≤стор≥¤ економ≥чних вчень >  онцепц≥њ футуролог≥њ

ѕроте щодо еколог≥чного майбутнього сусп≥льства “оффлер стоњть на позиц≥¤х соц≥ального песим≥зму. ” книжц≥ Ђ“рет¤ хвил¤ї (1980) в≥н змальовуЇ катастроф≥чий стан планети. “оффлер пише про забрудненн¤ земл≥ й океан≥в, про знищенн¤ багатьох вид≥в тва≠рин ≥ рослин, про хижацьке використанн¤ корисних копалин. Ђ...¬≥йна проти природи, Ч п≥дкреслюЇ в≥н, Ч вже дос¤гла поворотного пункту, ≥ б≥осфера б≥льше не в силах протисто¤ти промисло≠вому наступуї.

¬их≥д ≥з ситуац≥њ, що склалась, “оффлер бачить знову-таки у роз≠витку техн≥ки ≥ технолог≥њ. —аме ц≥ категор≥њ Ї в нього визначальни≠ми у конструюванн≥ схеми розвитку людства. ќднак Ђ≥ндустр≥альна в≥сьї Ї лише загальним ор≥Їнтиром сусп≥льного прогресу. “оффлер наголошуЇ на необх≥дност≥ враховувати Ђпереоц≥нку ц≥нностейї, тобто зм≥ну у¤влень про моральн≥ ц≥нност≥. ” “оффлера зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у св≥домост≥ людей, певн≥ суперечност≥, ¤кими вони супроводжуютьс¤, Ч Ї ¤вищем прогресивним. «авданн¤ пол¤гаЇ лише в т≥м, щоб Ђпристосуватиї повед≥нку людей до нових соц≥аль≠но-економ≥чних ≥ культурних реал≥й. —аме з цих позиц≥й виходить “оффлер, розробл¤ючи схеми сусп≥льного розвитку в прац≥ Ђ“рет¤ хвил¤. ¬≥д ≥ндустр≥ального сусп≥льства до б≥льш гуманноњ цив≥л≥за≠ц≥њї (1980).

“оффлер проголошуЇ крах ≥ндустр≥ал≥зму ≥ народженн¤ Ђновоњ цив≥л≥зац≥њї, пов'¤заноњ з посл≥довною зм≥ною Ђхвиль перем≥нї. ѕерша хвил¤ Ч аграрна хвил¤ цив≥л≥зац≥њ. ѕромислова революц≥¤ породила ƒругу хвилю Ч ≥ндустр≥альну цив≥л≥зац≥ю. « початку 60-х pp. почалось наближенн¤ “ретьоњ хвил≥ Ч хвил≥ комп'ютер≥в, комун≥кац≥й ≥ утвердженн¤ супер≥ндустр≥ал≥зму.

” Ђцив≥л≥зац≥њ “ретьоњ хвил≥ї суттЇво зм≥нитьс¤ житт¤ людей, станутьс¤ разюч≥ зм≥ни в с≥мейних ≥ м≥жнародних в≥дносинах, пол≥≠пшитьс¤ система осв≥ти й вихованн¤. ” молод≥ буде менше спожи≠вацьких настроњв, посилитьс¤ роль моральних ц≥нностей.

“ак≥ сам≥ ≥дењ розвиваЇ “оффлер ≥ в книжц≥ Ђѕередбаченн¤ ≥ пе≠редумовиї (1983). ўоправда, тут в≥н особливу увагу звертаЇ на формуванн¤ р≥зних структур Ђ≥нформац≥йного сусп≥льстваї. Ђ≤н≠формац≥йне сусп≥льствої, за “оффлером, Ї гетерогенним, неоднор≥≠дним. ÷¤ гетерогенн≥сть ЂпередбачаЇ обм≥н ≥нформац≥Їю на ¤к≥сно новому р≥вн≥, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д гомогенноњ ≥нформац≥њ тради≠ц≥йного масового сусп≥льстваї.

