≤стор≥¤ економ≥чних вчень > Ћ≥берально-буржуазна екон. думка в пореформенний пер≥од

Ћ≥берально-буржуазна екон. думка в пореформенний пер≥од

Ћ≥кв≥дац≥¤ феодально-кр≥посницькоњ системи та зародженн¤ ка≠п≥тал≥стичних в≥дносин спри¤ли актив≥зац≥њ сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ вс≥х верств населенн¤. јктив≥зувала свою д≥¤льн≥сть ≥ украњн≠ська нац≥ональна буржуаз≥¤ та њњ ≥деологи.

≤нтереси буржуаз≥њ, що народжувалась, в≥дображали, головним чином, л≥берали. ”крањнський л≥берально-буржуазний рух ¤к сусп≥≠льна теч≥¤ сформувавс¤ п≥сл¤ реформи 1861 p. ¬≥н був породжений тими самими сусп≥льно-економ≥чними умовами, що й л≥берально-буржуазний рух у –ос≥њ, тому за своЇю суттю не в≥др≥зн¤вс¤ в≥д ньо≠го. ѕроте нап≥вколон≥альне становище ”крањни у склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ зумовило де¤к≥ специф≥чн≥ риси, властив≥ цьому рухов≥. «ро≠стаюча економ≥чна могутн≥сть украњнськоњ буржуаз≥њ ≥ нац≥ональн≥ обмеженн¤ з боку царизму й рос≥йських пан≥вних клас≥в робили њњ опозиц≥йною до самодержавства.

Ћ≥берально-буржуазний рух в ”крањн≥ був репрезентований ≥нте≠л≥генц≥Їю, ¤ка гуртуЇтьс¤ у так званих громадах Ч своЇр≥дн≥й орга≠н≥зац≥йн≥й форм≥ руху. √ромади виникають у 60-х р. у  иЇв≥, ’арко≠в≥, „ерн≥гов≥, ѕолтав≥ та ≥нших м≥стах ”крањни.

—початку громади охоплювали широк≥ кола ¤к л≥беральноњ, так ≥ демократичноњ ≥нтел≥генц≥њ. ” 70-х pp., ≥з посиленн¤м революц≥йно≠го народницького руху в крањн≥, значна частина революц≥йне налаш≠тованоњ молод≥, ¤ка групувалась у громадах, включилась у револю≠ц≥йну боротьбу народник≥в.  ињвська громада розкололась на Ђ—та≠ру громадуї ≥ Ђћолоду громадуї.

јктивними д≥¤чами Ђ—тароњ громадиї в  иЇв≥ були ¬. Ѕ. јн≠тонович, ћ. ѕ. ƒрагоманов, ѕ. ѕ. „убинський,  . ћ. ћихальчук, ѕ. I. ∆итецький, ¬. Ћ. Ѕеренштам, ћ. ¬. Ћисенко, ќ. ќ. –усов, ћ. ѕ. —тарицький, ѕ. ј.  осач, ¬. ј. –уб≥нштейн та ≥нш≥.

ƒ≥¤льн≥сть громад мала, головне, культурницький характер. ќс≠новна увага зверталась на вивченн¤ сучасного й минулого ”крањни, на њњ етнограф≥ю, виданн¤ л≥тератури украњнською мовою, орган≥за≠ц≥ю нед≥льних шк≥л тощо.

ќдним ≥з перших осередк≥в, навколо ¤кого згуртовувались л≥те≠ратурно-науков≥ та громадськ≥ сили ”крањни, був журнал Ђќсноваї, що видававс¤ в 1861Ч1862 pp. у ѕетербурз≥. ¬≥н, фактично, був ор≠ганом громад≥вц≥в. ќф≥ц≥йним редактором журналу був ¬. Ѕ≥лозерський. јктивну участь у виданн≥ брали ѕ.  ул≥ш, ћ.  остомаров, ќ.  ≥ст¤к≥вський. ќсновне своЇ завданн¤ Ђќсноваї бачила у висв≥т≠ленн≥ нац≥онально-культурного руху украњнського народу.

