Ѕ∆ƒ > ќц≥нка чинник≥в ризику, що впливають на здоровТ¤ ≥ працездатн≥сть людини

ќц≥нка чинник≥в ризику, що впливають на здоровТ¤ ≥ працездатн≥сть людини

ѕЋјЌ

ƒ≥ти наша рад≥сть.

ѕричини нещасних випадк≥в у д≥тей ≥ њх проф≥лактика.

ѕобутовий травматизм.

“равматизм, спричинений транспортом.

Ўк≥льний травматизм.

≤нш≥ види травм, нещасн≥ випадки на вод≥.

Ќародженн¤ дитини приносить у с≥мТю рад≥сть нов≥ приЇмн≥ турботи. ÷е природно, адже д≥ти Ї продовженн¤м батьк≥в, ¤к≥ покладають на них велик≥ над≥њ. « по¤вою на св≥т маленькоњ людини, перед батьками постають, р≥зноман≥тн≥ ≥ складн≥ завданн¤ повТ¤зан≥ в подальшому, щоб њх дитина росла здоровою ≥ вихованою.

ўоб дитина розвивалас¤ гармон≥йно, була життЇрад≥сною, щоб виросла повноц≥нним громад¤нином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально ≥ ф≥зично. “ому у наш≥й крањн≥ прид≥л¤Їтьс¤ велика увага п≥дростаючому покол≥нню. ѕол≥пшенн¤ житлово-побутових умов ≥ п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤, рац≥ональна орган≥зац≥¤ дит¤чого в≥дпочинку, спри¤ють р≥зкому зниженню захворюваност≥ хвороби повн≥стю л≥кв≥дован≥.

«меншилас¤ й к≥льк≥сть нещасних випадк≥в серед д≥тей, але на жаль ще й зараз вони загрожують здоровТю, а ≥нколи ≥ життю дитини.

јнал≥зуючи причини нещасних випадк≥в, дуже прикро усв≥домлювати те, що в б≥льшост≥ нещасних випадк≥в можна було б запоб≥гти. ≤ проф≥лактична робота буде ефективною коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськ≥сть. ќтже, вони не т≥льки повинн≥ мати ч≥тке у¤вленн¤ про причини нещасних випадк≥в ≥ заходи щодо њх запоб≥ганн¤, але й зум≥ти при необх≥дност≥ надати правильну першу допомогу.

“ерм≥н УтравмаФ походить в≥д латинського слова ≥ в переклад≥ воно означаЇ т≥лесне пошкодженн¤ при поранен≥. ѕошкодженн¤, ¤к≥ повторювались у певн≥й груп≥ населенн¤ називаЇтьс¤ травматизмом. ѕ≥д дит¤чим травматизмом сл≥д розум≥ти сукупн≥сть раптово виниклих ушкоджень серед д≥тей р≥зного в≥ку. “равми серед д≥тей на жаль зустр≥чаютьс¤ досить часто. ƒит¤чий травматизм маЇ багато характерних особливостей. ƒит¤т≥ травматизми под≥л¤ютьс¤ на грудний (з моменту народженн¤ до 1 року), перед дошк≥льний (в≥д 1 р. до 3 р.) дошк≥льний (в≥д 3 р. до 7 р.), ≥ шк≥льний (в≥д 7 р. до 16 р.).

Ќа першому роц≥ житт¤ у дитини швидко розвиваЇтьс¤ нервова система, формуютьс¤ нервов≥ рефлекси, ≥ тому вплив навколишнього середовища позначаЇтьс¤ на робот≥ кори головного мозку. ¬ цей час дитина стараЇтьс¤ п≥знати навколишн≥й св≥т ≥ з великою ц≥кав≥стю хоче познайомитись з ус≥м новим що оточуЇ њњ. ƒитина стараЇтьс¤ брати все в руки, ≥ все т¤гне до рота. “ому в дихальн≥ шл¤хи немовл¤т часто попадають сторонн≥ предмети, не р≥дко спостер≥гаютьс¤ оп≥ки стравоходу, та орган≥в диханн¤.

” д≥тей в≥д 1 до 3 рок≥в розвиваЇтьс¤ опорно-руховий апарат, мал¤та вчатьс¤ ходити, б≥гати, стрибати. ¬они в цьому в≥ц≥ стають дуже рухливими, отже виникають травми, повТ¤зан≥ з пад≥нн¤м дитини.

” д≥тей в≥д 3 до 12 рок≥в зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ ≥нтереси, формуЇтьс¤ своЇ У¤Ф. ƒопитлив≥сть з в≥дсутн≥стю необх≥дного життЇвого досв≥ду ≥ навичок, невм≥нн¤ реально оц≥нити небезпеку, прагненн¤ швидко все зробити теж нер≥дко призводить до нещасних випадк≥в.