” прац≥ Ђ«рушенн¤ влади. «нанн¤, багатство ≥ насильство на по≠роз≥ XXI стол≥тт¤ї (1990) “оффлер майбутнЇ зв'¤зуЇ з побудовою Ђц≥л≥сноњ гуманноњ цив≥л≥зац≥њї. ѕерех≥д до нењ в≥дбудетьс¤ через Ђреволюц≥ю владиї, ¤ку “оффлер називаЇ одн≥Їю з найважлив≥ших революц≥й. ¬≥н визнаЇ, що дос≥ вчен≥ анал≥зували перетворенн¤ у техн≥ц≥, сусп≥льств≥, навколишньому середовищ≥, культур≥ ≥ не при≠д≥л¤ли уваги влад≥, а саме вона Ї руш≥йною силою багатьох ≥нших перем≥н.

ќсновним фактором Ђреволюц≥њ владиї Ї знанн¤. —аме њх розви≠ток ≥ поширенн¤, що охопили все св≥тове сп≥втовариство, стали ви≠буховою хвилею, ¤ка спричинила вс≥ сучасн≥ процеси. јнал≥зуючи под≥њ, що в≥дбуваютьс¤ у сучасному св≥т≥, автор прогнозуЇ њх розви≠ток, спираючись на американський досв≥д. ≤ Ђц≥л≥сна цив≥л≥зац≥¤ майбутньогої Ч це теж поширенн¤ на вс≥ крањни досв≥ду —Ўј.

ћайбутнЇ сусп≥льство “оффлер над≥л¤Ї багатьма рисами, що њх уже розгл¤дали ≥нш≥ футуролог≥чн≥ концепц≥њ. јле особливо деталь≠но в≥н анал≥зуЇ проблему ≥нформатизац≥њ сусп≥льства, ¤ка досл≥джу≠валась ≥ в попередн≥х його прац¤х. ¬≥н п≥дкреслюЇ, що знанн¤, ≥н≠формац≥йна революц≥¤ загрожують ф≥нансов≥й влад≥ б≥льше, н≥ж профсп≥лки. “ой, хто контролюЇ знанн¤, контролюватиме владу.

ѕрогнози майбутнього розробл¤в ≥ французький економ≥ст ∆ан ‘урастьс. «а ‘урастьЇ, Ќ“– зн≥маЇ проблему класовоњ боротьби ≥ забезпечуЇ автоматичне вир≥шенн¤ вс≥х соц≥альних проблем завд¤ки утворенню Ђсусп≥льства споживанн¤ї, так званоњ третинноњ цив≥л≥≠зац≥њ, де переважатиме сфера послуг. ‘урастьЇ критикуЇ ортодок≠сальну пол≥тичну економ≥ю за њњ статичн≥сть ≥ наголошуЇ на необх≥д≠ност≥ опрацьовуванн¤ прогноз≥в, ор≥Їнтац≥њ на майбутнЇ. ÷е майбутнЇ в≥н зв'¤зуЇ з техн≥чним прогресом, економ≥чним зростанн¤м. ” книж≠ц≥ Ђ÷ив≥л≥зац≥¤ 1995 рокуї (1970) в≥н пише, що житт¤ нац≥њ не можна пол≥пшити за рахунок революц≥йного перед≥лу нац≥онального багатс≠тва. ÷ю мету здатний забезпечити т≥льки економ≥чний прогрес, ¤кий створить Ђцив≥л≥зац≥ю дозв≥лл¤ї. ¬≥н, ¤к ≥ ≥нш≥ футурологи, вид≥л¤Ї в розвитку сусп≥льства к≥лька стад≥й ≥ наголошуЇ, що в Ђсусп≥льств≥ до≠зв≥лл¤ї станетьс¤ перех≥д до Ђчетвертинноњ цив≥л≥зац≥њї, де основною метою стане отриманн¤ знань. јле в≥н змушений визнати, що творча прац¤ й там буде прив≥леЇм ел≥ти, а не мас.