« економ≥чних питань на одному з центральних м≥сць було, зро≠зум≥ло, питанн¤ скасуванн¤ кр≥пацтва.  ер≥вники Ђќсновиї в≥тали реформу ≥ славили цар¤, ставл¤чи його в р¤д Ђсправжн≥х благод≥й≠ник≥в людстваї.

јналог≥чну позиц≥ю займали ≥ кињвськ≥ громад≥вц≥. ” статт≥ Ђ¬≥д≠гук з  иЇваї вони п≥дкреслювали необх≥дн≥сть роз'¤снювати сел¤≠нам Ђеконом≥чн≥ та юридичн≥ основиї реформи, ¤ка н≥бито даЇ њм можлив≥сть Ђзаконним шл¤хом дос¤гнути бажаноњ земельноњ влас≠ност≥ї.

” журнал≥ Ђќсноваї натрапл¤Їмо ¤к на статт≥, що ≥деал≥зують сел¤нське житт¤ до реформи, так ≥ на статт≥ ≥з засудженн¤м такоњ ≥деал≥зац≥њ. ѕроте, ¤кщо не брати до уваги допис≥в ѕ.  ул≥ша та не≠багатьох ≥нших кореспонденц≥й, в ¤ких мали м≥сце ≥деал≥зац≥¤ на≠п≥вфеодального народного житт¤, намаганн¤ спинити розвиток гос≠подарства по кап≥тал≥стичному шл¤ху, журнал, в ц≥лому, п≥дтриму≠вав шл¤х кап≥тал≥стичного розвитку.

Ќезважаючи на надто пом≥рковану нац≥ональну програму грома≠д≥вц≥в (Ђукрањноф≥л≥вї), њхн¤ д≥¤льн≥сть зазнала численних нападок реакц≥йноњ преси, а згодом ≥ ур¤дових к≥л. ”живанн¤ украњнськоњ мови, друкуванн¤ й поширенн¤ украњнських книжок стали п≥дста≠вою дл¤ звинуваченн¤ њх у революц≥йност≥ та сепаратизм≥.  ињвськ≥ громад≥вц≥ у в≥дпов≥дь на так≥ звинуваченн¤ виступили з колектив≠ною за¤вою у прес≥, де доводили свою Ђблагонад≥йн≥стьї. –≥шуче в≥дмежувавшись в≥д революц≥йного руху, вони за¤вили, що в≥дда≠ють перевагу культурно-осв≥тн≥м заходам.

ѕроте нав≥ть надзвичайно пом≥рковане культурництво украњно≠ф≥л≥в п≥сл¤ поразки польського повстанн¤ було заборонено. ¬≥дно≠вилос¤ воно на нелегальн≥й основ≥ в к≥нц≥ 60-х р. Ќова легал≥зац≥¤ громад≥вц≥в зв'¤зана з в≥дкритт¤м у  иЇв≥ Ђѕ≥вденно-«ах≥дного в≥д≠д≥лу –ос≥йського географ≥чного товаристваї (1873). ¬≥дд≥л уже з перших дн≥в розгорнув широку наукову д≥¤льн≥сть, почав видавати Ђ«апискиї.

¬ економ≥чних статт¤х, ум≥щених у Ђ«апискахї, розгл¤дались питанн¤ торг≥вл≥, ≥стор≥њ промисловост≥, аграрних в≥дносин. јнал≥з сусп≥льно-економ≥чних питань на стор≥нках Ђ«аписокї провадивс¤, здеб≥льшого, з позиц≥й буржуазного л≥берал≥зму: констатувалос¤ т¤жке становище сел¤нства в пореформений пер≥од, але вимог, спр¤мованих на вир≥шенн¤ аграрного питанн¤ в ≥нтересах сел¤нства, не висувалос¤.