”чн≥ старших клас≥в у своњх поступках стараютьс¤ насл≥дувати старших, стараютьс¤ звершувати героњчн≥ вчинки, ¤к≥ б св≥дчили про њх хоробр≥сть, ≥ при цьому не вм≥ючи правильно оц≥нити своњ вчинки часто стають на хибний шл¤х. ўоб довести свою см≥лив≥сть ≥ самовпевнен≥сть, перед ≥ншими, п≥дл≥тки не задумуючись над насл≥дками часто переход¤ть вулицю у небезпечних м≥сц¤х, ч≥пл¤ютьс¤ за машини, вилаз¤ть на пожежн≥ драбини на дахи високих будинк≥в не думаючи про насл≥дки.

ўоб визначити характер травми та њњ насл≥дки важливу роль в≥д≥грають ≥ анатом≥чн≥ особливост≥ дит¤чого орган≥зму шк≥ра у немовл¤т дуже н≥жна тому њњ дуже легко поранити ≥ при цьому виникають гн≥йно-запальн≥ процеси ≥ фурункули, абсцеси та ≥нше, але зате п≥дшк≥рно-жировий прошарок, навпаки у д≥тей розвинений краще ≥ при пад≥нн≥ д≥тей, обер≥гаЇ тканини й органи в≥д ушкоджень. ћТ¤зи н≥жн≥, к≥стки еластичн≥, багат≥ на воду ≥ м≥ст¤ть в соб≥ мало солей. ќк≥ст¤ товще ≥ пластичн≥ше. “ому у д≥тей швидше загоюютьс¤ рани, зрощуютьс¤ переломи к≥сток, в≥дновлюютьс¤ д≥¤льн≥сть орган≥в значно швидше н≥ж у дорослих.

“равматизм под≥л¤ють на: побутовий, транспортний, шк≥льний ≥ спортивний. ЅуваЇ ще вуличний, вогнепальний, с≥льськогосподарський, виробничий, родовий травматизм, нещасний випадок на вод≥, задушенн¤ та отруЇнн¤.

—аме част≥ше зустр≥чаЇтьс¤ побутовий травматизм. ѕобутовий травматизм вважаютьс¤ ушкодженн¤, ¤к≥ д≥ти отримали вдома у квартир≥ у двор≥ чи саду. ”шкодженн¤ при цьому найр≥зноман≥тн≥ш≥, але сам≥ небезпечн≥ з них це оп≥ки полумТ¤м, х≥м≥чними речовинами ≥ пад≥нн¤ з висоти. ѕричини побутового травматизму р≥зноман≥тн≥, але найчаст≥ше з них це недостатн≥й догл¤д батьк≥в. “ак≥ здавалос¤ б на перший погл¤д др≥бниц≥, ¤к залишен≥ у доступному дл¤ мал¤т м≥сц≥ голки, цв¤хи, леза бритв, а ≥нод≥ ≥ смерт≥. ÷е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ газових плит, оголених провод≥в електромереж≥, в≥дчинених в≥кон, сход≥в ≥ за свою необережн≥сть батьки ≥нод≥ дуже дорого розплачуютьс¤.

ƒ≥ти до трьох рок≥в дуже рухлив≥ ≥ ц≥кав≥. ѕеред ними розкриваЇтьс¤ новий незнаний св≥т ≥ прагнучи п≥знати його, вони пробують предмети на дотик ≥ н≥ смак ≥ особливо њх приваблюють ¤скрав≥, блискуч≥, предмети, ¤к≥ зроблен≥ з скла, ≥ граючись такими предмети ¤к голки, шпильки, цв¤хи, іудзики, монети ≥ невм≥ле поводженн¤ з ними часто призводить до поранень, а ≥нод≥ мал¤та ≥ ковтають њх.

” дошк≥льн¤т ≥ молодших учн≥в ушкодженн¤ можуть бути зумовлен≥ ≥ншими причинами. ¬они рухлив≥ ≥ нестриман≥ пустують. јле вони р≥дко д≥стають травми в квартир≥ чи в школ≥, тому що авторитет дорослих Ї ¤кимось барТЇром, тому д≥ти намагаютьс¤ позбутис¤ нагл¤ду ≥ охоче провод¤ть своЇ дозв≥лл¤ на пов≥рТњ з≥ своњми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, л≥зуть на дерева, в≥дкрит≥ люки, драбини. “ому необладнан≥ дит¤ч≥ майданчики, захаращен≥ двори, в≥дкрит≥ люки, канави, несправн≥ л≥фти, поручн≥ сход≥в, несправн≥ велосипеди теж дуже небезпечн≥. ќсобливо небезпечними дл¤ д≥тей не огороджен≥ д≥л¤нки де провод¤тьс¤ ремонт≥ роботи. „асто д≥ти падають з висоти Ц балкон≥в, драбин, дерев, що теж призводить до т¤жких травм.

ƒ≥ти середнього ≥ шк≥льного в≥ку хочуть унасл≥дувати своњ героњв з к≥ноф≥льм≥в, ¤к≥ њм подобаютьс¤. ¬они з захопленн¤м граютьс¤ у в≥йну, ковбоњв з задоволенн¤м долають перешкоди, демонструючи при цьому свою в≥двагу, спритн≥сть, силу. ѕ це все нер≥дко призводить до б≥ди. «араз всюди в побут≥ користуютьс¤ газом ≥ електроенерг≥Їю, а невм≥ле поводженн¤ з приладами теж стаЇ причиною нещасть. ƒ≥ти ≥нколи хапаютьс¤ за не≥зольован≥ проводи, оголен≥ контакти електропровод≥в, вставл¤ють в розетки, шпильки, цв¤хи ≥ нер≥дко д≥стають оп≥ки та ушкодженн¤ тканин т≥ла.

