≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ќсобливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку земель  ињвськоњ –ус≥ у пер≥од феодальноњ роздробленост≥ (’II-’≤V ст.)

ќсобливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку земель  ињвськоњ –ус≥ у пер≥од феодальноњ роздробленост≥ (’II-’≤V ст.)

ѕричини феодальноњ роздробленост≥. —усп≥льно-економ≥чний лад. ѕ≥вденно-«ах≥дна –усь. «олотоординське ≥го на ѕ≥вденно-«ах≥дн≥й –ус≥. «м≥ни сусп≥льно-пол≥тичного ладу в руських земл¤х у пер≥од поглибленн¤ феодальноњ роздробленост≥. √алицько-¬олинське кн¤з≥вство.

ѕричини феодальноњ роздробленост≥

” 30-т≥ роки XII ст. ранньофеодальний пер≥од ≥стор≥њ ƒавньоруськоњ держави зм≥нивс¤ пер≥одом феодальноњ роздробленост≥, - ¤к вважають де¤к≥ досл≥дники, - початковим етапом розвиненого феодал≥зму. ѕерех≥д до феодальноњ роздробленост≥ при вс≥й його складност≥ та суперечливост≥ е ¤вище ≥сторично неминуче ≥ в певному розум≥нн≥ прогресивне.

¬≥тчизн¤ною ≥сторичною наукою викрит≥ помилков≥ у¤вленн¤ про цей пер≥од ≥стор≥њ –ус≥ ¤к про пер≥од "занепаду" та "руху назад". «роблено висновок про те, що аж до "ЅатиЇва погрому" –усь за р≥внем розвитку власноњ економ≥ки та культури входила до передових крањн ™вропи.

ќдн≥Їю з причин феодальноњ роздробленост≥ став под≥л давньоруських земель м≥ж нащадками великого кињвського кн¤з¤ ярослава ћудрого. ѕ≥сл¤ цього розпочалас¤ м≥жусобна боротьба м≥ж кн¤з¤ми. јле, ¤к у¤вл¤Їтьс¤, цей факт не можна вважати основною причиною. јдже перший под≥л земель  ињвськоњ –ус≥ розпочавс¤ задовго до цього, ≥ще при ¬олодимиру „ервоне —онечко, чињ сини уже на початку XI ст. розпочали безк≥нечн≥ усобиц≥. «алишаючись в≥дносно Їдиним державним механ≥змом,  ињвська –усь ¤вл¤ла собою федерац≥ю п≥втора дес¤тка в певн≥й м≥р≥ в≥дособлених феодальних земель-кн¤з≥вств. ¬ п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ –ус≥ знаходилис¤  ињвське, „ерн≥г≥вське, ѕере¤славське, ¬олодимиро-¬олинське та √алицьке кн¤з≥вства.

—еред ≥нших причин сл≥д в≥дзначити ≥ глибоко натуральний характер давньоруськоњ економ≥ки, оск≥льки тут були недостатньо розвинут≥ економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж окремими кн¤з≥вствами. Ќатуральна економ≥ка - це сукупн≥сть досить замкнутих господарських одиниць, що були недостатньо включен≥ в торговельн≥ й ≥нш≥ економ≥чн≥ в≥дносини. ÷≥ одиниц≥ були самодостатн≥ми, такими, що сам≥ себе забезпечували ≥ њм майже не потр≥бн≥ були зовн≥шн≥ чинники розвитку. јле ≥ ц≥ причини не були визначальними дл¤ процесу феодальноњ роздробленост≥.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших причин феодальноњ роздробленост≥ на –ус≥ можна назвати зростанн¤ бо¤рських вотчин. ¬ XII ст. вотчини стали достатньо сильними ≥ незалежними, що дозвол¤ло бо¤рам продовжувати наступ на общинн≥ земл≥. ¬≥дбувалось закабаленн¤ в≥льних смерд≥в-общинник≥в, зб≥льшенн¤ в≥дроб≥тк≥в ≥ повинностей, що виконувались залежними смердами на користь феодал≥в. ‘еодали на м≥сц¤х намагались отримати все б≥льше влади.  араючи смерд≥в, вони все част≥ше отримували з них штрафи - в≥ри. ‘еодали все част≥ше за¤вл¤ли про свою незалежн≥сть в≥д великих  ињвських кн¤з≥в, вимагали п≥двищенн¤ феодального ≥мун≥тету, проголошеного "–уською ѕравдою", тобто невтручанн¤м великого кн¤з¤ в справи вотчини. јле  ињвськ≥ кн¤з≥ не погоджувались на п≥дтвердженн¤ незалежного статусу уд≥льних кн¤з≥в ≥ продовжували втручатис¤ в судов≥, податков≥ й ≥нш≥ проблеми бо¤рськоњ вотчини.

