≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћатер≥альн≥ передумови ≥ основн≥ принципи економ≥чного вченн¤ марксизму
¬иникненн¤ ≥ розвиток марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ. ≤сторичн≥ умови зародженн¤ ≥ початок формуванн¤ марксистськоњ пол≥тичноњ економ≥њ в 4050 р.р. XX ст. 2.–озробка .ћарксом ≥ ‘.™нгельсом економ≥чноњ теор≥њ кап≥тал≥зму: Ј теор≥¤ додатковоњ вартост≥; Ј теор≥¤ кап≥талу Ј доходи (зароб≥тна плата, прибуток, рента) Ј теор≥¤ в≥дновленн¤ –озвиток марксизму наприк≥нц≥ XIX стол≥тт¤: ћ.«≥бер, ≤ ѕлеханов, ¬.Ћен≥н ≥ т.д. ” формуванн¤ марксизму важливу роль в≥д≥грав промисловий переворот в јнгл≥њ, ¤кий розпочавс¤ у 70х роках XVIII ст. ¬иникненн¤ машинноњ ≥ндустр≥њ св≥дчило про завершенн¤ формуванн¤ матер≥альнотехн≥чноњ бази кап≥тал≥зму. јнгл≥йська фабрична система викликала зростанн¤ продуктивних сил та прогрес кап≥тал≥зму, зростала продуктивн≥сть прац≥. –азом ≥з зростанн¤м продуктивност≥ прац≥, зростала њњ ≥нтенсивн≥сть, розширювались меж≥ робочого дн¤. ≈коном≥чн≥ кризи надвиробництва, ¤к≥ св≥дчили про певну неспроможн≥сть конкурентного механ≥зму саморегулюванн¤, потр¤сали ринкову економ≥ку, викликаючи масове безроб≥тт¤. —аме ц≥ моменти викликали увагу фундатор≥в марксизму. —оц≥альною базою революц≥йних зм≥н марксизм визнавав пролетар≥ат робочий клас, ¤кий зростав разом ≥з зростанн¤м машинного виробництва. арл ћаркс (18181883) ≥ ‘р≥др≥х ≈нгельс фундатори марксистського вченн¤. ќсновн≥ методолог≥чн≥ принципи марксистського економ≥чного вченн¤ це д≥алектичний матер≥ал≥зм, ≥сторизм та анал≥з внутр≥шн≥х суперечностей економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в. ѕрац≥ .ћаркса та ‘. ≈нгельса Д«лиденн≥сть ф≥лософ≥њї (1847), ДЌаймана прац¤ ≥ кап≥талї (1849), Д≈коном≥чн≥ рукописи 18571858р.р.ї. ” вступ≥ .ћаркс зд≥йснив глибокий анал≥з виробництва та його впливу на розпод≥л, обм≥н та споживанн¤. Д ритика пол≥тичноњ економ≥њї (18641865р.р.) .ћаркс 40 рок≥в працював над працею Д ап≥талї, ¤ку йому не вдалось зак≥нчити. √оловн≥ проблеми Д ап≥талуї .ћаркса теор≥¤ доданоњ вартост≥. “еор≥¤ доданоњ вартост≥ –об≥тник продаЇ на ринку не працю, а робочу сипу сукупн≥сть ф≥зичних та ≥нтелектуальних сил, що використовуютьс¤ у виробництв≥ товару. –обоча сила Ї специф≥чним товаром. ≤до маЇ споживчу варт≥сть (здатн≥сть до продуктивноњ прац≥) та м≥нову варт≥сть (сума життЇвих засоб≥в, необх≥дних дл¤ утриманн¤ роб≥тника та його с≥мТњ). ѕ≥дприЇмець купуЇ робочу силу заради споживчоњ вартост≥ ≥ повн≥стю оплачуЇ њњ варт≥сть. јле роб≥тник працюЇ значно б≥льше часу, н≥ж необх≥дно дл¤ створенн¤ вартост≥ його робочоњ сили. ¬есь результат прац≥ за рамками необх≥дного робочого часу на створенн¤ вартост≥ робочоњ сили становить додану варт≥сть. –озр≥зн¤Ї абсолютну та в≥дносну форми доданоњ вартост≥. ƒоходи «ароб≥тна плата грошове вираженн¤ вартост≥ товару робочоњ сили. ѕрибуток форма доданоњ вартост≥, ¤ка виступаЇ у трьох функц≥ональних р≥зновидах: промисловий прибуток; торговий прибуток; позичковий в≥дсоток. –ента форма доданоњ вартост≥ у землеробств≥. ¬иступаЇ ¤к: а) абсолютна рента (повТ¤зана з на¤вн≥стю монопол≥њ приватноњ власност≥ на землю); б) диференц≥йна рента (повТ¤зана з р≥зною ¤к≥стю ≥ продуктивн≥стю земельних д≥л¤нок). “еор≥¤ кап≥талу 1. ап≥тал це варт≥сть, що створюЇ додану варт≥сть. —амо зростаюча варт≥сть. ¬иступаЇ утрьох функц≥ональних формах: а) промисловий; б) торговий; в) позичковий. 