ѕринципи запоб≥ганн¤ травматизму побутового р≥зноман≥тн≥, але головною ≥ над≥йною з них Ї пост≥йна турбота дорослих про безпеку д≥тей вдома. —тарш≥ систематично повинн≥ виховувати в д≥т¤х обачлив≥сть ≥ обережн≥сть. ќсобливо при поводженн≥ з вогнем ≥ небезпечними приладами. ѕотр≥бно застер≥гати д≥тей в≥д пустощ≥в на балконах, драбинах, деревах. –азом з тим батьки н≥ в ¤кому раз≥ не повинн≥ заборон¤ти д≥т¤м гратис¤ в рухлив≥ ≥гри, сковувати њх безперервними заборонами та обмеженн¤ми все потр≥бно робити пом≥рковано, щоб не образити ≥ не принизити дитину. ≤накше дитина може вирости бо¤гузом й без≥н≥ц≥ативним, або на зло зробить все навпаки. Ќе можна зал¤кувати дитину, буде правильн≥ше коли ви час-в≥д-часу будете розпов≥дати про р≥зн≥ нещасн≥ випадки. « мал¤тами треба бути пост≥йно на сторож≥, усувати з њхнього шл¤ху небезпечн≥ предмети, старшим д≥т¤м треба пост≥йно по¤снювати небезпеку, ¤ку та¤ть в соб≥ необдуман≥ вчинки, доводити помилков≥сть порочних у¤влень про героњзм. ƒопоможуть батьками в цьому вдало п≥д≥брана л≥тература, к≥ноф≥льми, телепередач≥.

” проф≥лактиц≥ дит¤чого травматизму велику роль в≥д≥грають прац≥вники м≥ських ≥ районних сан≥тарно-еп≥дем≥чних станц≥й, житлових управл≥нь, с≥льських рад, м≥л≥ц≥њ. ¬они повинн≥ зд≥йснювати пост≥йний нагл¤д за станом територ≥њ житлових масив≥в, шк≥льних ≥ дошк≥льних заклад≥в, за дотриманн¤м правил безпеки при проведенн≥ ремонтних ≥ буд≥вельних роб≥т.

Ќайт¤жчим, з найб≥льшим процентом смертност≥ Ї травми в≥д автомашин, автобус≥в, тролейбус≥в, поњзд≥в та ≥нших вид≥в транспорту. ≤ знову ж таки головними причинами Ї бездогл¤дн≥сть д≥тей на вулиц≥, коли ≥дуть до школи чи з нењ, а також у години дозв≥лл¤, а призвод¤ть до цього незнанн¤ д≥тьми правил вуличного руху, порушенн¤ правил користуванн¤ транспортом.

Ќадзвичайно небезпечно кататись д≥т¤м на велосипедах, мопедах, моторолерах, ¤кщо вони не склали в≥дпов≥дних екзамен≥в на право вод≥нн¤. ƒорослим н≥ на мить не можна забувати, що д≥ти схильн≥ насл≥дувати њх.

якщо дитина бачить що старш≥ порушують правила вуличного руху, легковажно ставл¤ть до рекомендац≥њ, той в≥д дитини марно вимагати чогось ≥ншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Ћише сп≥льн≥ зусилл¤ батьк≥в, учител≥в, виховател≥в прац≥вник≥в громадських орган≥зац≥й зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьб≥ з транспортним травматизмом.

¬чити правила вуличного руху д≥ти повинн≥ з переддошк≥льного в≥ку, а також дошк≥льного, тобто в ¤слах, ≥ дит¤чих садках. «ан¤тт¤ провод¤ть виховател≥ ≥ медичний персонал, звичайно в т≥сному контакт≥ з батьками. ‘орми роботи можуть бути найр≥зноман≥тн≥ш≥: прогул¤нки, екскурс≥њ по м≥сту, бес≥ди, ≥гри та ≥нше. ѕ≥д час прогул¤нок та екскурс≥й вихователь маЇ звернути увагу д≥тей на ≥нтенсивн≥сть вуличного руху ≥ повед≥нки на вулиц≥. ”чн≥в молодших клас≥в необх≥дно привчати ходити т≥льки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал Убережись автомоб≥л¤Ф у тих м≥сц¤х де нема тротуарах, ≥ти сл≥д по л≥вому боц≥ вулиц≥ на зустр≥ч транспорту. ¬елику роль у боротьб≥ з травматизмом належить прац≥вникам ƒј≤. ¬они повинн≥ орган≥зовувати в школах дружини юних пом≥чник≥в ƒј≤, виступати по рад≥о, телебаченню, у прес≥.

1	2

Ќазва: ќц≥нка чинник≥в ризику, що впливають на здоровТ¤ ≥ працездатн≥сть людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1860 прочитано)