« л≥берально-буржуазних позиц≥й оц≥нювавс¤ характер пореформених аграрних в≥дносин ≥ на стор≥нках газети Ђ иевский теле≠графї, ¤ка прот¤гом 1874Ч1875 р. була органом громад≥вц≥в. √азета вихвал¤ла реформу 1861 p., називаючи њњ Ђвеликою ≥ славноюї, про≠веденн¤м ¤коњ Ђур¤д зд≥йснив справжн≥й переворотї, але водночас розкривала њњ обмежен≥сть та одноб≥чн≥сть з погл¤ду ≥нтерес≥в сел¤н. јвтори статей говор¤ть про марн≥ спод≥ванн¤ сел¤н, що реформа зв≥льнить њх в≥д злидн≥в та самовладд¤ пом≥щик≥в. Ќасправд≥ ж дл¤ економ≥чного побуту пореформеного сел¤нина, писала газета, хара≠ктерними Ї Ђб≥дн≥сть та недоњмки, а часом голодї.

 онстатуючи т¤жке становище сел¤нства п≥сл¤ реформи, газета не вимагаЇ радикальноњ перебудови аграрних в≥дносин. ¬она апелюЇ до ур¤ду, закликаючи його зробити другий крок Ч пол≥пшити мате≠р≥альний стан сел¤нства через перерозпод≥л податк≥в.

«начну увагу прид≥л¤в Ђ иевский телеграфї роб≥тничому питан≠ню, зокрема анал≥зу нових в≥дносин, що складались м≥ж роб≥тника≠ми та наймачами. Ќа стор≥нках газети ставились ≥ ≥нш≥ економ≥чн≥ проблеми, зв'¤зан≥ з розвитком кап≥тал≥стичних в≥дносин. ” де¤ких статт¤х розгл¤дались нов≥ форми орган≥зац≥њ кап≥тал≥стичного виро≠бництва, а саме Ч акц≥онерн≥ компан≥њ та њхн≥й вплив на становище роб≥тничого класу.

 онстатуючи виникненн¤ акц≥онерних товариств у цукров≥й промисловост≥, газета зазначала, що вони негативно впливають на стан сел¤нського господарства. ¬она в≥дкрито захищала др≥бного виробника, пропонуючи зберегти його господарство, зв'¤завши з монопол≥Їю у промисловост≥ . ќтже, дл¤ газети, ¤к ≥ дл¤ громад≥вц≥в у ц≥лому, властивим було поЇднанн¤ л≥берально-буржуазноњ ≥ др≥б≠нобуржуазноњ ≥деолог≥й.

Ќав≥ть така надзвичайно пом≥ркована д≥¤льн≥сть громад≥вц≥в ви≠кликала незадоволенн¤ реакц≥йних к≥л ≥ ур¤ду. √ромади було знов заборонено. √анебним ≈мським указом 1876 p. заборон¤лось друку≠ванн¤ та ввезенн¤ з-за кордону книжок украњнською мовою. Ѕуло закрито Ђѕ≥вденно-«ах≥дний в≥дд≥л географ≥чного товаристваї, при≠пинено виданн¤ Ђ иевского телеграфаї. « цього часу в≥дкриту д≥¤≠льн≥сть громад≥вц≥в було повн≥стю перенесено за кордон, де орган≥≠зувалось украњнське видавництво ≥ куди ем≥грував ћ. ƒрагоманов, зв≥льнений 1875 p. з  ињвського ун≥верситету. ” ∆енев≥ в≥н розпочав виданн¤ украњнськоњ зб≥рки Ђ√ромадаї.

—оц≥ально-економ≥чн≥ ≥дењ украњнськоњ л≥беральноњ ≥нтел≥генц≥њ з часом зазнали певноњ еволюц≥њ. “≥ зм≥ни, ¤к≥ в≥дбувались у житт≥ крањни, позначились ≥ на св≥тогл¤д≥ буржуаз≥њ. ” друг≥й половин≥ 70-х pp. у добу загального революц≥йного п≥днесенн¤ громад ≥вц≥, незважаючи на заборони й перешкоди, продовжували свою д≥¤ль≠н≥сть нелегально. ƒо 1879 p. регул¤рно проводилис¤ збори, посилю≠валис¤ зв'¤зки з революц≥йними народниками. якщо члени Ђћоло≠доњ громадиї брали безпосередню участь у революц≥йн≥й боротьб≥ народник≥в, то члени Ђ—тароњ громадиї обмежувалис¤ лише матер≥≠альною допомогою революц≥онерам.

