ђпостцив≥л≥зац≥њї √.  ана близька концепц≥¤ Ђтех≠нотронноњ ериї, в≥домого пол≥толога, професора  олумб≥йського ун≥верситету 3. Ѕжезинського. ” багатьох своњх прац¤х, зокрема Ђјмерика в технотронний в≥кї (1967), Ђћ≥ж двома в≥ками. –оль јмерики в технотронн≥й ер≥ї (1970), Ѕжезинський не лише прогно≠зуЇ майбутнЇ, а й розвиваЇ думку про пров≥дну роль —Ўј в цьо≠му майбутньому, називаючи њх Ђсоц≥альною лаборатор≥Їю св≥туї4. —Ўј, пише Ѕжезинський, п≥д впливом науково-техн≥чноњ революц≥њ вступили в нову еру Ч Ђтехнотроннуї. ¬≥н також под≥л¤Ї думку про те, що саме техн≥ка (особливо електрон≥ка) стають основним факто≠ром, котрий визначаЇ соц≥альн≥ зрушенн¤, зм≥ну звичањв, соц≥альноњ структури, ц≥нностей, сусп≥льства в ц≥ломуї5.

 онструюючи економ≥чну систему Ђтехнотронного сусп≥льстваї, Ѕжезинський вид≥л¤Ї в ньому три сектори: 1) технотронний, в ¤кому зосереджено нов≥ галуз≥ виробництва, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, сферу науки; 2) ≥ндустр≥альний, де сконцентровано традиц≥йн≥ галу≠з≥, роб≥тники ¤ких Ї добре матер≥ально забезпеченими; 3) до≥ндустр≥альний, що в ньому переважають роб≥тники з низькою квал≥ф≥ка≠ц≥Їю, низькими доходами. як визначальн≥ риси Ђтехнотронного сусп≥льстваї Ѕжезинський називаЇ: переважанн¤ сфери послуг, роз≠виток ≥ндив≥дуальних зд≥бностей людини, доступн≥сть осв≥ти, зам≥ну мотиву нагромадженн¤ особистого багатства Ђморальним ≥мпера≠тивом використанн¤ науки в ≥нтересах людиниї, л≥кв≥дац≥ю Ђперсонал≥зац≥њї економ≥чноњ влади, тобто втрату власниками кап≥талу позиц≥й в управл≥нн≥ виробництвом. ÷ю роль в≥д≥граЇ Ђел≥та технот≠ронного сусп≥льстваї, тобто орган≥затори виробництва та вчен≥, що утворюють Ђверх≥вку пан≥вного класуї.

” Ђтехнотронному сусп≥льств≥ї соц≥альн≥ конфл≥кти виникають лише в до≥ндустр≥альному сектор≥, але њх завжди можна усунути, зб≥льшуючи доходи ос≥б цього сектора. ÷е не становить проблеми, оск≥льки Ђамериканське сусп≥льство в ц≥лому дос¤гло небаченого достатку, що стосуЇтьс¤ вс≥х клас≥вї'.

ќдним ≥з найб≥льш ¤скравих представник≥в футуролог≥њ Ї амери≠канський соц≥олог ƒ. “оффлер. “оффлер констатуЇ на¤вн≥сть кри≠зових ¤вищ в ≥ндустр≥альн≥й систем≥. ÷≥ ¤вища зв'¤зан≥ з тим, що ≥н≠дустр≥альний св≥т вступаЇ в нову стад≥ю ≥сторичного розвитку, стад≥ю технолог≥чноњ цив≥л≥зац≥њ, ¤ка вже не п≥дл¤гаЇ правилам ≥ндустр≥ал≥зму. ÷ей перех≥д буде пер≥одом переворот≥в, в≥н буде супро≠воджуватис¤ пад≥нн¤ми, економ≥чними катастрофами, воЇнними конфл≥ктами. ≤ не випадково “оффлер називаЇ свою працю Ђћайбу≠тн≥й шокї (1970).

ѕросуванн¤ до Ђнового сусп≥льстваї в≥дбуваЇтьс¤ в процес≥ роз≠витку Ђсупер≥ндустр≥альноњ революц≥њї. —творене ц≥Їю революц≥Їю Ђабсолютно нове сусп≥льствої позбавить народн≥ маси голоду та хвороб, створить Ђчудов≥ можливост≥ дл¤ розкв≥ту ≥ндив≥дуальнос≠тейї, Ђзадоволенн¤ психолог≥чних потребї тощо . ѕерех≥д до Ђсу-пер≥ндустр≥ального сусп≥льстваї повинен бути ч≥тко спланованим, потр≥бна розробка його модел≥, або, ¤к пише “оффлер, сл≥д Ђспрое-ц≥ювати нову цив≥л≥зац≥юї .

1	2

Ќазва:  онцепц≥њ футуролог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1445 прочитано)