¬елик≥ кн¤з≥ змушували бо¤р ¤вл¤тись в  ињв з≥ своњм в≥йськом ≥ приймати участь в неск≥нченних в≥йськових походах. “ака ситуац≥¤ не завжди сп≥впадала з ≥нтересами бо¤р, ¤к≥ нер≥дко в≥дмовл¤лись в≥д служби великому кн¤зю. ¬се це призводило до конфл≥кт≥в, намаганню бо¤р швидше отримати пол≥тичну ≥ економ≥чну самост≥йн≥сть. Ѕо¤ри все част≥ше погоджувались п≥дтримати свого м≥сцевого кн¤з¤, оск≥льки в≥д нього вони найшвидше могли отримати допомогу ≥ захист, наприклад, в непростих в≥дносинах ≥з смердами, м≥щанами, ≥ноземними завойовниками.

«ростанн¤ ≥ посиленн¤ м≥ст в ’≤-’ѕ ст. також прискорило процес розпаду ƒавньоруськоњ держави. ћ≥ста поступово починають вимагати економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ незалежност≥, що V дозволило б њм стати центрами уд≥льних кн¤з≥вств ≥з своњми сильними кн¤з¤ми, ¤ких п≥дтримували м≥сцев≥ бо¤ри. ¬ багатьох м≥стах зростала роль м≥ських народних збор≥в Ч в≥че, ¤к≥ виражали ≥дењ децентрал≥зац≥њ, незалежност≥ м≥сцевоњ влади в≥д  иЇва.

Ќе сл≥д забувати ≥ про таку причину роздробленост≥  ињвськоњ –ус≥, ¤к втрата  иЇвом значенн¤ великого торгового м≥ста на шл¤ху "≥з вар¤г в греки". ”же в ’≤-’ѕ ст. в пер≥од хрестових поход≥в основн≥ торгово-транспортн≥ шл¤хи перем≥стились на —ередземне море. √оловним торговим посередником м≥ж ™вропою ≥ јз≥Їю стали ¬енец≥¤ ≥ √ену¤. ѕоступово  ињв починаЇ втрачати статус великого м≥жнародного центру торг≥вл≥. ”  иЇв≥ залишалось все менше засоб≥в дл¤ п≥дтриманн¤ сильноњ централ≥зованоњ влади, дл¤ утриманн¤ адм≥н≥стративного апарату ≥ Їдиного в≥йська.