2. ƒ≥лить кап≥тал на: а) основний та частина кап≥талу, ¤ка пост≥йно знаходитьс¤ у виробництв≥ ≥ переносить свою варт≥сть на створений продукт частинами; б) об≥говий та част≥ш кап≥талу, ¤ка використовуЇтьс¤ у виробництв≥ раз ≥ повн≥стю переносить свою варт≥сть на створений продукт; в) пост≥йний (с) та чист≥ша кап≥талу, що витрачаЇтьс¤ куп≥влю засоб≥в виробництва; г) зм≥нний (v) та част≥ша кап≥талу, ¤ка витрачаЇтьс¤ на робочу силу. ¬иводить залежн≥сть м≥ж пост≥йним та зм≥нним кап≥талом ≥ називаЇ њњ орган≥чною будовою кап≥талу (с/v). ¬≥дтворенн¤ ” сусп≥льств≥ весь обс¤г виробленоњ продукц≥њ в матер≥альному виробництв≥ називаЇ сукупним сусп≥льним продуктом ≥ вважаЇ, що його формують два п≥дрозд≥ли виробництво засоб≥в виробництва (≤) ≥ виробництво предмет≥в споживанн¤ (II). ƒл¤ безперервного процесу в≥дтворенн¤ в сусп≥льств≥ повинн≥ дотримуватись наступних умов: а) дл¤ простого виробництва: ≤(v+m)=≤≤с ≤(v+m) + ѕ(v+m)= II(c+v+m) I(c+v+m)=Ic+IIc; б) дл¤ розширеного виробництва: ≤(v+m)>≤≤с ≤(v+m)+ ѕ(v+m)> ≤≤(с+v+m) I(с+v+m)>≤с+I≤с; јле в реальному житт≥ ц≥ пропорц≥њ можуть суттЇво порушуватись. Ѕажанн¤ п≥дприЇмц≥в одержувати все б≥льш≥ прибутки приводить до масового оновленн¤ основного кап≥талу, до розширенн¤ виробництва. «а рахунок уведенн¤ в д≥ю нових машин ≥ обладнанн¤ зростаЇ орган≥чна будова кап≥талу (с/v). ¬иробництво зростаЇ б≥льш швидкими темпами, н≥ж попит населенн¤. ќтже, виникають кризи надвиробництва. “еор≥¤ соц≥ально-економ≥чного устрою сусп≥льства. –озвиток марксизму наприк≥нц≥ XIX стол≥тт¤ проходить трьома напр¤мками: 1. –озповсюдженн¤ ≥дей марксизму, пропаганда та подальший розвиток його теоретичних концепц≥й з урахуванн¤м нових ≥сторичних умов. 2. –озробка ≥дењ революц≥йного перевороту та побудови нового сусп≥льства. 3. јнал≥з законом≥рностей еволюц≥йного розвитку сусп≥льства. ћ. «≥бер (18441888) ƒоцент ињвського ун≥верситету. ƒавид –≥кардо та арл ћаркс в њх сусп≥льно-економ≥чних погл¤дах (1885р.). јнал≥зуЇ основн≥ проблеми Д ап≥талуї, доводить звТ¤зок м≥ж англ≥йською класичною пол≥теконом≥Їю та марксизмом, критикуЇ теор≥њ граничноњ корисност≥. «д≥йснюЇ спробу застосуванн¤ ≥дей Д ап≥талуї до анал≥зу умов рос≥йськоњ д≥йсност≥ ≥ вид≥л¤Ї на¤вн≥сть кап≥тал≥стичних в≥дносин в с≥льському господарств≥ –ос≥њ. ѕропагандуЇ основи теоретичноњ системи марксизму, не визнаючи њњ революц≥йноњ сторони. ≤. ѕлеханов (18561918) –еволюц≥йний д≥¤ч, засновник групи У¬изволенн¤ прац≥Ф, ¤ка була першою рос≥йською соц≥ал-демократичною орган≥зац≥Їю. ДЌаш≥ розб≥жност≥ї (1885р.). ƒосл≥джуЇ проблеми взаЇмод≥њ продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин, товарного виробництва, в≥дтворенн¤ ≥ намагаЇтьс¤ довести на¤вн≥сть кап≥тал≥стичного розвитку в –ос≥њ. ѕроводить критичний анал≥з концепц≥й представник≥в п≥зньоњ класичноњ пол≥теконом≥њ. ѕропагуЇ марксистську теор≥ю наукового соц≥ал≥зму, анал≥зуЇ економ≥чн≥ передумови соц≥ал≥стичноњ революц≥њ. ¬. Ћен≥н (18701924) ѕол≥тичний ≥ революц≥йний д≥¤ч, засновник комун≥стичноњ парт≥њ. –озвиток кап≥тал≥зму в –ос≥њї (1899р.). ƒосл≥джуЇ на основ≥ марксистськоњ методолог≥њ розвиток кап≥тал≥зму в –ос≥њ, проблеми кап≥талу, в≥дтворенн¤ сусп≥льного продукту ≥ формуЇ закон про переважне зростанн¤ виробництва, засоб≥в виробництва щодо виробництва предмет≥в споживанн¤. јнал≥зуЇ ≥мпер≥ал≥зм ¤к особливу стад≥ю економ≥чного розвитку ≥ вид≥л¤Ї його основн≥ риси. –озробл¤Ї теор≥ю соц≥ал≥стичного устрою економ≥чного житт¤ сусп≥льства. ≈.Ѕернштейн (18501932) Уѕроблеми соц≥олог≥њФ 1.‘ормуЇ свою теор≥ю в умовах становленн¤ ≥ розвитку монопол≥стичних тенденц≥й, акц≥онерних товариств ≥ зростанн¤ р≥вн¤ добробуту роб≥тничого класу. ¬важаЇ, що економ≥чна теор≥¤ ћаркса повинна п≥дл¤гти рев≥з≥њ, аби в≥дпов≥дати новим умовам економ≥чного розвитку. «апочатковуЇ такий напр¤мок економ≥чноњ теор≥њ марксизму ¤к рев≥з≥он≥зм. 2. ¬важаЇ, що теор≥¤ вартост≥ ћаркса не завершена потр≥бне њњ поЇднанн¤ з теор≥Їю граничноњ корисност≥. Ќа ц≥й основ≥ виводить категор≥њ: Деконом≥чноњ вартост≥ї, ¤ка в≥дображаЇ корисн≥сть, ≥ Двартост≥ витратї, ¤ка в≥дображаЇ витрати прац≥. 3.«ростанн¤ акц≥онерних товариств розгл¤даЇ ¤к тенденц≥ю до де централ≥зац≥њ ≥ демократизац≥њ кап≥талу. 4.ЌамагаЇтьс¤ довести, що трести ≥ картел≥ за широкого використанн¤ кредитноњ системи здатн≥ забезпечити регулюванн¤ стих≥йного економ≥чного розвитку. . аутськин (18541938) У—оц≥альна революц≥¤Ф. 1.«осереджуЇ увагу на досл≥дженн≥ ≥мпер≥ал≥зму, п≥д ¤ким розум≥Ї колон≥альну пол≥тику, що виникаЇ внасл≥док нер≥вном≥рност≥ розвитку промисловост≥ ≥ с≥льського господарства ≥ викликаЇ необх≥дн≥сть захвату нових джерел сировини та продукт≥в. 2.‘ормуЇ теор≥ю ультра≥мпер≥ал≥зму ¤к обТЇднану пол≥тику картелей, що розповсюджуЇтьс¤ на св≥тове господарство ≥ знищуЇ нац≥ональн≥ суперечност≥. –. √≥льферд≥нг (18771941) Д‘≥нансовий кап≥талї. 1.јнал≥зуЇ процес формуванн¤ ф≥ктивного кап≥талу, фондових б≥рж та роль останн≥х ¤к ринку ф≥нансового кап≥талу. 2.¬водить категор≥ю Дф≥нансовий кап≥талї, ¤ка в≥дображаЇ процес моб≥л≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ банк≥вського кап≥талу та його зрощенн¤ з промисловим. 3.‘ормуЇ основн≥ риси ≥мпер≥ал≥зму: а)ф≥нансовий кап≥тал; б)колон≥ал≥зм ” 2030 роки XX стол≥тт¤ в —–—– ≥дењ марксизму розв≥шали так≥ видатн≥ економ≥сти, ¤к Ћ.„а¤нов, ћ. ондратьЇв, ћ.“уган-Ѕарановський, јЅогданов, ћ.Ѕухар≥н, —.—трум≥л≥н, ¬.Ѕазаров, √. рижановський. ѓх ≥дењ охоплювали широке коло питань щодо сутност≥ перех≥дного пер≥оду, шл¤х≥в розвитку сел¤нських господарств, плану та ринку, метод≥в плануванн¤ ≥ регулюванн¤ ринковоњ конТюнктури, ц≥ноутворенн¤ ≥ кредиту тощо. ” пер≥од застою в рад¤нськ≥й марксистськ≥й економ≥чн≥й думц≥ формуЇтьс¤ догматичний напр¤мок марксизму, позбавлений творчого розвитку економ≥чних ≥дей .ћаркса. ѕроте, незважаючи на вс≥ протид≥њ консервативних сил, в рамках економ≥ко-математичних досл≥джень:
Ќазва: ћатер≥альн≥ передумови ≥ основн≥ принципи економ≥чного вченн¤ марксизму ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2797 прочитано) |