≤стор≥¤ економ≥чних вчень > Ћ≥беральне народництво

як ≥ л≥беральн≥ народники в ц≥лому, ћ. Ћевитський критикуЇ ка≠п≥тал≥зм, але здеб≥льшого одноб≥чно й поверхово, не розум≥ючи йо≠го ≥сторично прогресивноњ рол≥. Ћевитський, ¤к ≥ народники взагал≥, заперечував можлив≥сть розвитку кап≥тал≥зму в –ос≥њ. ќдним ≥з до≠каз≥в на користь цього погл¤ду стала дл¤ ћ. Ћевитського теор≥¤ в≥д≠творенн¤ —≥смонд≥, ¤ку сприйн¤ли й рос≥йськ≥ народники.

–озгл¤даючи паростки кап≥тал≥зму в –ос≥њ ¤к штучне ¤вище, ћ. Ћевитський виступаЇ ≥з закликом спинити, затримати його роз≠виток.  ап≥тал≥зму в≥н протиставл¤Ї др≥бне виробництво, нап≥внату≠ральне господарство сел¤н ≥ рем≥сник≥в. —аме йому в≥н пров≥щаЇ ве≠лике майбутнЇ.

ћ. Ћевитський ув≥йшов в ≥стор≥ю сусп≥льноњ думки не лише ¤к теоретик л≥берального народництва, а й ¤к практик, ¤кий розробл¤в численн≥ проекти розвитку др≥бного виробництва, ≥ намагавс¤ вт≥≠лити њх у житт¤. ¬≥н е прихильником створенн¤ р≥зних форм коопе≠рац≥њ, арт≥лей, с≥льськогосподарських виставок, наданн¤ дешевого кредиту др≥бним виробничникам тощо. Ќе забуваЇ в≥н ≥ про об≠щину, ¤ку називаЇ Ђзапорукою майбутнього добробутуї', тому що вона полегшуЇ перех≥д до сусп≥льного господарства вс≥Їњ громади, всього села.

Ќайб≥льш в≥домим теоретичним опрацюванн¤м ћ. Ћевитського став Ђјрт≥льний догов≥р (дл¤ землеробських арт≥лей)ї, ¤кий було перекладено багатьма Ївропейськими мовами. ћ. Ћевитський брав участь у багатьох м≥жнародних кооперативних конгресах. Ќаполег≠ливо впроваджував в≥н у житт¤ ≥ св≥й Ђјрт≥льний догов≥рї. ѕрот¤≠гом 1894Ч1896 pp. ним було орган≥зовано 85 арт≥лей в ќлександ≠р≥йському та ™лисаветградському пов≥тах. ’оч ћ. Ћевитський ≥ спод≥вавс¤ своЇю д≥¤льн≥стю спинити розвиток кап≥тал≥зму, проте функц≥онуванн¤ створених ним арт≥лей св≥дчило саме про кап≥тал≥с≠тичний розвиток с≥льського господарства.

“их≥н ≤ванович ќсадчий (1866Ч1945) Ч економ≥ст, земський статистик, громадський д≥¤ч. ¬≥н виступив ¤к ≥деолог др≥бноњ бур≠жуаз≥њ, хоч ≥ проголошував ≥дею створенн¤ спри¤тливих сусп≥льно-економ≥чних умов Ђдл¤ д≥¤льност≥ не одного ¤когось класу або су≠сп≥льноњ групи, а дл¤ вс≥хї.

” вир≥шенн≥ основного питанн¤ Ч про напр¤м народногоспо≠дарського розвитку крањни “. ќсадчий займав дещо своЇр≥дну пози≠ц≥ю. як сумл≥нний досл≥дник-статистик в≥н оперував величезним фактичним матер≥алом про стан сел¤нського господарства, що св≥д≠чив про ≥нтенсивний розвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин. ” своњх прац¤х в≥н констатуЇ ¤к на¤вн≥сть спри¤тливих умов дл¤ розвитку кап≥тал≥зму в ѕ≥вденно-«ах≥дному крањ, так ≥ розгортанн¤ самого процесу кап≥тал≥стичного розвитку. ¬≥н бачив неминуч≥сть цього розвитку ≥ нав≥ть визнавав його певну прогресивн≥сть. јле, ¤к пра≠вов≥рний народник, “.ќсадчий називаЇ цей процес Ђукрай небажа≠нимї. –озвитку кап≥тал≥зму в≥н протиставл¤Ї др≥бне виробництво сел¤н ≥ рем≥сник≥в.

Ќав≥ть констатуючи процес диференц≥ац≥њ сел¤нства, розум≥ючи його неминуч≥сть, “. ќсадчий пропонуЇ наданн¤ допомоги др≥бному господарству з боку держави. ўодо пол≥пшенн¤ становища сел¤нс≠тва в≥н Ї прихильником Ђмалих д≥лї, Ђкультурноњ прац≥ї. ѕол≥пшити становище сел¤нства “. ќсадчий спод≥вавс¤ п≥двищенн¤м культури землеробства, наданн¤м сел¤нам дешевих кредит≥в, довгостроковою орендою тощо.

ќсновний наголос “. ќсадчий робить на необх≥дност≥ зм≥цненн¤ середнього самодостатнього, тобто натурального, господарства. Ѕудучи переконаним у можливост≥ його ефективного функц≥онуванн¤, в≥н особисто зд≥йснюЇ к≥лька спроб орган≥зац≥њ такого господарства. ѕроте вони не виправдали утоп≥чних спод≥вань “.ќсадчого.

1	2

Ќазва: Ћ≥беральне народництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (938 прочитано)