‘еодальна роздроблен≥сть ¤к нова ступ≥нь розвитку феодал≥зму на перших порах спри¤ла прогресивному розвитку –ус≥. ѕроте вона мала також негативн≥ насл≥дки в умовах, коли над –уссю нависла загроза зовн≥шньоњ небезпеки. Ќа початку XIII ст. посиливс¤ процес роздробленн¤ –ус≥. ≤з складу великих кн¤з≥вств вид≥лилис¤ нов≥ уд≥ли, з'¤вилос¤ близько п'¤тдес¤ти окремих кн¤з≥вств та земель. як зовн≥шн¤ форма цього процесу виступаЇ заздалег≥дь розроблений пор¤док розпод≥лу феодалами волод≥нь пом≥ж ус≥ма спадкоЇмц¤ми-сина-ми. ЌастаЇ д≥йсна роздроблен≥сть. Ќеодм≥нним супутником роздробленост≥ стали неск≥нченн≥ кровопролитн≥ феодальн≥ в≥йни ("усобиц≥") за землю, робоч≥ руки, пол≥тичний вплив. –уйнувалис¤ продуктивн≥ сили, йшло масове знищенн¤ господарств труд≥вник≥в, в≥йськов≥ сили все б≥льше розпорошувались. ¬торгненн¤ орд Ѕати¤ поставило п≥д питанн¤ не т≥льки Їдн≥сть –ус≥, а й саме њњ ≥снуванн¤.

—усп≥льний ≥ економ≥чний лад

” XII Ч XIII ст. збер≥галис¤ сп≥льн≥ дл¤ вс≥х частин –ус≥ риси економ≥чного побуту. “отожною в ус≥х кн¤з≥вствах та земл¤х була й сусп≥льна структура. Ќайб≥льшими власниками земл≥ були кн¤з≥, що пом≥тно вид≥л¤ло њх з кола ≥нших феодал≥в.  н¤з≥вський домен (община) був найважлив≥шим джерелом прибутк≥в, ¤к≥ забезпечували ≥снуванн¤ кн¤з¤, а також його багаточисельних слуг, дозвол¤ли утримувати над≥йний апарат управл≥нн¤ та збройн≥ сили, ¤к≥ безпосередньо перебували у в≥данн≥ кн¤з¤.

« розвитком феодальних в≥дносин пов'¤зано к≥льк≥сне зростанн¤, подальше зм≥цненн¤ економ≥чноњ могутност≥ та пол≥тичного становища такоњ групи феодал≥в, ¤к бо¤ри. Ѕо¤ри були власниками великих вотчин. Ѕагато бо¤р були вих≥дц¤ми з кн¤з≥вськоњ дружини, ¤к≥ отримали в≥д кн¤з¤ земельн≥ даруванн¤. ѕот≥м розм≥р вотчин зростав за рахунок насильницького захопленн¤ общинних земель. ≤нша частина великих землевласник≥в була представлена так званими земськими бо¤рами Ч нащадками родоплем≥нноњ знат≥. ¬≥дома частина представник≥в ¤к одн≥Їњ, так ≥ ≥ншоњ групи бо¤рства знаходилас¤ на служб≥ у кн¤з¤. ¬еликого значенн¤ не т≥льки в ≥деолог≥чн≥й, айв економ≥чн≥й сфер≥ житт¤, почало набувати духовенство. ÷ерковн≥ землеволод≥нн¤ за своњми розм≥рами не поступалис¤ бо¤рським вотчинам. ÷ерква ≥ монастир≥, под≥бно до феодал≥в, захоплювали общинн≥ земл≥.

¬ пер≥од пануванн¤ вотчинного господарства пом≥тного значенн¤ набуваЇ пом≥сне або умовне землеволод≥нн¤.  н¤з≥, бо¤ри, монастир≥ все част≥ше запрошували до себе на в≥йськову службу р≥зноман≥тний люд: молодших кн¤з≥вських ≥ бо¤рських д≥тей, феодал≥в, що розорилис¤. «а несенн¤ служби землевласники над≥л¤ли њх д≥л¤нками земл≥ - "пом≥ст¤ми" - в умовне волод≥нн¤, тобто на пер≥од несенн¤ служби. ≤з такоњ категор≥њ людей формувавс¤ певний прошарок "служилих людей", ¤к≥ по в≥дношенню до сел¤н набували таких же прав, ¤к ≥ феодали. «азвичай феодали направл¤ли служилих людей в своњ в≥ддален≥ земл≥ управл¤ючими, орган≥заторами виробництва ≥ за це були змушен≥ надавати њм частину свого волод≥нн¤ у форм≥ пом≥ст¤ на певних умовах. ѕ≥зн≥ше феодали стали надавати служилим люд¤м, ¤к у винагороду, право збирати з сел¤н податок ("корми"), що приводило до посиленн¤ економ≥чноњ залежност≥ населенн¤. —лужил≥ люди складали так званий "дв≥р" кн¤з≥в ≥ бо¤р, тому п≥зн≥ше њх стали називати "двор¤нами".

