≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ќсновн≥ етапи становленн¤ й розвитку екон. науки в —–—–

« цього часу об'Їктом анал≥зу вчених-економ≥ст≥в стаЇ низка притаманних ринковому господарству категор≥й Ђнесоц≥ал≥стичногої походженн¤ Ч Ђгрош≥ї, Ђтоварї, Ђприбутокї та ≥н.

” новому п≥дручнику з пол≥теконом≥њ соц≥ал≥зму (1954) знайшли в≥дображенн¤ проблеми фактор≥в виробництва, науково-техн≥чного прогресу, м≥жгалузевих та внутр≥шньогалузевих пропорц≥й сусп≥ль≠ного виробництва, зароб≥тноњ плати, економ≥чного зростанн¤ та ≥н≠ших, що наближало рад¤нську економ≥чну науку до св≥товоњ еконо≠м≥чноњ думки.

ўе пом≥тн≥шою стаЇ ц¤ тенденц≥¤ в 60-х pp., коли до предмета пол≥тичноњ економ≥њ включають м≥кроеконом≥чн≥ проблеми, що ха≠рактеризують основи економ≥чноњ д≥¤льност≥ господарськоњ одини≠ц≥ Ч п≥дприЇмства. —аме в цей час питанн¤ повед≥нки економ≥чного агента за умов ринковоњ економ≥ки та впливу ц≥Їњ повед≥нки на макроеконом≥чн≥ процеси починають досл≥джувати ≥ в зах≥дн≥й еконо≠м≥чн≥й л≥тератур≥.

” –ад¤нському —оюз≥ також робл¤тьс¤ спроби впровадити в пра≠ктику господарюванн¤ принципи господарського розрахунку, що св≥дчило про певну перемогу рад¤нськоњ економ≥чноњ теор≥њ, ¤ка, хоч ≥ несм≥ливо, обстоювала необх≥дн≥сть визнанн¤ рол≥ товарно-грошових в≥дносин за соц≥ал≥зму, а також започаткований ще кла≠сичною пол≥тичною економ≥Їю принцип невтручанн¤ в економ≥чн≥ процеси принаймн≥ на р≥вн≥ господарськоњ одиниц≥.

“а все ж дл¤ рад¤нськоњ економ≥чноњ теор≥њ залишались закри≠тими дос¤гненн¤ св≥товоњ економ≥чноњ думки. ÷¤ теор≥¤ не в≥д≠мовилась в≥д марксистських догмат≥в ≥ була ц≥лком п≥дпор¤дко≠ваною ≥деолог≥чним потребам. явища, притаманн≥ товарному виробництву, розгл¤далис¤ щодо соц≥ал≥стичного сусп≥льства ¤к так≥, що лише за формою под≥бн≥ до тих, котр≥ характеризують ринкове господарство. Ќасправд≥, вони Ї суттЇво ≥ншими, бо зд≥й≠снюютьс¤ за умов плановоњ економ≥ки та в соц≥ально-справедли≠вому сусп≥льств≥.

” 70-х pp. у рад¤нськ≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ нав≥ть починаЇть≠с¤ дискус≥¤ з питанн¤ сп≥вв≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки. Ќа≠зване питанн¤ було дуже актуальним, оск≥льки розв'¤занн¤ багатьох економ≥чних проблем у крањн≥ залежало в≥д того, наск≥льки це в≥д≠пов≥дало ≥деолог≥чним установкам. ѕо сут≥, йшлос¤ про допустим≥ меж≥ втручанн¤ держави в господарський механ≥зм. Ќа жаль, пере≠могли прихильники п≥дпор¤дкуванн¤ економ≥ки пол≥тичн≥й мет≥.

¬≥дпов≥дно ≥ процес запровадженн¤ господарського розрахунку почав спов≥льнюватись, в≥дбувавс¤ у спотворен≥й форм≥.

ќднак певне послабленн¤ пол≥тико-≥деолог≥чноњ цензури в цей час позитивно позначилос¤ на розвитку економ≥чноњ теор≥њ. ќдноча≠сно з теоретичною проблемою сп≥вв≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, дискутувалось питанн¤ про зв'¤зок пол≥тичноњ економ≥њ з ≥ншими науками.

