≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћатер≥альн≥ передумови ≥ основн≥ принципи економ≥чного вченн¤ марксизму

ћатер≥альн≥ передумови ≥ основн≥ принципи економ≥чного вченн¤ марксизму

—еред ключових питань методолог≥њ ≥стор≥њ науки особливе м≥сце належить проблем≥ виробленн¤ теоретико-методолог≥чного п≥дходу до вивченн¤ реального процесу руху наукового знанн¤, з'¤суванн¤ загальних законом≥рностей ≥ специф≥ки функц≥онуванн¤ та прогресу науки, зокрема економ≥чноњ теор≥њ. ” найзагальн≥шому вигл¤д≥ ц¤ проблема отримуЇ розв'¤занн¤ в модел¤х розвитку науки.

ѕрот¤гом другоњ половини XIX-XX ст. наука збагатилас¤ низкою таких моделей. —еред них особливе м≥сце належить концепц≥њ розвитку пол≥тичноњ економ≥њ, ¤ка розвивалас¤ на основ≥ вченн¤  . ћаркса. ѓњ ключов≥ положенн¤ ≥сторичн≥сть форм сусп≥льного виробництва, сусп≥льн≥ суперечност≥, класова боротьба, класов≥ ≥нтереси, криза, класична ≥ "вульгарна" пол≥теконом≥¤ несуть на соб≥ в≥дбиток основних ≥дей економ≥чного вченн¤  . ћаркса.
—утн≥сть ћарксовоњ концепц≥њ така: "–озвиток пол≥тичноњ економ≥њ ≥ породженоњ нею самою антитези ≥де в ногу з реальним розвитком властивих кап≥тал≥стичному виробництву сусп≥льних суперечностей ≥ класовоњ боротьби".

’арактерною ознакою буржуазноњ пол≥тичноњ економ≥њ, за  . ћарксом, Ї њњ поза≥сторизм та метаф≥зика розгл¤д п≥дприЇмницького ладу, можливост≥ розвитку ¤кого в соц≥альне ор≥Їнтованому напр¤м≥ в≥н не розр≥зн¤в, не ¤к ≥сторично минущого ступен¤ розвитку, а, навпаки, ¤к абсолютноњ, к≥нцевоњ форми сусп≥льного виробництва. Ѕезпосередньо зв≥дси вчений робив висновок, що "вона може лишатис¤ науковою лише до того часу, поки класова боротьба перебуваЇ в прихованому стан≥ або ви¤вл¤Їтьс¤ лише в одиничних про¤вах".

ќтже, науковий анал≥з економ≥чних ¤вищ та процес≥в у межах буржуазного, тобто п≥дприЇмницького, кругозору ставивс¤ в нерозривний зв'¤зок ≥з загостренн¤м класовоњ боротьби, зм≥ною становища в систем≥ п≥дприЇмництва р≥зних клас≥в та соц≥альних груп.  онкретним моментом кризи науковоњ (класичноњ) пол≥теконом≥њ  . ћаркс вважав 1830 р., пов'¤зуючи його ≥з завоюванн¤м буржуаз≥Їю у ‘ранц≥њ ≥ ¬еликобритан≥њ пол≥тичноњ влади. ѕочинаючи з цього моменту, класова боротьба, практична ≥ теоретична, набираЇ все б≥льш ¤скраво виражених ≥ загрозливих форм. ¬одночас, на думку  . ћаркса, настала смертна година дл¤ науковоњ буржуазноњ пол≥тичноњ економ≥њ. …шлос¤ уже не про те, правильна чи неправильна та чи ≥нша теорема, а про те, корисна вона дл¤ кап≥талу чи шк≥длива, зручна чи не зручна. Ќеупереджене досл≥дженн¤ поступаЇтьс¤ м≥сцем перед сутичками найманих писак, безсторонн≥ науков≥ досл≥ди зам≥нюютьс¤ упередженою, дог≥дливою апологетикою. ќтже, класичну школу зам≥нила вульгарна буржуазна пол≥теконом≥¤. ќдночасно формуЇтьс¤ антитеза останн≥й пролетарська пол≥тична економ≥¤.

” концепц≥њ  . ћаркса ≥сторично вих≥дними моментом ≥ теоретичною основою виникненн¤ вульгарноњ буржуазноњ пол≥теконом≥њ була класична школа. “аке парадоксальне, на перший погл¤д, положенн¤ по¤снюЇтьс¤ тим, що класичн≥й школ≥, зг≥дно з вченн¤м  . ћаркса, властива двоњст≥сть переплет≥нн¤ наукових ≥ вульгарних (ненаукових) елемент≥в в њњ методолог≥њ та теор≥њ. “ака двоњст≥сть пронизуЇ класичну економ≥чну теор≥ю з самого початку њњ ≥снуванн¤.
ќднак своЇр≥дна кристал≥зац≥¤ вульгарних елемент≥в в особливий вид економ≥чноњ теор≥њ в≥дбуваЇтьс¤ лише на певному ≥сторичному етап≥ розвитку. "“≥льки п≥сл¤ того ¤к пол≥тична економ≥¤ дос¤гла певного ступен¤ розвитку ≥ вилилась у стал≥ форми, тобто п≥сл¤ ј. —м≥та, наголошував  . ћаркс, в≥д нењ в≥дд≥л¤Їтьс¤ ¤к окремий вид пол≥тичноњ економ≥њ той њњ елемент, що Ї лише в≥дображенн¤м зовн≥шност≥ ¤вища, ¤к у¤вленн¤ про нього в≥дд≥л¤Їтьс¤ њњ вульгарний елемент".  ласична пол≥теконом≥¤, за словами  . ћаркса, досл≥джувала внутр≥шн≥ залежност≥ буржуазних в≥дносин виробництва. Ќа противагу њй вульгарн≥й пол≥теконом≥њ ≥манентне властив≥ розгл¤д лише зовн≥шн≥х, поверхових ¤вищ конкуренц≥њ, затушовуванн¤ суперечностей п≥дприЇмницького виробництва, його апологетика тощо. ќтже, дл¤  . ћаркса та його ортодоксальних при б≥чник≥в посткласична економ≥чна теор≥¤ це вульгарна (неовульгарна) теор≥¤, синон≥м ненауковост≥, прим≥тивноповерховоњ описовост≥, апр≥орноњ ор≥Їнтац≥њ на спотворенн¤ реальност≥. ¬ ц≥лому вона вт≥лювала принципово ≥нш≥, н≥ж класична школа, методолог≥ю, пр≥оритети, системи ц≥нностей, погл¤ди на економ≥ку тощо.

”загальнюючи, можна зробити висновок, що п≥дх≥д  . ћаркса до ≥стор≥њ пол≥тичноњ економ≥њ це п≥дх≥д з позиц≥њ розвитку п≥дприЇмництва у буржуазн≥й форм≥ ≥ загостренн¤ його суперечностей, зм≥ни положенн¤ в сусп≥льств≥ буржуаз≥њ та пролетар≥ату. ќртодоксальн≥ марксисти абсолютизували ћарксов≥ положенн¤ ≥ механ≥чно перенесли њх на сучасн≥сть. ÷е класичний приклад поширеного серед прихильник≥в марксизму прийому використанн¤ ≥дей свого вчител¤, висунутих дл¤ конкретно≥сторичних умов, поза системою просторовочасових координат. ћарксова теза про кризу класичноњ пол≥теконом≥њ була догматично сприйн¤та ¤к констатац≥¤ кризи буржуазноњ пол≥теконом≥њ взагал≥. Ќа стор≥нках ортодоксальноњ марксистськоњ л≥тератури надовго запанувало сумн≥вне пон¤тт¤ "перманентноњ кризи" посткласичноњ економ≥чноњ думки «аходу.

¬≥дкиданн¤ ортодоксальним марксизмом науковост≥ плюрал≥стичноњ економ≥чноњ думки маЇ своЇ п≥дірунт¤. Ћюдина, ¤к в≥домо, Ї б≥осоц≥альною ≥стотою. ¬иход¤чи з ще зовс≥м короткого пор≥вн¤но з розвитком житт¤ на «емл≥ строку людськоњ цив≥л≥зац≥њ (приблизно 10 тис. рок≥в), у в≥дносинах величезноњ б≥льшост≥ людства превалюють б≥олог≥чн≥ основи. ѕроте ортодоксальний марксизм, виступаючи з мес≥анських (в≥д давньоЇвр. мес≥¤ спаситель), р¤т≥вних засад, сконцентрував увагу саме на соц≥альних в≥дносинах людей, насамперед економ≥чних. ќртодоксальний марксизм визначаЇ свою теоретичну побудову, в тому числ≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку, ¤к Їдиний шл¤х розвитку до соц≥ального бутт¤ людини, в≥дкидаючи плюрал≥стичн≥ концепц≥њ ¤к вузькокласов≥, що в≥дображають ≥нтереси невеликоњ меншини, ≥ тупиков≥. «в≥дси непримирим≥сть ≥ нетерпим≥сть до ≥нших теор≥й розвитку в≥дносин м≥ж людьми, зокрема економ≥чних.

¬≥дношенн¤ до ћарксовоњ концепц≥њ розвитку пол≥тичноњ економ≥њ в св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ н≥коли не було однозначним. ѕредставники немарксистськоњ економ≥чноњ думки критично розц≥нюють розгл¤нуту тут концепц≥ю. “ипов≥ прийоми критики м≥ст¤ть роботи багатьох зах≥дних ≥сторик≥в економ≥чноњ думки (…. Ўумпетера, ћ. Ѕлауга та ≥н.).
¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ колишн≥х крањн командно-адм≥н≥стративноњ системи ћарксова концепц≥¤ безрозд≥льно панувала до к≥нц¤ 80х рок≥в. ¬она обумовила одноб≥чний, конфронтац≥йний, зверхн≥й характер в≥дношенн¤ ортодоксальних марксист≥в до економ≥чноњ думки «аходу. ¬се це призвело до св≥домоњ само≥зол¤ц≥њ марксистськоњ теор≥њ в≥д св≥товоњ, обмежило наукове вивченн¤ немарксистських концепц≥й зарозум≥лим "викритт¤м" њх, завдало величезноњ шкоди розвитку економ≥чноњ науки в колишньому —–—– та ≥нших командноадм≥н≥стративних крањнах.