” ’ѕ-’≤ѕ ст. в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зрушенн¤ в розвитку пров≥дноњ галуз≥ господарства –ус≥ Ч землеробства. «м≥стом соц≥ально-економ≥чного процесу був розвиток феодально-кр≥посницьких в≥дносин Ч зростанн¤ феодального ≥ церковного землеволод≥нн¤ ≥ феодальноњ залежност≥ смерд≥в. ” пер≥од феодальноњ роздробленост≥ основна маса сел¤н-смерд≥в ≥з в≥льних землероб≥в-общинник≥в перетворилас¤ на оброблювач≥в земель, привласнених кн¤зем, бо¤рами ≥ церквою. “аким чином, смерди втрачали господарську самост≥йн≥сть та особисту свободу. ¬ умовах низького р≥вн¤ техн≥ки землеробства вотчинники були позбавлен≥ можливост≥ орган≥зовувати власн≥ господарства, тому основну частину вотчини Ч "сеньйор≥њ" Ч становили сел¤нськ≥ господарства, ¤к≥ сплачували феодалам натуральну ренту Ч оброк.

Ќатуральна рента гарантувала певну господарську самост≥йн≥сть давньоруського сел¤нина. ¬≥н був зац≥кавлений у результатах своЇњ прац≥, а це п≥двищувало њњ продуктивн≥сть, забезпечувало в к≥нцевому п≥дсумку подальший економ≥чний розвиток ƒавньоњ –ус≥.

¬ пер≥од феодальноњ роздробленост≥ не втрачало свого значенн¤ застосуванн¤ в господарств≥ феодал≥в прац≥ холоп≥в, њх примушували працювати в будинку господар¤, займатис¤ вотчинним ремеслом, а також обробл¤ти орн≥ земл≥, що належали бо¤рам. –озвиток феодальних в≥дносин в≥в до певного зростанн¤ к≥лькост≥ й таких холоп≥в, ¤ких феодали-землевласники над≥л¤ли землею, примушуючи њх цю землю обробл¤ти. “им самим створювалис¤ умови дл¤ скороченн¤ ц≥Їњ категор≥њ майже безправного населенн¤ –ус≥ та еволюц≥њ в б≥к феодально залежного населенн¤.

¬насл≥док господарського п≥днесенн¤ в досл≥джуваний пер≥од розбудовуютьс¤ м≥ста Ч рем≥снич≥ й торговельн≥ центри. «ростанн¤ њхньоњ рол≥ зумовлювалос¤ поглибленн¤м сусп≥льного под≥лу прац≥, пожвавленн¤м ремесла ≥ торг≥вл≥. —толиц¤ –ус≥ -  ињв Ч ≥ в цей час розвивалас¤, њњ площа зб≥льшувалас¤, а населенн¤ дос¤гло 50 тис. чолов≥к. ÷е було одне з найб≥льших м≥ст не лише –ус≥, а й ус≥Їњ середньов≥чноњ ™вропи. ѕрот¤гом XII - першоњ половини XIII ст. у  иЇв≥ зведено близько 20 кам'¤них буд≥вель культового, цив≥льного, оборонного характеру. Ўвидко зростали також велик≥ м≥ста Ч центри земель: ¬олодимир-на- л¤зьм≥, ѕеремишль, √алич, “ур≥в, ѕолоцьк, Ќовгород, ¬олодимир-¬олинський, „ерн≥г≥в, Ќовгород-—≥верський та ≥н.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку земель  ињвськоњ –ус≥ у пер≥од феодальноњ роздробленост≥ (’II-’≤V ст.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2797 прочитано)