ƒальша еволюц≥¤ концепц≥й технолог≥чного детерм≥н≥зму зв'¤за≠на з новим етапом Ќ“–, ¤кий розпочавс¤ на меж≥ 80-х pp. ” науков≥й л≥тератур≥ його називають Ђре≥ндустр≥ально-ресурсозбер≥гаючимї. Ќовий етап Ќ“– знову породив зливу футуролог≥чних прогноз≥в. «'¤вилис¤ концепц≥њ Ђтелематичноњї, Ђм≥кроелектронноњї, Ђкабель≠ноњї, Ђ≥нформац≥йноњї революц≥й, ¤к≥ усувають необх≥дн≥сть ре≠волюц≥њ соц≥альноњ. «начного поширенн¤ набула, зокрема, теор≥¤ Ђ≥нформац≥йного сусп≥льстваї. ѓњ прихильники вважають, що ≥н≠форматика радикально зм≥нить становище людини в сусп≥льств≥. ¬ Ђ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ї розвинут≥ ≥нформац≥йн≥ системи дава≠тимуть змогу безконфл≥ктно вир≥шувати вс≥ проблеми.

ƒе¤к≥ зах≥дн≥ економ≥сти вбачають прообраз Ђ≥нформац≥йного сус≠п≥льстваї в япон≥њ, котра дос¤гла значних усп≥х≥в у багатьох сферах електрон≥ки. ƒе¤к≥ теоретики зв'¤зували майбутнЇ ≥з соц≥ал≥змом.

“ак, американський соц≥олог  .  елл≥ за¤вл¤в про зм≥ну характе≠ру власност≥, зм≥ну мети виробництва заради прибутку ≥ настанн¤ Ђгуман≥стичного соц≥ал≥змуї, щоправда, в далекому майбутньому . Ўведський досл≥дник ≤. √альтунг писав, що ≥ —Ўј ≥ —–—– розвива≠ютьс¤ у Ђп≥сл¤революц≥йне комун≥стичне сусп≥льствої. ƒж. √елбпейт у прац≥ Ђ≈коном≥ка ≥ сусп≥льна метаї розробив концепц≥ю Ђнового соц≥ал≥змуї, ¤кий у нього виступаЇ ¤к реформована в ЂЇвпокомун≥стичному дус≥ї американська економ≥ка.

јмериканський економ≥ст ѕ. ƒракер проголошував Ђпенс≥йне фондовий соц≥ал≥змї. ѕри цьому в≥н посилавс¤ на  . ћаркса, ¤кий зв'¤зував соц≥ал≥зм ≥з власн≥стю роб≥тник≥в на засоби виробництва. ј в —Ўј вона становить понад 35% Ч це пенс≥йн≥ фонди. ќтже, —Ўј за¤вл¤Ї ƒракер, Ч Ђперша справд≥ соц≥ал≥стична крањнаї.

ѕроблема майбутнього Ч складна ≥ багатогранна.  р≥м теор≥й, ¤к≥ виникають в рамках так званих ортодоксальних напр¤м≥в, з'¤вились альтернативн≥ ≥дењ сусп≥льного розвитку. ” них наголос усе б≥льше переноситьс¤ з в≥дносин м≥ж людьми ≥ багатством, на в≥дносини м≥ж людьми у найширшому розум≥нн≥. ÷е концепц≥њ Ђ¤кост≥ житт¤ї, Ђетики розвиткуї, Ђекорозвиткуї, Ђсоц≥ального роз≠виткуї. ¬они включають не лише економ≥чн≥, а й соц≥альн≥, пол≥≠тичн≥, психолог≥чн≥ та ≥нш≥ аспекти.

«розум≥ло, що майбутнЇ сусп≥льство в характеристиц≥ футуро≠лог≥в маЇ Ђмозањчнийї характер. ‘актично йдетьс¤ т≥льки про ство≠ренн¤ в у¤в≥ футуролог≥в окремих Ђкартин майбутньогої, про своЇ≠р≥дне Ђвинайденн¤ майбутньогої. як писав англ≥йський ф≥зик ≥ фу≠туролог, лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ ƒ. √абор: ЂћайбутнЇ не можна передбачити, але його можна винайтиї. ѕроте на де¤к≥ тенденц≥њ сусп≥льного розвитку футурологи вказують ц≥лком правильно.

1	2

Ќазва:  онцепц≥њ футуролог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1445 прочитано)