”крањноф≥ли, ¤к ≥ л≥берали в ц≥лому, спод≥вались, що революц≥йна боротьба народник≥в примусить ур¤д до певних поступок, до реформ. „астина громад≥вц≥в велик≥ над≥њ покладала на даруванн¤ царем конс≠титуц≥њ. “ак, ќ.  ≥ст¤к≥вський, виступаючи на одному ≥з зас≥дань гро≠мади, доводив необх≥дн≥сть домагань пол≥тичних свобод, конституц≥њ. Ђ” 1861 p., Ч говорив в≥н, Ч скасовано лише частину кр≥посного права Ч кр≥посне право пом≥щик≥в над сел¤нами... јле п≥сл¤ скасу≠ванн¤ цього кр≥посного права лишилось недоторканним кр≥посне право самодержц¤ ≥ його агент≥в Ч чиновник≥в над ус≥м населенн¤м земл≥ руськоњ... —аме це кр≥посне право ≥ мусить бути скасоване. ¬оно може бути скасоване лише конституц≥Їюї . «апровадженн¤ конститу≠ц≥њ, на його думку, бажано дос¤гти мирним шл¤хом, шл¤хом реформ.

„астина громад≥вц≥в не под≥л¤ла оптим≥стичних спод≥вань  ≥ст¤к≥вського й вимагала ≥ншого спр¤муванн¤ д≥¤льност≥ громади Ч боротьби за розвиток украњнськоњ демократичноњ ≥дењ. ÷ентральним програмним завданн¤м украњноф≥л≥в проголошувалос¤ розв'¤занн¤ Ђнародно-нац≥онального, а не соц≥ального питанн¤ї, п≥д ¤ким розу≠м≥лос¤ утворенн¤ нац≥ональноњ держави. ƒл¤ зд≥йсненн¤ цих праг≠нень громад≥вц≥ вважали за можливе зосередитис¤ т≥льки на культу≠рно-осв≥тн≥й д≥¤льност≥, спр¤мован≥й на розвиток нац≥ональних почутт≥в.

—усп≥льно-пол≥тичн≥й ор≥Їнтац≥њ громад≥вц≥в найб≥льше ≥мпону≠вало земство. ¬они нав≥ть за¤вл¤ли, що програма земц≥в така сама, що й у громад≥вц≥в, лише без нац≥онального забарвленн¤.

« к≥нц¤ 1879 p., тобто п≥сл¤ арешт≥в ≥ заслань найб≥льш ради≠кальноњ частини громад≥вц≥в, у роки жорстокоњ пол≥тичноњ реакц≥њ украњноф≥ли не т≥льки зр≥каютьс¤ пол≥тики, а й намагаютьс¤ прими≠рити украњнство з ур¤дом, довести свою непричетн≥сть до соц≥ально-революц≥йного руху. ѕ. ∆итецький у записц≥ до ур¤дових к≥л п≥д≠креслював мирний напр¤м украњноф≥льства, за¤вл¤в, що воно не ви≠ходить ≥з Ђмирного кола ≥дейї та в≥дмежовувавс¤ в≥д радикальних погл¤д≥в, проголошуваних ћ. ƒрагомановим у закордонних видан≠н¤х. «годом погл¤ди громад≥вц≥в ≥ ћ. ƒрагоманова повн≥стю розхо≠д¤тьс¤, що в середин≥ 80-х pp. призводить до остаточного розриву м≥ж ними.

1	2

Ќазва: Ћ≥берально-буржуазна екон. думка в пореформенний пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1130 прочитано)