¬исновок про те, що пол≥тична економ≥¤ Ї методолог≥чною базою розвитку економ≥чних наук та що ц≥ науки Ї ≥нструментами теоретич≠ного анал≥зу, спри¤в розвитку в њњ межах нових галузей досл≥дженн¤. ѕол≥тична економ≥¤ соц≥ал≥зму здобула можлив≥сть оперувати економ≥ко-математичними та статистичними методами анал≥зу.

1975 p. рад¤нському економ≥стов≥ Ћ. ¬.  анторовичу було при≠суджено Ќобел≥вську прем≥ю за книжку з економ≥ко-математичного моделюванн¤ процес≥в сусп≥льного в≥дтворенн¤ Ђ≈коном≥чний роз≠рахунок найл≥пшого використанн¤ ресурс≥вї, написану ним ≥ще 1939 p. ¬изнанн¤ заслуг вченого св≥товою наукою спри¤ло тому, що з цього часу економ≥ко-математичн≥ методи починаЇ широко вико≠ристовувати рад¤нська економ≥чна наука в теоретичному анал≥з≥. «а короткий строк у цьому напр¤мку було дос¤гнуто досить значних усп≥х≥в.

—л≥д також зазначити, що в цей час в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивний розвиток новоњ науки, ¤ка на початку 60-х рок≥в формувалась ¤к Ђ ритика зах≥дних економ≥чних теор≥йї. ¬она давала змогу рад¤н≠ському читачев≥ отримати бодай загальне у¤вленн¤ про стан ≥ дос¤г≠ненн¤ св≥товоњ економ≥чноњ теор≥њ.

ѕроте починаючи ≥з середини 70-х pp. в розвитку економ≥чноњ науки починаЇтьс¤ заст≥й, зумовлений пог≥ршанн¤м економ≥чного становища в крањн≥. «нову в≥д науки вимагають доведенн¤ переваг соц≥ал≥стичного ладу, знову починаЇтьс¤ ≥деолог≥зац≥¤ та апологети≠ка влади парт≥њ.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ 70-х pp. активно обговорюютьс¤ проб≠леми системи та структури виробничих в≥дносин, вих≥дного та ви≠значального у виробничих в≥дносинах соц≥ал≥зму ≥ т. ≥н. Ќаука зде≠б≥льшого досл≥джуЇ суто абстрактн≥ проблеми, спр¤мован≥ на опрацюванн¤ методолог≥чних засад анал≥зу, а не практичних питань. ’арактерним дл¤ наукових праць того пер≥оду стають цитуванн¤ вит¤г≥в з твор≥в ћаркса, ≈нгельса, Ћен≥на, парт≥йних та ур¤дових постанов ¤к аргумент≥в на користь ¤кихось абстрактних ≥дей, що не мали жодного практичного значенн¤.

Ќа початку 80-х pp. стаЇ очевидним, що економ≥чна теор≥¤ пере≠буваЇ в кризовому стан≥, стала догматичною та схоластичною, не≠здатною по¤снити засади сучасного економ≥чного розвитку, окрес≠лити потр≥бн≥ напр¤мки дальшого руху сусп≥льства.

≤ще раз п≥дтвердилас¤ стара думка, що економ≥чна теор≥¤ не мо≠же розвиватис¤, коли в≥д нењ не вимагають пошуку принципово но≠вих способ≥в розв'¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних завдань.

Ќаприк≥нц≥ 80-хЧна початку 90-х pp. в економ≥чн≥й л≥тератур≥ починають формуватис¤ засади новоњ концепц≥њ господарюванн¤, що бере за вих≥дний пункт приватновласницький ≥нтерес. ” центр уваги економ≥чноњ теор≥њ потрапл¤ють питанн¤ роздержавленн¤ вла≠сност≥, його способи, методи та завданн¤. ѕереосмислюЇтьс¤ при≠рода ринкових в≥дносин, соц≥ально-економ≥чного устрою сусп≥льст≠ва. ¬ир≥шуютьс¤ проблеми трансформац≥њ соц≥ал≥стичноњ економ≥ки в ринкову.

ћетодолог≥чний апарат, ¤кий використовуЇ сучасна економ≥чна теор≥¤ в крањнах колишнього –ад¤нського —оюзу, св≥дчить про ≥нтег≠рац≥ю в≥тчизн¤ноњ економ≥чноњ науки в св≥тову.

1	2

Ќазва: ќсновн≥ етапи становленн¤ й розвитку екон. науки в —–—–
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1102 прочитано)