ѕринциповою спробою модерн≥зувати ћарксову концепц≥ю була теза про дв≥ функц≥њ сучасноњ буржуазноњ пол≥теконом≥њ ≥деолог≥чну та практичну. якщо в колишньому —–—– лише наприк≥нц≥ 80х рок≥в розпочавс¤ обережний перегл¤д тотал≥тарного напр¤му марксистськоњ концепц≥њ розвитку економ≥чноњ теор≥њ в ц≥лому, то в  итањ, „ехословаччин≥, ѕольщ≥, ”горщин≥, а також в середовищ≥ компарт≥й Ївропейських та ≥нших крањн в≥н розпочавс¤ значно ран≥ше. ¬чен≥ д≥йшли важливого висновку: анал≥з сутн≥сних в≥дносин (¤к≥ також знаход¤тьс¤ в процес≥ трансформац≥њ) не вичерпуЇ предмета економ≥чноњ теор≥њ. ¬≥н маЇ м≥стити також досл≥дженн¤ поверхових, але реальних ≥ важливих в≥дносин, взаЇмозв'¤зк≥в (зокрема, господарського механ≥зму та його ефективност≥). Ќа ц≥й п≥дстав≥ було критично подолано положенн¤ про "вульгарноапологетичний" характер сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ «аходу, њњ "перманентну кризу".

Ќа противагу само≥зол¤ц≥њ економ≥чноњ думки в колишн≥х командноадм≥н≥стративних крањнах прийшло усв≥домленн¤ необх≥дност≥ критичного переосмисленн¤ та ре≥нтеграц≥њ њњ в св≥тову, глибокого вивченн¤ сучасноњ зах≥дноњ теор≥њ.

як в≥домо, трьома джерелами марксизму в ц≥лому були класична н≥мецька ф≥лософ≥¤, класична англ≥йська пол≥тична економ≥¤ та французький утоп≥чний соц≥ал≥зм. ўодо д≥алектики класичноњ н≥мецькоњ ф≥лософ≥њ, то вона загалом вписалась в марксистську теор≥ю. ѕроте класична англ≥йська пол≥тична економ≥¤ з њњ ринковими, приватноп≥дприЇмницькими засадами не могла бути поЇднана в практичному житт≥ з французьким утоп≥чним соц≥ал≥змом, з його соц≥альною ≥ економ≥чною справедлив≥стю, р≥вн≥стю, заснованими на сусп≥льн≥й власност≥, тощо. ѕрактика, ¤ка Ї критер≥Їм ≥стини, на приклад≥ розвитку крањн командноадм≥н≥стративноњ системи довела це. ”топ≥¤ залишилась тим, чим вона й маЇ бути нереальною, м≥сцем, ¤кого не ≥снуЇ в умовах сучасного етапу розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ. Ѕез реального ринкового господарства губивс¤ особистий ≥нтерес людини до напруженоњ прац≥.
ўодо ћарксовоњ економ≥чноњ теор≥њ, то вона потребуЇ сьогодн≥ не бездумного в≥дкиданн¤, а розвитку в≥дпов≥дно до сучасних умов людськоњ цив≥л≥зац≥њ з≥ збереженн¤м позитивних њњ засад (вид≥ленн¤ досл≥дженн¤ економ≥чних в≥дносин у зв'¤зку з соц≥альними, ≥де¤ соц≥альноњ спр¤мованост≥ економ≥чноњ теор≥њ на захист ≥нтерес≥в людей прац≥, системн≥сть анал≥зу, анал≥тичний пошук з поЇднанн¤м ≥сторичного ≥ лог≥чного, науковоњ абстракц≥њ ≥ соц≥ального експерименту ≥ багато ≥нших) ¤к одн≥Їњ з плюрал≥стичних концепц≥й, що спр¤мована на соц≥альне бутт¤ людини. “им б≥льше, що сьогоденн¤ ¤скраво св≥дчить про необх≥дн≥сть використанн¤ р≥зноман≥тних п≥дход≥в ¤к в економ≥ц≥, так ≥ в духовному св≥т≥ людини в ц≥лому. ѕро це св≥дчить нав≥ть приклад взаЇмод≥њ рел≥г≥йних конфес≥й. “ак, ран≥ше непримирим≥ конфес≥њ христи¤нства знаход¤ть точки сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж собою та ≥ншими рел≥г≥йними напр¤мами, в тому числ≥ ≥удањзмом, мусульманством тощо. ¬одночас посилюютьс¤ також фундаментал≥зм, ортодоксальн≥сть в цих конфес≥¤х, ¤к≥ намагаютьс¤ доводити протир≥чч¤ до антагон≥зму.

1	2	3

Ќазва: ћатер≥альн≥ передумови ≥ основн≥ принципи економ≥чного вченн¤ марксизму
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2797 прочитано)